Рішення від 21.11.2025 по справі 902/1084/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2025 р. Cправа №902/1084/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Надтоці Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави, м.Вінниця,

до Вінницької міської ради, м.Вінниця (відповідач 1),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", м.Вінниця (відповідач 2),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест", м.Вінниця (відповідач 3)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі, витребування земельних ділянок,

за участю сторін:

позивач (прокурор) Кравчук О. Л.,

представник відповідача 1 (Вінницької міської ради) - Вініцька Б. А.,

відповідач 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком") - на проголошення вступної і резолютивної частин рішення представник не з`явився,

відповідача 3 (Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест") - на проголошення вступної і резолютивної частин рішення представник не з`явився,

присутні фізичні особи:

Бас О.А.,

Веремієць Н.І.,

Грицюк Л.М.,

Дацишина Х.С.,

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

та інші

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

В провадженні Господарського суду Вінницької області (судді Яремчука Ю.О.) перебувала справа №902/1084/22 за позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави до Вінницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" про:

- визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради 40 сесії 6 скликання "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" №1558 від 27.12.2013 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" у власність, шляхом продажу, земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, 13А в м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2175 га, про що зазначено в додатку 1 до вказаного рішення, та земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, 13Б в м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2307 га, про що зазначено в додатку 2 до вказаного рішення;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки №604 від 19.03.2014, зареєстрованого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С. М., а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, 13Б в м.Вінниці, площею 0,2307 га, що укладений між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки №605 від 19.03.2014, зареєстрованого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С. М. земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, 13А в м.Вінниці, площею 0,2175 га, що укладений між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком";

- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" на користь територіальної громади міста Вінниці в особі Вінницької міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, 13Б в м.Вінниці, площею 0,2307 га;

- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" на користь територіальної громади міста Вінниці в особі Вінницької міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, 13А в м.Вінниці, площею 0,2175 га.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.04.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 902/1084/22, у позові прокурора відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023 рішення Господарського суду Вінницької області від 10.04.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі №902/1084/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

28.12.2023 матеріали справи №902/1084/22 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу документообігу суду від 28.12.2023 справу №902/1084/22 розподілено на розгляд судді Нешик О.С.

Ухвалою суду від 02.01.2024 справу №902/1084/22 прийнято до провадження визначеним складом суду та ухвалено новий розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

З метою виконання завдання підготовчого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.02.2024.

23.01.2024 до суду надійшла заява Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову в справі шляхом:

- накладення арешту на земельні ділянки площею 0,2175 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156 по АДРЕСА_1 та 0,2307 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155 по просп. Коцюбинського, 13Б м. Вінниця;

- заборони ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну власника предмету іпотеки за іпотечним договором від 20.12.2023, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест", код платника податків за ЄДРПОУ 44370994, в тому числі: заборонити звертати стягнення шляхом набуття права власності на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", відчужувати предмет іпотеки третім особам на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку", відступати на користь третіх осіб права іпотекодержателя за договором іпотеки від 20.12.2023;

- заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні, щодо майна - земельних ділянок площею 0,2175 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156 по АДРЕСА_1 та 0,2307 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155 по просп. Коцюбинського, 13Б м. Вінниця, в тому числі спрямовані на зміну власника майна;

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" здійснювати будь-які дії із земельними ділянками площею 0,2175 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156 по АДРЕСА_1 та 0,2307 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155 по просп. Коцюбинського, 13Б м. Вінниця, що спрямовані на їх поділ, об`єднання чи відчуження.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01.02.2024 заяву прокурора про забезпечення позову задоволено частково, вжиті заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на спірні земельні ділянки площею 0,2175 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156 по АДРЕСА_1 та площею 0,2307 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155 по просп. Коцюбинського, 13Б м. Вінниця;

- заборонено ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну власника предмету іпотеки за іпотечним договором від 20.12.2023, укладеним з ТОВ "АВМ Агроінвест", у тому числі: заборонено звертати стягнення шляхом набуття права власності на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", відчуження предмет іпотеки третім особам на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку", відступлення на користь третіх осіб права іпотекодержателя за договором іпотеки від 20.12.2023;

- заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, приватним та державним нотаріусам вчиняти будь-які дії, зокрема реєстраційні, щодо майна - спірних земельних ділянок, у тому числі спрямовані на зміну власника майна.

В решті вимог заяви щодо заборони ТОВ "АВМ Агроінвест" здійснювати будь-які дії зі спірними земельними ділянками, які спрямовані на їх поділ, об`єднання чи відчуження, відмовлено.

Ухвала суду від 01.02.2024 оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" та першим заступником керівника Вінницької обласної прокуратури до судів апеляційної та касаційної інстанцій.

Так, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.02.2024 скасовано в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну власника предмету іпотеки за іпотечним договором від 20.12.2023, укладеним із ТОВ "АВМ Агроінвест". В цій частині відмовлено у задоволенні заяви прокурора. У решті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.02.2024 залишено без змін.

За результатами касаційного провадження 05.08.2024 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийнято постанову, якою постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі №902/1084/22 залишено без змін.

07.02.2024 Вінницькою міською радою подано до суду заяву "про застосування строків позовної давності" б/н від 07.02.2024 (а.с.119-121, т.5), в якій відповідач 1 просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності в справі №902/1084/22 та відмовити прокурору в позові.

08.02.2024 судом постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про задоволення клопотань прокурора та відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком") про відкладення судового засідання. Судове засідання в справі №902/1084/22 відкладено до 19.02.2024.

14.02.2024 на адресу суду надійшло клопотання за підписом представника відповідача 3 (Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест") адвоката Сувалова В.О. №25 від 14.02.2024 (вх. канц. суду №01-34/1629/24 від 14.02.2024), в якому заявник просив суд призначити в справі №902/1084/22 судову земельно-технічну експертизу.

19.02.2024 за результатами судового засідання постановлено ухвалу, якою поміж іншого:

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" №25 від 14.02.2024 про призначення судової експертизи у справі №902/1084/22 задоволено;

- призначено в справі №902/1084/22 комплексну судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою;

- проведення судової експертизи у справі №902/1084/22 доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Витрати за проведення судової експертизи у справі №902/1084/22 покладено на відповідача 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест".

Провадження в справі №902/1084/22 зупинено на час проведення в ній судової експертизи.

Не погодившись з ухвалою суду від 19.02.2024 в частині призначення судової експертизи, Вінницька окружна прокуратура звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 19 лютого 2024 року у справі №902/1084/22 та передачу справи для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.02.2024 у справі №902/1084/22 залишено без змін.

24.07.2025 до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної, будівельно-технічної та експертизи з питань землеустрою №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025 разом з матеріалами справи №902/1084/22.

З огляду на це ухвалою суду від 04.08.2025 провадження в справі №902/1084/22 поновлено та призначено підготовче судове засідання на 21 серпня 2025 року.

За наслідками слухання справи, 21.08.2025, за клопотанням представника Вінницької міської ради судом оголошена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про перерву в підготовчому судовому засіданні до 29.08.2025.

29.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" звернулось з клопотанням б/н від 29.08.2025 (а.с.55-57, т.8) про призначення в справі №902/1084/22 додаткової судової експертизи.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 29.08.2025, оголошувалась перерва до 04 вересня 2025 року.

В зв`язку з неявкою в судове засідання, 04.09.2025, судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Казака О.М., що перешкоджало повному розгляду клопотання б/н від 29.08.2025 про призначення в справі №902/1084/22 додаткової судової експертизи, в підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.09.2025 (про що постановлена протокольна ухвала).

Ухвалою суду від 22.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" б/н від 29.08.2025 та клопотання Вінницької міської ради про призначення в справі №902/1084/22 додаткової та/або повторної судової експертизи; оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 06.10.2025.

Під час розгляду справи, 06.10.2025, прокурор просив прийняти до розгляду заяву "про зміну підстав позову" б/н від 18.09.2025 (а.с.105-116, т.8).

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, прокурор пояснив, що в згаданій заяві визначені додаткові обставини та подані докази про те, що право власності на спірні земельні ділянки площею 0,2307 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 та площею 0,2175 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 на даний час зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест". Тому вимога про витребування земельної ділянки застосовується до особи, за якою зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки - відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест", а не до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком".

За наслідками слухання справи, 06.10.2025, судом прийнято до розгляду заяву Вінницької окружної прокуратури "про зміну підстав позову" б/н від 18.09.2025 та у зв`язку із необхідністю забезпечення реалізації процесуальних прав сторін, зокрема на викладення своїх пояснень та міркувань щодо заяви прокурора, ухвалою суду від 06.10.2025 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2025.

21.10.2025 судом постановлена ухвала, якою закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1084/22 до судового розгляду по суті на 21 листопада 2025 року.

За наслідками проведеного судового засідання з розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.11.2025 оголошувалась перерва для проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

21.11.2025 в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення та роз`яснено порядок його оскарження.

Стислий виклад позицій сторін.

Звертаючись до суду із позовними вимогами, прокурор обґрунтував їх тим, що Вінницькою міською радою незаконно надано у власність без проведення аукціону земельні ділянки комунальної власності по просп.Коцюбинського, 13А та 13Б у м.Вінниці, площею 0,2175 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156, та 0,2307 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155.

Як зазначено прокурором у позовній заяві, рішенням 37 сесії Вінницької міської ради 4 скликання №1558 від 27.12.2013 було погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка пропонується до продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком", що знаходиться по просп.Коцюбинського, 13А, у м.Вінниці, загальною площею 2175 кв.м, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156, на якій розміщене майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель, що перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком"; передано у власність шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" земельної ділянки загальною площею 2175 кв.м для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, по просп.Коцюбинського, 13А, у м.Вінниці; припинено дію договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого №040900300009 від 04.02.2009, в зв`язку з поєднанням в одній особі власника земельної ділянки та орендаря. Спосіб продажу: продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" на неконкурентних засадах відповідно до договору купівлі-продажу; погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка пропонується до продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком", що знаходиться по просп. Коцюбинського, 13Б, у м.Вінниці, загальною площею 2307 кв.м, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155, на якій розміщене майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель, що перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком"; передано у власність шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" земельну ділянку загальною площею 2307 кв.м, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, по просп.Коцюбинського, 13Б, у м.Вінниці; припинено дію договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого №040900300009 від 04.02.2009, в зв`язку з поєднанням в одній особі власника земельної ділянки та орендаря. Спосіб продажу: продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" на неконкурентних засадах відповідно до договору купівлі-продажу.

На підставі вказаного рішення Вінницької міської ради, між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №605 від 19.03.2014, (договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2175 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156, просп.Коцюбинського, 13А) та договір купівлі-продажу земельної ділянки №604 від 19.03.2014, (договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2307 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155, просп.Коцюбинського, 13Б).

За твердженнями прокурора, рішення Вінницької міської ради №1558 від 27.12.2013, яким передано у власність шляхом продажу на неконкурентних засадах ТОВ "Вітеком" земельні ділянки з кадастровим номером 051010000:03:002:0155 площею 0,2307 га та з кадастровим номером 051010000:03:002:0156 площею 0,2175 га, не відповідає вимогам чинного земельного законодавства та підлягає скасуванню, а договори купівлі-продажу землі - визнанню недійсними, оскільки вищевказане рішення прийняте першим відповідачем всупереч вимогам ч.1 ст.134 ЗК України, а саме: без проведення земельних торгів, оскільки отримані земельні ділянки у розмірах значно перевищують площу будівель, які належать відповідачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком".

Відповідач 1 - Вінницька міська рада у відзиві на позов, наданих суду додаткових поясненнях представника в судовому засіданні, позовні вимоги заперечила, посилаючись на те, що прокурором не обґрунтовано наявності порушеного інтересу держави. Вказує, що згідно з витягом з протоколу 40-ї сесії Вінницької міської ради 6 скликання від 27.12.2013 на засіданні сесії, під час якої приймалось оскаржуване прокурором рішення, був присутній прокурор м.Вінниці Кобко С.Л., отже прокурор знав про розгляд даного питання, був при цьому присутній та не вносив жодних зауважень.

Вінницька міська рада зазначала також, що станом на момент звернення відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" з відповідною заявою про надання земельної ділянки у власність, за Товариством було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, розташовані на земельних ділянках, а тому у відповідача 1 не було підстав для відмови у наданні земельної ділянки у власність.

Твердження прокурора про те, що площа земельних ділянок, яку можливо отримати у власність без проведення земельних торгів, повинна відповідати площі, яку безпосередньо займають відповідні об`єкти нерухомого майна, або бути дещо більшою такої площі, у разі необхідності обслуговування цих об`єктів, Вінницька міська рада вважає таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки підстава передачі в оренду земельної ділянки поза конкурсом унормована ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, а саме: розташування на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна є незалежною (альтернативною) підставою непроведення земельних торгів, жодних додаткових умов при цьому не вимагається.

Окрім того, під час нового судового розгляду 07.02.2024 Вінницька міська рада подала додаткові пояснення в справі, в яких зазначила, що навіть у разі скасування спірного рішення Вінницької міської ради, визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними, обраний прокурором спосіб захисту не буде ефективним, оскільки неможливо витребувати майно у добросовісного набувача - відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" (а.с. 123-126, т.5). Також відповідач 1 наполягає на застосуванні позовної давності щодо заявлених прокурором вимог, про що подане окреме клопотання.

Також 20.08.2025 представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" адвокат Сувалов В.О. подав до суду додаткові письмові пояснення, де послався на необхідність застосування щодо спору позовної давності і зазначив, що у 2013 році прокурор був обізнаний про прийняття Вінницькою міською радою оспорюваних у цій справі рішень, оскільки під час їх прийняття на сесії Вінницької міської ради був присутній прокурор міста Вінниці Кобко С.Л.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" вважає, що прокурор звернувся з цим позовом до суду із пропуском строку позовної давності, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" є добросовісними набувачами спірного майна, оскільки набули його внаслідок волевиявлення держави в особі Вінницької міської ради.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Щодо розгляду справи за правилами господарського судочинства

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №921/158/18 від 03 квітня 2019 року зазначено, що є помилковим поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Так, публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило, майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній раніше постанові (пункт 56) зазначає, що якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Близького за змістом висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13.02.2019 в справі №706/563/15-а.

Позовні вимоги про визнання неправомірними дій (бездіяльності) органу місцевого самоврядування та визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі нерозривно пов`язані між собою, і від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої, а тому вони мають розглядатися в одному провадженні.

Неправомірність рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки має наслідком незаконність подальшого оформлення права власності на неї та недійсність договорів купівлі-продажу таких земельних ділянок.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним і про його скасування - розглядатися за правилами цивільного судочинства, якщо внаслідок реалізації такого рішення у фізичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, яке підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть у тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Крім того, встановлено, що відповідно до п.1.3 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики розгляду справи у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011 у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів ІІІ-V ЗК України, а саме - про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування.

Враховуючи те, що спір між сторонами у даній справі розглядається щодо правомірності рішення органу місцевого самоврядування, з посиланням на порушення вимог норм ст. 120, 124, 134, 135 ЗК України, а саме - без проведення земельних торгів, спір підлягає розгляду Господарським судом Вінницької області.

Щодо підстав для представництва прокурором у справі інтересів держави в суді.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Цей спір пов`язаний із реалізацією прокурором повноважень згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема представництва інтересів держави у суді.

Згідно ч.2 ст.2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, відповідно до ч. 4, 5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Про необхідність обґрунтування прокурором підстав представництва в суді зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Аналіз положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18.

Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Із заявлених прокурором позовних вимог слідує, що спір виник щодо земельних ділянок, які є комунальною власністю та належали територіальній громаді м.Вінниці.

Особою, що здійснює правомочності власника майна, належного територіальній громаді міста Вінниця є Вінницька міська рада.

Прокурор зазначає, що при виконанні повноважень, передбачених ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру", встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави під час використання майна, що належить до комунальної власності.

Так, звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор одним із співвідповідачів вказав Вінницьку міську раду, оскільки рішення та дії саме цього органу оспорюються прокурором, із зазначенням того, що вказане рішення прийнято із порушенням чинного законодавства, а вчинені договори підлягають визнанню недійсними. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що в межах відносин з розпорядження землями територіальної громади міста та надання у власність земельних ділянок із земель комунальної власності орган місцевого самоврядування (Вінницька міська рада) всупереч інтересам територіальної громади прийняв рішення щодо розпорядження землею, яка є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, порушивши встановлений порядок. Тому Вінницька міська рада є відповідачем у справі. Водночас інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній. Оскільки в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, прокурор звернувся до суду саме як позивач (такий висновок викладено в постанові ВП ВС від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (п.83)).

Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду, прокурор звернувся з цим позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Рішенням 37 сесії 4 скликання Вінницької міської ради №1403 від 29.09.2005 відповідачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" надано дозвіл (№864) на складання проекту відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації торгово-сервісного комплексу (тимчасових споруд) на проспекті Коцюбинського, 13 в м.Вінниці орієнтовною площею - 0,4709 га, з них: для комерційних потреб - 0,2376 га та громадських потреб - 0,2333 га за рахунок земель територіальної громади міста.

11.10.2005 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" Передерій С.І. звернувся з листом №13/1 до директора Державного підприємства "Поділлягеодезкартографія" Кравецького В.М. з проханням виготовити проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком", розташованої на просп.Коцюбинського, 13 в м.Вінниці.

Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру на підставі договору із Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" №365 від 11.10.2005 розроблено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

В складі цього проекта наявні:

- лист Вінницького міського управління земельних ресурсів №2/10-4917 від 19.10.2005 про погодження передачі в оренду земельної ділянки на просп.Коцюбинського ТОВ "Вітеком" площею 0,3604 га, у т.ч. за угіддями: під проходами, площадками та проїздами площею 0,3604 га - для комерційних потреб (розміщення та обслуговування торгово-сервісного комплексу);

- акт обстеження земельної ділянки, передбаченої для розміщення та експлуатації торгово-сервісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" від 14.10.2005. Комісією у складі: начальника міського управління земельних ресурсів Гончар О.В., начальника регіональної державної екологічної інспекції Герус Д.П., головного державного санітарного лікаря Сорочан О.П., начальника управління містобудування і архітектури Царенко С.О. та представника замовника ТОВ "Вітеком" Передерія С.І. проведено обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості), передбаченої під розміщення (будівництво) та експлуатацію торгово-сервісного комплексу на землях територіальної громади міста. Згідно з висновками комісії обстежена земельна ділянка придатна для розміщення та експлуатації торгово-сервісного комплексу;

- висновок органів держсанепіднагляду, в якому Вінницька міська санітарно-епідеміологічна станція, розглянувши акт обстеження земельної ділянки від 14.10.2005, виписку із експлікації земельних угідь, викопіювання із кадастрового плану, дозвіл Вінницької міської ради №04-3-10-4151 від 07.10.2005, погодила надання земельної ділянки орієнтовною площею 0,4709 га, в тому числі для потреб розміщення та експлуатації торгово - сервісного центру за адресою: просп.Коцюбинського, 13, м.Вінниця;

- висновок Вінницької регіональної екологічної інспекції №32-3/405ПВ від 19.02.2005 про погодження матеріалів проекту відведення земельної ділянки для комерційних потреб (розміщення та експлуатація торгово-сервісного комплексу) на просп.Коцюбинського, 13 у м.Вінниці для Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", за результатами якого інспекція погодила проект відведення земельної ділянки для комерційних потреб (розміщення та експлуатації торгово-сервісного комплексу) на просп.Коцюбинського, 13 у м.Вінниці для Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком";

- висновок Управління містобудування і архітектури №21-4176 від 10.02.2005 про обмеження на використання земельної ділянки, в якому зазначено:

1) земельні ділянки №1 та №2 використовувати згідно з дозволом міської ради (комерційне призначення; землі житлової та громадської забудови);

2) встановлюється короткострокова оренда земельних ділянок №1 та №2;

3) встановлюється право третіх осіб на використання земельної ділянки для прокладення і ремонту інженерних мереж;

4) дотримання вимог висновку Управління механізації і автотранспорту №1445 від 05.05.2005;

- висновок Управління містобудування і архітектури щодо проекту водовідведення (№21-4276 від 19.10.2005), згідно з яким земельна ділянка на просп.Коцюбинського, 13 у м.Вінниці має обмеження на її використання, визначені у висновку Управління механізації і автотранспорту №21-4188 від 16.10.2005, що мають бути враховані при проектуванні та будівництві об`єкта на цій території.

16.12.2005 на підставі рішення №1597 від 02.12.2005 між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського (біля будівлі м`ясо-молочного павільйону), площею 0,3604 га для комерційного використання терміном на 25 років, державна реєстрація договору №040500300272 від 21.12.2005.

Відповідно до умов укладеного договору орендодавець Вінницька міська рада на підставі рішення від 02.12.2005 за №1597 надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського (біля будівлі м`ясо-молочного павільйону). Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (пункти 1, 2 договору).

Умовами договору оренди, а саме пунктами 3-10 погоджено таке:

- в оренду надається земельна ділянка площею 0,3604 га, для комерційного використання у такому якісному стані без техногенної забрудненості;

- на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні;

- на земельній ділянці, яка надається в користування, інженерні комунікації відсутні. Дороги, площадки з твердим покриттям є в наявності;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки 0,3604 га - 1676627,06 грн (комерційне використання);

- права третіх осіб на земельну ділянку - іпотеки немає;

- земельна ділянка передається в оренду за актом приймання-передачі, який оформлюється у строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності договором;

- мета використання земельної ділянки: земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для комерційного використання;

- договір укладається терміном на 25 років з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє до 02.12.2030.

21.12.2005 сторони договору №040500300272 від 21.12.2005 склали акт приймання-передачі земельної ділянки площею 0,3604 га, що розташована в м.Вінниці по просп.Коцюбинського (біля будівлі м`ясо-молочного павільйону).

Земельна ділянка виділена в натурі, її межі чітко визначені на місцевості та закріплені відповідними межовими знаками. Земельна ділянка передається орендарю вільною від забудови. На земельній ділянці інженерні комунікації відсутні, про що зазначено в договорі. Категорія земель (цільове призначення) - землі житлової та громадської забудови; функціональне використання - для комерційного використання.

28.01.2009 між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" на підставі рішення №1931 від 23.05.2008 укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського (біля будівлі м`ясо-молочного павільйону), площею 0,3604 га для комерційного використання, державна реєстрація договору від 04.02.2009 №040900300009.

Відповідно до умов укладеного договору орендодавець Вінницька міська рада на підставі рішення від 23.05.2008 за №1931 надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського (біля будівлі м`ясо-молочного павільйону). Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (пункти 1, 2 договору).

Умовами цього договору оренди, а саме пунктами 3-10 погоджено таке:

- в оренду надається земельна ділянка площею 0,3604 га для комерційного використання в якісному стані без техногенної забрудненості;

- на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні;

- на земельній ділянці, яка надається в користування, інженерні комунікації відсутні. Дороги, площадки з твердим покриттям є в наявності;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки 0,3604 га - 1081177,76 грн (комерційне використання);

- права третіх осіб на земельну ділянку - іпотеки немає;

- земельна ділянка передається в оренду за актом приймання-передачі, який оформлюється у строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності договором;

- мета використання земельної ділянки: земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для комерційного використання;

- договір укладається терміном до 02.12.2030 з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою про надання земельної ділянки в оренду.

04.02.2009 сторонами договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки площею 0,3604 га, розташованої в м.Вінниця по просп.Коцюбинського (біля будівлі м`ясо-молочного павільйону).

Земельна ділянка виділена в натурі, її межі чітко призначені на місцевості та закріплені відповідними межовими знаками. Земельна ділянка передається орендарю вільною від забудови. На земельній ділянці інженерні комунікації відсутні, про що зазначено в договорі. Категорія земель (цільове призначення) - землі житлової та громадської забудови; функціональне використання - для комерційного використання.

Рішенням 32 сесії 6 скликання Вінницької міської ради №1299 від 31.05.2013 (пункт 9 додатку 2 до рішення) Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, на яких знаходяться належні заявнику об`єкти нерухомого майна, розташовані по просп.Коцюбинського, 13 у м.Вінниці, орієнтовною загальною площею 0,4709 га, в тому числі ділянка №1 площею 0,2439 га по просп.Коцюбинського, 13Б; ділянка №2 площею 0,2270 га по просп.Коцюбинського, 13А, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель територіальної громади міста.

Підпунктом 10.1 пункту 10 додатку 2 до цього рішення надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що знаходяться по просп.Коцюбинського, 13 у м.Вінниці, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком", для будівництва та обслуговування будівель торгівлі загальною площею 0,4709 га, в тому числі ділянка №1 площею 0,2439 га по просп.Коцюбинського, 13Б, ділянка №2 площею 0,2270 га по просп.Коцюбинського, 13А, за рахунок земель територіальної громади міста (договір оренди від 04.02.2009 №040900300009).

В подальшому рішенням 33 сесії 6 скликання Вінницької міської ради №1334 від 21.06.2013, пунктом 15 додатку затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблену МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення ТОВ "Вітеком", площею 0,2175 га, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, належний заявнику, за адресою: просп.Коцюбинського, 13А, м.Вінниця, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" (договір оренди земельної ділянки від 04.02.2009 №040900300009, кадастровий номер 051013700:03:002:0156).

Пунктом 15.1 визначено внести зміни до договору оренди земельної ділянки шляхом укладення відповідної угоди.

Пунктом 15.2 доручено Департаменту комунальних ресурсів Вінницької міської ради зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2175 га за територіальною громадою міста в особі Вінницької міської ради в установленому законом порядку.

Пунктом 16 додатку до зазначеного рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблену МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", площею 0,2307 та, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, належний заявнику, за адресою: просп.Коцюбинського, 13Б, м.Вінниця, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" (договір оренди земельної ділянки №040900300009 від 04.02.2009, кадастровий номер 051013700:03:002:0155).

Пунктом 16.1 визначено внести зміни до договору оренди земельної ділянки шляхом укладення відповідної угоди.

Пунктом 16.2 доручено Департаменту комунальних ресурсів Вінницької міської ради зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,2307 га за територіальною громадою міста в особі Вінницької міської ради в установленому законом порядку.

Пунктом 17 вирішено внести зміни до пункту 10.1 додатку 2 до рішення міської ради №1299 від 31.05.2013, виклавши його в такій редакції: "на проспекті Коцюбинського, 13А у м.Вінниці, площею 0,2175 га, та на проспекті Коцюбинського, 13Б, площею 0,2307 га для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, належні заявнику, за рахунок земель, що перебувають в оренді ТОВ "Вітеком" (договір оренди земельної ділянки від 04.02.2009 № 040900300009)".

Рішенням Вінницької міської ради №1558 від 27.12.2013:

- погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка пропонується до продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком", що знаходиться по просп.Коцюбинського, 13А в м.Вінниці, загальною площею 2175 кв.м, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156, на якій розміщене майно покупця, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель, що перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком";

- передано у власність шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" земельну ділянку загальною площею 2175 кв.м для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по просп.Коцюбинського, 13А у місті Вінниці;

- припинено дію договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 04.02.2009 за №040900300009, у зв`язку із поєднанням в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Спосіб продажу: продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" на неконкурентних засадах відповідно до договору купівлі-продажу.

Згідно з додатком 2 до цього рішення:

- погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка пропонується до продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком", що знаходиться по просп.Коцюбинського, 13Б у місті Вінниці, загальною площею 2307 кв.м, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155, на якій розміщене майно покупця, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель, що перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком";

- передано у власність шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" земельну ділянку загальною площею 2307 кв.м для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на просп.Коцюбинського, 13Б у м.Вінниці;

- припинено дію договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 04.02.2009 №040900300009, у зв`язку з поєднанням в одній особі власника земельної ділянки та орендаря.

Спосіб продажу: продаж земельної ділянки ТОВ "Вітеком" на неконкурентних засадах відповідно до договору купівлі-продажу.

На підставі цього рішення між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Вітеком" укладені такі договори:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.03.2014 за №605 (договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2175 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156, просп.Коцюбинського, 13А), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. 19.03.2014 за реєстровим №605, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №317426405101. Державна реєстрація права власності проведена державним кадастровим реєстратором відділу у м.Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 01.07.2021, про що свідчить витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-05220850920221);

- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.03.2014 за №604 (договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2307 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155, просп.Коцюбинського, 13Б), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. 19.03.2014 за реєстровим №604, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №317406605101. Державна реєстрація права власності проведена державним кадастровим реєстратором відділу у м.Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 01.07.2021, про що свідчить витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-0522085042021).

05.07.2021 між відповідачами в справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" були укладені два договори купівлі продажу об`єктів нерухомого майна, а саме:

- договір купівлі продажу (посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського округу Терещенко В.В. 05.07.2021 та здійснено реєстраційний запис №1473), у відповідності до якого "Продавець" передав у власність (продав), а "Покупець" набув у власність (купив) всю належну "Продавцю" нежитлову будівлю, яка розташована в місті Вінниця проспект Коцюбинського, будинок під номером 13А (надалі нерухомість). Нерухомість, що відчужується, належить "Продавцю", що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим державним реєстратором реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 06 червня 2013 року. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №76806805101. Згідно з документами, що посвідчують право власності на нежитлову будівлю під літ."А", нерухомість, яка відчужується, має загальну площу 5,2 кв.м. Нерухомість розташована на земельній ділянці, площею 0,2175 га, яка є власністю "Продавця", кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0156, та відчужується одночасно з нерухомістю (а.с.147-148, т.1);

- договір купівлі продажу (посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського округу Терещенко В.В. 05.07.2021 та здійснено реєстраційний запис №1474), у відповідності до якого Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 0,2175 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0156, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована згідно даних, наявних в документах, що підтверджують право власності, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.149-151, т.1);

- договір купівлі продажу (посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського округу Терещенко В.В. 05.07.2021 та здійснено реєстраційний запис №1475), у відповідності до якого "Продавець" передав у власність (продав), а "Покупець" набув у власність (купив) всю належну "Продавцю" на праві приватної власності нежитлову будівлю, яка розташована в АДРЕСА_1 (надалі нерухомість). Нерухомість, що відчужується належить "Продавцю" що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 06 червня 2013 року. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №76843105101.

Згідно з документами, що посвідчують право власності на нежитлову будівлю під літ. "Б", нерухомість, яка відчужується, має загальну площу 2,5 кв.м.

Нерухомість розташована на земельній ділянці, площею 0,2307 га, яка є власністю "Продавця". Кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0155, яка відчужується одночасно з нерухомістю згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського округу Терещенко В.В. 05.07.2021 та здійснено реєстраційний запис №1476, у відповідності до якого Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 0,2307 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0155, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована згідно даних, наявних в документах, що підтверджують право власності, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.152-156, т.1).

20.12.2023 відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" уклав з громадянином ОСОБА_4 іпотечний договір, за яким в іпотеку були передані спірні земельні ділянки. Зазначене підтверджується відомостями, отриманими з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" (Боржник) та ОСОБА_4 (Іпотекодержатель) є:

- нежитлові будівлі та споруди під номером

АДРЕСА_3 , загальною площею 0,2175 гектарів, кадастровий номер якої 0510100000:03:002:0156, що розташована за адресою: місто Вінниця, проспект Коцюбинського;

- нежитлові будівлі та споруди під номером

АДРЕСА_3 , загальною площею 0,2307 гектарів, кадастровий номер якої 0510100000:03:002:0155, що розташована за адресою: місто Вінниця, проспект Коцюбинського.

За умовами пункту 1.1 іпотечного договору, іпотекою за цим Договором забезпечуються кожна та всі з вимог Іпотекодержателя, що випливають з Договору позики із всіма змінами та доповненнями до нього, що наберуть чинності між Іпотекодержатилем та Боржником, за умовами якого Боржник зобов`язується перед Іпотекодержатилем повернути надану йому позику строком до 20 червня 2024 року, відповідно до договору позики.

Разом з тим, з наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що рішеннями Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023 (справа №902/408/23) та від 30.05.2023 (справа №902/407/23) за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" розірвані укладені 05.07.2021 договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0155 і 0510100000:03:002:0156 з підстав невиконання покупцем - відповідачем 3 - Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" умов договорів в частині зобов`язання покупця сплатити кошти за земельну ділянку.

Зокрема, як слідує з рішення в справі №902/408/23, яке набрало законної сили, 05.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 0,2307 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0155, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована згідно даних, наявних в документах, що підтверджують право власності за адресою: проспект Коцюбинського, 136, м.Вінниця.

Земельна ділянка, яка відчужується за цим договором належить Продавцю, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М., 19 березня 2014 року за реєстром №605. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №317406605101. Державна реєстрація права власності проведено державним кадастровим реєстратором відділу у м.Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 01 липня 2021 року, про що свідчить витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-0522085042021.

За домовленістю сторін продаж цей вчинено за 977 916,80 грн. Гроші мають бути перераховані на розрахунковий рахунок "Продавця" протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання цього договору, але не пізніше п`ятого серпня березня дві тисячі двадцять першого року. Вказана ціна є погодженою сторонами, остаточною та будь-яким змінам чи доповненням не підлягає.

Балансова вартість земельної ділянки становить 977916,80 грн.

Як передбачено п.2.5 Договору кожна Сторона зобов`язується сумлінно і добросовісно виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, і сприяти Стороні в реалізації її прав , що передбачені чи випливають з договору.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, ціну продажу за об`єкт продажу не заплатив, що і стало підставою позову.

Враховуючи, що на цей час право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" не перереєструвало за собою право власності відповідно до прийнятих судом рішень, прокурором було змінено підстави позову, і вимога про витребування земельної ділянки наразі пред`являється не до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", а до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест".

Змінюючи підстави позову, прокурор у відповідній заяві зазначив, що відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" в розумінні ст.388 ЦК України не є добросовісним власником, оскільки спірні ділянки набуті ним у власність безоплатно. Прокурор посилається на приписи ч.4 ст.388 ЦК України, якою передбачено, що якщо майно було набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Предмет позову залишився незміннім. Так, предметом позову в цій справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Вінницької міської ради №1558 від 27.12.2013, визнання недійсними договорів купівлі-продажу землі №604 від 19.03.2014 та №605 від 19.03.2014, витребування земельних ділянок площею 0,2307 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 та площею 0,2175 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156.

Судом встановлено, що вимоги прокурора обґрунтовані тим, що земельні ділянки були відчужені Вінницькою міською радою без проведення земельних торгів для обслуговування будівель Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" у розмірах, що значно перевищують площі, необхідні для користування об`єктами нерухомості, без дотримання вимог земельного законодавства.

Водночас, повертаючи справу №902/1084/22 на новий розгляд Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в п.5.57 та п.5.63 своєї постанови від 07.11.2023 зазначив, що "… формування земельних ділянок повинно здійснюватися за проектами землеустрою. Одним із функціональних призначень проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання земель, оскільки розмір земельної ділянки, необхідний для обслуговування розміщеного на ній нерухомого майна, повинен відповідати потребам щодо розміщення та обслуговування такого об`єкта всупереч вимогам статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України суди не дослідили та не з`ясували обставини щодо формування спірних земельних ділянок площею 0,2270 га та площею 0,2175 га як об`єктів цивільних прав, наявності/відсутності проектів землеустрою щодо таких земельних ділянок та відповідного обґрунтування їх розмірів і меж, обставини щодо зміни площі земельних ділянок та підстав такої зміни, а також не з`ясували, чи відповідає вид використання земельних ділянок функціональному призначенню будівель, які знаходяться на них, чи є такі об`єкти нерухомого майна об`єктами торгівлі, а також не з`ясували місцерозташування цих об`єктів …".

Суд врахував, що відповідно до ч.1 ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Вирішуючи питання призначення в цій справі експертизи, суд також взяв до уваги висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, за якими: розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Оскільки під час розгляду цієї справи необхідно було встановити розмір спірних земельних ділянок, необхідних для обслуговування об`єктів нерухомого майна, ухвалою суду від 19.02.2024 призначено в справі №902/1084/22 комплексну судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, на розгляд якої поставлені такі питання:

- чи відповідає технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2175 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0156), яка знаходиться в м.Вінниця на просп.Коцюбинського, 13А (а.с.92-119, т.2), для обслуговування викупленого нежитлового приміщення за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського, 13А, під літ."А", 5,2 кв.м та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

- чи відповідає розрахунок потреби площі в розмірі 0,2175 га для обслуговування нежитлової будівлі 13 під літ."А" за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського, 13А, згідно її функціонального призначення?

- встановити технічно-можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського, 13А, з врахуванням необхідної площі для її обслуговування згідно цільового призначення приміщення, за умови скасування в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку площею 0,2175 га, кадастровий номер 0510100000:03:002:0156?

- чи відповідає технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2307 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0155), яка знаходиться в м.Вінниця на просп.Коцюбинського, 13Б (а.с.69-91, т.2), для обслуговування викупленого нежитлового приміщення за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського, 13Б, під літ."А", 2,5 кв.м та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

- чи відповідає розрахунок потреби площі в розмірі 0,2307 га для обслуговування нежитлової будівлі 13 під літ."А" за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського, 13Б, згідно її функціонального призначення ?

- встановити технічно-можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського, 13Б, з врахуванням необхідної площі для її обслуговування згідно цільового призначення приміщення, за умови скасування в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку площею 0,2307, кадастровий номер 0510100000:03:002:0155?

- яка площа (розмір) земельної ділянки необхідна для обслуговування нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниця на просп.Коцюбинського, 13А, під літ."А", 5,2 м2, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0156 та нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниця на просп. Коцюбинського, 13Б, під літ."А", 2,5 м2, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0155, у відповідності до державних будівельних норм, санітарних норм і правил та інших нормативно-правових актів з питань планування і забудови територій?

- чи відповідають площі земельних ділянок: - 0,2175 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0156), яка знаходиться в м.Вінниця на просп.Коцюбинського, 13А та - 0,2307 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0155), яка знаходиться за адресою в м.Вінниця на просп.Коцюбинського, 13Б (кадастровий номер 0510100000:03:002:0155), для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниця на просп.Коцюбинського, 13А, під літ."А", 5,2 кв.м та нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниця на просп.Коцюбинського, 13Б, під літ."А", 2,5 кв.м з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, а також встановлених обмежень у використанні земельних ділянок?

З висновку експертів, складеного за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної, будівельно-технічної та експертизи з питань землеустрою №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025, слідує, що виходячи з даних, відображених у наданій на дослідження технічній документації, в саме: інвентаризаційна справа КП "ВМБТІ" №111168 (справа №902/1084/22, арк.150-158, т.2) та результатів отриманих під час проведення натурного обстеження встановлено, що одноповерхова нежитлова будівля - касовий павільйон, розташована в межах земельної ділянки площею 0.2175 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 в м.Вінниці по проспекту Коцюбинського, 1ЗА і складається з каркасу із металопластику, зовні обшитого пластиковою вагонкою, розташованого на бетонному фундаменті. Перекриття улаштовано з каркасу із металопластику, дах сумісний.

Також виходячи з даних, відображених у наданій на дослідження технічній документації, в саме в інвентаризаційній справі КП "ВМБТІ" №111169 (справа №902/1084/22, арк.178-186, т.2) та результатів отриманих під час проведення натурного обстеження встановлено, що одноповерхова нежитлова будівля - касовий павільйон, розташована в межах земельної ділянки площею 0.2307 га з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 в м.Вінниці по проспекту Коцюбинського, 1ЗБ і складається з каркасу із металопластику, зовні обшитого пластиковою вагонкою, розташованого на бетонному фундаменті. Перекриття улаштовано з каркасу із металопластику, дах сумісний.

Проаналізувавши вимоги державних будівельних норм щодо параметрів проїздів, під`їзних шляхів, протипожежних відстаней та відстаней для догляду та здійснення поточного ремонту, для забезпечення нормального функціонування об`єкта нерухомого майна та виходячи з його розмірів, об`ємно-планувальних рішень і врахування існуючої забудови, експерт встановив, що розмір земельної ділянки необхідної для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 13А в місті Вінниці, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156, яка за площею становить - 0.0090 га.

Також за результатами проведеного дослідження експертом встановлено невідповідність розрахунку потреби площі в розмірі 0.2175 га для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 13А в місті Вінниці.

Виходячи з вимог та положень державних будівельних норм щодо параметрів проїздів, під`їзних шляхів, протипожежних відстаней та відстаней для догляду та здійснення поточного ремонту, для забезпечення нормального функціонування об`єкта нерухомого майна та виходячи з його розмірів, об`ємно-планувальних рішень і врахування існуючої забудови, судовий експерт встановив розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 13Б в місті Вінниці, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155, яка за площею становить - 0.0070 га.

Також за результатами проведеного дослідження судовим експертом встановлено невідповідність розрахунку потреби площі в розмірі 0.2307 га для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 1ЗБ.

Крім того, у висновку експертів, складеного за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної, будівельно-технічної та експертизи з питань землеустрою №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025, зазначено про те, що в складі Технічних документації по вул.Коцюбинського, 13Б та вул.Коцюбинського, 13А наявні два рішення Вінницької міської ради. Перше рішення не містить інформації щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою містить тільки посилання на рішення від 31.05.2013 за №1299, якого в складі досліджуваних технічних документацій не має та яке стосується визначення експертної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих по просп.Коцюбинського, 13А та 13Б. Друге рішення не стосується документації із землеустрою, а оформлення права власності на будівлі розташовані по просп.Коцюбинського, 13А та 13Б в м.Вінниці.

Отже, на підставі вище проведеного дослідження судовий експерт прийшов до висновку, що Технічні документації по вул.Коцюбинського, 13Б та по вул.Коцюбинського, 13А не відповідають вимогам земельного законодавства в частині відсутності дозволу органу місцевого самоврядування на розроблення Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.

Також судовий експерт прийшов до висновку, що під час виготовлення досліджуваних Технічних документацій були сформовані земельні ділянки з кадастровими 0510100000:03:002:0155 та 0510100000:03:002:0156, що не відповідає положенням ст.79-1 Земельного кодексу України, ст.55 Закону України "Про землеустрій" та положенням Інструкції №376, так як формування земельних ділянок відбувається за Проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

На підставі проведеного дослідження експерт прийшов до висновку, що Технічна документація по вул.Коцюбинського, 13Б не відповідає вимогам п.2.8 Інструкції №376, в частині відсутності всіх необхідних документів для її розроблення.

Як зазначив судовий експерт у своєму висновку, згідно зі ст.29 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Технічне завдання затверджене замовником 05.06.2013. Зміст Технічного завдання не відповідає змісту Додатку 1 до Інструкції №376.

Пояснювальна записка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про користувача земельної ділянки, відомості про виконавця, стислий опис виконаних робіт. Відсутні відомості щодо сертифікованого інженера-землевпорядника, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.

На кадастровому плані земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 відсутні обов`язкові відомості передбачені вимогами ст.34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", а саме: таблиці з координатами поворотних точок земельної ділянки, що не відповідає вимогам земельного законодавства.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про землеустрій" відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою. На титульній сторінці та кадастровому плані наявна печатка та підпис сертифікованого інженера-землевпорядника Брижаня Олега Вікторовича, кваліфікаційний сертифікат №001820.

За результатами проведеного дослідження експерт прийшов до висновку, що розроблена Технічна документація по вул. Коцюбинського, 13Б за складом та змістом не відповідає положенням п.2.8, Додатку 1 та Додатку 2 Інструкції №376, положенням ст.34 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Експерт також прийшов до висновку, що Технічна документація по вул.Коцюбинського, 13А за складом не відповідає вимогам п.2.8 Інструкції №376, в частині відсутності всіх необхідних документів для її розроблення.

Щодо змісту Технічної документації на земельну ділянку по вул.Коцюбинського, 13А, судовий експерт зазначив таке.

Згідно зі ст.29 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Технічне завдання затверджене замовником 05.06.2013. Зміст Технічного завдання не відповідає змісту Додатку 1 до Інструкції №376.

Пояснювальна записка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про користувача земельної ділянки, відомості про виконавця, стислий опис виконаних робіт. Відсутні відомості щодо сертифікованого інженера-землевпорядника, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.

На кадастровому плані земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 відсутні обов`язкові відомості, передбачені вимогами ст.34 закону "Про Державний земельний кадастр", а саме: таблиці з координатами поворотних точок земельної ділянки, що не відповідає вимогам земельного законодавства.

Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 20.08.2013 відповідає змісту Додатку 2 до Інструкції №376 та відсутній Список межових знаків переданих на зберігання та Кроки межового знака.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про землеустрій" зазначено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою. На титульній сторінці та кадастровому плані наявна печатка та підпис сертифікованого інженера-землевпорядника Брижань Олега Вікторовича, кваліфікаційний сертифікат №001820.

За результатами проведеного дослідження судовий експерт прийшов до висновку, що розроблена Технічна документація по вул.Коцюбинського, 13А за складом та змістом не відповідає положенням п.2.8, Додатку 1 та Додатку 2 Інструкції №376, положенням ст.34 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до вимог земельного законодавства, чинного станом на час розроблення досліджуваних Технічних документацій, умовою затвердження документації із землеустрою було наявність присвоєного кадастрового номера земельній ділянці. В свою чергу, присвоєння кадастрового номера відбувалося паралельно з реєстрацією земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Так як реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0155 та 0510100000:03:002:0156 відбулася 03.09.2013, затвердження Технічних документацій на земельні ділянки по вул.Коцюбинського, 13Б та по вул.Коцюбинського, 13А рішенням Вінницької міської ради №1334 від 21.06.2013 та присвоєння кадастрових номерів 0510137000:03:002:0057, 0510137000:03:002:0056 земельним ділянкам не відповідає вимогам земельного законодавства.

Після проведеного дослідження та наданих на дослідження матеріалів експерт прийшов до висновку, що "Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Вітеком" м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 13Б" та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме: ст. 79-1 116 123, 186, Земельного кодексу України, ст. 22, 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст. 24, 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.2.8 Інструкції №378 та Додатку №1 та №2 до даної інструкції.

Отже, резолютивною частиною висновка експертів, складеного за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної, будівельно-технічної та експертизи з питань землеустрою №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025, встановлено таке:

1. "Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Вітеком" м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 13А" та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме: ст. 79-1, 116, 123, 186, Земельного кодексу України, ст. 22, 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст. 24, 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п. 2.8 Інструкції №378 та Додатку №1 та №2 до даної інструкції.

2. На підставі проведеного дослідження та наданих матеріалів встановлено невідповідність розрахунку потреби площі розміром 0.2175 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А" по проспекту Коцюбинського, 13А в місті Вінниці, яка необхідна для доступу та обслуговування такого об`єкта.

3. На підставі проведеного дослідження, наданих результатів геодезичної зйомки та результатів отриманих під час натурного обстеження об`єктів дослідження, для забезпечення функціонування об`єкта нерухомого майна виходячи з його розмірів і об`ємно-планувальних рішень, встановлені параметри земельної ділянки необхідної для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А" по проспекту Коцюбинського, 13А в місті Вінниці що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156, яка за площею становить - 0.0090 га.

4. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Вітеком" м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 1ЗБ" та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме: ст. 79-1,116, 123, 186, Земельного кодексу України, ст. 22, 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст. 24, 34 закону України "Про Державний земельний кадастр", п. 2.8 Інструкції №378 та Додатку №1 та №2 до даної інструкції.

5. Встановлено невідповідність розрахунку потреби площі розміром 0.2307 га для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А" по проспекту Коцюбинського, 13Б в місті Вінниці, яка необхідна для доступу та обслуговування такого об`єкта.

6. На підставі проведеного дослідження, наданих результатів геодезичної зйомки та результатів отриманих під час натурного обстеження об`єктів дослідження, для забезпечення функціонування об`єкта нерухомого майна виходячи з його розмірів і об`ємно-планувальних рішень, встановлені параметри земельної ділянки необхідної для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А" по проспекту Коцюбинського, 13Б в місті Вінниці, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155, яка за площею становить - 0.0070 га. Відповідна конфігурація зовнішніх розмірів даної земельної ділянки графічно відображена на план-схемі у додатку 4 до висновку.

7. На підставі проведеного дослідження, наданих результатів геодезичної зйомки та результатів отриманих під час натурного обстеження об`єктів дослідження, встановлені площі та розміри земельних ділянок необхідних для обслуговування нежитлових будівель розташованих в м. Вінниця на просп. Коцюбинського, 13А та 13Б під літ. "А", в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0156 та 0510100000:03:002:0155, які за площами становлять 0.0090 га та 0.0070 га відповідно. Конфігурація зовнішніх розмірів даних земельних ділянок графічно відображена на план-схемах у додатках 3 і 4 до висновку.

8. встановлено невідповідність площ земельних ділянок площею 0,2175 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0156) та площею 0,2307 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0155) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, яка розташована в м. Вінниця на просп. Коцюбинського, 13А, під літ. "А" та нежитлової будівлі, яка розташована в м. Вінниця на просп. Коцюбинського, 13Б, під літ."А".

22.08.2025 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" б/н від 20.08.2025 (а.с.10-14, т.8) про виклик в засідання судових експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Казака О.М. та Лесько І.В. Вказане клопотання обґрунтовано наявними сумнівами у правильності висновка експертів №1111/1112/1153/24-21 від 28.05.2025.

29.08.2025 до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" б/н від 29.08.2025 (а.с.55-57, т.8) із клопотанням про призначення у справі №902/1084/22 додаткової судової експертизи, на вирішення якої заявник просив поставити такі питання:

"- Яка площа (розмір) земельної ділянки необхідна для обслуговування нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниця на просп. Коцюбинського, 13А, під літ. "А", 5,2 м2, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0156 та нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниця на просп. Коцюбинського, 13Б, під літ. "Б", 2,5 м2, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:002:0155, у відповідності до державних будівельних норм, санітарних норм і правил та інших нормативно-правових актів з питань планування і забудови територій?

- Чи відповідає площа земельної ділянки в м.Вінниця на просп. Коцюбинського, 13А (кадастровий номер 0510100000:03:002:0156) та площа земельної ділянки в м.Вінниця на просп. Коцюбинського, 13Б (кадастровий номер 0510100000:03:002:0155), належна Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, яка розташована в м. Вінниця на просп.Коцюбинського, 13А, під літ. "А", 5,2 м2 та нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниця на просп. Коцюбинського, 13Б, під літ. "Б", 2,5 м2 з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил, а також встановлених обмежень у використанні земельної ділянки.".

В обґрунтування підстав призначення в цій справі додаткової судової експертизи ТОВ "Вітеком" зазначило про наявність чисельних порушень при проведенні експертизи та сумнівів щодо законності висновка експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної, будівельно-технічної та експертизи з питань землеустрою №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025, що полягає в такому:

- чинною нормою земельного законодавства на дату дослідження не передбачалось в складі технічної документації рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою;

- висновки експертів щодо відсутності в досліджуваній технічній документації із землеустрою матеріалів польових топографо-геодезичних робіт є безпідставними через наявність каталогу в дослідженні використовувались нормативні документи в галузі землекористування та будівництва, які прийняті та набрали чинність значно пізніше періоду, коли виникли спірні правовідносини;

- експертом порушений порядок проведення контрольних замірів. Враховуючи особливості використання електронної рулетки BOSCH DLE 40 Professional, з висновку експерта не можливо встановити в який день проводились заміри, погодні умови, температура навколишнього середовища та значення вологи у повітрі. Також не вбачається використання візирного щита, оскільки він не вказаний у переліку технічних засобів, що використовувались експертами;

- висновки експертів щодо того, що нежитлові будівлі за адресами проспект Коцюбинського, 13А та 13Б у місті Вінниці фактично не використовуються, а будь-яка діяльність на території, обмеженій металевим парканом, не проводиться, є необґрунтованим та таким, що не відповідають вимогам об`єктивності й повноти дослідження. Експерти не врахували можливість майбутнього використання цих об`єктів нерухомості. Експерти не здійснили жодних дій для уточнення інформації про реальний або запланований характер використання об`єктів, не зверталися із запитами чи клопотаннями до відповідних осіб, установ або власників. Тому висновки експертів щодо функціонального призначення нежитлових будівель ґрунтуються на припущеннях, а не на об`єктивно встановлених фактах;

- висновки про необхідну площу земельної ділянки, які прямо залежать від функціонального призначення будівель (наприклад, комерційне, складське, офісне використання тощо), також є необґрунтованими. Вони базуються на помилкових вихідних даних і, відповідно, не можуть вважатися достовірними або застосовуватись як належний доказ у справі;

- експертами замовчано та не досліджено питання можливості розроблення технічної документації без надання дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З метою розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" б/н від 29.08.2025 про призначення в справі №902/1084/22 додаткової судової експертизи, ухвалою суду від 29.08.2025 в судове засідання, 04.09.2025, були викликані судові експерти Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Казак О.М. та Лесько І.В.

03.09.2025 до суду надійшли заперечення прокурора б/н від 03.09.2025 (а.с.78-79, т.8) на клопотання б/н від 29.08.2025; в яких зауважено, що експертами були надані чіткі відповіді на питання, сформовані представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", попри наведене відповідач 2 не зазначає, які саме порушення норм законодавства допущені у висновку №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025.

В судовому засіданні, 04.09.2025, представник відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком") підтримав клопотання б/н від 29.08.2025 та зазначив, що сумніви у правильності висновків експертів виникають у відповідях на питання, які зазначені в пунктах 6.7, 6.8 резолютивної частини ухвали від 19.02.2024.

Представник відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком"), обґрунтовуючи клопотання б/н від 29.08.2025, зазначив, що у висновку експертів також використовувались відомості з вебсайту "kadastr.live" в мережі інтернет, проте станом на момент проведення експертизи в цій справі, такий вебсайт було заблоковано.

У відповідь на твердження представника відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком") експерт Лесько І.В. зазначила, що відповідні відомості вебсайту "kadastr.live" в мережі інтернет використано лише для покращення візуального сприйняття інформації, натомість висновки експертизи в цій справі базувались на офіційних джерелах інформації, зокрема документах, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області.

Надалі представник відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком") зазначив, що на сторінці 39 висновка експертами зазначено про те, що нежитлові будівлі по проспекту Коцюбинського, 13А та 13Б у м.Вінниці фактично не використовуються, а будь-яка діяльність на території, обмеженій металевим парканом, не проводиться, в зв`язку з чим експерти дійшли висновку, що функціональним призначенням таких будівель є комерційне використання. Такий висновок, на думку представника відповідача 2 (ТОВ "Вітеком"), є виключно припущенням судових експертів.

У відповідь експерт Лесько І.В. зауважила, що функціональне призначення нежитлових будівель встановлено на підставі матеріалів інвентаризаційних справ, про що вказано на сторінках 16, 17 висновка експертів. Натомість обставини щодо нездійснення діяльності на території спірних земельних ділянок, зокрема було встановлено за наслідками обстеження об`єктів дослідження, 18.06.2025.

Згодом представник відповідача 2 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком") вказав, що на сторінці 46 висновка експертів міститься посилання на норми статей 22, 50, 55 Закону України "Про землеустрій", статей 116, 123 Земельного кодексу України, проте використана судовими експертами редакція названих нормативно-правових актів не відповідає тій, яка була чинною станом на дату державної реєстрації спірних земельних ділянок (2013 рік). Представник відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком") стверджував, що чинна станом на дату державної реєстрації спірних земельних ділянок редакція Закону України "Про землеустрій" та Земельного кодексу України не передбачала обов`язку отримання дозволу органів державної влади або органів місцевого самоврядування на розроблення технічної документації із землеустрою.

У свою чергу експерт Лесько І.В. зазначила, що судовими експертами використовувалась редакція Закону України "Про землеустрій" та Земельного кодексу України, яка була чинна на момент проведення експертизи в цій справі. Додатково судовий експерт пояснив, що станом на момент державної реєстрації спірних земельних ділянок чинне законодавство передбачало необхідність отримання дозволу органу державної влади або органу місцевого самоврядування на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність особи, проте такого дозволу у досліджуваних примірниках технічної документації не було.

Згодом представник Вінницької міської ради висловився в підтримку клопотання б/н від 29.08.2025 та додатково зауважив щодо наявних сумнівів у відповідях на питання, які містяться в пунктах 6.1, 6.4 резолютивної частини ухвали суду від 19.02.2024.

У зв`язку з уточнюючим питанням суду, представник Вінницької міської ради заявив усне клопотання про призначення в справі №902/1084/22 додаткової судової експертизи по питанням, зазначеним в пунктах 6.1, 6.4 резолютивної частини ухвали суду від 19.02.2024.

Надалі представник Вінницької міської ради вказав, що на сторінках 42, 43 висновку експертів зазначено, що в матеріалах справи містяться два різних примірника технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості). Представник Вінницької міської ради зауважив, що вказані примірники технічної документації відрізняються за змістом та наповненням, проте за результатами проведеної експертизи проведено аналіз лише одного примірника технічної документації та надано висновок, зокрема про відсутність в її складі матеріалів польових топографо-геодезичних робіт. Водночас, як стверджує представник відповідача, інший примірник технічної документації містив каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування, який відноситься до польових топографо-геодезичних робіт.

Відповідаючи на питання представника Вінницької міської ради, судовий експерт Лесько І.В. зауважила, що дослідженню в рамках судової експертизи підлягала технічна документація із землеустрою, визначена ухвалою суду від 19.02.2024 (а.с.69-91, 92-119, т.2), яка пройшла перевірку та зберігалась у Головному управлінні Держгеокадастру у Вінницькій області. За твердженнями судового експерта, посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області приховується інформація про координати кутів зовнішніх меж землекористування, оскільки така інформація не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану.

Проте, як зазначила експерт Лесько І.В., відсутність каталогу координат кутів зовнішніх меж землекористування не впливає на висновок судових експертів, оскільки така інформація станом на 2013 рік вносилась до кадастрового плану земельної ділянки, який містився в досліджуваній технічній документації. Судовий експерт зауважив, що у висновках судових експертів також були враховані каталоги координат кутів зовнішніх меж землекористування, про що зазначено на сторінці 44 висновка судових експертів.

Водночас судовий експерт зазначила про помилковість тверджень представника Вінницької міської ради, оскільки матеріали польових топографо-геодезичних робіт, відсутність яких у складі технічної документації встановлено висновком судової експертизи, за своїм змістом не є каталогом координат кутів зовнішніх меж землекористування.

Згодом представник Вінницької міської ради висловився щодо того, що у висновку експертів стверджується про відсутність у складі технічної документації акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Водночас представник Вінницької міської ради зауважив, що у складі досліджуваної технічної документації містився акт погодження меж земельної ділянки в натурі, який містив інформацію про прийомку-передачу межових знаків на зберігання.

У відповідь на вказане твердження судовий експерт Лесько І.В. зауважила, що з моменту державної реєстрації спірних земельних ділянок чинне законодавство, а саме додаток №2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010, встановлював форму акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Водночас акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання встановленої форми у технічній документації не було виявлено.

Також представник Вінницької міської ради зазначив про посилання у висновку експертів на порушення норм земельного законодавства щодо невідповідності адрес спірних земельних ділянок, зокрема в технічній документації вказано про "вулицю Коцюбинського", тоді як у рішеннях Вінницької міської ради, наявних у матеріалах справи, йдеться про "проспект Коцюбинського". Представник Вінницької міської ради висловився щодо неясності висновку судових експертів в цій частині, зокрема яким саме нормам земельного законодавства не відповідає така обставина.

Судовий експерт Лесько І.В. зауважила, що зміст земельного законодавства свідчить, що адреса відповідних земельних ділянок має бути чітко визначеною. За вказаних обставин, дослідивши наявні у справі документи, судові експерти дійшли відповідного висновку щодо порушення норм земельного законодавства у зв`язку з відмінністю реквізитів адрес спірних земельних ділянок. Додатково судовий експерт Лесько І.В. допустила, що відмінність у реквізитах адрес спірних земельних ділянок може полягати у допущених описках у відповідних рішеннях Вінницької міської ради.

В судовому засіданні, 22.09.2025, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" зауважив, що у висновку судових експертів щодо розрахунку потреби площі земельних ділянок для обслуговування нежитлових будівель використовуються норми державних будівельних норм, які були чинними станом на момент складення висновку експертизи. Водночас станом на момент державної реєстрації спірних земельних ділянок (2013), на думку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком", могли діяти інші нормативно-правові акти, що могло би вплинути на розрахунок потреби площі спірних земельних ділянок.

Водночас на запитання суду щодо того, як саме це могло вплинути на висновок судових експертів та яка б мала бути площа земельних ділянок для обслуговування нежитлових будівель в такому випадку, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" відповісти не зміг.

Судовий експерт Казак О.М. зазначив, що для розрахунку площі земельних ділянок для обслуговування нежитлових будівель використовувались норми державних будівельних норм, яка чинні на момент складання висновку експертів, як це було передбачено змістом питань, зазначених в ухвалі суду від 19.02.2024.

Судовий експерт зауважив, що обрахунок площі земельних ділянок здійснювався на основі оцінки наявних у справі документів відповідно до вимог чинного законодавства за його внутрішнім переконанням, що ґрунтується на набутих знаннях та досвіді. Судовий експерт також зазначив, що у своїй діяльності керувався Методикою дослідження складу, змісту та правил оформлення документації із землеустрою при проведенні судових експертиз, затвердженою 28.01.2021, яка є комплексним і систематизованим збірником знань та методик судових експертів.

Судовий експерт Казак О.М. пояснив, що чинні приписи державних будівельних норм, порівняно з тими, що діяли у 2013 році, передбачають більші розміри відстаней для обрахунку площі земельних ділянок, необхідних для обслуговування нежитлових приміщень. Зокрема, ширина автомобільних в`їздів має становити не менше 4,5 м, тоді як у 2013 році - не менше 2,5 м; відстань від межі будівель - не менше 3 м, тоді як у 2013 році - не менше 1 м.

Отже, за умови застосування державних будівельних норм, які були чинними станом на 2013 рік, площі земельних ділянок, необхідні для обслуговування нежитлових приміщень, було б визначено в меншому розмірі, порівняно з тим, який вказаний у висновку експертів.

Надалі представник Вінницької міської ради задав питання про те, яким чином судовими експертами визначено функціональне призначення нежитлових приміщень, які розміщені на спірних земельних ділянках, що вплинуло на розрахунок площі земельних ділянок, необхідної для їх обслуговування. На думку представника Вінницької міської ради, спірні земельні ділянки використовувались як автостоянки, а обрахунок необхідної для обслуговування площі слід було здійснити виходячи з функціонального призначення нежитлових приміщень, як торговельного центру.

Судовий експерт Казак О.В. відповів, що у висновку експертів визначено, що нежитлові приміщення, розміщені на спірних земельних ділянках, мають функціональне призначення - для комерційного використання, що встановлено з огляду на наявні матеріали інвентаризаційних справ щодо названих об`єктів майна. Як зауважив судовий експерт, підстави стверджувати про те, що спірні земельні ділянки використовуються як автостоянки - відсутні, оскільки для цієї мети вони не формувались (не відводились) (матеріали справи не містять жодного документа про те, що спірні земельні ділянки виділялись та використовувались для автостоянки). Додатково експерт зауважив, що станом на час проведення в цій справі експертизи відсутні підстави для обрахунку необхідної площі земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення з функціональним призначенням "торговий центр", оскільки розміщені на них об`єкти нерухомого майна для таких цілей не використовуються (мають площі 2, 5 кв.м та 5,2 кв.м).

Суд відзначає, що висновок експертів №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025 містить відповіді на усі питання, які зазначені в пунктах 6.1 - 6.8 резолютивної частини ухвали суду від 19.02.2024 (що сформовані судом з урахуванням усіх запропонованих учасниками справи питань) (сторінки 60-61 висновку експертів №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025), а тому відсутні підстави стверджувати про неповноту означеного висновка експертів.

З огляду на надані судовими експертами Лесько І.В. та Казаком О.В. вичерпні відповіді на запитання учасників справи, суд зазначає, що підстави стверджувати про неясність висновку експертів №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025 також відсутні.

Водночас представниками відповідачів - Вінницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" не наведено переконливих аргументів в підтвердження необґрунтованості висновку експертів №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025.

Зокрема, зазначаючи про невикористання експертами усіх необхідних документів, відповідачі 1, 2 (Вінницька міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком") не змогли чітко вказати, які саме документи, нормативно-правові акти та методика мали бути використані судовими експертами та не використані та як це могло вплинути на сам висновок експертів №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025.

Представниками Вінницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" не мотивовано в чому саме полягає неясність, необґрунтованість, суперечність іншим матеріалам справи висновка експертів №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025.

Оскільки висновок експертів №1111/1112/1153/24/21 від 17.07.2025 складено на основі наданих учасниками справи документів, відповідно до питань, які запропоновані відповідачем 2 (Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест"), судом не було встановлено підстав для призначення в цій справі додаткової або повторної судової експертизи.

В зв`язку з цим, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" б/н від 29.08.2025 та Вінницької міської ради про призначення в справі №902/1084/22 додаткової та повторної судової експертизи судом задоволені не були.

Звертаючись з клопотаннями про призначення в справі додаткової / повторної судової експертизи представники Вінницької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" зазначали про невикористання експертами необхідних документів, нормативно-правових актів та методик, водночас не визначали їх ідентифікуючі ознаки (не наводили які саме документи, акти та методики мали бути використані та як це би вплинуло на сам висновок).

Суд при вирішенні спору також врахував, що необґрунтоване призначення в справі судової експертизи, зокрема додаткової, призведе до безпідставного зупинення провадження в справі та, відповідно, затягування строків розгляду цієї справи.

Суд визнав встановленими та підтвердженими належними доказами ту обставину справи, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Вітеком" м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 13А" та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме: ст. 79-1, 116, 123, 186, Земельного кодексу України, ст. 22, 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст. 24, 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.2.8 Інструкції №378 та Додатку №1 та №2 до даної інструкції.

Також є встановленою та доведеною невідповідність розрахунку потреби площі розміром 0.2175 га для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 13А в місті Вінниці, яка необхідна для доступу та обслуговування такого об`єкта.

Окрім того, судом визнається встановленим той факт, що параметри земельної ділянки, необхідної для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 13А в місті Вінниці, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156, яка за площею становить - 0.0090 га.

Висновком судової експертизи підтверджено, а іншими доказами не спростовано той факт, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Вітеком" м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 1ЗБ" та її затвердження не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, а саме: ст. 79-1,116, 123, 186, Земельного кодексу України, ст. 22, 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст. 24 34 закону України "Про Державний земельний кадастр", п.2.8 Інструкції №378 та Додатку №1 та №2 до даної інструкції.

Суд визнає встановленою невідповідність розрахунку потреби площі розміром 0.2307 га для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 13Б в місті Вінниці, яка необхідна для доступу та обслуговування такого об`єкта.

Встановлені параметри земельної ділянки, необхідної для обслуговування нежитлової будівлі літ."А" по проспекту Коцюбинського, 13Б в місті Вінниці, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155, яка за площею становить - 0.0070 га. Встановлені площі та розміри земельних ділянок необхідних для обслуговування нежитлових будівель розташованих в м.Вінниці по просп.Коцюбинського, 13А та 13Б під літ."А", в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0156 та 0510100000:03:002:0155, які за площами становлять 0.0090 га та 0.0070 га відповідно.

Суд визнає встановленою обставину про невідповідність площ земельних ділянок площею 0,2175 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0156) та площею 0,2307 га (кадастровий номер 0510100000:03:002:0155) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниці по просп.Коцюбинського, 13А, під літ."А" та нежитлової будівлі, яка розташована в м.Вінниці по просп.Коцюбинського, 13Б, під літ."А".

Норми права, які застосував суд, висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з пунктом 4 статті 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями) (частина 5 стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наведене також узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 № 7.

У статті 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, а також право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а у статті 16 ЦК передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (стаття 53 ГПК).

Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 2).

Отже, частина 1 статті 14 ГПК передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

При цьому суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 24.12.2019 у справі №902/377/19).

У частині 2 статті 16 ЦК визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, а також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За своїм призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (інтересу). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Зміст статті 6 Конвенції свідчить, що доступ до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права (інтересу) позивача, бути адекватним наявним обставинам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19).

У відповідності до статті 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У силу норм статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з нормами Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" повноваження власника землі щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності здійснює відповідний орган місцевого самоврядування.

Згідно статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Частина 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Рішенням 37 сесії 4 скликання Вінницької міської ради від 29.09.2005 за №1403 надано ТОВ "Вітеком" дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації торгово-сервісного комплексу (тимчасових споруд) по просп.Коцюбинського, 13, орієнтовною площею - 0,4709 га, з них: для комерційних потреб - 0,2376 га та громадських потреб - 0,2333 га за рахунок земель територіальної громади міста.

Разом з тим, положеннями статті 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення) визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно частини другої цієї статті не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно з частиною першою ст.135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Частиною другою вказаної статті визначено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало можливість передачі у користування земельної ділянки у разі розташування на ній об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, а щодо інших земельних ділянок право користування підлягало продажу окремими лотами на конкурентних засадах.

Так, у постанові Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №910/1356/13, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що чинним земельним законодавством передбачений порядок відчуження прав на земельні ділянки комунальної власності виключно на конкурентних засадах, за виключенням випадків щодо земельних ділянок, на яких розташоване належне особі на праві приватної власності нерухоме майно. Проте у цьому випадку за приписами частини другої статті 134 Земельного кодексу України власник нерухомості має право на отримання на позаконкурентних засадах тільки земельну ділянку, на якій безпосередньо розташоване таке майно (будівля, споруда).

Положення частини другої статті 134 Земельного кодексу України не визначають виключення щодо проведення торгів, під будівництво житлових будинків, торгових центрів, гіпермаркетів тощо. З системного аналізу вищенаведених норм законодавства, чинного на час спірних правовідносин, вбачається, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під звичайне будівництво відповідних об`єктів підлягали виключно продажу на земельних торгах (відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15).

Отже, земельним законодавством передбачений порядок відчуження земельних ділянок комунальної власності виключно на конкурентних засадах, за винятком випадків відчуження земельних ділянок, на яких розташоване належне особі на праві власності нерухоме майно. Так, за приписами частини другої статті 134 Земельного кодексу України власник нерухомості має право на отримання на позаконкурентних засадах тільки земельної ділянки, на якій безпосередньо розташоване таке майно (будівля, споруда).

Підставою для продажу ділянок на неконкурентних засадах стало те, що за ТОВ "Вітеком" зареєстровано право власності на нерухоме майно на орендованій земельній ділянці площею 0,3604 га, яке оформлено на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради "Про оформлення права власності на нерухоме майно фізичній та юридичним особам" №965 від 25.04.2013.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що можливість отримання земельної ділянки у власність без проведення земельних торгів передбачена чинним земельним законодавством з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування з проханням надати їй таку земельну ділянку. При цьому площа такої земельної ділянки повинна відповідати площі, яку безпосередньо займають відповідні об`єкти нерухомого майна, а також може бути дещо більше такої площі, у разі необхідності обслуговування цих об`єктів, при цьому така площа повинна бути обґрунтованою у відповідній технічній документації із землеустрою з урахуванням вимог чинного законодавства.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірних земельних ділянок в натурі (в експлікації земель) на ділянці площею 0,2175 га по просп.Коцюбинського, 13А, під спорудами рахується 0,0006 га, решта - під проїздами, проходами, площадками; на ділянці площею 0,2307 га по просп.Коцюбинського, 13Б під спорудами рахується 0,0003 га, решта - під проїздами, проходами, площадками.

При цьому оспорюваним рішенням Вінницької міської ради було передано у власність шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" земельну ділянку загальною площею 2175 кв.м для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, по просп.Коцюбинського, 13А, у м.Вінниці та передано у власність шляхом продажу ТОВ "Вітеком" земельну ділянку загальною площею 2307 кв.м для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, по просп.Коцюбинського, 13Б, у м.Вінниці, що не підпадає під виключення щодо проведення земельних торгів, відповідно до частини другої статті 134 ЗК України, оскільки площа цих земельних ділянок є невідповідною площі, яка необхідна для обслуговування цих об`єктів.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" набуло право власності на неконкурентних засадах на земельні ділянки площею 0,2175 га та 0,2307 га, маючи на них нерухомість площею 5,2 кв.м та 2,5 кв.м.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що відповідачі - Вінницька міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" безпідставно об`єднали у відповідному клопотанні та оскаржуваному рішенні в одне ціле земельну ділянку як для нового будівництва, так і для експлуатації та обслуговування будівель торгівлі, оскільки набуття їх у власність мало відбуватись відповідно до різних порядків.

При цьому суд відзначає, що особа, яка набула власності на нерухоме майно, має також і право на земельну ділянку, на якій це майно розміщено та частину земельної ділянки, необхідну для обслуговування нерухомого майна. Розмір частини земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомого майна повинен визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Спірні правовідносини купівлі-продажу земельної ділянки у цій справі, регулюються статтею 134 ЗК України (у редакції, чинній з 01.01.2008), якою на той час передбачалася лише одна умова, яка дозволяла продавати земельні ділянки державної або комунальної власності суб`єктам підприємницької діяльності не на конкурентних засадах (без проведення земельних торгів), а саме: у разі розташування на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Відповідно до вимог статей 120, 124, частин 1 та 2 статті 134 Земельного кодексу України у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно особа може набути право користування земельною ділянкою поза конкурсом лише під нерухомим майном та площею, необхідною для його обслуговування і експлуатації.

Водночас право власності на нежитлові будівлі по просп.Коцюбинського, 13А та 13Б ТОВ "Вітеком" набуло 06.06.2013, а державна реєстрація земельних ділянок площею 0,2175 га та площею 0,2307 га проведена 03.09.2013. Отже, на час набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" на нежитлові будівлі спірні земельні ділянки не були об`єктами цивільних прав, а тому право користування ними не могло виникнути у відповідача 2.

Вінницькою міською радою при прийнятті оспорюваного рішення, порушено вимоги ч.2 ст.124, ч.1 ст.134 Земельного кодексу України, спірні земельні ділянки відчужено без проведення земельних торгів на неконкурентних засадах.

Так, відповідно до положень ст. 124, 127, 128 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень) передача в оренду та продаж юридичним особам земельних ділянок комунальної власності здійснюється органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Отримання в оренду, а згодом у власність земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі, для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України.

Суд відзначає, що постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №909/1345/14, від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 09.04.2020 у справі №910/2942/19 містять висновки щодо застосування положень статей 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Зміст спірних правовідносин (предмет та підстави) у наведених справах є подібним зі змістом спірних правовідносин у справі №902/1084/22, що розглядається. У зазначених справах Верховний Суд наголошував, що оскільки для набуття в оренду чи у власність земельної ділянки у розмірах, що значно перевищує площу належної суб`єкту будівлі для нового будівництва, необхідне дотримання такими суб`єктами процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України.

З урахуванням встановлених у справі обставин та аналізу положень законодавства, суд приходить до висновку про незаконність передачі земельних ділянок на неконкурентних засадах у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" для розміщення та експлуатації торгово-сервісного комплексу (тимчасових споруд) по просп.Коцюбинського, 13, орієнтовною площею - 0,4709 га, з них: для комерційних потреб - 0,2376 га та громадських потреб - 0,2333 га за рахунок земель територіальної громади міста через неспівмірність площ відведених земельних ділянок порівняно з площами розташованих на ній будівель, а також через формування земельних ділянок як об`єктів цивільних прав на дату ухвалення спірного рішення Вінницької міської ради.

При цьому в оренді у відповідача-2 станом на момент виникнення права власності на об`єкти нерухомого майна та станом на момент прийняття оспорюваного рішення Вінницької міської ради про їх відчуження шляхом продажу перебувала земельна ділянка площею 0,3604 га.

В подальшому спірні земельні ділянки були Вінницькою міською радою відчужені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" для розміщення та експлуатації торгово-сервісного комплексу (тимчасових споруд) по просп.Коцюбинського, 13, орієнтовною площею - 0,4709 га, з них: для комерційних потреб - 0,2376 га та громадських потреб - 0,2333 га за рахунок земель територіальної громади міста.

Частиною 2 статті 127 Земельного кодексу України передбачено, що продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Згідно із частинами 2, 3 статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина 6 статті 128 Земельного кодексу України).

Формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав врегульовано статтею 79-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

За змістом частин 5-7 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

За змістом положень статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель (стаття 51 Закону України "Про землеустрій").

Отже, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування. При цьому формування земельних ділянок повинно здійснюватися за проектами землеустрою.

Одним із функціональних призначень проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання земель, оскільки розмір земельної ділянки, необхідний для обслуговування розміщеного на ній нерухомого майна, повинен відповідати потребам щодо розміщення та обслуговування такого об`єкта.

При цьому судом встановлено, що рішенням Вінницької міської ради №1558 від 27.12.2013 передано у власність шляхом продажу на неконкурентних засадах Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" земельні ділянки з кадастровим номером 051010000:03:002:0155 площею 0,2307 га та з кадастровим номером 051010000:03:002:0156 площею 0,2175 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; передбачено продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" на неконкурентних засадах відповідно до договору купівлі-продажу.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлові будівлі по просп.Коцюбинського 13А та 13Б площею 5,2 кв.м і площею 2,5 кв.м Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" набуло 06.06.2013.

Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 площею 0,2175 га проведена 03.09.2013, а право комунальної власності на земельну ділянку зареєстровано Вінницькою міською радою 19.03.2014; державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 площею 0,2307 га проведена 03.09.2013, а право комунальної власності на земельну ділянку зареєстровано Вінницькою міською радою 19.03.2014. Станом на момент прийняття Вінницькою міською радою оспорюваного рішення №1558 від 27.12.2013 право власності на нерухоме майно було чинним та не скасованим.

За Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" було зареєстровано право власності на нерухоме майно на орендованій земельній ділянці площею 0,3604 га, яке було оформлено на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, у той час, як оспорюваним рішенням Вінницької міської ради №1558 від 27.12.2013 передано у власність дві земельні ділянки загальною площею 0,4482 га.

Рішенням 37 сесії 4 скликання Вінницької міської ради №1403 від 29.09.2005 надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" дозвіл (№864) на складання проекту відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації торгово-сервісного комплексу (тимчасових споруд) по просп.Коцюбинського, 13, орієнтовною площею 0,4709 га, Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру на підставі договору із ТОВ "Вітеком" №365 від 11.10.2005 розроблено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, а 16.12.2005 на підставі рішення №1597 від 02.12.2005 між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Вінниця, просп.Коцюбинського, площею 0,3604 га для комерційного використання.

28.01.2009 між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" на підставі рішення №1931 від 23.05.2008 знову укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3604 га для комерційного використання, державна реєстрація договору від 04.02.2009 № 040900300009.

Рішенням 32 сесії 6 скликання Вінницької міської ради №1299 від 31.05.2013 (пункт 9 додатку 2 до рішення) Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" надано дозвіл на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, на яких знаходяться належні заявнику об`єкти нерухомого майна, розташовані по просп.Коцюбинського, 13 у м.Вінниці, орієнтовною загальною площею 0,4709 га, в тому числі ділянка №1 площею 0,2439 га по просп.Коцюбинського, 13Б, ділянка № 2 площею 0,2270 га по просп.Коцюбинського, 13А, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням 33 сесії 6 скликання Вінницької міської ради №1334 від 21.06.2013, пунктом 15 додатку 2 до рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2175 га, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, належний заявнику, за адресою: просп.Коцюбинського, 13А, м.Вінниця, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" (договір оренди земельної ділянки від 04.02.2009 за №040900300009, кадастровий номер 051013700:03:002:0156). Пунктом 16 додатку до рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2307 га, на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, належний заявнику, за адресою: просп.Коцюбинського, 13Б, м.Вінниця, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" (договір оренди земельної ділянки від 04.02.2009 за №040900300009, кадастровий номер 051013700:03:002:0155). Пунктами 15.1, 16.1 цього рішення передбачено внести зміни до договору оренди земельної ділянки шляхом укладення відповідної угоди.

За висновком суду несформування на момент передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" спірних земельних ділянок площею 0,2270 га та площею 0,2175 га як об`єктів цивільних прав, за відсутності проектів землеустрою щодо таких земельних ділянок, відсутності відповідного обґрунтування їх розмірів і меж, відсутність обґрунтування зміни площі земельних ділянок та підстав такої зміни, невідповідність виду використання земельних ділянок функціональному призначенню будівель, які знаходяться на них, вказує про неправомірність такої передачі спірних земельних ділянок Вінницькою міською радою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком".

Суд визнає слушними доводи прокурора про те, що державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 051013700:03:002:0156, 051013700:03:002:0155 була проведена Вінницькою міською радою 19.03.2014, тобто після набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" права власності на об`єкти нерухомого майна - 06.06.2013, що також вказує на неправомірність передачі земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком".

Судом при новому розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" не набувало права оренди земельні ділянки земельних ділянок площею 0,2270 га та площею 0,2175 га у встановленому законом порядку. 31.07.2013 між Вінницькою радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком" було укладено угоду про внесення змін до договору оренди від 28.01.2009 у частині збільшення площі землі до 0,4482 га, проте станом на 31.07.2013 кадастрові номери спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі буди відсутні, оскільки їх реєстрація відбулася у вересні 2013 року.

За змістом частини другої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно частини першої статті 135 цього Кодексу порядок проведення земельних торгів, визначений цим Кодексом, є обов`язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються: а) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; б) продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності; в) продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Вінницька міська рада, надаючи Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, повинна була керуватись положеннями, передбаченими ст. 134, 135 Земельного кодексу України.

Зокрема, враховуючи наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" права власності на об`єкт нерухомості площею 5,2 кв.м та 2,5 кв.м, які розташовані на спірних ділянках, Товариство могло набути не на конкурентних засадах право на користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування вказаних об`єктів нерухомості.

Право користування на земельну ділянку вільну від забудови та ту, що не знаходиться під об`єктом нерухомості і з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" могло набути лише на конкурентних засадах.

При наданні Вінницькою міською радою у власність ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, у зв`язку з наявним нерухомим майном на ділянках площею 2,5 кв.м та 5,2 кв.м, відсутнє обґрунтування надання земельних ділянок площею 0,2307 га та 0,2175 га, що в рази перевищує площу нерухомого майна.

Згідно графічних матеріалів, які містяться в Технічній документації, об`єкт нерухомості площею 0,0003 га знаходиться при межі в одній частині земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 площею 0,2307 га, решта земельної ділянки вільна від забудови.

Аналогічно і з розташуванням об`єкта нерухомості площею 0,0006 га на ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 площею 0,2175 га.

Отримання земельної ділянки в розмірі, що значно перевищує площу належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" нежитлового приміщення, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у визначеному положеннями ст. 134, 135 Земельного кодексу України порядку.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Стаття 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм слідує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, окрім випадків спеціально передбачених законом.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Частиною 1 ст.79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (ст.202 Земельного кодексу України).

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", яка кореспондується з положеннями ст.193 Земельного кодексу України, визначено поняття Державного земельного кадастру, відповідно до якого - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону тощо.

Згідно зі ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст.79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Згідно з ч.3 ст.79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст.21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів держави (суспільних інтересів).

Враховуючи, що визначена законодавством процедура передачі земельних ділянок у власність Вінницькою міською радою не дотримана, суд визнає незаконним рішення 40 сесії Вінницької міської ради 6 скликання "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" №1558 від 27.12.2013 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" (просп.Коцюбинського, буд.13А, м.Вінниця, 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 23104216) у власність, шляхом продажу, земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, буд.13А у м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2175 га, про що зазначено в додатку 1 до вказаного рішення, та земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, буд.13Б у м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2307 га, про що зазначено в додатку 2 до вказаного рішення.

Вказане означає задоволення позовних вимог прокурора в цій частині.

Враховуючи, що оскаржуване рішення визнано судом незаконним, в задоволенні вимог про скасування рішення 40 сесії Вінницької міської ради 6 скликання "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" №1558 від 27.12.2013 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" у власність, шляхом продажу, земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, буд.13А в м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2175 га, про що зазначено в додатку 1 до вказаного рішення, та земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, буд.13Б у м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2307 га, про що зазначено в додатку 2 до вказаного рішення, суд відмовляє, оскільки у разі визнання рішення незаконним, його скасування не вимагається, виходячи з наступного.

Якщо порушення своїх прав особа визначає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі N361/2965/15-а (провадження №11-190апп18), від 09 листопада 2021 року у справі N542/1403/17 (провадження №14-106цс21)).

Таким чином, у разі якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №907/606/23, від 30.10.2024 у справі №904/6776/23, від 19.11.2024 у справі №907/883/22.

Оскільки реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0155 та 0510100000:03:002:0156 відбулася 03.09.2013, затвердження Технічної документації по вул.Коцюбинського, 13Б та по вул.Коцюбинського, 13А рішенням Вінницької міської ради №1334 від 21.06.2013 та присвоєння кадастрових номерів 0510137000:03:002:0057, 0510137000:03:002:0056 земельним ділянкам, не відповідає вимогам земельного законодавства, укладені в подальшому правочини вимогам Закону також не відповідають.

Положення ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до частин першої статті 215 Цивільного кодексу України, з урахування вимог частини першої статті 203 цього Кодексу, вчинення правочину всупереч цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, є підставою його недійсності.

Враховуючи порушення Вінницькою міською радою процедури щодо передачі прав власності на земельні ділянки на конкурентних засадах, оспорювані прокурором правочини, а саме:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки №604 від 19.03.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С. М., з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, буд.13Б у м.Вінниці, площею 0,2307 га, укладений між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком";

- договір купівлі-продажу земельної ділянки №605 від 19.03.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С. М., з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, буд.13А у м.Вінниці, площею 0,2175 га, укладений між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком", -

суд визнає такими, що суперечать частинам 1 та 2 статті 134, ст. 79-1, 116, 120, 123, 124, 186 Земельного кодексу України, ст. 22, 50, 55 Закону України "Про землеустрій", ст. 24, 34 Закону України "Про Державний земельний кадастр", а отже наявні правові підстави для задоволення вимог прокурора в частині визнання недійсними вказаних договорів на підставі пунктів 1, 3 частини 1 ст.203, ст.215 ЦК України.

Враховуючи, що спірне рішення Вінницької міської ради щодо надання земельних ділянок, розташованих по просп.Коцюбинського, 13А та 13Б у м.Вінниці, у власність ТОВ "Вітеком" є незаконним і стало підставою для подальшого оформлення права приватної власності на зазначені земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу землі №604 від 19.03.2014 та №605 від 19.03.2014, вказані правочини порушують законні інтереси та права власника комунальної землі в особі Вінницької міської ради.

Відповідно до частини 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. З огляду на викладене, у покупця за недійсними договорами купівлі-продажу (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком") не виникло право на розпорядження спірними земельними ділянками.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, законодавцем визначено, що однією з ознак добросовісного набувача є придбання майна за оплатним договором.

Як було встановлено судом: рішеннями Господарського суду Вінницької області від 11.05.2023 (справа №902/408/23) та від 30.05.2023 (справа №902/407/23) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" розірвані укладені 05.07.2021 договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0155 і 0510100000:03:002:0156 з підстав невиконання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" істотної умови договору, а саме: зобов`язання щодо сплати коштів за земельну ділянку.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "АВМ Агроінвест" в розумінні ст.388 ЦК України не може вважатися добросовісним власником, оскільки спірні ділянки набуті ним у власність безоплатно.

Згідно ч.4 ст.388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

На даний час право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест", а тому з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову, спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у особи, за якою зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки, а саме - у відповідача 3 (Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест").

Визнаючи Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" недобросовісним набувачем, суд також враховує ту обставину, що на переконання суду, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" і відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" є взаємно пов`язаними особами. Так, представництво відповідачів 2 і 3 в цій справі здійснював один представник - адвокат Сувалов В.О.

Заслуговує на увагу той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком", розірвавши в судовому порядку укладені 05.07.2021 договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0155 і 0510100000:03:002:0156 з підстав невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" зобов`язання щодо сплати коштів за земельну ділянку, і повернувши спірне майно в свою власність, не вчиняло активних дій щодо перереєстрації за собою права власності на спірні земельні ділянки. Так само Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком", ініціювавши в судовому порядку розірвання договорів купівлі-продажу на підставі нездійснення оплати, при цьому не ставило під сумнів правомірність передачі майна Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" в іпотеку громадянину ОСОБА_4 на підставі іпотечного договору.

Суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком", уклавши 05.07.2021 договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:002:0155 і 0510100000:03:002:0156 з пов`язаною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест", мало на меті уникнути вилучення земельних ділянок, з підстав неможливості у подальшому такого вилучення у добросовісного набувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест". Останнє ж під час розгляду цієї справи, після направлення її Верховним Судом на новий розгляд, передало спірні земельні ділянки в іпотеку громадянину ОСОБА_4 на підставі іпотечного договору.

Разом з тим, за змістом частини 5 статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Отже, відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" повинно було довести той факт, що він є добросовісним набувачем. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" жодними доказами цього не підтвердило.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

Суд враховує і той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" зареєструвало за собою право власності на придбані земельні ділянки, не виконавши перед продавцем зобов`язання щодо сплати коштів за них, тобто фактично набуло право власності на земельні ділянки безоплатно.

За висновком суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" є недобросовісним набувачем земельної ділянки під номером 13А, загальною площею 0,2175 гектарів, кадастровий номер якої 0510100000:03:002:0156, що розташована за адресою: місто Вінниця, проспект Коцюбинського та земельної ділянки під номером 13Б, загальною площею 0,2307 гектарів, кадастровий номер якої 0510100000:03:002:0155, що розташована за адресою: місто Вінниця, проспект Коцюбинського.

Враховуючи, що продавця - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітеком" визнано таким, що втратив право власності на земельні ділянки на підставі визнання судом незаконним рішення 40 сесії Вінницької міської ради 6 скликання "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" №1558 від 27.12.2013 у спірній частині, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки №604 і №605 від 19.03.2014, спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" на користь територіальної громади міста Вінниці в особі Вінницької міської ради.

Згідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі "Стретч проти Об`єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії" зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

Поряд з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" зазначено, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання (рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Критерій законності означає, що втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право особи на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду".

Легітимною метою такого втручання може бути здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Суд наголошує на тому, що втручання у право на мирне володіння майном є збалансованим і виправданим у цьому випадку, оскільки ґрунтується на законі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні підстави стверджувати, що задоволення позову призведе до непропорційного втручання у мирне володіння особи майном і порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка не відповідає ознакам "тимчасової споруди", відбулося з порушенням законних процедур, всупереч інтересам територіальної громади, а тому не може вважатись обґрунтованим твердження про покладання на відповідача надмірного тягаря як особи, що зазнає втручання держави у право відповідача на мирне володіння майном.

Щодо застосування позовної давності у спірних правовідносинах

07.02.2024 Вінницькою міською радою подано до суду заяву "про застосування строків позовної давності" б/н від 07.02.2024 (а.с.119-121, т.5), в якій відповідач 1 просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності в справі №902/1084/22 та відмовити прокурору в позові.

Про застосування позовної давності заявлено також представником відповідача 2 адвокатом Суваловим В.О.

Заявники, вказуючи про застосування позовної давності, посилаються на те, що під час прийняття рішення №1558 від 27.12.2013 був присутній на пленарному засіданні Вінницької міської ради прокурор м.Вінниці Кобко С.Л.

Таким чином, на думку заявників, прокурору було відомо про прийняте Вінницькою міською радою рішення та передачу земельних ділянок ще у 2013 році.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц та від 22 травня 2018 року у справі №469/1203/15-ц).

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду в разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 362/44/17).

Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Заявляючи клопотання щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог про визнання незаконними рішення Вінницької міської ради від 27.12.2013 та договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 19.03.2014, представник відповідача 2 вказував, що перебіг строку позовної давності для прокурора, розпочався наступного дня після прийнятого радою рішення та укладених договорів.

Свою позицію адвокат Сувалов В.О. мотивував тим, що прокурор м.Вінниці Кобко С.Л. був присутній на сесії Вінницької міської ради 27.12.2013.

Разом з тим, суду не надано доказів про те, що прокурору міста Вінниці Кобко С.Л. під час участі у зазначеній сесії Вінницької міської ради були надані відповідні матеріали, пояснювальна записка та інше, з яких прокурор мав би реальну можливість, приймаючи участь в засіданні сесії, на місці зробити висновок про те, що спірне рішення Вінницької міської ради від 27.12.2013 порушує інтереси держави в особі Вінницької територіальної громади.

Судом взято до уваги правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 488/5027/14 від 07.11.2018, де зазначено про те, що сам по собі факт присутності представника органів прокуратури на пленарному засіданні ради під час прийняття нею оскаржених рішень не є доказом обізнаності уповноважених органів держави про порушення її прав (п.112 постанови Великої Палати Верховного Суду).

Аналогічна практика викладена Верховним Судом і в інших справах (справи №№638/13219/15 від 08.06.2022, 910/1356/13 від 14.07.2021).

Як слідує з матеріалів справи та поданих Вінницькою окружною прокуратурою процесуальних документів під час судового розгляду, прокуратура дізналася про порушення вимог законодавства при прийнятті спірного рішення Вінницькою міською радою у вересні 2022 року після надходження колективного звернення жителів м.Вінниці.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" не навів переконливих пояснень з посиланням на відповідні докази про те, що прокурор знав про порушення інтересів територіальної громади до моменту отримання звернення громадян.

З урахуванням всіх обставин справи суд приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення до суду прокурором не порушено.

Суд також зауважує, що цей спір становить значний суспільний інтерес, оскільки на спірних земельних ділянках свою підприємницьку діяльність тривалий час здійснюють десятки підприємців міста Вінниці. Останні вбачали порушення своїх прав у тому, що будівництво торгово-сервісного комплексу на спірних земельних ділянках унеможливить здійснення ними своєї підприємницької діяльності.

Вказане стало приводом для мітингів та численних звернень ініціативних осіб до правоохоронних органів з відповідними заявами. Копії таких заяв містяться в матеріалах справи.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини в справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши цей спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування в цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/1084/23 задовольнити частково.

2. Визнати незаконним рішення 40 сесії Вінницької міської ради 6 скликання "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" №1558 від 27.12.2013 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком" (просп.Коцюбинського, буд.13-А, м.Вінниця, 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 23104216) у власність, шляхом продажу, земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, буд.13-А у м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2175 га, про що зазначено в додатку 1 до вказаного рішення, та земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, буд.13-Б у м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2307 га, про що зазначено в додатку 2 до вказаного рішення.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №604 від 19.03.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М., з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, буд.13-Б у м.Вінниці, площею 0,2307 га, укладений між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком".

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №605 від 19.03.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М., з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, буд.13-А у м.Вінниці, площею 0,2175 га, укладений між Вінницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітеком".

5. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" (вул.Шевченка, буд.5А, м. Вінниця, 21036; ідентифікаційний код юридичної особи: 44370994) на користь територіальної громади міста Вінниці в особі Вінницької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, буд.13-Б у м.Вінниці, площею 0,2307 га.

6. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" (вул.Шевченка, буд.5А, м. Вінниця, 21036; ідентифікаційний код юридичної особи: 44370994) на користь територіальної громади міста Вінниці в особі Вінницької міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, буд.13-А у м.Вінниці, площею 0,2175 га.

7. Стягнути з Віницької міської ради (вул.Соборна, буд.59, м.Вінниця, 21050, ідентифікаційний код: 25512617) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) 4962,00 грн витрат зі сплати судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітеком" (просп.Коцюбинського, буд.13-А, м.Вінниця, 21050, ідентифікаційний код: 23104216) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) 2481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Агроінвест" (вул.Шевченка, буд.5А, м. Вінниця, 21036, ідентифікаційний код: 44370994) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, буд.33, м.Вінниця, Вінницька обл., 21050; ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) 27307,08 грн витрат зі сплати судового збору.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

11. Відмовити у задоволенні вимог про скасування рішення 40 сесії Вінницької міської ради 6 скликання "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" №1558 від 27.12.2013 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Вітеком") у власність, шляхом продажу, земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0156 по просп.Коцюбинського, буд.13-А в м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2175 га, про що зазначено в додатку 1 до вказаного рішення, та земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:002:0155 по просп.Коцюбинського, буд.13-Б у м.Вінниці для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,2307 га, про що зазначено в додатку 2 до вказаного рішення.

12. Повний текст рішення суду від 21.11.2025 в справі №902/1084/22 буде складений в строк, визначений частиною 6 ст.232 ГПК України, та надісланий учасникам справи.

13. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів із дня його проголошення. Враховуючи, що в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

У зв`язку із значним обсягом досліджуваних обставин і обумовленою цим складністю, повне рішення складено 08 грудня 2025 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - Вінницькій окружній прокуратурі - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (vinnytsiaprok02@gmail.com);

4, 5 - Вінницькій міській раді - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (vinrada@vmr.gov.ua);

6 - ТОВ "Вітеком" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС;

7 - представнику ТОВ "Вітеком" адвокату Чайці А.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );

8 - ТОВ "АВМ Агроінвест" (вул.Шевченка, буд.5А, кв.1, м.Вінниця, 21000) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення

9, 10 - представнику ТОВ "Вітеком" та ТОВ "АВМ Агроінвест" адвокату Сувалову В.О. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )