Могилів-подільський міськрайонний суд вінницької області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 138/727/25
Провадження №:2-а/138/97/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
16.03.2025 представник позивача адвокат Дмитришина Т.І. звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення № 1081 від 30.10.2024 та закриття провадження у справі. Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.10.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник Шевчук С.В. А.В. виніс оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КупАП, а саме за те, що позивач не уточнив вчасно свої військово-облікові дані. Копію постанови позивач отримав лише 06.03.2025, звернувшись до державної виконавчої служби. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами строку, визначеного ст. 38 КУпАП, а також з тих підстав, що в оскаржуваній постанові не зазначено які саме дані не оновив позивач та які з них відповідач не міг отримати, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». З урахуванням викладеного, представник позивача просить суд скасувати постанову № 1081 від 30.10.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 31.03.2025 позовну заяву повернуто позивачу. Вказана ухвала скасована постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2025 позивачу поновлено строк звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка відповідачем в цій частині виконана не була. Також відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.
Представник позивача, позивач та відповідач, належним чином повідомлені про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавали.
Згідно з ч. 4ст. 229 КАС України, у разі, зокрема, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до такого висновку.
23.10.2024 водієм-електриком першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_3 відносно позивача складено протокол № 456 про адміністративне правопорушення. Згідно протоколу 23.10.2024 з заявою про видачу військово-облікового документу звернувся ОСОБА_1 , який у встановлений період, а саме протягом 60 днів не уточнив (не оновив) свої військово-облікові дані. Так, проведеною перевіркою військово-облікових даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» встановлено, що в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 не уточнив свої військово-облікові дані, та інші персональні дані, які визначені ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», чим порушив пп. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІВХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», згідно яких громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В проколі зазначено, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу, правами та обов`язками, передбаченими ст.268КУпАП, а також із інформацією про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 30.10.2024 о 09 год. 00 хв.
На підставі вказаного протоколу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову від 30.10.2024, яка містить аналогічні обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення № 456 від 23.10.2024. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1КУпАПу вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюютьсяКодексом України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП).
Частинами першою та другою ст.7КУпАПвизначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст.247КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
За приписами ст.256КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст.280КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.283КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст.210-1КУпАПпорушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст.210-1КУпАПвчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також ст.210КУпАПмістить примітку, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:
військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 (далі Закон № 3633-ІХ).
Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3633-ІХ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
Тобто оновити вказані у законі дані відповідні категорії громадян України мали в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи військовозобов`язаним, не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону.
Судом встановлено, що позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним, взятий на військовий облік 10.10.2020, має звання солдат, ВОС 901074, номер в Реєстрі Оберіг 230620249374266100001, що підтверджується роздруківкою з застосунку «Резерв+» та копією військово-облікового документу позивача від 29.10.2024.
Разом з тим, з роздруківки з застосунку «Резерв+» вбачається, що позивач оновив свої військово-облікові дані 30.09.2024, тобто з порушенням строку, визначеного вказаними вище вимогами закону.
При цьому суд відхиляє посилання представника позивача про те, що останній був притягнутий до адміністративної відповідальності з пропуском строку накладення административного стягнення.
Так, з дослідженої наданої представником позивача копії витягу про уточнення даних та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач здійснив звірку даних 30.09.2024, в той час як до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання військово-облікового документу з`явився 23.10.2024.
Частиною 7 ст. 38 КУпАП (у редакції чинній станом на 30.10.2024) передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбаченихстаттями 210,210-1цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Отже, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення, тобто у відношенні до позивача перебіг такого строку почався 23.10.2024 день прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли відповідальною особою було виявлено вчинення порушення позивачем строків оновлення своїх військово-облікових даних, а отже, є помилковим висновок представника позивача про те, що факт вчинення позивачем правопорушення було виявлено відповідачем 17.07.2024.
Разом з тим, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови не врахував законодавчі положення, зокрема примітку до ст.210КУпАП.
Згідно примітки до ст.210КУпАП, положення, зокрема, ст.210-1КУпАПне застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частиною 2 ст.77КАСУкраїни передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Таким чином, саме відповідач у справі, а не позивач, зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Натомість, відповідач не надав суду належні та допустимі докази неможливості отримати відповідачем відомості щодо війсьтково-облікових даних ОСОБА_1 , шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо військово-облікових даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст.210КУпАП, відповідачем не надано.
Крім того, відповідачем ані у протоколі, ані у постанові про адміністративне правопорушення не зазначено які саме військово-облікові дані позивач не уточнив.
Таким чином, доказів в підтвердження правомірності спірної постанови, враховуючи примітку до ст.210КУпАП, відповідачем суду не надано.
Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 3ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення № 1081 від 30.10.2024 слід скасувати, а провадження в справі закрити за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із положеннями ст.139 КАС України при задоволенні позову суд стягує із відповідача судові витрати по справі, а тому на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 132, 134, 139, 246, 255, 286 КАС України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задовольнити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 1081 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 30.10.2024 та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна, вул. Генерала Гандзюка, 1-А, м. Вінниця.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: Т.Ю. Холодова
| Суд | Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області |
| Дата ухвалення рішення | 08.12.2025 |
| Оприлюднено | 10.12.2025 |
| Номер документу | 132430452 |
| Судочинство | Адміністративне |
| Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо запобігання та припинення протиправної діяльності товариств, установ, інших організацій, яка посягає на конституційний лад, права і свободи громадян |
Адміністративне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Холодова Т. Ю.
Адміністративне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Холодова Т. Ю.
Адміністративне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Холодова Т. Ю.
Адміністративне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Холодова Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні