Постанова

від 21.12.2010 по справі 21/8-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/8-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2010 року                                    Справа №  21/8-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Білецька Л.М. (доповідач)    

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання:Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача:  Начевний О.В., предстанвик, довіреність № 11/01-1  від 11.01.10р.;

від відповідача:  Лущик О.А., предстанвик, довіреність № 0804/131  від 04.08.09р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “НПП Транс-Технологія”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  21.09.10р.

у справі №21/8-08

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “АСТТ”, м. Дніпропетровськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю “НПП Транс-Технологія”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 982 610 грн. 65 коп.  

за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “НПП Транс-Технологія”, м. Дніпропетровськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю “АСТТ”, м. Дніпропетровськ

про визнання право чину недійсним

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.10р. у справі № 21/8-08 (суддя Примак С.А.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “НПП Транс-Технологія” на користь ТОВ “АСТТ” 781 291,33 грн. –боргу,  9500,50 грн. –держмита, 114,10 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, чим порушив умови укладеного договору та приписи діючого законодавства. Також суд зробив висновок, що для припинення зобов'язання   в  контексті  ст.601 ЦК України настання  строку  виконання  зобов'язання   не  є  обов'язковою  підставою, як  наполягає  позивач (за  зустрічним  позовом),  в  наслідку  чого  суд  відмовив  у  задоволенні  позовних  вимог   за зустрічним позовом.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “НПП Транс-Технологія”, звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати зазначене рішення,  та відмовити в повному обсязі в задоволенні заяви ТОВ “АСТТ” про стягнення 982 610,65 грн. з ТОВ “НПП Транс-Технологія”.

Так,  скаржник вказує, що: - судом не з'ясовано обставини відсутності заборговані відповідача перед позивачем, внаслідок здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог згідно повідомлення № 0114/14 від 14.01.08р., також суд не прийняв до уваги обставини недійсності правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви № 03-17/14 від 14.01.08р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, винесеним у відповідності до норм діючого законодавства, просить апеляційну скаргу –залишити без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, 23.05.07р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №23/05-1-2007.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався передати покупцю товар згідно специфікації, а покупець прийняти та оплатити на умовах, обумовлених договором.

Відповідно до п. 5.1. договору, загальна сума зобов'язань постачальника з поставки товару дорівнює загальній вартості товару згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, та складає 781 291,33 грн.

За період з 23.05.2007р. по 31.05.2007р. покупцю був поставлений товар у кількості, в асортименті та за ціною згідно специфікації на загальну суму 781 291,33 грн.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що право власності на переданий покупцю товар, переходить до покупцю після повного розрахунку за цей товар. До моменту здійснення остаточної та повної сплати вартості отриманого товару право власності на товар зберігається за постачальником, а покупець не має права користування та розпорядження цим товаром до здійснення з постачальником остаточних розрахунків за договором.

Відповідно до п. 5.4. договору, оплата по договору здійснюється у повному обсязі за кожну поставку партії товару на протязі 15 календарних днів з моменту поставки даної партії товару покупцю виходячи з його вартості, указаних згідно видаткових накладних на цей товар.

Як вірно встановлено, відповідач у визначені строки не розрахувався.

Відповідно до п. 6.4. договору, постачальник у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 30 календарних днів має права в односторонньому порядку відмовитись від виконання своїх зобов'язань за договором шляхом направлення покупцю відповідно письмового повідомлення та вимагати від покупця повернення поставленого, але не сплаченого товару. В цьому випадку покупець зобов'язаний повернути товар протягом 10-ти календарних днів з дати направлення йому постачальником вимоги про повернення товару.

28.11.2007р. постачальником на адресу покупця направлено неодноразово вимоги № 07/08-07 від 07.08.07р. та №11/28-1 від 28.11.07р. про повернення поставленого та не оплаченого товару в строк не пізніше 01.12.2007р.  

          Зазначені вимоги  залишені відповідачем без задоволення.

 Водночас судом першої інстанції було встановлено, що товар, що належав на праві власності позивачу, але знаходився у володінні відповідача й підлягав вилученню у останнього за вимогою позивача, відсутній, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 22 ГПК України своєю заявою від 15.03.10р. змінив предмет спору в позовній заяві в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 781 291,33 грн. в якості відшкодування збитків, понесених позивачем, внаслідок втрати відповідачем речей, переданих йому позивачем на зберігання за договором поставки №23/05-1/2007 від 23.05.2007р. та припинити провадження у справі №21/8-08 в частині стягнення на користь позивача штрафних санкцій за договором поставки №23/05-1-2007 від 23.05.2007р. в розмірі 201 319,30 грн., заявлених ТОВ "АСТТ" до стягнення з ТОВ "НПП "Технологія" у позовній заяві, в зв'язку зі сплатою цих штрафних санкцій відповідачем шляхом проведення взаємозаліків зустрічних однорідних вимог за заявою позивача про залік зустрічних однорідних вимог.

Позивач поставив товар на суму 781 291,33 грн. по договору №23/05-1-2007 в термін з 23.05.2007р. по 31.05.2007р.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання по сплаті поставленої продукції на суму 781 291,33 грн. у відповідності із умовами Договору не виконав.

Таким чином, ТОВ "АСТТ" на момент отримання від відповідача повідомлення № 0114/14 від 14.01.08р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 700 797,14 грн. мало до ТОВ "НПП "Технологія" вимоги про повернення товару на суму 781 291,33 грн.

Дана вимоги є неоднорідною із зустрічною вимогою ТОВ "НПП "Технологія" до ТОВ "АСТТ"  по оплаті поставленого товару, тому проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог з боку відповідача було неможливо, оскільки це суперечить положенням ст. 601 ЦК України.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.

Господарський суд дослідивши матеріали справи правомірно дійшов висновку, щодо припинення штрафних санкцій за договором поставки №23/05-1-2007 від 23.05.2007р. в розмірі 201 319,30 грн., заявлених ТОВ "АСТТ" до стягнення з ТОВ "НПП "Технологія" у позовній заяві, в зв'язку зі сплатою цих штрафних санкцій відповідачем шляхом проведення взаємозаліків зустрічних однорідних вимог за заявою позивача про залік зустрічних однорідних вимог, а також заяви № 03-17/1 від 17.03.2008р. про зарахування зустрічних вимог в порядку ст. 601 ЦК України дійшов до правомірного висновку, що припинити стягнення штрафних санкцій тільки можливо у розмірі 168 758,64 грн. як неустойки 0,2% на підставі того, що дана грошова сума увійшла у розмір позовних вимог в 201 319,30 грн.  та  у  суму  взаємозаліку  по  заяві  №03-17/1  від 17.03.2008р., а у частині позовних вимог про  стягнення 3% річних, інфляційних та пені,  відмовлено, тому що останні взагалі не ввійшли у грошові суми по зустрічному взаємозаліку по ст. 601 згідно заяви № 03-17/1 від 17.03.2008р.

Більш того, відповідач  за первісним позовом  звернувся до суду з позовними  вимогами    про   визнання   правочину  недійсним, а  саме просить  визнати  правочин  за  заявою  ТОВ “АСТТ” № 03 -17/1  від 17.03.2008р.  про зарахування  зустрічних  однорідних  вимог  надісланий  ТОВ “НПП  “Транс-Технологія”не  дійсним.  

  Свої  вимоги позивач  за  зустрічним  позовом  обґрунтовує тим, що обов'язковою  умовою припинення  зобов'язання  в  контексті  ст.601 ЦК  України, є  настання  строку  виконання  цього  зобов'язання, і  зазначив, що  згідно  заяви  про  зарахування  зустрічних  однорідних  вимог №03-17/1, позивач (за первісним позовом) здійснив зарахування  заборгованості позивача  перед  відповідачем за  поставлений  товар  за  накладними № 0511/1  від 11.05.2007р., №0531/5  від 31.05.2007р., №0531/ 5-1  від 31.05.2007р., № 0531/7  від 31.05.2007р., № 0604/1 від 04.06.2007р.  в  сумі  347.163,14 грн. , а також  заборгованість  за  договором № 01/10/07  від 01.10.2007р.  про  відступлення  права  вимоги  в  сумі  254.030,00 грн.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що на підставі не сплати  позивачем  відповідачу  зазначених сум  заборгованості, позивач  за  зустрічним  позовом  04.02.2008р. звернувся  до господарського  суду  Дніпропетровської  області  з  вимогою  стягнути з  відповідача  за  зустрічним  позовом суми боргу  з  урахуванням  індексу  інфляції  та  штрафних  санкцій. Згідно  даного  позову  судом ухвалою  від 06.02.08р.  було  порушено  провадження   у  справі №33/78-08  і  на  сьогодньошний  день  провадження по  цій  справі  призупинено.

Згідно  заяви  про  зарахування  зустрічних  однорідних  вимог №03-17/1, позивач ( за  первісним  позовом )  здійснив  зарахування нарахованих  штрафних  санкцій   відповідача  (за  первісним  позовом)  перед  позивачем  (за  первісним  позовом), а  саме :  неустойка  за  прострочення  повернення  товару  в  сумі 301038,61 грн.  оплата  штрафу   за  прострочення   повернення  товару  в  розмірі  390 645,67 грн.

Таким чином, проведення взаємозаліку між відповідачем та позивачем шляхом направлення відповідної заяви № 03-17/1 є однорідними правочином, яким припиняє відповідні зобов'язання сторін один перед одним.

12.12.2007р.  Господарським  судом   була  порушена  справа  №21/8-08, і  на  погляд   позивача  за  зустрічним  позовом   на  сьогоднішній  день  сума  боргу   взаємозаліку   за  заявою №03-17/1  від 17.03.2008р.  є  спірним  питанням, яке  розглядається  у  Господарському  суді  Дніпропетровської  області   за  справами №34/330-09(14/135-08 (33/78-08)  та  № 21/8-08  тому  строк  для  виконання  зазначених  зобов'язань  не  настав.

Правильними визнає колегія висновки суду, що для припинення зобов'язання в  контексті  ст.601 ЦК України настання  строку  виконання  зобов'язання   не  є  обов'язковою  підставою, як  наполягає  позивач (за  зустрічним  позовом),  в  наслідку  чого  суд  правомірно відмовив  у  задоволенні  позовних  вимог  зустрічного  позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції повно досліджені всі обставини даної справи, їм надана належна правова оцінка та прийняте обґрунтоване та правомірне судове рішення.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року у справі № 21/8-08 –залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “НПП Транс-Технологія”, м. Дніпропетровськ – залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                                        Л.М. Білецька

Суддя                                                                                                   І.В. Тищик

Суддя                                                                                                 Т.А. Верхогляд