Рішення від 12.11.2025 по справі 910/12927/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2025Справа № 910/12927/23 (910/8175/25)За позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569) арбітражного керуючого Череватого Л.Б. (м. Львів, вул. Городоцька, 277)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору та повернення майна

в межах справи № 910/12927/23

За заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний номер 00130926)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

позивач - Череватий Л.Б. (поза межами приміщення суду),

від відповідача - Демидюк О.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/12927/23 за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток".

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" арбітражний керуючий Череватий Л.Б. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про:

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 30.05.2022;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути до складу ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" судно Cranchi E30 Endurance №IT-CRA7713HB020, тип і призначення судна - мале, моторне, прогулянкове, рік виготовлення- 2020, бортовий реєстраційний номер UAK-6234-K.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 06.08.2025.

24.07.2025 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 10.09.2025.

04.09.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

04.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву.

10.09.2025 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив та заперечень щодо клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи № 910/12927/23 (910/8175/25) за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.10.25.

25.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення відповідача.

25.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 прийнято заяву позивача про зміну предмету позову. Закрито підготовче провадження у справі № 910/12927/23 (910/8176/25) та призначено справу до розгляду по суті на 12.11.2025.

У судовому засіданні 12.11.2025 позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до листа Управління надання адміністративних послуг у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства №13219/06-1/15-24 від 06.09.2024 ліквідатору Череватому Любомиру Богдановичу стало відомо, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Паверсток" належав транспортний засіб - судно Cranchi Е30 Endurance № IT-CRA7713HB020, тип і призначення судна - мале, моторне, прогулянкове, бортовий реєстраційний номер UAK-6234-K, що вибув з власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2022, який було укладено з ОСОБА_1 .

30.05.2022 між ТОВ «Паверсток», як Продавцем, та громадянином України ОСОБА_1 , як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець приймає у власність судно Cranchi Е30 Endurance № IT-CRA7713HB020; тип і призначення судна - мале, моторне, прогулянкове, бортовий реєстраційний номер UAK-6234, що належав Продавцю на праві власності, згідно судового білету № 011147 від 21.01.2022 року i сплачує за нього обумовлену грошову суму відповідно до цього договору (надалі також «Судно»).

У пункті 1 Договору Продавець стверджує, що відчужуване судно прихованих недоліків немає. Судно візуально оглянуте Покупцем до підписання цього договору. Недоліків чи дефектів, які перешкоджали б його використанню за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик судна у Покупця немає.

Згідно з пунктом 2.1 Договору продаж вчиняється за домовленістю сторін за 600 000,00 грн., які Продавець має отримати від Покупця впродовж 180 банківських днів із моменту підписання цього договору. Таку вартість судна визначено сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу будь-якої із сторін, а також збігу будь-яких тяжких обставин. Сторони свідчать, на їх розсуд визначена в цьому договорі вартість саме цього судна є справедливою і відповідає його дійсній вартості.

Відповідно до банківської виписки АТ КБ «Приватбанк» на рахунок ТОВ «Паверсток» 23.06.2025 відповідачем сплачені кошти у сумі 600 000,00 грн. двома платежами по 436 000,00 грн. та 164 000,00 грн. із призначенням платежу «…Сплата, зг.суднового билету-011147 от 21.01.2022».

Відповідно до Висновку про вартість майна від 25.01.2025, складеного на замовлення позивача ТОВ «ГАЛ-СВІТ», ринкова вартість Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер) станом на 30.05.2022 становить 4 280 000,00 грн.

Також, позивачем надано Рецензію № 0302/05 на Звіт про незалежну оцінку Судна Cranchi Е30 Endurance № IT-CRA7713HB020, бортовий реєстраційний номер UAK-6234-K від 03.02.2025, яка проводилась Українською міжрегіональною товарною біржою, за якою Звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, зауважень до звіту не виявлено.

Крім того, згідно зі складеним ТОВ «ГАЛ-СВІТ» Висновком про вартість майна від 29.09.2025, вартість об`єкта оцінки (ринкова) без ПДВ Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер) станом на 30.05.2022 становить 4 280 000,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві звернув увагу, що під час здійснення оцінки майна станом на 30.05.2022 не враховано початок із 24.02.2022 воєнного стану в Україні. До того ж, відповідачем здійснено повну оплату за договором у встановлений договором строк, та ліквідатором не спростовано та не заперечується добросовісність відповідача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку задовольнити позов з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі № 910/12927/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Паверсток".

Таким чином, зважаючи що оспорюваний договір вчинено 30.05.2022, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Відповідно до частини 1 статті 42 КУзПБ (у редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно з частиною 2 статті 42 КУзПБ (у редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відтак, приписи статті 42 КУзПБ розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №920/10/21 (920/868/21)).

У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Відповідно до статті 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Відповідно до положень статті 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Так, за умовами спірного договору купівлі-продажу від 30.05.2022 ціна продажу Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер), становила 600 000,00 грн.

Натомість, позивачем надано Висновок про вартість майна від 25.01.2025, складений на замовлення позивача ТОВ «ГАЛ-СВІТ», відповідно до якого ринкова вартість Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер) станом на 30.05.2022 становить 4 280 000,00 грн.

У свою чергу, відповідач посилався на Консультативний висновок Всеукраїнської громадської організації «Асоціація Фахівців Оцінки» від 11.09.2025 №09/11/03, за яким Висновок про вартість майна від 25.01.2025 не може бути належним доказом, оскільки визначена вартість об`єкта оцінки в сумі 4 280 000,00 грн. не містить відомостей про включення чи невключення податку на додану вартість в цю суму.

Крім того, відповідачем надано Рецензію ТОВ «Експертне бюро «АЙСТРА» від 10.09.2025, в якій зазначено, що вихідні дані, що використовуються оцінювачем для розрахунку вартості є некоректними, оскільки не розкрито вплив загальної ситуації в Україні (економічні, політичні та законодавчі особливості), не розкрито наявність/відсутність ПДВ у пропозиціях продажу та не враховано наявність митних платежів та зборів (для об`єктів, що знаходяться поза межами України).

Частиною 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 затверджено Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», згідно п. 17 якого у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об`єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов`язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

У пункті 14.1.71. Податкового Кодексу України міститься визначення, що звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 ПК України ринкова ціна -ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Як слідує з Висновку про вартість майна від 25.01.2025, складеного на замовлення позивача ТОВ «ГАЛ-СВІТ», ринкова вартість Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер) станом на 30.05.2022 становить 4 280 000,00 грн.

Разом із цим, згідно з Висновком про вартість майна від 29.09.2025, вартість об`єкта оцінки (ринкова) Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер) станом на 30.05.2022 становить 4 280 000,00 грн. без ПДВ.

Отже, до розрахованої оцінювачами ринкової вартості спірного Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер) у розмірі 4 280 000,00 грн. не включено суму податку на додану вартість.

У свою чергу, відповідачем не надано доказів на підтвердження відповідності визначеної у спірному договорі ціни відчуження Судна Cranchi Е30 Endurance № IT CRA7713HB020 (каютний круїзний катер) у розмірі 600 000,00 грн. ринковим цінам.

При цьому суд зауважує, що за положеннями частини 3 статті 98 ГПК України учасник справи може скористатися правом надати висновок експерта. Утім, приймаючи до уваги, що арбітражним керуючим надані відповідні звіти про оцінку нерухомого майна з рецензією, відповідач відповідним процесуальним правом щодо проведення власної оцінки не скористався.

Крім того, відповідачем не надано рецензії на Висновок про вартість майна від 29.09.2025.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Поряд із цим, судом ураховані доводи позивача про те, що станом на момент відчуження боржником спірного рухомого майна за заниженою вартістю, у боржника вже існували значні невиконані боргові зобов`язання перед іншими кредиторами.

Так, 09.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп» та ТОВ «Паверсток» укладено договір №БГ-21/0248 про участь у балансуючій групі, на виконання якого складені акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів: Акт №ВН-2022/3-43016569 від 31.03.2022 року на суму 19 680 106,56 грн; Акт №ВН-2022/4-43016569 від 30.04.2022 року на суму 5 194 726,68 грн, що є підставою для здійснення розрахунків між Сторонами за цим Договором на загальну суму 24 874 833,24 грн.

У період з 01.03.2022 по 07.06.2022 ТОВ «Паверсток» погасив заборгованість перед ТОВ «ЕТГ» у розмірі 3 131 036,40 грн., тому станом на 07.06.2022 загальна сума заборгованості по вказаним актам склала 21 743 796,84 грн.

Таким чином, у період існування заборгованості перед ТОВ «ЕТГ» на суму 21 743 796,84 грн., ТОВ «Паверсток» уклав з відповідачем Договір купівлі-продажу від 30.05.2022 на відчуження рухомого майна за ціною, значно нижчою ринкової, що призвело до неможливості задовольнити вимоги ТОВ «ЕТГ».

Жодних доказів, які би свідчили про наявність розумного обґрунтування та економічної доцільності відчуження транспортного засобу за вказаною низькою ціною в період існування значних грошових зобов`язань перед іншими контрагентами, до матеріалів не надано.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним відповідно до положень статті 215 ЦК України Договору купівлі-продажу від 30.05.2022, який за сукупністю обставин має фраудаторний характер, та вчинений із порушенням статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 13, 203 ЦК України.

Також, позивач просив витребувати у відповідача транспортний засіб - судно Cranchi E30 Endurance №IT-CRA7713HB020, тип і призначення судна - мале, моторне, прогулянкове, рік виготовлення- 2020, бортовий реєстраційний номер UAK-6234-K.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частинами першою або другою статті 42 КУзПБ, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу (частини третя, четверта статті 42 КУзПБ) (постанови Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 911/1041/19(911/2532/20), від 18.08.2021 у справі № 916/2561/17).

Таким чином, зважаючи що договір купівлі-продажу від 30.05.2022 підлягає визнанню недійсним на підставі статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, спірне рухоме майно - транспортний засіб - судно Cranchi E30 Endurance №IT-CRA7713HB020, тип і призначення судна - мале, моторне, прогулянкове, рік виготовлення- 2020, бортовий реєстраційний номер UAK-6234-K, підлягає витребуванню у відповідача.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Також, на відповідача покладається 19 500,00 грн. витрат, пов`язаних з підготовкою висновку про вартість майна.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина 4 статті 127 ГПК України).

Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 50 000,00 грн. суд дійшов висновку про наступне.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Паверсток» (клієнт) та Професійним адвокатським об`єднанням «Правовий альянс» (Об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги № 2 від 28.02.2025 про надання правової допомоги.

Згідно пункту 3 Договору вартість надання правової допомоги визначається Об`єднанням щодо кожного окремого дебітора ТОВ «Паверсток» у Акті про надання правової допомоги та не може перевищувати 50 000,00 грн. за одного дебітора.

Факт надання правової допомоги за цим Договором підтверджується Актом про надання правової допомоги, який складається Об`єднанням та направляється клієнту разом з підготовленими проектами документів, сформованими за дорученням клієнта (п. 4 Договору).

Відповідно до пункту 5 Договору про надання правової допомоги клієнт зобов`язаний розглянути та підписати Акт про надану правову допомогу протягом 25 календарних днів з дня його отримання та направити його Об`єднанню. В разі незгоди з Актом про надану правову допомогу в цілому або окремими положеннями, клієнт повинен надати зауваження до такого протягом 25 календарних днів з дня отримання.

Згідно з Актом про надання правової допомоги № 10 від 30.06.2025 вартість наданих послуг із професійної правничої допомоги становить 50 000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №2069 від 01.07.2025 позивачем сплачено на рахунок Професійного адвокатського об`єднання «Правовий альянс» 50 000,00 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною 5 статті 126 ГПК України в разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із цим, відповідне клопотання відповідачем про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялося.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача в розмірі 50 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 30.05.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (ідентифікаційний номер 43016569) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. Витребувати від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569) транспортний засіб - судно Cranchi E30 Endurance №IT-CRA7713HB020, тип і призначення судна - мале, моторне, прогулянкове, рік виготовлення- 2020, бортовий реєстраційний номер UAK-6234-K.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569) 56 204 (п`ятдесят шість тисяч двісті чотири) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору, 19 500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) 00 коп. витрат, пов`язаних з підготовкою висновку про вартість майна, та 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.12.2025

Суддя Д.В. Мандичев