Рішення

від 16.01.2008 по справі 17/414-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/414-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

16.01.08                                                                                          Справа №  17/414-07

За позовом   Комунальне підприємство “Білоцерківське міське шляхово –

                      експлуатаційне управління”

до               Київське обласне комунальне автотранспортне підприємство №13254

про            стягнення 1 690 343,57 грн

Суддя  Суховий В.Г.

Представники: згідно протоколу судового засідання.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Комунальне підприємство “Білоцерківське міське шляхово –експлуатаційне управління” (далі –Позивач) до Київського обласного комунального автотранспортного підприємства №13254 (далі –Відповідач)  про стягнення 1 690 343,57 грн, з яких 1 620 400 грн. –основний борг, 16 692,34 грн. –пеня, 6 259,63 грн. –3% річних та 46 991,60 грн. –інфляційних витрат. Також в позовні заяві позивач просить суд (п.3) у разі відсутності у відповідача коштів, достатніх для покриття заборгованості у розмірі 1 690 343,57 грн перед позивачем, звернути стягнення на інше майно, що належить Київському обласному комунальному автотранспортному підприємству №13254 на праві власності або закріплене за ним.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поворотної фінансової допомоги № 17/05 від 17.05.2007р., щодо повернення отриманих у тимчасове користування коштів.

В судовому засіданні 16.01.2008р. представник позивача позовні вимоги  підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представником відповідача в судовому засіданні 16.01.2008р. подано заяву про визнання позову, в якій відповідач визнає заборгованість за Договором № 17/05 від 17.05.2007р. перед позивачем у сумі 1 690 343,57 грн (основний борг, пеня, інфляційні та 3% річних).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд  в с т а н о в и в:

17 травня 2007 року між Комунальним підприємством “Білоцерківське міське шляхово –експлуатаційне управління” (далі –Позивач) та Київським обласним комунальним автотранспортним підприємством № 13254 було укладено договір поворотної фінансової допомоги № 17/05 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач (продавець) надає у грошовій формі фінансову допомогу на поворотній основі відповідачу у сумі, встановленій цим договором, а відповідач зобов'язується повернути позивачу таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до п. 2.1 Договору Максимальна сума грошових коштів (далі –Допомога), що передаються за цим договором становить 1 700 000 грн. Позивач перераховує суму грошових коштів в безготівковому порядку на поточний рахунок відповідача (п. 3.1 Договору).

На підставі зазначеного Договору позивач протягом червня - серпня 2007 року перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 1 620 400 грн, що підтверджується банківськими виписками (в матеріалах справи), зокрема: 04.06.2007р. –51 673 грн, 04.06.2007р. –283 000 грн, 05.06.2007р. –28 327 грн, 31.07.2007р. –30 000 грн, 31.07.2007р. –112 000 грн, 01.08.2007р. –975 400 грн, 02.08.2007р. – 140 000 грн.

Пунктами 4.1, 4.2 і 4.3 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний повернути суму Допомоги позивачу до 30.09.2007р. Сума допомоги підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позивача. Днем повернення допомоги вважається день зарахування суми допомоги на поточний рахунок позивача.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов'язань отримані грошові кошти у визначений Договором строк позивачу не повернув, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість станом на 16.11.2007р. у сумі 1 620 400 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Дана заборгованість у сумі 1 620 400 грн визнається та підтверджується  відповідачем у відзиві на позовну заяву, поданому в судовому засіданні 16.01.2008р., а також актом звірки від 16.01.2008р. (в матеріалах справи).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги № 17/05 від 17.05.2007р. у розмірі 1 620 400 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п. 5.3 Договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору винна сторона за кожен день затримки виконання зобов'язання сплачує на користь другої сторони пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу.

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 16 692,34 грн, нарахованих на суму заборгованості 1 620 400 грн за період з 01.10.2007р. по 16.11.2007р. (47 дн.) відповідно до поданого розрахунку.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 46 991,60 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 6 259,63 грн, нарахованих на суму заборгованості 1 620 400 грн за період з 01.10.2007р. по 16.11.2007р.

В позовні заяві (п.3)  позивач просить суд у разі відсутності у Київського обласного комунального автотранспортного підприємства №13254 коштів, достатніх для покриття заборгованості у розмірі 1 690 343,57 грн перед позивачем, звернути стягнення на інше майно, що належить Київському обласному комунальному автотранспортному підприємству №13254 на праві власності або закріплене за ним.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, зазначена вимога щодо звернення стягнення на майно відповідача у разі відсутності у нього грошових коштів не підлягає задоволенню з огляду на те, що дане питання вирішується судом в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського обласного комунального автотранспортного підприємства №13254 (код 05538595) на користь Комунального підприємства “Білоцерківське міське шляхово –експлуатаційне управління” (код 34018864)                    1 620 400 грн - основного боргу, 16 692,34 грн –пені, 46 991,60 грн –інфляційних, 6 259,63 грн –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 16 903,46 грн та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

      3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.