Ухвала від 08.12.2025 по справі 916/289/23

УХВАЛА

08 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/289/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2025 (колегія суддів: Принцевська Н. М., Савицький Я. Ф., Ярош А. І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 (суддя Погребна К. Ф.) у справі

за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джинестра Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Буд", про скасування рішень державних реєстраторів, приведення приміщення у попередній стан,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси (далі - прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Фонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джинестра Груп" (далі - ТОВ "Джинестра Груп") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Буд" (далі - ТОВ "Бізнес Буд") про скасування рішень державних реєстраторів, приведення приміщення у попередній стан.

09.04.2025 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

06.11.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд: скасував частково рішення Господарського суду Одеської області від 09.04.2025, позов задовольнив частково; скасував додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2025, відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

01.12.2025 перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У касаційній скарзі, перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури не обґрунтував належним чином підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України.

При цьому слід наголосити на тому, що частина друга статті 287 ГПК України надає скаржнику право на оскарження судових рішень у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених цією нормою.

Отже, скаржнику необхідно визначити підстави (підставу) касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та обґрунтувати їх (її).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов