Постанова від 02.12.2025 по справі 924/236/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Справа № 924/236/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Черначук А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Красилівської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року по справі №924/236/25 (суддя В.В. Виноградова)

час та місце ухвалення рішення: 26 серпня 2025 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; повний текст рішення складено 3 вересня 2025 року

за позовом Красилівської районної спілки споживчих товариств до

відповідача 1 Красилівської міської ради

відповідача 2 Красилівської житлово-експлуатаційної контори

відповідача 3 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

відповідача 4 ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

третя особа 1 ОСОБА_2

третя особа 2 ОСОБА_3

третя особа 3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Міськкоопторг Красилівської райспоживспілки"

третя особа 4 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування Красилівської райспоживспілки"

про скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання поновити державну реєстрацію земельних ділянок, визнання права постійного користування на земельні ділянки

за участю представників:

від Позивача - Гречанюк А.В.;

від Відповідача 1 - Слободянюк М.О.;

від Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4,Третіх осіб 1-4 - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Красилівська районна спілка споживчих товариств (надалі Позивач) звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області (надалі Відповідач 1), Красилівської житлово-експлуатаційної контори (надалі Відповідач 2), Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (надалі Відповідач 3) про:

·визнання незаконним та скасування рішення сорок першої чергової сесії Відповідача 1 восьмого скликання №54 від 14 грудня 2023 року "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок";

·визнання незаконним та скасування пунктів 7 та 8 рішення сорок третьої позачергової сесії Відповідача 1 восьмого скликання №20 від 16 квітня 2024 року "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання земельних ділянок в користування на умовах оренди і постійне користування та припинення дії договору оренди землі";

·скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1174, 6822710100:01:002:1175, 6822710100:01:002:1176, 6822710100:01:002:1177, 6822710100:01:002:1178, 6822710100:01:002:1179;

·зобов`язання Відповідача 3 поновити у Державному земельному кадастрі записи про земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1395 та 6822710100:01:002:0775 в межах, координатах та конфігурації земельних ділянок, яким присвоювались відповідні кадастрові номери.

Позивачем подано до суду заяву (від 24 квітня 2025 року) про зміну предмету позову, в якій, посилаючись на частину 3 статті 46 ГПК України, статті 11 ЦК України, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 липня 2021 року в справі № 910/18389/20, просив суд:

·скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1174, площею 0.0336 Га, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця Максима Кондратюка, 6/1 (РНОНМ: 2869022068227), припинивши державну реєстрацію права комунальної власності Відповідача 1 на вказану земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 53457120;

· скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1175, площею 0.1114 Га, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця Максима Кондратюка, 6/1 (РНОНМ: 2869030368227), припинивши державну реєстрацію права комунальної власності Відповідача 1 на вказану земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 53457364 та державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою Відповідача 2, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 57302757;

·скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1176, площею 0.0422 Га, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця Максима Кондратюка, 6/1 (РНОНМ: 2869051668227), припинивши державну реєстрацію права комунальної власності Відповідача 1 на вказану земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 53457869;

·скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1283, площею 1.1404 Га, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця Максима Кондратюка, 6/1 (РНОНМ: 3107582368227), припинивши державну реєстрацію права комунальної власності Відповідача 1 на вказану земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59062312;

·скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1284, площею 0.0155 Га, цільове призначення: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця Максима Кондратюка, 6/1 (РНОНМ: 3107718168227), припинивши державну реєстрацію права комунальної власності Відповідача 1 на вказану земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59065857 та державну реєстрацію права оренди земельної ділянки Васюренко Дениса Олеговича номер запису про право (в державному реєстрі прав) 59294731;

·скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1178, площею 0.5907 Га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868932768227), припинивши державну реєстрацію права комунальної власності Відповідача 1 на вказану земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 53454821;

·скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером: 6822710100:01:002:1179, площею 0.1593 Га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61 (РНОНМ: 2868980568227), припинивши державну реєстрацію права комунальної власності Красилівської міської ради Хмельницької області на вказану земельну ділянку, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 53456072 та державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою Відповідача 2, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 57303211;

·зобов`язати Відповідача 3 поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку площею 1,3431 Га, що була розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця Ціолковського (на даний час вулиця Максима Кондратюка), 6/1, з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6822710100:01:002:1395 до моменту її перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру;

·зобов`язати Відповідача 3 поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку площею 0,7500 Га, що була розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, з цільовим призначенням: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6822710100:01:002:0775 до моменту її перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру;

·визнати за Позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 1,3431 Га, що була розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця Ціолковського (на даний час вулиця Максима Кондратюка), 6/1, з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6822710100:01:002:1395 до моменту її перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру;

·визнати за Позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 0,7500 Га, що була розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, місто Красилів, вулиця М. Грушевського, 61, з цільовим призначенням: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в межах, координатах та конфігурації земельної ділянки, якій присвоювався кадастровий номер 6822710100:01:002:0775 до моменту її перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру.

Також Позивач, враховуючи предмет позову у справі, просив суд залучити до участі у справі №924/236/25 співвідповідача ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822710100:01:002:1284 площею 0,0155 Га була передана останньому в оренду для обслуговування нежитлового приміщення магазину загальною площею 101,8 кв.м.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року, зокрема, прийнято заяву Позивача про зміну предмета позову; залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 (надалі Відповідач 4).

Ухвалою місцевого господарського суду від 4 червня 2025 року задоволено заяви Відповідача 1 про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (надалі Третя особа 1), ОСОБА_3 (надалі Третя особа 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськкоопторг Красилівської райспоживспілки" (надалі Третя особа 3) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування Красилівської райспоживспілки" (надалі Третя особа 4).

Позивач у позові, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що на підставі Державних актів на право постійного користування серії ІІ-ХМ № 002366 від 14 жовтня 1996 року та серії ІІ-ХМ № 002367 від 14 жовтня 1996 року в користуванні Позивача знаходились відповідно земельні ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395, площею 1,3431 Га та з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775, площею 0,7500 Га. Вказує, що рішенням Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Красилівською районною спілкою споживчих товариств" припинено Позивачеві право постійного користування вищезазначеними земельними ділянками. Водночас наголошує, що рішення Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року визнано незаконним та скасовано постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року в справі №924/98/24. Позивач констатує, що під час розгляду справи №924/98/24 Відповідачем 1 прийнято рішення №54 від 14 грудня 2023 року, яким здійснено поділ земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні Позивача, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 поділено на земельні ділянки площею 0,0336 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1174, площею 0,1114 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1175, площею 0,422 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1176, площею 1,1559 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1177; земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 поділено на земельні ділянки площею 0,5907 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1178 та площею 0,1593 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1179. В подальшому, як вказує Позивач, рішенням Відповідача 1 № 20 від 16 квітня 2024 року, надано у постійне користування Відповідачу 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1175 та 6822710100:01:002:1179. Позивач зазначає, що оскільки рішення Відповідача 1 про припинення права постійного користування Позивача як акт індивідуальної дії було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, воно перестало діяти з моменту його прийняття та не створює юридичних наслідків для Позивача, не припиняє речового права постійного користування земельними ділянками.

З врахуванням наведеного, Позивач стверджує про порушення його прав на земельні ділянки в результаті незаконного поділу Відповідачем 1 земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1395 та 6822710100:01:002:0775, які йому належать на праві постійного користування. Позивач вважає, що поділ земельних ділянок та передання їх у постійне користування іншим суб`єктам унеможливлюють реалізацію належного Позивачу права постійного користування земельними ділянками відповідно до Державних актів серії II-ХМ №002366 та серії II-ХМ №002367, законність якого підтверджена судовим рішенням у справі № 924/98/24.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції вказав, що з аналізу положень законодавства слідує, що внаслідок поділу земельних ділянок останні припиняють існування як об`єкти цивільних прав, їхня державна реєстрація та кадастрові номери скасовуються, Поземельні книги закриваються, відомості про такі ділянки набувають статусу архівних. З позиції місцевого господарського суду положень про відновлення цих земельних ділянок законодавство не містить. Враховуючи зазначене, суд виснував, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1395, 6822710100:01:002:0775, які перебували на праві постійного користування Позивача, в результаті їх поділу (незалежно від правомірності його підстав) припинили своє існування як об`єкти цивільних прав та відновленню з попередніми кадастровими номерами не підлягають. Суд при цьому вважав, що присвоєння нових кадастрових номерів можливе лише при формуванні земельних ділянок та їх державній реєстрації, тобто фактично шляхом утворення нових земельних ділянок як об`єктів цивільних прав.

З наведеного суд першої інстанції виснував, що скасування державної реєстрації зазначених у позовних вимогах земельних ділянок, що були сформовані внаслідок поділу, з одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень осіб щодо таких земельних ділянок лише припинить їх існування як об`єктів цивільних прав (ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України), і що скасування не тягне за собою відновлення державної реєстрації земельних ділянок, які існували до такого поділу, оскільки таке відновлення не передбачене законом.

Суд першої інстанції вказав, що оскільки рішення Відповідача 1 №45 від 7 березня 2024 року "Про укладення договорів оренди землі" та №20 від 16 квітня 2024 року "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо відведення ділянок, надання земельних ділянок в користування на умовах оренди і постійне користування та припинення дії договору оренди землі", якими утворені в результаті поділу земельні ділянки надані відповідно в оренду Третім особам, Позивачем не оскаржуються, тому підстави їх прийняття не входять до предмету розгляду у цій справі. Відтак суд вважав заперечення Позивача щодо наявності речових прав Третіх осіб на земельні ділянки з підстав відсутності на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна, які би належали таким особам, належність Третім особам лише частки у праві власності на об`єкти нерухомості, відсутність звернень до Відповідача 1 зазначених осіб тощо, встановлення підстав виникнення таких прав, визначення їх обсягу та змісту, виходить за межі розгляду цієї справи. Суд при цьому констатував, що як зазначає сам Позивач, предметом спору у справі є законність поділу земельних ділянок, а не законність, зокрема рішення Відповідача 1 №20 від 16квітня 2024 року, яке не має правового значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції виснував, що враховуючи положення чинного законодавства, наявні на час розгляду справи фактичні обставини існування як об`єктів цивільних прав тих земельних ділянок, які були утворені внаслідок поділу, неможливість відновлення первісних земельних ділянок як об`єктів цивільних прав Позивача шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок з припиненням державної реєстрації прав на них, поновлення записів про земельні ділянки в межах, координатах та конфігурації земельних ділянок до моменту їх перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру, право постійного користування Позивача первісними земельними ділянками (з огляду на скасування рішення Відповідача 1 від 14 липня 2023 року № 43), але в межах, які не порушують правомірно набутих речових прав інших осіб, повне чи часткове задоволення позовних вимог не призведе до фактичного захисту та поновлення прав Позивача, за якими він звернувся до суду. З огляду на наведене у задоволенні позову судом відмовлено.

З огляду на зазначене, неефективність обраного Позивачем способу захисту, суд першої інстанції виснував, що позовні вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1174, 6822710100:01:002:1175, 6822710100:01:002:1176, 6822710100:01:002:1283, 6822710100:01:002:1284, 6822710100:01:002:1178, 6822710100:01:002:1179, припинивши державну реєстрацію відповідних речових прав на них, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області поновити у Державному земельному кадастрі записи про земельні ділянки в межах, координатах та конфігурації земельних ділянок, яким присвоювалися кадастрові номери6822710100:01:002:1395 та 6822710100:01:002:0775 до моменту їх перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/236/25 від 26 серпня 2025 року та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник зазначає, що у Відповідача 1 не було жодної правової підстави для припинення права постійного користування Позивача частинами земельних ділянок, на яких в цілому відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, будівлі, споруди, та які зайняті проходами/проїздами, чи іншим простором, не пов`язаним із нерухомим майном, оскільки на такі ділянки положення пункту «е», частини 1, статті 141 ЗК України поширюватися не може. Суд вказав, що площа незабудованої частини земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 до моменту її поділу становила 0.9206 Га, що становить 68,7% від загальної площі (1.3431 Га) такої ділянки, площа незабудованої частини земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 до моменту її поділу становила 0.3781 Га (0.7500 Га), що становить 50,4% від загальної площі такої (0.7500 Га) такої ділянки.

Скаржник також вказав, що в межах спірних правовідносин жодна особа не зверталася до Відповідача 1 про припинення права постійного користування Позивача, будь-яких фактів відповідних звернень до органу розпорядника земельними ділянками до суду надано не було. Позивач зазначає, що судом першої інстанції невірно трактовано частину 13 статті 120 Земельного кодексу України, внаслідок чого суд жодним чином не відреагував на свавільні дії Відповідача 1, який здійснюючи поділ земельних ділянок фактично унеможливив відновлення права постійного користування Позивача.

Позивач зазначає, що 23 серпня 2024 року Відповідач 4 звернувся до Відповідача 1 саме із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, і не дивлячись на те, що заява Відповідача 4 не містить жодного згадування відносно зміни цільового призначення земельної ділянки, що підлягає відведенню, 10 жовтня 2024 року пунктом 3 рішення Відповідача 1 № 17, було надано дозвіл Відповідачу 4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в користування на умовах оренди, орієнтовною площею 0.0150 Га, із земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 6822710100:01:002:1177, з послідуючою зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, із земель для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку на землі для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

Апелянт зазначає, що Відповідачем 1, на власний розсуд, без наявності відповідного звернення особи, що набула право власності на нерухоме майно, було здійснено поділ земельної ділянки, при тому, що сам заявник просив здійснити саме формування нової земельної ділянки.

В апеляційній скарзі скаржник зауважує, що пунктом 60 Порядку № 1051 визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду, скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення). Отже, Позивач зазначає, що належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів є скасування державної реєстрації земельної ділянки, якщо таку реєстрацію проведено із порушенням прав іншого власника земельної ділянки.

В контексті наведеного, Позивач зазначив, що обраний ним спосіб захисту прямо передбачений нормами законодавства, зокрема положеннями частини 13 статті 79-1 ЗК України, пункту 2 частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пунктів 50, 51, 57, 60, 61, 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Крім того, на переконання скаржника суд першої інстанції помилково тлумачив зміст позовних вимог Позивача щодо «поновлення записів про земельні ділянки», якими не малося на увазі саме безпосереднє поновлення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1395 та 6822710100:01:002:0775, адже Позивачеві відомі наслідки перенесення таких ділянок до архівного шару Державного земельного кадастру та неможливість відновлення таких ділянок, про це і зазначалося у самому позові. Про можливість реального виконання такого рішення, представником Відповідача 3 прямо зазначалося під час підготовчих засідань у справі, та у ході розгляду справи по-суті. Жодних доказів щодо неможливості подальшого виконання чи неналежності визначеного Позивачем способу захисту матеріали справи не містять.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року по справі №924/236/25.

17 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від Відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому Відповідач 1 просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач 1 вказав, що позбавлення, зокрема Відповідача 4, його права на земельну ділянку під належним йому нерухомим майном, яке не оспорюється у цій справі, порушуватиме статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а задоволення позовних вимог, спрямованих на захист прав Позивача, не може одночасно порушувати право Відповідача 4 на мирне володіння земельною ділянкою у неоспорюваній частині. При цьому вважає, що оформлення прав на земельну ділянку за власниками нерухомості не порушує прав Позивача на землекористування, оскільки не позбавляє його можливості самостійно оформити право на належну йому частину земельної ділянки в межах, з урахуванням права власника нерухомості на користування частиною земельної ділянки під такою нерухомістю. Відповідач 1 також зазначив, що з аналізу положень законодавства про реєстрацію земельної ділянки кадстровим реєстратором слідує, що внаслідок поділу земельних ділянок останні припиняють існування як об`єкти цивільних прав, їхня державна реєстрація та кадастрові номери скасовуються, Поземельні книги закриваються, відомості про такі ділянки набувають статусу архівних. Враховуючи зазначене, земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1395, 6822710100:01:002:0775, які перебували на праві постійного користування Позивача, в результаті їх поділу (незалежно від правомірності його підстав) припинили своє існування як об`єкти цивільних прав та відновленню з попередніми кадастровими номерами не підлягають. З позиції Відповідача 1 присвоєння нових кадастрових номерів можливе лише при формуванні земельних ділянок та їх державній реєстрації, тобто фактично шляхом утворення нових земельних ділянок як об`єктів цивільних прав. Відповідач 1 вказав, що скасування державної реєстрації зазначених у позовних вимогах земельних ділянок, що були сформовані внаслідок поділу, з одночасним припиненням усіх речових прав та обтяжень осіб щодо таких земельних ділянок лише припинить їх існування як об`єктів цивільних прав (частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України), однак таке скасування не тягне за собою відновлення державної реєстрації земельних ділянок, які існували до такого поділу, оскільки таке відновлення не передбачене законом.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 жовтня 2025 року проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 5 листопада 2025 року об 15:45 год..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 листопада 2025 року, з підстав, вказаних у даній ухвалі, оголошено перерву в судовому засіданні до 2 грудня 2025 року.

В судове засідання від 22 жовтня та 2 грудня 2025 року представники Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4, Третіх осіб 1-4 не з`явився, про причини неявки суд не повідомляли.

Водночас, суд апеляційної інстанції не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 5 листопада 2025 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вказана ухвала була направлена судом апеляційної інстанції для Відповідачів 2-4 до їх електронних кабінетів, а для Третіх осіб 1-4 судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на поштовий адрес вказаний в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд апеляційної інстанції констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

Відтак, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників Відповідача 2, Відповідача 3, Відповідача 4, Третіх осіб 1-4 оскільки останній не скористався своїми правом, передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 5 листопада та 2 грудня 2025 року, представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Представник вказав, що рішення Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року визнано незаконним та скасовано постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року в справі №924/98/24. Наголосив, що під час розгляду справи №924/98/24 Відповідачем 1 прийнято рішення №54 від 14 грудня 2023 року, яким здійснено поділ земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні Позивача: земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 поділено на земельні ділянки площею 0,0336 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1174, площею 0,1114 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1175, площею 0,422 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1176, площею 1,1559 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1177, земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 поділено на земельні ділянки: площею 0,5907 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1178, площею 0,1593 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1179. Як зазначив представник Позивача, в Відповідачу 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1175 та 6822710100:01:002:1179. Як зазначив представник Позивача, що оскільки рішення Відповідача 1 про припинення права постійного користування Позивача як акт індивідуальної дії було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, воно перестало діяти з моменту його прийняття та не створює юридичних наслідків для Позивача, не припиняє речового права постійного користування земельними ділянками. Представник Позивача зауважує, що пунктом 60 Порядку № 1051 визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується поновлюється Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду, скасування поновлення запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування поновлення, отже, належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів є скасування державної реєстрації земельної ділянки, якщо таку реєстрацію проведено із порушенням прав іншого власника земельної ділянки.

В судовому засіданні від 5 листопада та 2 грудня 2025 року, представник Відповідача 1 просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Відповідача 1 вказав, що позбавлення, зокрема Відповідача 4, його права на земельну ділянку під належним йому нерухомим майном, яке не оспорюється у цій справі, порушуватиме статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а задоволення позовних вимог, спрямованих на захист прав Позивача. При цьому за доводами Позивача оформлення прав на земельну ділянку за власниками нерухомості не порушує прав Позивача на землекористування, оскільки не позбавляє його можливості самостійно оформити право на належну йому частину земельної ділянки в межах, з урахуванням права власника нерухомості на користування частиною земельної ділянки під такою нерухомістю. Представник Відповідача 1 також зазначив, що з аналізу положень законодавства про реєстрацію земельної ділянки кадстровим реєстратором слідує, що внаслідок поділу земельних ділянок останні припиняють існування як об`єкти цивільних прав, їхня державна реєстрація та кадастрові номери скасовуються, Поземельні книги закриваються, відомості про такі ділянки набувають статусу архівних, а земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1395, 6822710100:01:002:0775, які перебували на праві постійного користування Позивача, в результаті їх поділу припинили своє існування як об`єкти цивільних прав та відновленню з попередніми кадастровими номерами не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, Відповідача 1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задоволити частково, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково щодо позовних вимог про реєстрацію попередніх земельних ділянок в їх межах, розмірах та конфігурації. Водночас колегія суда прийшла до висновку, що в решті позовних вимог слід відмовлено, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та убачається з матеріалів справи, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 від 14 жовтня 1996 року Позивачу на підставі рішення Красилівської міської ради народних депутатів №360 від 27 вересня 1996 року надано у постійне користування земельну ділянку для центрального базару площею 1,71 Га. В акті в розділі "Зміни в землекористуванні" міститься запис про те, що після вилучення загальна площа ділянки становить 1,4401 Га.

Акт містить відмітку про його реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №160, а також план зовнішніх меж землекористування.

Згідно з витягом №НВ-6809729552019 від 17 вересня 2019 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 17 вересня 2019 року зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 площею 1,3431 Га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, місце розташування: м. Красилів, вул. Ціолковського, 6/1, перебуває у комунальній власності та на ділянку зареєстровано право постійного користування Позивача на підставі державного акту від 14 жовтня 1996 року ІІ-ХМ №002366. До витягу долучено кадастровий план земельної ділянки.

Також відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002367 від 14 жовтня 1996 року Позивачу на підставі рішення Красилівської міської ради народних депутатів №360 від 27 червня 1996 року надано у постійне користування земельну ділянку для виробничої бази площею 9,91 Га. В акті міститься інформація про зміни в землекористуванні із відповідними площами.

Акт містить відмітку про його реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №161, а також план зовнішніх меж землекористування.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6800230992013 від 8 травня 2013 року земельна ділянка з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 площею 0,7500 Га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, місце розташування: м. Красилів, вул. М. Грушевського, 61 зареєстрована 8 травня 2013 року на праві державної власності. У подальшому 15 грудня 2020 року згідно з даними Поземельної книги на зазначену земельну ділянку форму власності було виправлено з державної на комунальну.

14 липня 2023 року Відповідачем 1 прийнято рішення № 43 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивачем, яким припинено право постійного користування Позивачу: земельною ділянкою, яке посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 від 14 жовтня 1996 року; земельною ділянкою, яке посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002367 від 14 жовтня 1996 року.

У відповідності до рішення сорок першої чергової сесії Відповідача 1 восьмого скликання № 54 від 14 грудня 2023 року "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 0,7500 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:0775 на дві окремі земельні ділянки:

1) площею 0,5907 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1178;

2) площею 0,1593 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1179. Також даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 1,3431 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1395 на чотири окремі земельні ділянки:

1) площею 0,0336 Га кадастровий номер 6822710100:01:002:1174;

2) площею 0,1114 Га кадастровий номер 6822710100:01:002:1175;

3) площею 0,0422 Га кадастровий номер 6822710100:01:002:1176;

4) площею 1,1559 Га кадастровий номер 6822710100:01:002:1177.

Відповідно до інформаційної довідки №369782564 від 14 березня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 7 серпня 2023 року припинено право постійного користування Позивача на земельну ділянку площею 1,3431 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 на підставі рішення Відповідача 1 № 43 від 14 липня 2023 року та 22 січня 2024 року погашено право власності Відповідача 1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 у зв`язку із поділом об`єкта на підставі рішення Відповідача 1 №54 від 14 грудня 2023 року та закрито об`єкт нерухомого майна.

Згідно з інформаційною довідкою №36778759 від 14 березня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 10 серпня 2023 року припинено право постійного користування Позивача на земельну ділянку площею 0,7500 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 на підставі рішення Відповідача 1 № 43 від 14 липня 2023 року та 22 січня 2024 року погашено право власності Відповідача 1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 у зв`язку із поділом об`єкта на підставі рішення Відповідача 1 №54 від 14 грудня 2023 року та закрито об`єкт нерухомого майна.

У той же час за результатами розгляду звернення Позивача від 8 січня 2024 року № 2 Відповідачем 1 направлено Позивачу копію рішення від 14 липня 2023 року № 43 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивачу" (лист від 9 січня 2024 року).

Не погодившись із рішенням Відповідача 1 від 14 липня 2023 року № 43, Позивач оскаржив його до господарського суду.

Так, з опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень України рішення Господарського суду Хмельницької області від 9 квітня 2024 року в справі №924/98/24 убачається, що 15 січня 2024 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Позивача до Відповідача 1 про визнання незаконним та скасування рішення тридцять сьомої чергової сесії Відповідача 1 восьмого скликання №43 від 14 липня 2023 року.

Рішенням суду першої інстанції від 9 квітня 2024 року в справі №924/98/24, з підстав, зазначених у цьому рішенні, в задоволенні позову Позивачу відмовлено.

Водночас згідно з рішенням Відповідача 1 №45 від 7 березня 2024 року "Про укладення договорів оренди землі" (представником під час розгляду справи №924/98/24 у місцевому господарському суді) Відповідач 1 ніби то з метою забезпечення наповненню бюджету громади, недопущення безоплатного використання земельних ділянок комунальної власності, в зв`язку з розташуванням на земельних ділянках нерухомого майна, що належить на праві власності суб`єктам господарювання, зокрема: на земельних ділянках (кадастрові номера 6822710100:01:002:1177, 6822710100:01:002:1176) розташовано належне на праві власності нерухоме майно Відповідача 2; на земельній ділянці (кадастровий номер 6822710100:01:002:1174) розташоване належне на праві часткової власності нерухоме майно Відповідача 2 (919/1000 частки) та ОСОБА_2 (81/1000 частки); на земельній ділянці (кадастровий номер 6822710100:01:002:1178) розташоване належне на праві часткової власності нерухоме майно Позивача (903/1000) та ОСОБА_3 (97/1000 частки) вирішила: надати Позивачу на умовах оренди терміном на 7 років земельну ділянку площею 1,1559 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177; надати Позивачу на умовах оренди терміном на 7 років земельну ділянку площею 0,0422 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1176; надати Третій особі 3 та Третій особі 1 на умовах оренди терміном на 7 років відповідно до часток права власності на нерухоме майно, що розташоване на даній земельній ділянці, земельну ділянку площею 0,0336 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1174; надати Позивачу та Третій особі 2 на умовах оренди терміном на 7 років відповідно до часток права власності на нерухоме майно, що розташоване на даній земельній ділянці, земельну ділянку площею 0,5907 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178.

Також Відповідачем 1 прийнято рішення №20 від 16 квітня 2024 року "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо відведення ділянок, надання земельних ділянок в користування на умовах оренди і постійне користування та припинення дії договору оренди землі", яким, зокрема, надано Відповідачу 2 в постійне користування земельні ділянки: площею 0,1114 Га, кадастровий номер земельної ділянки 6822710100:01:002:1175; площею 0,1593 Га, кадастровий номер земельної ділянки 6822710100:01:002:1179.

Разом з тим постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року в справі №924/98/24 (головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 9 квітня 2024 року в справі скасовано, та з підстав, зазначених у цій постанові, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення тридцять сьомої чергової сесії Відповідача 1 восьмого скликання № 43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивача".

До матеріалів справи долучено договір купівлі-продажу від 3 серпня 2024 року, згідно з яким ОСОБА_4 як продавець зобов`язалася передати у власність покупця Відповідача 4 нежиле приміщення, частина магазину А1, загальною площею 101,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Красилів Хмельницької області, вул. Максима Кондратюка, 6 на земельній ділянці з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177.

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав від 3 серпня 2024 року на підставі договору купівлі - продажу від 3 серпня 2024 року за Відповідачем 4 на праві власності зареєстроване нежитлове приміщення загальною площею 101,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Красилів Хмельницької області, вул. Максима Кондратюка, 6.

Відповідні дії вчинено після задоволення позову в справі №924/98/24 судом апеляційної інстанції та набрання відповідним судовим рішенням законної сили (з моменту його проголошення).

Відповідач 4 звернувся до голови Відповідача 1 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23 серпня 2024 року, в якій просив на підставі договору купівлі-продажу від 3 серпня 2024 року надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Максима Кондратюка, 6 в м. Красилів Хмельницької області з послідуючою передачею її в оренду. До заяви долучено технічний паспорт на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький район, м. Красилів, вул. Кондратюка Максима, 6, та договір купівлі-продажу від 3 серпня 2024 року, укладений між Муравською Л.В. та Відповідачем 4, за яким останній набув у власність вищевказане нежитлове приміщення.

Відповідно до витягу з рішення Відповідача 1 №17 від 10 жовтня 2024 року Відповідач 1 вирішив надати дозвіл Відповідачу 4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в користування на умовах оренди, орієнтовною площею 0,0150 га із земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177.

У той же час, згідно з листом Відповідача 1 від 27 вересня 2024 року № 3508/08-10/2024 на розгляд чергового засідання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою і сесію Відповідач 1 мала бути винесена заява Третьої особи 3 про надання дозволу на викуп земельної ділянки від 27 серпня 2024 року.

Вказане також вчинялося при наявності судового рішення винесеного судом апеляційної інстанції в справі №924/98/24.

В той же час у клопотанні від 5 листопада 2024 року №10 Третя особа 3 просила залишити без розгляду заяву Третьої особи 3 від 22 серпня 2024 року №9 про надання дозволу на викуп земельної ділянки за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Максима Кондратюка, 6/1.

5 листопада 2024 року до Відповідача 1 звернувся Позивач з клопотанням про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 1,1559 Га, що знаходиться за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Максима Кондратюка, 6/1.

Листом від 5 грудня 2024 року №4427/08-10/2024 Відповідач 1 повідомив Позивача про винесення клопотання від 5 листопада 2024 року №51 на розгляд чергового засідання постійної депутатської комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою і сесії Відповідача 1.

Рішенням Відповідача 1 від 12 грудня 2024 року №51 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 1,1559 Га, кадастровий номер 6822710100:01:002:1177, що знаходиться по вулиці Максима Кондратюка, 6/1 в м. Красилів на дві окремі земельні ділянки площами 0,0155 Га та 1,1404 Га.

Рішенням Відповідача 1 №20 від 27 лютого 2025 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки", зокрема, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 1,1559 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177 на дві окремі ділянки: площею 1,1404 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1283, площею 0,0155 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1284; надано Позивачу на умовах оренди терміном на 7 років земельну ділянку площею 1,1404 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1283; надано Відповідачу 4 на умовах оренди терміном на 7 років земельну ділянку площею 0,0155 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1284.

До матеріалів справи також надано договір оренди землі від 14 березня 2025 року, згідно з яким Відповідач 1 як орендодавець згідно з рішенням від 27 лютого 2025 року №20 передав у строкове платне користування Відповідачу 4 земельну ділянку земель житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компанії, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, з кадастровим номером 6822710100:01:002:1284, що знаходиться за адресою: вул. Максима Кондратюка, 6/1 в м. Красилів, площею 0,0155 Га строком на 7 років. До договору додано, серед іншого, підписаний сторонами акт приймання-передачі об`єкта оренди від 14 березня 2025 року.

Інформаційною довідкою №419882158 від 27 березня 2025 року підтверджується, що 7 серпня 2023 року припинено речове право Позивача на об`єкт речового права земельну ділянку площею 1,3431 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395, 22 січня 2024 року відбувся поділ вказаної земельної ділянки.

На земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1174 площею 0,0336 Га та на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1176 площею 0,0422 Га зареєстровано право власності Відповідача 1 (дата реєстрації 22 січня 2024 року), на земельну ділянку з кадастровим номером 68227:10100:01:002:1175 площею 0,1114 Га - право власності Відповідача 1 (дата реєстрації 22 січня 2024 року) та право постійного користування Відповідача 2 (дата реєстрації 22 жовтня 2024 року) (Інформаційні довідки №419883545 від 27 березня 2025 року, №418949640 від 21 березня 2025 року, №419883895 від 27 березня 2025 року).

Згідно з інформаційною довідкою №419884188 7 серпня 2023 року припинено речове право Позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 площею 0,75 Га, 22 січня 2024 року припинено право власності та здійснено поділ зазначеної земельної ділянки.

З інформаційної довідки №419884404 від 27 березня 2025 року слідує, що 22 січня 2024 року на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1178 площею 0,5907 Га зареєстровано право власності Відповідача 1.

Згідно з інформаційною довідкою №419884894 від 27 березня 2025 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1179 площею 0,1593 Га 22 січня 2024 року зареєстровано право власності Відповідача 1, а 22 жовтня 2024 року право постійного користування земельною ділянкою Відповідача 2.

Окрім того, з інформаційної довідки 418945244 від 21 березня 2025 року вбачається, що 13 березня 2025 року відбувся поділ земельної ділянки площею 1,1559 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177.

Відповідно до інформаційних довідок №421592166 від 8 квітня 2025 року та №428177244 від 22 травня 2025 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1283 площею 1,1404 га 13 березня 2025 року зареєстровано право власності Відповідача 1 на вказану земельну ділянку.

З інформаційної довідки №421118155 від 4 квітня 2025 року слідує, що на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1284 площею 0,0155 га 13 березня 2025 року зареєстровано право власності Відповідача 1, а 28 березня 2025 року право оренди земельної ділянки Відповідача 4.

Матеріали справи містять Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права від 13 березня 2025 року на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1174, 6822710100:01:002:1175, 6822710100:01:002:1176, 6822710100:01:002:1178, 6822710100:01:002:1179 із зареєстрованими на них речовими правами, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 березня 2025 року.

У матеріали справи надано копії поземельних книг земельних ділянок з кадастровими номерами 68227101000:01:002:0775, 68227101000:01:002:1395, з кадастровими номерами 68227101000:01:002:1174, 68227101000:01:002:1175, 68227101000:01:002:1176, 68227101000:01:002:1177 (із зазначенням скасованого кадастрового номера 68227101000:01:002:1395), з кадастровими номерами 68227101000:01:002:1178, 68227101000:01:002:1179 (із зазначенням скасованого кадастрового номера 68227101000:01:002:0775), з кадастровими номерами 68227101000:01:002:1283, 68227101000:01:002:1284 (із зазначенням скасованого кадастрового номера 68227101000:01:002:1177).

Також до матеріалів справи долучено копії збірного плану земельних ділянок з кадастровими номерами 68227101000:01:002:0775, 68227101000:01:002:1178, 68227101000:01:002:1179, збірного плану земельних ділянок з кадастровими номерами 68227101000:01:002:1395, 68227101000:01:002:1283, 68227101000:01:002:1284, 68227101000:01:002:1174, 68227101000:01:002:1175, 68227101000:01:002:1176, кадастрових планів земельної ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1395 та 68227101000:01:002:1178.

Як вбачається з листа Сектора №1 Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Відповідача 3 від 8 квітня 2025 року, реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1174, 6822710100:01:002:1175, 6822710100:01:002:1176, 6822710100:001:002:1177 здійснювала державний реєстратор ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області Рацин Діана Павлівна; земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1178, 6822710100:01:002:1179 здійснювала державний реєстратор ГУ Держгеокадастру у Сумській області Зінченко Вікторія Анатоліївна.

Матеріали справи містять свідоцтво про право власності від 1 жовтня 2002 року, яким підтверджується право власності Третьої особи 4 в частині 709,6 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 .

Згідно з долученим до матеріалів справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 9 вересня 2004 року Позивачу на праві колективної власності належить магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " площею 340,2 кв.м., який знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Красилів, вул. Ціолковського.

Позивачу на праві колективної власності належить нежитлова будівля, магазин "Овочі", "Спорттовари-промтовари" площею 1607,6 м.кв за адресою: Хмельницька область, м. Красилів, вул Булаєнка, буд. 13, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10 грудня 2004 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 грудня 2005 року Позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля, кафе "Берегиня" загальною площею 170,5 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського М., буд. 61.

З наданого в матеріали справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2005 року слідує, що Третій особі 4 на праві приватної власності належить нежитлова будівля, склад площею 113,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського М., буд. 61.

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2005 року підтверджується право приватної власності Третьої особи 4 на нежитлову будівлю, склад-коптильню загальною площею 350,0 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 лютого 2008 року нежитлове приміщення, приміщення 1-го поверху ресторану "Колос" площею 879,7 кв.м, що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського М., буд. 61, належить на праві приватної власності Третій особі 4.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 квітня 2014 року Позивачу на праві колективної власності, з розміром частки 1/1, належить нежитлова будівля, магазин "Ветеран" площею 311,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Ціолковського, буд. 6/2.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 травня 2014 року слідує, що Позивачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля, приміщення торгового ряду площею 297,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Ціолковського, буд. 6/3.

Витяг з Державного реєстру речових прав від 16 грудня 2024 року містить інформацію про реєстрацію 11 грудня 2024 року права власності Позивача на будівлю, комплекс загальною площею 2693,7 кв.м за адресою: м. Красилів, вул. Кондратюка Максима, 6-Б (магазин "Господарчі товари", приміщення торгового ряду, магазин "Ветеран", магазин "Овочі", "Спорттовари-промтовари", контора і павільйон "М`ясо", магазин "М`ясо").

Згідно з актами приймання-передачі частки у статутному капіталі від 21 травня 2024 року Позивач передав Хмельницькій обласній спілці споживчих товариств частку у розмірі 100% у статутному капіталі Третьої особи 4 та частку у розмірі 100% у статутному капіталі Третьої особи 3.

6 червня 2007 року на приміщення універмагу "Дитячий світ" площею 747,2 кв.м по вул. Грушевського М., 61-а в м. Красилові зареєстровано право власності Третьої особи 2 (97/1000 частки) та Позивача (903/1000 частки) (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29 квітня 2025 року № 424523969).

11 лютого 2008 року на приміщення магазину "Техніка" площею 303,3 кв.м по вул. Ціолковського, 6/3 у м. Красилові зареєстровано право власності Третьої особи 1 (81/1000 частки) та Третьої особи 3 (919/1000 частки) (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29 квітня 2025 року № 424517409).

Позивач стверджуючи, що поділ земельних ділянок та передання їх у постійне користування іншим суб`єктам унеможливлює реалізацію належного Позивачу права постійного користування земельними ділянками відповідно до Державних актів серії II-ХМ №002366 та серії II-ХМ №002367, законність якого підтверджена судовим рішенням у справі № 924/98/24, звернувся з даними позовними вимогами до господарського суду.

Розглядаючи спірні правовідносини саме з огляду на предмет позову та матеріально-правове обгрунтування підставності позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Зважаючи на предмет позовної вимоги котрий полягає у скасуванні проведеної державної реєстрації речового права, колегією суддів приймається до уваги, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В силу частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Позивач звернувся до суду із позовом (з урахуванням зміни предмета позову) про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок, припинивши державну реєстрацію відповідних речових прав на них, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області поновити у Державному земельному кадастрі записи про земельні ділянки в межах, координатах та конфігурації земельних ділянок, яким присвоювалися попередні кадастрові номери до моменту їх перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру, та визнання права постійного користування такими земельними ділянками.

За змістом статті 14 Конституції України, статті 373 Цивільного кодексу України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до статті 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема вирішення питань розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частинами першою третьою статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, та відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Положенням статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статтей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Колегія суддів досліджуючи позовні вимоги Позивача та заперечення апеляційної скарги щодо того, що рішення Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року (яким припинено право постійного користування Позивача) визнано незаконним та скасовано, в розрізі поданих до матеріалів справи доказів, зважаючи при цьому на предмет та підстави позовних вимог зазначає наступне.

14 жовтня 1996 року Позивачу як землекористувачу у постійне користування було надано земельну ділянку площею 1,71 Га для центрального базару, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366; земельні ділянки загальною площею 9,91 Га для виробничої бази, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002367 (зазначені обставини встановлені в постанові Північно - західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року в справі № 924/98/24).

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 1 січня 2002 року було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 1 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 1 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 922/989/18).

При цьому, колегія суду з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року справі № 923/466/17, від 5 листопада 2019 року в справі № 906/392/18, констатує, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на підставі Державного акту серії ІІ-ХМ №002366 за Позивачем зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 площею 1,3431 Га (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури), а на підставі Державного акту серії ІІ-ХМ №002367 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 площею 0,7500 Га (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

При цьому згідно з даними, які містяться в наданих у матеріали справи поземельних книгах, збірних кадастрових планах земельних ділянок з кадастровими номерами 68227101000:01:002:1395, 68227101000:01:002:0775, свідоцтвах про право власності і відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 68227101000:01:002:1395 розміщені об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності Позивачу, на праві спільної часткової власності Третій особі 3 та Третій особі 1; в межах земельної ділянки з кадастровим номером 68227101000:01:002:0775 - об`єкти нерухомого майна, що належать на праві власності Третій особі 4, на праві спільної часткової власності Позивачу та Третій особі 4.

Посилаючись на розміщення на земельних ділянках з кадастровими номерами 68227101000:01:002:1395, 68227101000:01:002:0775 об`єктів нерухомого майна, які належать на праві спільної часткової власності іншим особам, Відповідач 1 рішенням №43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивачем припинив право постійного користування Позивачу земельними ділянками, яке посвідчується Державними актами на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002366 та серії ІІ-ХМ №002367 від 14 жовтня 1996 року.

Однак постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року в справі №924/98/24 визнано незаконним та скасовано рішення Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивачу".

Скасовуючи вказане рішення, суд апеляційної інстанції в справі №924/98/24 зазначив, що: у Позивача право постійного землекористування земельними ділянками відповідно до Державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 002366 та серії ІІ-ХМ № 002367 від 14 жовтня 1996 року, яке не могло бути припинено, оскільки пунктом "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України чітко передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, а не на приміщення (частину будинку, будівлі або споруди на такій земельній ділянці).

У частині 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України зазначається, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення) це можливість прийняття судом як беззаперечних обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

Преюдиційність пов`язана з нормою про обов`язковість судового рішення, що закріплена в частині 2 статті 129 Конституції України, а також з такими складовими верховенства права як принцип легітимних очікувань, правової визначеності та заборони зловживати процесуальними правами.

Отже, у судовому рішенні по справі 924/98/24 встановлено факти незаконного позбавлення Позивача права постійного користування спірними земельними ділянками з кадастровими номерами 68227101000:01:002:1395, 68227101000:01:002:0775, та, відповідно, дані факти є преюдиційними для даної справи.

Разом з тим, до моменту подання позову до суду в справі №924/98/24 (тобто до 15 січня 2024 року), визнання незаконним та скасування рішення Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року (тобто до 11 червня 2024 року), Відповідач 1 рішенням №54 від 14 грудня 2023 року "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок" затвердив технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1178 та 6822710100:01:002:1179, а також поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 на чотири окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1174, 6822710100:01:002:1175, 6822710100:01:002:1176, 6822710100:01:002:1177; рішенням Відповідача 1 №45 від 7 березня 2024 року "Про укладення договорів оренди землі" надано окремі з новоутворених ділянок в оренду Позивачу, Третій особі 3, Третій особі 1, Третій особі 2 (відповідно до часток у праві власності на нерухоме майно); рішенням Відповідача 1 №20 від 16 квітня 2024 року "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердження проектів землеустрою щодо відведення ділянок, надання земельних ділянок в користування на умовах оренди і постійне користування та припинення дії договору оренди землі" надано Відповідачу 2 в постійне користування дві новоутворені земельні ділянки.

В той же час, колегією суду враховується, що після прийняття постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2024 року в справі №924/98/24 про визнання незаконним та скасування рішення Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивача", у зв`язку з придбанням Відповідачем 4 нежилого приміщення частини магазину А1, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177 (договір купівлі-продажу від 3 серпня 2024 року) Відповідачем 1 рішенням №17 від 10 жовтня 2024 року надав дозвіл Відповідачу 4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в користування на умовах оренди із земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177.

При цьому колегія суду при прийнятті даної судової постанови враховує і активні дії Відповідача 1 в час розгляду вищеописаної судової справи, що по суті спрямовувалися на те, аби Позивач поданим позовом не досягнув результату, котрий він прагнув досягнути подаючи даний позов як по справі №924/98/24 так і у даній справі №924/236/25. Ці дії характеризуються зокрема і тим, що навіть не дочекавшись рішення місцевого господарського суду в справі №924/98/24 Відповідач 1 вчинив дії по передачі новоствореної ним земельної ділянки іншій особі (буквально за місяць до винесення рішення місцевим господарським судом) так і вчиняв подальші дії після пийняття судового рішення по справі №924/98/24, зокрема, щодо передачі спірних земельних ділянок в оренду для Третіх осіб, паралельно стверджуючи, що у нових земельних ділянок вже з`явилися нові власники та доводячи (в тому числі суду апеляційної інстанції в даній справі), що задоволення позову після такої його передачі даних земель порушить права нових користувачів (власників) та про їх права за статтею 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини. При цьому, колегія суду звертає увагу Відповідача 1, що саме його дії щодо такої передачі та його ігнорування діючого судового рішення (невиконання котрого, по суті б мало потягнути кримінальну відповідальність відповідних осіб) і є прямим порушенням статті 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини саме Відповідачем 1.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що не дивлячись на скасування в судовому порядку рішення Відповідача 1 про припинення права постійного користування Позивачу земельними ділянками, Відповідач 1 рішенням від 12 грудня 2024 року №51 надав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177 на дві окремі земельні ділянки площами 0,0155 Га та 1,1404 Га, а також рішенням №20 від 27 лютого 2025 року Відповідач 1 затвердив технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1177 на дві окремі ділянки: площею 1,1404 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1283 і площею 0,0155 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1284, надавши Позивачу на умовах оренди земельну ділянку площею 1,1404 га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1283, а Відповідачу 4 - площею 0,0155 Га з кадастровим номером 6822710100:01:002:1284 (після чого 14 березня 2025 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 4 було укладено відповідний договір оренди землі).

Таким чином, підсумовуючи описане вище, враховуючи розміщення на більшій частині спірних земельних ділянок нерухомого майна, котре належить Позивачем на праві власності, колегія суддів доходить висновку, що наведені дії Відповідача 1 щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:0775 та 6822710100:01:002:1395 і подальшого надання новоутворених земельних ділянок у користування іншим особам з ігноруванням судової справи №924/98/24 та рішення апеляційного господарського суду по ній, що вчинено після визнання незаконним та скасування рішення Відповідача 1 № 43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивача" - стали підставою для неможливості Позивача реалізовувати свої права як постійного користувача спірними земельними ділянками щодо їх володіння та користування.

Як встановлено при розгляді даної справи та судовим рішенням, що набрало законної сили, у справі №924/98/24, спірні земельні вибули із постійного користування Позивача незаконно та, у подальшому, були поділені на шість земельних ділянок з передачею деяких із них в оренду для Третіх осіб.

При поділі двох спірних земельних ділянок записи про їх державну реєстрацію були скасовані, а кадастрові номери цих земельних ділянок були перенесені до архівного шару.

Таким чином, на момент звернення до суду із даним позовом, земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:0775 та 6822710100:01:002:1395 як об`єкти цивільного права вже не існували, оскільки земельну ділянку за первинним кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 площею 0,7500 Га було поділено на дві новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1178 площею 0,5907 Га та 6822710100:01:002:1179 площею 0,1593 Га; а земельну ділянку з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 площею 1,3431 Га було поділено на чотири новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1174 площею 0,0336 Га; 6822710100:01:002:1175 площею 0,1114 Га, 6822710100:01:002:1176 площею 0,0422 Га та 6822710100:01:002:1177 площею 1,1559 Га.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

В силу дії частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.

Частина 1 статті 182 Цивільного кодексу України визначає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Положеннями частини 1 статті 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом положень частин 1-4 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 10 статті 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З наведеного вбачається, що повернення земельних ділянок у володіння власника (титульного володільця) шляхом задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації та зобов`язання поновити державну реєстрацію земельних ділянок з первинними кадастровими номерами в повній мірі не відбувається з огляду на те, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 6822710100:01:002:0775 та 6822710100:01:002:1395 втратили статус об`єкта цивільних прав, а тому має місце винесення саме такого судового рішення, котре буде підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за Відповідачем 1 наразі зареєстровано право на новоутворені земельні ділянки (котрі для приведення до стану, що існував раніше слід об`єднати з створенням земельних ділянок згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (що були зареєстровані за первинним кадастровим номером 6822710100:01:002:1395), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, що відповідають попередньо існувавшим за первинним кадастровими номерами 6822710100:01:002:0775, 6822710100:01:002:1395 земельних ділянок, після чого кадастрові номери земельних ділянок, котрі незаконно утворив Відповідач 1 шляхом поділу попередньоіснувавших будуть автоматично скасовані реєстратором та віднесені до архівного шару.

З огляду на такі обставини та позовні вимоги Позивача суд апеляційної інстанції зауважує, що у частині першій та пунктах 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Отже, принцип jura novit curia, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача.

Апеляційний господарський суд при цьому враховує правову позицію наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року по справі № 904/5726/19.

Відтак, суд апеляційної інстанції застосовує ті норми матеріального права, зокрема, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та актуальну практику Верховного Суду в даних правовідносинах з метою виконання завдань господарського судочинства та забезпечення Позивачу ефективного захисту його прав та законних інтересів за захистом яких він звернувчя до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Як визначено пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: - набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; - відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами 1-2, 6-8 статті 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Положеннями частин 1, 2 статті 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок. В свою чергу, процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 49 Порядку № 1051 встановлено, що Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 Порядку. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Пунктами 50, 51 Порядку № 1051 передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. Пунктом 57 Порядку № 1051 визначено, що Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку.

Пунктом 60 Порядку № 1051 визначено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою (Пункт 61 Порядку № 1051).

В контексті наведеного, колегією суду враховується правова позиція, наведена в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2024 року по справі № 925/902/20, у якій за схожих обставин було заявлено майже аналогічні позовні вимоги, зокрема, про визнання недійсним рішення, визнання права постійного користування, скасування державної реєстрації земельних ділянок і зобов`язання вчинити певні дії, зроблено правові висновки щодо того, що здійснюється аналіз положень пункту 50, 51, 57, 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, висловлено позицію відповідно до якої: з метою відновлення порушених прав позивача, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено вимогу позивача щодо зобов`язання ГУ Держгеокадастру поновити запис (шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей) про земельну ділянку площею 21.80 Га. та земельну ділянку 22.2714 Га.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 ЗК України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина 1 статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Згідно із пунктом 40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

Окрім того відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в ДЗК постійно разом з відомостями про відповідного державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями (відповідно до пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року No 1051).

Відтак державний кадастровий реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду, зокрема шляхом внесення відомостей про скасування державної реєстрації нових земельних ділянок, ці номера та інформація про них переміщується до архівного шару ДЗК та кадастровий реєстратор відновлює в активному стані запис про первісну земельну ділянку з її старим (первісним) кадастровим номером, посилаючись саме як на підставу на рішення суду та присвоюючи при цьому їй саме новий кадасровий номер.

Саме тому рішення суду і є тією самою підставою, котра слугує для кадастрового реєстратора підставою для вчинення дій щодо відновлення реєстрації первісної земельної ділянки.

В той же час, захист прав Позивача шляхом задоволення позовних вимог можливо лише в разі вчинення, реєстрації в кадастрі нових земельних ділянок в тих самих координатах, межах і конфігурації, таким чином, відновлення порушеного права в таких обставинах вимагає, щоб державний кадастровий реєстратор сформував спірні земельні ділянки і лише потім зареєстрував речове право на них.

Відповідно, судове рішення має бути спрямоване не на те, щоб скасувати реєстрацію новостворених земельних ділянок Відповідача 1 та прав на них, а у формуванні спірної ділянки в межах, що раніше існували, попри небажання Відповідача 1 це робити.

Відсутність спірних земельних ділянок як об`єктів цивільних прав вказує на необхідність в порядку виконання такого судового рішення шляхом поділу існуючих земельних ділянок спочатку сформувати відповідні земельні ділянки згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (що існували за первинними кадастровими номерами 6822710100:01:002:0775 та 6822710100:01:002:1395), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, що по суті прийнято апеляційним господарським судом.

Після формування кадастровим реєстратором нових земельних ділянок з новими кадастровими номерами (але такої ж конфігурації, яка була у земельних ділянок при первинному присвоєнні кадастрових номерів 6822710100:01:002:0775 та 6822710100:01:002:1395) виникнуть об`єкти, права на які мають бути зареєстровані державним реєстратором за Позивачем.

Що ж стосується прав Відповідача 4 на частину спірних земельних ділянок, як власника нерухомого майна розміщеного на такій земельній ділянці, то колегія суду зауважує, що 11 червня 2024 року набрала чинності постанова Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 924/98/24, якою визнано незаконним та скасовано рішення тридцять сьомої чергової сесії Відповідача 1 восьмого скликання № 43 від 14 липня 2023 року «Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивачу».

Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідач 4 звернувся до Відповідача 1 із заявою від 23 серпня 2024 року, тобто вже після відновлення Позивачем свого права постійного користування за судовим рішенням по справі №924/98/24, та відповідно мав би отримати відповідну згоду землекористувача, чого зроблено не було (що вказує на свідоме ігнорування Відповідачем 1 судового рішення в цій справі).

Саме тому, з огляду на порушення прав Позивача та можливість відновлення таких прав лише шляхом винесення відповідного рішення із алгоритмом дій наведених вище в постанові, Відповідач 4 не позбавлений в майбутньому права за належного дотримання всіх передбачених законодавчих норм отримати у встановленому порідку земельну ділянку для обслуговування свого нерухомого майна без порушення прав постійного користувача такої земельної ділянки - Позивача.

Відтак, враховуючи правову позицію наведену в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2024 року по справі №924/996/23, в розрізі встановлення обставин щодо незаконного позбавлення Відповідачем 1 права постійного користування Позивачем спірних земельних ділянок, з огляду на розташування цілого нерухомого майна на спірних земельних ділянках, котре належить на праві власності Позивачу, в правову полі принципу jura novit curia, колегія суду частково задоволює позовні вимоги Позивача та приймає нове рішення, яким доручає: Відповідачу 3 сформувати земельну ділянку площею 1,3431 Га шляхом об`єднання новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6822710100:01:002:1174 площею 0,0336 Га, 6822710100:01:002:1175 площею 0,1114 Га, 6822710100:01:002:1176 площею 0,0422 Га, 6822710100:01:002:1177 площею 1,1559 Га, згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (що були зареєстровані за первинним кадастровим номером 6822710100:01:002:1395), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051; Відповідачу 3 сформувати земельну ділянку площею 0,7500 Га шляхом об`єднання новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами: 6822710100:01:002:1178 площею 0,5907 Га, 6822710100:01:002:1179 площею 0,1593 Га, згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (що були зареєстровані за первинним кадастровим номером 6822710100:01:002:0775), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

З метою забезпечення поновлення прав Позивача, колегія суду ухвалила, після формування кадастровим реєстратором новоїх земельної ділянки площею 1, 3431 Га з новим кадастровим номером (але такої ж конфігурації, яка була у земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 при первинному присвоєнні даного кадастрового номеру) зареєструвати її за Позивачем з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку; після формування кадастровим реєстратором новоїх земельної ділянки площею 0,7500 Га з новим кадастровим номером (але такої ж конфігурації, яка була у земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 при первинному присвоєнні даного кадастрового номеру) зареєструвати її за Позивачем з цільовим призначенням: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі задоволення позовних вимог Позивача саме в такій правовій інтерпритації призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів Позивача.

При цьому (як вже вказувалося вище) суд апеляційної інстанції не скасовує до такого об`єднаня за даним судовим рішенням реєстрації шести нових земельних ділянок, адже вчинивши так суд створив би колізію (адже за таким рішенням після скасування шести новостворених кадастроких номерів по суті не існувало б земельних ділянок, що необхідно об`єднати для формування земельної ділянки площею 1,3431 Га та 0,7500 Га) та могло б призвести до виконання такого судового рішення. Разом з тим, як вже встановлено вище в цій постанові, після формування цих земельних ділянок (площею 1,3431 Га та 0,7500 Га) шляхом об`єднання шести новостворених земельних ділянок з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації і відомостями архівного шару даних геодезичної системи, реєстрації вказаних шести новоутворених земельних ділянок буде скасована Відповідачем 3 відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України, адже вони припиняють своє існування як об`єкти цивільних прав внаслідок їх об`єднання в земельні ділянки площею 0,7500 Га та 1,3431 Га.

Вищевказане вказує на те, що задоволення судом вимог про скасування реєстрації даних шести новоутворених земельних ділянок не потребується за судовим рішенням, адже з огляду на задоволення позову в редакції наведеній у цій постанові такі скасування після нового формування земельних ділянок площею 0,7500 Га та 1,3431 Га будуть вчинені Відповідачем 3 за Законом.

Приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду (мотивоване ніби то неефективністю позовних вимоги та способу захисту, не зважаючи на встановлення неправомірності поділу спірних земельних ділянок) в цій частині та приймає нове рішення, яким частково задоволює позовні вимоги в цій частині.

Що ж до позовних вимог про визнання за Позивачем права постійного користування земельними ділянками в межах, координатах та конфігурації земельних ділянок, яким присвоювалися кадастрові номери 6822710100:01:002:1395 та 6822710100:01:002:0775 до моменту їх перенесення в архівний шар Державного земельного кадастру, то колегія суду зауважує, що з огляду на визнання незаконним та скасування в судовому порядку рішення Відповідача 1 №43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивачу" відповідне речове право постійного користування Позивача вказаним рішенням не припинено та на час розгляду справи є чинним.

Водночас предметом судового розгляду у справі №924/98/24 була законність прийняття саме рішення Відповідача 1 № 43 від 14 липня 2023 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками Позивачу" та з огляду на скасування такого ненормативного акта право Позивача на користування такими земельними ділянками по суті є відновленим та діючим.

При цьому колегією суду враховується, що земельні ділянки, яким присвоювалися кадастрові номери 6822710100:01:002:1395 та 6822710100:01:002:0775, не перестали фактично існувати в натурі в просторі внаслідок їх поділу, оскільки у разі поділу земельної ділянки змінюються межі, площа та кадастровий номер цієї земельної ділянки, проте обсяг прав попереднього землекористувача, набутий на таку земельну ділянку у встановленому Законом порядку на підставі Державного акта на право постійного користування землею залишається незмінним.

Отже, колегія суду доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання за Позивачем права постійного користування земельними ділянками в межах, координатах та конфігурації земельних ділянок, яким присвоювалися кадастрові номери 6822710100:01:002:1395 та 6822710100:01:002:0775, адже право є існуючим та захищеним судовм рішенням по справі №924/98/24 і не потребує існування ще одного судового рішення з цього приводу.

При цьму колегія суду з огляду на те, що таке право на разі існує звертає увагу апелянта, що до господарського суду можна звернутися в силу дії частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України за захистом порушеного (оспореного) права, а не з ціллю підтвердження існуючого права. Дане ж, в свою чергу, вказує на неможливість задоволення вимог щодо визнання права постійного користування, що є існуючим.

Дане вчинено і місцевим господарським судом, а відтак суд залишає без змін оспорюване рішення в цій частині.

З огляду на все вищевстановлене в даній судовій постанові, колегія суддів апеляційного господарського суду виснує, що апеляційна скарга Позивача на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року в справі №924/236/25 є частково підставною та обгрунтованою в частині незаконного позбавлення Позивача як постійного користувача земельними ділянками, шляхом поділу та реєстрації новоутворених земельних ділянок за Відповідачем 1, що перешкоджає Позивачу здійснювати свої правомочності постійного користувача, а відтак підлягає задоволенню в цій частині.

Відповідно частково задовільняючи апеляційну скаргу Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року у відновідній та приймає нове рішення, яким постановив Відповідачу 2 сформувати земельні ділянки площею 1,3431 Га та 0,7500 Га шляхом об`єднання новостворених земельних ділянок, згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (що були зареєстровані за первинним кадастровим номером 6822710100:01:002:1395, 6822710100:01:002:0775), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 та зареєструвати такі земельні ділянки за Позивачем.

Також суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні позову щодо скасування реєстрації новоутворених земельних ділянок та визнання права постійного користування на земельні ділянки площею 0,7500 Га та 1,3431 Га за мотивів, котрі наведені вище у даній постанові.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В силу дії частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В той же час, що ж стосується розподілу, судових витрат, то колегія суду констатує, що норма частини 9 статті 129 ГПК України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно враховуючи встановлення обставин по справі №924/98/24 щодо незаконного винесення Відповідачем 1 рішення про позбавлення Позивача права постійного користування спірними земельними ділянками та подальших дій Відповідача 1 щодо поділу таких земельних ділянок, шляхом присвоєння ним нових кадастрових номерів, що в подальшому утруднюю реалізацію прав Позивача як постійного користувача на належні йому на праві постійного користування земельні ділянки, колегія суду доходить висновку про застосування до Відповідача 1 (в частині вирішення питання про розподіл судових витрат) частини 9 статті 129 ГПК України.

Відтак суд апеляційної інстанції виснує, що витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Відповідача 1, згідно вимог частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Красилівської районної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року по справі №924/236/25 - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26 серпня 2025 року по справі №924/236/25 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

4. Головному управлінню Держгеокадастру в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1; код 39767479) сформувати земельну ділянку площею 1,3431 Га шляхом об`єднання новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами: 6822710100:01:002:1174 площею 0,0336 Га; 6822710100:01:002:1175 площею 0,1114 Га; 6822710100:01:002:1176 площею 0,0422 Га; 6822710100:01:002:1177 площею 1,1559 Га, згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (що були зареєстровані за первинним кадастровим номером 6822710100:01:002:1395), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

5. Головному управлінню Держгеокадастру в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1; код 39767479) сформувати земельну ділянку площею 0,7500 Га шляхом об`єднання новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами: 6822710100:01:002:1178 площею 0,5907 Га; 6822710100:01:002:1179 площею 0,1593 Га, згідно з відомостями з Державного земельного кадастру з параметрами їх первинного формування в координатах, межах та конфігурації та відомостями архівного шару даних геодезичної системи (що були зареєстровані за первинним кадастровим номером 6822710100:01:002:0775), які зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно відповідно до пунктів 114, 135 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

6. Головному управлінню Держгеокадастру в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1; код 39767479) після формування кадастровим реєстратором новоїх земельної ділянки площею 1, 3431 Га з новим кадастровим номером (але такої ж конфігурації, яка була у земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:1395 при первинному присвоєнні даного кадастрового номеру) зареєструвати її за Красилівською районною спілкою споживчих товариств (31000, Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вул. Хотовицького, буд. 4; код ЄДРПОУ 01773023) з цільовим призначенням: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку.

7. Головному управлінню Держгеокадастру в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1; код 39767479) після формування кадастровим реєстратором новоїх земельної ділянки площею 0,7500 Га з новим кадастровим номером (але такої ж конфігурації, яка була у земельної ділянки з кадастровим номером 6822710100:01:002:0775 при первинному присвоєнні даного кадастрового номеру) зареєструвати її за Красилівською районною спілкою споживчих товариств (31000, Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вул. Хотовицького, буд. 4; код ЄДРПОУ 01773023) з цільовим призначенням: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

8. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

9. Стягнути з Красилівської міської ради Хмельницької області (31000, Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Незалежності, буд. 2; код ЄДРПОУ 04060737) на користь Красилівської районної спілки споживчих товариств (31000, Хмельницька область, Красилівський район, місто Красилів, вул. Хотовицького, буд. 4; код ЄДРПОУ 01773023) 24224 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 29068 грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

10. Господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.

11. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

12. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

13. Справу №924/236/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови виготовлено 9 грудня 2025 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.