Постанова від 11.11.2025 по справі 914/2054/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2025 р. Справа №914/2054/23(914/1985/24)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Зварич О.В.,

Скрипчук О.С.

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" - арбітражний керуючий Демчан О.І.;

від відповідача 1: ТзОВ "Софт-Плюс" - арбітражний керуючий Бандура І.А.;

від відповідача 2: ФОП Корякін Д.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 10.07.2025 (вх. №01-05/2147/25 від 09.07.2025)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 (повний текст ухвали складено 03.07.2025)

у справі № 914/2054/23(914/1985/24) (суддя Цікало А.І.)

за позовом: Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс"

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Варман"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер"

про: визнання недійсними результатів електронного аукціону та застосування наслідків нікчемного правочину

в межах справи: № 914/2054/23

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс"

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення суду попередньої інстанції.

05.07.2023 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2212 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Компані» надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» (ідентифікаційний код 43235742).

Ухвалою суду від 25.07.2023 відкрито провадження у справі № 914/2054/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс»; визнано вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Компані» у розмірі 120000,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс»; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» призначено арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича; встановлено арбітражному керуючому Литвиненку Сергію Сергійовичу розмір основної винагороди розпорядника майна та джерела її сплати; попереднє засідання суду призначено на 19.09.2023.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 26.07.2023 за № 71077.

Постановою суду від 14.11.2023 р. ТзОВ «Софт-Плюс» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; скасовано всі арешти, накладені на майно ТзОВ «Софт-Плюс» чи інші обмеження щодо розпорядження його майном; ліквідатором ТзОВ «Софт-Плюс» призначено арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича; судове засідання призначено на 16.01.2024.

Повідомлення про визнання ТзОВ «Софт-Плюс» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 16.11.2023 за №71870.

Ухвалою суду від 28.11.2023 відсторонено арбітражного керуючого Литвиненка С. С. від виконання повноважень ліквідатора ТзОВ «Софт-Плюс» за його заявою; ліквідатором ТзОВ «Софт-Плюс» призначено арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича.

09.08.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2207 від Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" надійшла позовна заява про визнання недійсними результатів аукціону та застосування наслідків нікчемного правочину до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс", до відповідача-2 фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про визнання недійсними результатів електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 р. з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024р. та застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича передати (повернути) ТзОВ "Софт-Плюс" право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р., а також документи, що передані ФОП Корякіну Дмитру Вадимовичу від ТзОВ "Софт-Плюс" згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 р. до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р.

Господарським судом в оскаржуваному рішенні вказано, що позов обґрунтовано порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства при організації та проведенні спірного аукціону.

01.10.2024 р. до суду за вх. № 23790/24 від позивача надійшла заява про збільшення підстав звернення з позовом, шляхом доповнення новими обставинами.

У вказаній заяві позивач зазначає, що 01.11.2023 р. між ТзОВ "Софт-Плюс" та ТзОВ "Варман" укладено договір № 01/11-23 про відступлення права вимоги за умовами якого ТзОВ "Софт-Плюс" відступило ТзОВ "Варман" право вимоги до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" згідно договору застави від 11.12.2007 р., який було укладено між ТзОВ "Колекторська компанія "Гарант" та ДП "Рожниторф" ДП "Київторф". Отже станом на час проведення спірного аукціону, у ТзОВ "Софт-Плюс" було відсутнє право вимоги до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф".

05.11.2025 позивач подав до Господарського суду Львівської області клопотання про долучення доказів , зокрема просив долучити до матеріалів справи № 914/2054/23)914/1985/24) рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі № 910/13515/18 , яким визнано недійсним Договір від 30.09.2015 № 057 про відступлення права вимоги ( цесії), укладений між ТОВ « Агенція комплексного захисту бізнесу « Дельта М» та ТОВ « Колекторська компанія « Гарант» за кредитним договором від 11.12.2007 № 11/02-157.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 у справі №914/2054/23(914/1985/24) задоволено позов Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс", до відповідача-2 фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича про визнання недійсними результати електронного аукціону від 17.06.2024 р. з продажу права грошової вимоги та застосування наслідків нікчемного правочину.

Визнано недійними результати електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 р. з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 р.

Зобов`язано фізичну особу-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича передати (повернути) Товариству з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс" право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р., а також документи, що передані фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс" згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 р. до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс" на користь Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" 1514 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на користь Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" 1514 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що предметом оскаржуваного аукціону було неіснуюче право вимоги ТзОВ "Софт-Плюс" до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", а також вказаний аукціон проведено з порушенням вимог ст. 76 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 53 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 р. № 865, а отже, результати такого аукціону підлягають визнанню недійсними.

У зв`язку з визнанням недійсними результатів аукціону, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо застосування наслідків недійсного правочину шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича передати (повернути) ТзОВ "Софт-Плюс" право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р., а також документи, що передані ФОП Корякіну Дмитру Вадимовичу від ТзОВ "Софт-Плюс" згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 р. до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ФОП Корякін Дмитро Вадимович оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 10.07.2025. В апеляційній скарзі скаржник скасувати повністю рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 по справі №914/2054/23(914/1985/24), та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позову у повному обсязі.

Зазначає, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, оскільки, аукціон №BRD001-UA-20240606-51200 було проведено за нормами КУзПБ, то саме їх, а не норми Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , необхідно застосовувати під час розгляду даної справи, а тому, на думку скаржника, позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права або інтересу, оскільки визнання судом недійсними результатів електронного аукціону, не передбачено діючим законодавством України, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Також, вказує, що твердження позивача про нікчемність Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 укладеного між ТОВ «Софт-Плюс» та ФОП Корякіним Д.В., спростовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2024 по справі №911/408/17 (наявна у матеріалах справи), у якій суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутні підстави для визнання цього Договору нікчемним, оскільки його було укладено за результатами проведення аукціону.

Крім того, заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що у позовній заяві від 09.08.2024 позивачем було зазначено дві підстави позову: неповідомлення позивача у відповідності до вимог ст. 76 КУзПБ про проведення аукціону з продажу права вимоги до позивача, а також, відсутність нотаріальної форми Договору купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024 між відповідачами, внаслідок чого він є нікчемним, а тому, ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/08/17 відмовлено в задоволенні заяви Корякіна Д.В. про заміну кредитора ТОВ « Софт-Плюс» на його правонаступника Корякіна Д.В. Заявник апеляційної скарги вказує, що 05.11.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, а не заяву про зміну підстав позову, як того вимагає ст. 46 ГПК України, відтак суд першої інстанції повинен був розглядати справу в межах заявлених позивачем підстав у позовній заяві від 09.082024 та заяви про збільшення підстав звернення з позовом від 27.09.2024, і не розглядати як підставу позову - рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2019 у справі № 10/13515/18.

08.08.2025 від Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" надійшов відзив вих. №01 від 08.08.2025 (вх. № 01-04/6112/25) на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає, що враховуючи рішення господарського суду м. Києва від 07.10.2019 у справі № 910/13515/18 , яким було визнано недійсним договір від 30.09.2015 № 057 про відступлення права вимоги між ТОВ « Агенція комплексного захисту бізнесу « Дельта М» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Колекторська компанія « Гарант» за кредитним договором від 11.12.2007 № 11/02-157, яке набрало законної сили, станом на дату проведення спірного аукціону, у ТОВ « Софт-Плюс» фактично було відсутнє право вимоги до ДП « Рожниторф» ДП « Київторф». , предмет договору фактично був відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що договір купівлі-продажу права вимоги від 24.06.2024 є неукладеним, відповідно не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Ліквідатор ТОВ « Софт-Плюс» арбітражний керуючий Бандура І.В. 11.08.2025 також надав відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що Господарським судом Львівської області під час слухання справи № 914/2054/23 ( 914/1985/24 було встановлено нікчемність відчуженого 17.06.2024 права вимоги , через рішення Господарського суду м. Києва від 07.'10.2019 у справі № 910/13515/18, вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту, а господарський суд дійшов вірних висновків при винесенні оскаржуваного рішення в частині визнання недійсними результатів аукціону та застосування реституції. Відповідачем -1 визнається той факт, що у даному випадку замовником аукціону не було повідомлено боржника ДП « Рожниторф» ДП « Київторф» про проведення аукціону з продажу права вимоги до нього на загальну суму 828353,46 грн., однак відсутність даного повідомлення не може слугувати самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону, а лише несе ризик несприятливих наслідків для нового кредитора ( Відповідача-2) в частині виконання обов`язку боржником первісному кредиторові.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 10.07.2025 (вх. №01-05/2147/25 від 09.07.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 у справі № 914/2054/23(914/1985/24).

Ухвалою суду від 06.08.2025 призначено розгляд справи на 23.09.2025.

Ухвалою суду від 23.09.2025 відкладено розгляд справи на 21.10.2025.

Ухвалою суду від 21.10.2025 відкладено розгляд справи на 11.11.2025.

В судовому засіданні 11.11.2025 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представники позивача та відповідача 1 заперечили доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Інші учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2023 р. у справі № 914/2054/23 відсторонено арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс" за його заявою; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс" призначено арбітражного керуючого Бандуру Івана Васильовича.

При виконанні своїх повноважень в ліквідаційній процедурі, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Плюс" арбітражний керуючий Бандура Іван Васильович виявив актив ТзОВ "Софт-Плюс" - право грошової вимоги до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" на загальну суму 828353,46 грн. у справі № 911/408/17 про банкрутство ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", яка розглядається Господарським судом Київської області. Грошові вимоги визнані ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 р. у справі № 911/408/17.

Після погодження комітетом кредиторів ТзОВ "Софт-Плюс" умов продажу майна банкрута, ліквідатор через електронний майданчик розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна (права грошової вимоги) ТзОВ "Софт-Плюс".

Перший аукціон було призначено 30.05.2024 р. Однак, такий аукціон не відбувся через відсутність зареєстрованих учасників.

Перший повторний аукціон призначено на 17.06.2024 р. Аукціон відбувся з визначенням переможця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідно до протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 р., переможцем аукціону з продажу майна банкрута - права грошової вимоги ТзОВ "Софт-Плюс" до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" на загальну суму 828353,46 грн. у справі № 911/408/17 про банкрутство ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", яка розглядається Господарським судом Київської області, визначено фізичну особу-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.

24.06.2024 р. між ТзОВ "Софт-Плюс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бандури І. В. (Продавець, Первісний кредитор) та переможцем аукціону ФОП Корякіним Д. В. (Покупець, Новий кредитор) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, за умовами якого Продавець (Первісний кредитор) продав (відступив), а Покупець (Новий кредитор) купив (набув) право грошової вимоги до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" за кредитним договором №11/02-157 від 11.12.2007 р. на загальну суму 828353,46 грн., а саме: 248058,00 грн. - прострочений кредит; 216560,52 грн. прострочених процентів; 8128,15 грн. пеня за прострочення повернення кредиту; 7096,07 грн. пеня за прострочення повернення відсотків; 321494,63 грн. інфляційні втрати за період з листопада 2013 року по вересень 2015 року, що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 р. у справі № 911/408/17, відповідно до якої вимоги на суму 749945,00 грн. визнано такими, що забезпечені за договором застави від 11.12.2007 р., зареєстрованим в реєстрі за № 4799, за яким предмет застави - малогабаритний земснаряд М3-75/53, а також вимоги на суму 78408,46 грн. визнано як конкурсні.

Також, між ТзОВ "Софт-Плюс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бандури І. В. та переможцем аукціону ФОП Корякіном Д. В. підписано Акт приймання-передачі документів.

Господарський суд дійшов висновку , що предметом спірного аукціону було право грошової вимоги ТзОВ "Софт-Плюс" до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" на загальну суму 828353,46 грн. у справі № 911/408/17 про банкрутство ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", яка розглядається Господарським судом Київської області. Грошові вимоги визнані ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 р. у справі № 911/408/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 р. у справі № 911/408/17 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" до якого включено, зокрема, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторна компанія "Гарант" на суму 749945,00 грн. як забезпеченого кредитора та на суму 78408,46 грн. як конкурсного кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена кредиторська заборгованість виникла на підставі кредитного договору № 11/02-157 від 11.12.2007 р. укладеного між ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" та АБ "Банк регіонального розвитку", зобов`язання по якому забезпечувалось договором застави від 11.12.2007 р., зареєстрованим в реєстрі за № 4799.

02.12.2009 р. Постановою правління Національного банку України № 713 "Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" прийнято рішення з 07.12.2009 р. відкликати банківську ліцензію у АБ "Банк регіонального розвитку" та ініційовано процедуру ліквідації банку.

20.11.2013 р. між АБ "Банк регіонального розвитку", як установником управління, ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", як управителем та Національним банком України укладено Договір про передавання в управління непроданих активів, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. та зареєстрований за № 3960.

30.09.2015 р. між ТзОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М", як управителем, та ТзОВ "Колекторська компанія "Гарант", як новим кредитором, було укладено договір № 057 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором від 11.12.2007 р. № 11/02-157, за умовами якого управитель передає права кредитора шляхом відступлення права вимоги, а новий кредитор приймає всі права вимоги і стає новим кредитором за кредитним договором від 11.12.2007 р. № 11/02-157, що був укладений між АБ "Банк регіонального розвитку" та ДП "Рожниторф" ДП "Київторф".

Отже, на підставі вказаного договору про відступлення права вимоги, ТзОВ "Колекторська компанія "Гарант" набуло право вимоги до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", яке належало АБ "Банк регіонального розвитку" за кредитним договором від 11.12.2007 р. № 11/02-157. Зазначене стало підставою для включення до реєстру вимог кредиторів ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" вимог ТзОВ "Колекторна компанія "Гарант".

27.09.2019 р. між ТзОВ "Колекторна компанія "Гарант" та ТзОВ "Преміум Офіс Інвест" укладено договір № 27/09/19 відступлення права вимоги, на підставі якого ТзОВ "Преміум Офіс Інвест" набуло право вимоги до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", яке належало ТзОВ "Колекторна компанія "Гарант" та визнано ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 р. у справі № 911/408/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2020 р. у справі № 911/408/17 замінено кредитора - ТзОВ "Колекторська компанія "Гарант" (код ЄДРПОУ 39971452) на нового кредитора - ТзОВ "Преміум Офіс Інвест" (код ЄДРПОУ 43235742) та зобов`язано ліквідатора ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", а саме: замінити кредитора - ТзОВ "Колекторська компанія "Гарант" на нового кредитора - ТзОВ "Преміум Офіс Інвест".

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТзОВ "Преміум офіс інвест" (ідентифікаційний код юридичної особи 43235742) змінило найменування на ТзОВ "Софт-Плюс" (ідентифікаційний код юридичної особи 43235742).

01.11.2023 р. між ТзОВ "Софт-Плюс" та ТзОВ "Варман" укладено договір № 01/11-23 про відступлення права вимоги відповідно до умов якого ТзОВ "Софт-Плюс" (Первісний кредитор) відступило ТзОВ "Варман" право вимоги, що належить ТзОВ "Софт-Плюс" до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" згідно договору застави б/н від 11.12.2007 р. Згідно з п. 1.3. вказаного договору про відступлення права вимоги, ТзОВ "Варман" повністю одержує право (замість ТзОВ "Софт-Плюс") вимагати від ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" належного виконання зобов`язання за основним договором у сумі 828353,46 грн. та сплати неустойки (пені, штрафів) у випадку невиконання чи неналежного виконання ДП "Рожниторф" ДП "Київторф" зобов`язань за основним договором.

Господарським судом Львівської області в оскаржуваному рішенні встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 07.10.2019 р. у справі № 910/13515/18 визнано недійсним Договір від 30.09.2015 р. № 057 про відступлення права вимоги (цесії), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за Кредитним договором від 11.12.2007 р. № 11/02-157; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" документи, отримані згідно Договору № 057 від 30.09.2015 р. про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" за Кредитним Договором № 11/02-157 від 11.12.2007 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.10.2019 р. у справі № 910/13515/18 набрало законної сили.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що правочин (договір № 057 про відступлення права вимоги (цесії) від 30.09.2015 р.), на підставі якого ТзОВ "Колекторська компанія "Гарант" набуло право вимоги до ДП "Рожниторф" ДП "Київторф", визнано недійсним в судовому порядку.

Рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 мотивовано тим, що набувач за недійсним правочином не може вважатись законним, а відтак , таке неіснуюче право вимоги не породжує й прав щодо розпорядження ним, зокрема продажу ( відступлення) третім особам, станом на час проведення спірного аукціону ТзОВ « Софт-Плюс» було відсутнє право вимоги до ДП « Рожниторф» ДП « Київторф», а отже таке неіснуюче право не могло бути відчужене на спірному аукціоні.

Розглянувши матеріали справи , суд дійшов висновку, що предметом оскаржуваного аукціону було неіснуюче право вимоги ТОВ « Софт-Плюс» до ДП « Рожниторф» ДП « Київторф», а також вказаний аукціон проведено з порушенням вимог ст. 76 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 53 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство ( неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.019 № 865, а отже результати такого аукціону підлягають визнанню недійсними.

Господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про те, що у зв`язку з визнанням недійсними результатів аукціону, слід застосування наслідків недійсного правочину , шляхом зобов`язання Корякіна Дмитра Вадимовича передати ( повернути) ТзОВ «Софт- Плюс» право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документи, що передані ФОП Корякіну Д.В. від ТзОВ « Софт-Плюс» згідно акту приймання -передачі документів від 24.06.2024 до Договору купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (див. правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Системний аналіз зазначеного свідчить про те, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. При цьому Суд враховує, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Також, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.

Отже, лише встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Тобто обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.

У даній справі позивачем заявлено позовні вимоги до відповідачів про визнання недійсними результати електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 р. з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024р. та застосування наслідків нікчемного правочину шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича передати (повернути) ТзОВ "Софт-Плюс" право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р., а також документи, що передані ФОП Корякіну Дмитру Вадимовичу від ТзОВ "Софт-Плюс" згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 р. до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2025, розгляд справи по суті неодноразово відкладався судом першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.п.4,5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб( способи) захисту прав або інтересів передбачений законом чи договором, або інший спосіб ( способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону який позивач просить суд визначити у рішенні, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову, шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 238 ГПК України, яка має назву « Зміст рішення» в описовій частині рішення зазначається, зокрема, стислий вигляд позиції позивача та заперечень відповідача.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні Господарський суд Львівської області в описової частині, в порушення вимог п.п 4,5 ст. 162, ч. 3 ст. 238 ГПК України, взагалі не виклав, а в мотивувальній частині - не надав правової оцінки обставинам, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, правові підстави позову.

В даному випадку, в рішенні господарський суд вказав лише, що позов обґрунтовано порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства при організації та проведенні спірного аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи тексту позовної заяви та заяви про збільшення підстав звернення з позовом, позивач просить господарський суд визнати недійсними результати електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17/06/2024 з продажу права грошової вимоги, оформлені протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024.

Застосувати наслідки нікчемного правочину, шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Д.В. передати( повернути) ТОВ « Софт-Плюс» право в вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документів, що передані Відповідачу 2 від Відповідача 1 згідно Акту приймання- передачі документів від 24.06.2024 до Договору купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024.

В позові позивач посилається на те, що позивач жодним чином не був повідомлений про проведення спірного аукціону з продажу права вимоги за кредитним договором № 11/02-157 від 11.12.2007 та договором застави від 11.12.2007, зареєстрованим в реєстрі за № 4799 , таким чином під час проведення аукціону порушено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, а саме частину першу статі 76 КУзПБ.

Крім того, в позові позивач також вказує, що відступлення права вимоги від ТОВ « Софт-Плюс» на ФОП Корякіна Д.В. стосувалось в тому числі, Договору застави від 11.12.2007, зареєстрованого у реєстрі за № 4799, за яким предмет застави- малогабаритний земснаряд М№-75/53, договір застави б/№ від 11.12.2007, яким забезпечено право вимоги, відступлене ТОВ « Софт-Плюс» на користь ФОП Корякіна Д.В. на підставі Договору купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024 за кредитним договором № 11/02-157 від 11.12.2007 , є нотаріально посвідченим, таким чином, в силу положень ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо відступлення права вимоги за Договором застави б/№ від 11.12.2007, теж підлягає нотаріальному посвідченню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024 відповідно до ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 220 ЦК України є нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків. Укладений між ТОВ « Софт-Плюс» та ФОП Корякіним Д.В. договір купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024 , який фактично є нікчемним правочином, що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/408/17.

Позивач звернувся до суду із вимогою в порядку ст.ст.216,220 ЦК України про застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом зобов`язання Відповідача 2 передати ( повернути) Відповідачу 1 право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу ( відступлення ) права вимоги від 24.06.2024, а також документів, що передані Відповідачу 2 від Відповідача 1 згідно Акту приймання передачі документів від 24.06.2024.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин).

Згідно з вимогами ст. 73 Кодексу України з процедур банкрутства, яка має назву « Визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону» правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство ( неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2024 у справі №910/2592/19 при вирішенні питання щодо ефективності способу захисту прав як визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника із застосуванням наслідків недійсності правочину у випадку перебування майна боржника за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство у власності переможця аукціону ( п.п.145,147,148) вказувала, що якщо власник передав майно за правочином, який є нікчемним, або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та ( або) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину має пред`являтися в разі, якщо майно залишається в набувача за таким правочином. Тобто якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним чи застосування наслідків його недійсності, якщо він є нікчемним.

З огляду на викладене у провадженні у справі про банкрутство не може застосовуватися речово-правовий спосіб захисту для повернення майна боржника, відчуженого на аукціоні, яке перебуває за результатом проведеного аукціону у власності боржника чи переможця аукціону, а предметом спору є саме правочин за участю власника і першого покупця ( набувача).

Якщо ж за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції ( випадку повернення майна , що перебуває у власності переможця аукціону).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Колегія суддів вважає, що виходячи зі змісту позовної заяви ДП « Рожниторф» ДП « Київторф» вирішенню підлягало питання, чи є спірний правочин, вчинений на електронному аукціоні в процедурі банкрутства нікчемним, чи підлягають в даному випадку застосуванню наслідки недійсності нікчемного правочину, на що господарський суд в оскаржуваному рішенні уваги не звернув, та вказав, що у зв`язку з визнанням недійсними результатів аукціону слід застосувати наслідки недійсного правочину, шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Д.В. передати ТзОВ « Софт - Плюс» право вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання ДП « Рожниторф» ДП « Київторф» виникло на підставі Кредитного договору № 11/02-157 від 11.12.2007, який був укладений у простий письмовій формі, між ДП « Рожниторф» ДП «Київторф» та АБ « Банк Регіонального розвитку, а Договір застави б/від 11.12.2007, який є нотаріально посвідчений - укладено в забезпечення виконання основного кредитного зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор ( заставодержатель) має право, у разі невиконання боржником ( заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою , а також в інших випадках, встановлених законом , одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави).

Колегія суддів вважає, що договір застави є правочином який забезпечує виконання основного кредитного зобов`язання, а не правочином на підставі якого виникло зобов`язання.

Статтею 513 ЦК України унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як вбачається з матеріалів справи, новому кредитору - ФОП Корякіну Д.В. було передано право вимоги за кредитним договором, зобов`язання за яким забезпечено заставою рухомого майна, вказаний кредитний договір був укладений у простий письмовій формі без нотаріального посвідчення, в зв`язку з чим, нотаріальне посвідчення правочину щодо заміни кредитора в основному зобов`язанні , а саме договору купівлі-продажу ( відступлення права вимоги) від 24 червня 2024 року - не вимагається.

В позовній заяві позивач посилається на те, що укладений між ТОВ « Софт-Плюс» та ФОП Корякіним Д.В. договір купівлі-продажу( відступлення) права вимоги від 24.06.2024, фактично є нікчемним правочином, що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/408/17, якою відмовлено у задоволенні заяви Корякіна Д.В. від 26.06.2024 про заміну кредитора правонаступником.

24.10.2024 Відповідач -2 ФОП Корякін Д.В. подав до господарського суду Львівської області клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у справі № 911/408/17 , згідно вказаної постанови ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/408/17 скасовано, замінено кредитора у справі № 911/408/17 його процесуальним правонаступником, а саме, суд апеляційної інстанції постановив ТзОВ « Софт-Плюс» замінити на Фізичну особу-підприємця Корякіна Д.В. , чому господарський суд Львівської області в оскаржуваному рішенні не надав належної правової оцінки.

Враховуючи викладене, доводи позивача про те, що Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, укладений за результатами електронного аукціону з продажу права грошової вимоги на загальну суму 828353,46 грн. до ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» у справі про банкрутство № 911/408/17, яка розглядається Господарським судом Київської області, грошові вимоги визнані ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі № 911/408/17, є нікчемним, не знайшли підтвердження за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що інші доводи позивача у справі стосуються обставин визнання недійсним ( оспорювання) вказаного Договору відступлення права вимоги.

Належним та ефективним способом захисту в даному випадку, враховуючи вимоги ст. 73 КУзПБ - є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач у встановленому законом порядку не звертався до Господарського суду Львівської області з заявою про визнання договору купівлі-продажу ( відступлення) права вимоги від 24.06.2024 між ТзОВ « Софт-Плюс» та ФОП Корякіним Д.В. недійсним.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та відмову у задоволені позову Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" про визнання недійними результатів електронного аукціону №BRD001-UA-20240606- 51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведеного аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 та застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) передати (повернути) ТОВ "СОФТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43235742) право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документи, що передані Відповідачу-2 від Відповідача-1 згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 у справі №914/2054/23(914/1985/24) належить скасувати із прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" про визнання недійними результатів електронного аукціону №BRD001-UA-20240606- 51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведеного аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 та застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) передати (повернути) ТОВ "СОФТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43235742) право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документи, що передані Відповідачу-2 від Відповідача-1 згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича підлягає задоволенню.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, належить покласти на Дочірне підприємство "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф".

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича б/н від 10.07.2025 (вх. №01-05/2147/25 від 09.07.2025) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 17.06.2025 у справі №914/2054/23(914/1985/24) - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" про визнання недійними результатів електронного аукціону №BRD001-UA-20240606- 51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформлених протоколом про проведеного аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 та застосування наслідків нікчемного правочину, шляхом зобов`язання ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) передати (повернути) ТОВ "СОФТ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43235742) право вимоги, згідно укладеного між ними Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, а також документи, що передані Відповідачу-2 від Відповідача-1 згідно Акту приймання-передачі документів від 24.06.2024 до Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рожниторф" Державного підприємства "Київторф" (код ЄДРПОУ 24888059) на користь фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) 7 267,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 08.12.2025.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Скрипчук О.С.