Рішення від 08.12.2025 по справі 320/17889/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2025 року м. Київ справа №320/17889/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" з позовом, в якому просить:

Визнати протиправними та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.03.2025 № 5-2025/02-1-03

Визнати протиправними та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.03.2025 № 6-2025/02-1-03.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадовими особами Інспекції допущено значні порушення порядку проведення перевірки, тому оскаржувані постанови про накладення штрафу прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та не відповідають дійсним обставинам. Зокрема, позивач посилається на те, що оскільки станом на період проведення перевірки жодні будівельні роботи товариством за адресами перевірки не проводились, то були відсутні підстави для державного нагляду та проведення перевірки, а також допуску посадових осіб до проведення перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21 серпня 2025 року.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 20.03.2024 (далі-звернення), з урахуванням висновку комісії щодо розгляду звернення про встановлення факту самочинного будівництва, на підставі наказу та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу, уповноваженими особами Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду з 10.10.2024 по 23.10.2024 проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресами: просп. Степана Бандери, буд. 11-А, м. Київ та просп. Степана Бандери, буд. 13-А, м. Київ. Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:78:130:0037; 8000000000:78:130:0041, належать на праві приватної власності ТОВ «Епіцентр К»; земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:130:0017 належить до комунальної власності, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права земельні ділянки від 07.10.2024. Так, з метою встановлення суб`єкта містобудування, яким здійснено самочинне будівництво об`єкту, посадовою особою ДІАМ було направлено Повідомлення про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва від 08.10.2024 за № 1372/02/12-24 для подальшого надання інформації про замовника будівництва. У ході здійснення позапланового заходу ДАБК, посадовими особами ДІАМ, було встановлена відсутність інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельний робіт, документи, що засвідчують прийняття в закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання на час проведення перевірки були відсутні.

Ухвалою від 25.08.2025 Київський окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду в судовому засіданні на 09.10.2025 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

При цьому, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI (Закон №3038-VI), згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553), відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій інфраструктури України від 15.08.2024 № 861 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі звернення ОСОБА_1 від 20.03.2024, зареєстровано в ДІАМ від 20.03.2024 за реєстраційним номером К/792/08-24, (далі-звернення), з урахуванням висновку комісії щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 16.04.2024 та встановлення факту самочинного будівництва, на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 01.10.2024 №180 «Про проведення позапланової перевірки» та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 07.10.2024 № 1362/02/12-24, посадовими особами Першого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду з 10.10.2024 по 23.10.2024 проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресами: просп. Степана Бандери, буд. 11-А, м. Київ та просп. Степана Бандери, буд. 13-А, м. Київ на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:78:130:0017; 8000000000:78:130:0037; 8000000000:78:130:0041, (далі об`єкт будівництва), за результатами якої складено акт від 23.10.2024 №15.

Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:78:130:0037; 8000000000:78:130:0041, належать на праві приватної власності ТОВ «Епіцентр К»; земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:130:0017 належить до комунальної власності, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права земельні ділянки від 07.10.2024.

З метою встановлення суб`єкта містобудування, посадовою особою ДІАМ було направлено Повідомлення про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва від 08.10.2024 за № 1372/02/12-24 для подальшого надання інформації про замовника будівництва.

14 жовтня 2024 року на адресу ТОВ «Епіцентр К» (надалі «Позивач») рекомендованим листом через АТ «Укрпошта» з штрих-кодовим ідентифікатором № 0504066593000 надійшло Повідомлення від Державної інспекцією архітектури та містобудування України листом №1372/02/12- 24 від 08.10.2024 про проведення позапланової перевірки щодо будівництва за адресами: просп. Степана Бандери, буд. 11-А, м. Київ та просп. Степана Бандери, буд. 13-А, м. Київ на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:78:130:0017; 8000000000:78:130:0037; 8000000000:78:130:0041.

Згідно з даним повідомленням, ДІАМ повідомило ТОВ «Епіцентр К», що в період з 10 жовтня 2024 по 23 жовтня 2024 року за адресами: просп. Степана Бандери, буд. 11- А, м. Київ та просп. Степана Бандери, буд. 13-А, м. Київ на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:78:130:0017; 8000000000:78:130:0037; 8000000000:78:130:0041 буде здійснено позапланову перевірку.

Даним повідомленням ДІАМ просила надати від ТОВ «Епіцентр К» під час проведення перевірки 10 жовтня 2024 року ряд документів дозвільного характеру на здійснення будівельних робіт на земельних ділянках та повідомило про можливість бути присутнім під час вказаної перевірки

При цьому, вищевказане повідомлення про проведення позапланової перевірки отримано позивачем 14 жовтня 2024 року, тобто після початку проведення такої перевірки (початок 10 жовтня 2024 року), яка була визначена ДІАМ як дата до якої мали бути надані дозвільні документи з боку ТОВ «Епіцентр К».

ТОВ «Епіцентр К» 18.10.2024 надіслало на офіційну електронну адресу ДІАМ office@diam.gov.ua лист від 17 жовтня 2024 (вих. № 270/33), у якому товариство чітко акцентувало увагу контролюючого органу, що відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

ТОВ «Епіцентр К» у даному листі також повідомило ДІАМ, що за адресами проведення перевірки знаходиться і знаходились будівля діючого торговельного комплексу за адресою: просп. Степана Бандери, буд. 11-А, м. Київ, яка перебуває у власності ТОВ «Епіцентр К» та цілісний майновий комплекс, який був придбаний товариством ще в 2014 році за адресою: просп. Московський (Степана Бандери), буд. 13-А, який в подальшому було демонтовано (правовстановлюючі документи додаються).

У надісланому на офіційну електронну пошту ДІАМ office@diam.gov.ua листі ТОВ «Епіцентр К» від 17.10.2024 р. вих. № 270/33, який було зареєстровано працівниками ДІАМ за вх. № 22502/07-24 від 18.10.2024, ТОВ «Епіцентр К» повідомило ДІАМ, що жодних будівельних робіт товариство за адресами перевірки не проводить, що виключає наявність правових підстав для проведення державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю), а тому позивач не вбачає законних підстав для проведення перевірки та допуску посадових осіб останнього на заплановану позапланову перевірку.

16 жовтня 2024 року на адресу ТОВ «Епіцентр К» надійшла Вимога ДІАМ листом № 1401/02/12-24 від 11.10.2024, у якій ДІАМ просила надати документи дозвільного характеру на здійснення будівельних робіт на земельних ділянках за адресами: просп. Степана Бандери, буд. 11-А, м. Київ та просп. Степана Бандери, буд. 13-А, м. Київ. Повідомлено, що запитувані документи повинні були бути надані під час здійснення перевірки 15.10.2024 року, та про можливість бути присутніми під час проведення вказаної перевірки.

У подальшому ДІАМ надіслало позивачу Вимогу № 1450/02/12-24 від 18.10.2024 (відправлено ДІАМ 21.10.2024) про необхідність надати дозвільні документи на будівництво 22.10.2024 року та необхідність цієї дати з`явитись на об`єкт перевірки.

29 січня 2025 року ТОВ «Епіцентр К» з метою отримання інформації про результати проведеної позапланової перевірки, надіслало на електронну адресу ДІАМ office@diam.gov.ua листа від 27 січня 2025 року за вих. № 20/33, та, зокрема надати звернення громадянина ОСОБА_1 , яке стало підставою для ініціювання проведення вищевказаної позапланової перевірки.

У відповідь на даний лист, ДІАМ листом від 29.01.2025 року № 533/02/13-25 надіслало ТОВ «Епіцентр К» звернення громадянина ОСОБА_1 , яке стало підставою для ініціювання проведення позапланової перевірки в жовтні 2024 року.

17.02.2025 року ДІАМ надіслало ТОВ «Епіцентр К» Повідомленням про ознайомлення з актом складеного за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (лист ДІАМ № 314/02/12-25 від 17.02.2025) та Повідомлення про складення протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (лист ДІАМ № 315/02/12-25 від 17.02.2025).

Встановлено, що за результатами позапланової перевірки ДІАМ складено Акт №15 від 23.10.2024, у якому зафіксовано порушення пункту третього частини першої статті 34; частини першої статті 37; абзацу третього пункту 5 Порядку №466, пункту 12 Порядку №461.

03.03.2025 за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду винесені постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якими:

- постановою від 03.03.2025 №5-2025/02-1-03 визнано винним ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- постановою від 03.03.2025 №6-2025/02-1-03 визнано винним ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 3 частиною 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Примірники вказаних постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, 03.03.2025 надіслано засобами поштового зв`язку з описом вкладення в цінний лист на юридичну адресу позивача.

Вважаючи протиправними постанови про накладення штрафу, а також дії з оформлення результатів позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.

Порядок № 533, затверджений на виконання зазначеної норми, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Системний аналіз наведених правових норм дає Верховному Суду підстави для висновку про те, що у відповідача відсутні повноваження під час проведення перевірки досліджувати питання, які не охоплюються предметом перевірки, визначеним у наказі та у направленні на проведення заходу державного нагляду, відтак перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 826/11507/17.

Отже нормами Закону № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17.

Таким чином, Верховний Суд зазначає про те, що законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав для проведення позапланової перевірки, однією з яких є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для видачі наказу про перевірку є звернення громадянина ОСОБА_1 .

Разом з тим, дане звернення містило прохання здійснити перевірку об`єкта будівництва, вказати чи зареєстровано та введено в експлуатацію об`єкт, вказати на якій підставі функціонує об`єкт, чи зареєстровано та введено його в експлуатацію.

У зв`язку з вказаним, відповідач повинен був дотриматися процедури розгляду такого звернення, як це передбачено Порядком № 533.

Так, відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553, з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія), яка здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.

Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.

До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).

Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.

Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов`язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.

У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.

У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.

За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

Висновок комісії повинен обов`язково містити: дату та місце проведення засідання комісії; склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування («за», «проти» чи «утримався»); реквізити та суть звернення; рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.

З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Для розгляду таких звернень, органом державного архітектурно-будівельного контролю утворюється колегіальний орган комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності. Після розгляду звернення за участю заявника та замовника або їх представників, комісія приймає рішення, яке має містити рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення. Такі рекомендації мають враховуватись органом державного архітектурно-будівельного контролю при вирішенні питання щодо прийняття наказу про проведення позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що звернення громадянина ОСОБА_1 не було предметом розгляду на відповідній комісії та щодо цього звернення не отримувався висновок з рекомендацією проведення позапланового заходу всупереч порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказане свідчить про порушення відповідачем порядку прийняття рішення про проведення перевірки позивача.

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі №826/10908/18, від 13.10.2020 у справі № 804/2486/16, від 09.09.2021 у справі №826/10153/18 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, у матеріалах справи міститься заява громадянина ОСОБА_1 від 11.11.2024 року, подана до керівника ДІАМ, в якому останній вказує, що після ознайомлення з діяльністю ТОВ «Епіцентр К», не вбачає порушень в їх діяльності та просить відкликати його звернення, що також свідчить про неправомірність дій відповідача щодо продовження проведення ініційованої перевірки.

Щодо дій відповідача за наслідками повідомлення останнього листом позивача про відсутність проведення будівельних робіт за адресою перевірки та у зв`язку із цим, неможливості проведення перевірки, та допуску посадових осіб, суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Епіцентр К» листом від 17.10.2024 вих №270/33 повідомило ДІАМ, що за адресами проведення перевірки знаходиться і знаходились будівля діючого торговельного комплексу за адресою: просп. Степана Бандери, буд. 11-А, м. Київ, яка перебуває у власності ТОВ «Епіцентр К» та цілісний майновий комплекс, який був придбаний товариством ще в 2014 році за адресою: просп. Московський (Степана Бандери), буд. 13-А, який в подальшому було демонтовано (правовстановлюючі документи додаються).

Також позивач повідомив, що жодних будівельних робіт товариство за адресами перевірки не проводить, що в принципі виключає наявність правових підстав для проведення державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю), а отже, позивач не вбачає законних підстав для проведення перевірки та допуску посадових осіб останнього на заплановану позапланову перевірку і повідомляє про їх недопуск.

Відповідно до абзацу 8 п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю чітко встановлено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Отже, наслідком вищеописаних дій, які були чітко аргументованими з боку ТОВ «Епіцентр К» з чітким посиланням на Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до наведеного вище пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, мало бути складення з боку ДІАМ відповідного акту, у якому ДІАМ мав зафіксувати факт недопущення його працівників до проведення перевірки з подальшим складенням протоколу про порушення в сфері містобудівної діяльності за п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення в сфері містобудівної діяльності» та припису про усунення порушень вимог в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Проте, всупереч визначених законодавством дій, ДІАМ діяло на власний розсуд, та продовжило здійснювати заходи щодо проведення перевірки, чим порушило порядок її проведення.

Слід також зазначити, що акт про проведену перевірку було отримано ТОВ «Епіцентр К» 05.03.2025 року, а саме після спливу більше ніж трьох місяців з дня його складання і закінчення самої перевірки 23.10.2024, що є грубим порушенням процедури проведення перевірки.

Відповідно до приписів статей 16, 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Статтею 21 вказаного Порядку передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Оскільки позивач не був присутнім під час проведення позапланової перевірки, зважаючи на відсутність належного повідомлення останнього про проведення такої перевірки, що у свою чергу послугувало підставою щодо неотримання акту про проведення перевірки, та неможливістю надати пояснення чи заперечення щодо нього.

Щодо порушень порядку проведення позапланової перевірки, суд зазначає.

Так Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.02.2019 року у справі № 201/3017/17(2-а/201/281/2017) (режим електронного доступу з Єдиного державного реєстру судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79671780), у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17) висловлено наступну правову позицію щодо комплексного застосування приписів законодавства, які регулюють порядок, принципи і засади проведення планових і позапланових заходів в сфері містобудування:

« 28. Суд погоджується із доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений за відсутності Позивача, не може бути підставою для складання протоколу припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

36. Враховуючи вищезазначене, Суд не вбачає підстав для розгляду інших доводів скарги щодо неправильного з`ясування судом апеляційної інстанції суті порушення, оскільки порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування результатів цієї перевірки.»

У постанові від 25.03.2021 року у справі № 520/235/20, Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95780698) зазначив:

«Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у пункті 13 Порядку. Так, відповідно до підпунктів 3-5 пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід ємною частиною такого акта (п. 21 Порядку №553).

За наведених обставин, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка щодо ФОП ОСОБА 1 проведена з порушенням процедури, а тому акти, складені за її наслідками не є належними доказами виявлених порушень та не можуть бути підставами для складання на їх підставі протоколів, приписів і постанов про накладення штрафу на позивача.

Встановлені судами у цій справі значні порушення процедури проведення перевірок, є самостійною та достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №201/3017/17.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуючи наслідки проведених контролюючим органом перевірок у вигляді приписів та постанов про накладення штрафу суб`єкт містобудівної діяльності може посилатися на порушення порядку проведення таких перевірок, яким судами має бути надана правова оцінка.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Враховуючи, що порушення процедури проведення перевірки є самостійною підставою для скасування її результатів, у суду відсутні підстави встановлювати наявність або відсутність факту правопорушення, зазначеного в приписах та постановах про накладання штрафу».

У постанові від 03.09.2021 року Верховний Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 520/3697/2020(https://reyestr.court.gov.ua/Review/99362454) зауважив:

«50. Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

51. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

52. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

53. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява N 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беслер проти Італії», п.

[15:19, 02.12.2025] Руслана: 54.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

55. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

56. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

57. Разом з тим, як установлено під час розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірних рішень дотримано не було.

58. Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 210/3059/17, акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

60. У межах спірних правовідносин колегія суддів дійшла до висновку про те, що встановлені в ході розгляду справи процедурні порушення суттєво впливають на правильність прийнятих відповідачем рішень, оскільки ці порушення призвели до позбавлення права суб`єкта містобудування на своєчасне ознайомлення з матеріалами перевірки, подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки та права знати про дату, час і місце розгляду справа про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.

61. Отже, порушення процедури проведення перевірки було достатніми підставами для задоволення позовних вимог.

62. Аналогічні висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 520/11372/19.»

У постановах від 10.02.2022 у справі № 420/6852/19 (режим електронного доступу з Єдиного державного реєстру судових рішень:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/103127752), від 31.09.2023 у справі № 522/17913/17

(режим електронного доступу з Єдиного державного реєстру судових рішень:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/113635563), від 30.01.2024 у справі № 826/5634/18

(режим електронного доступу з Єдиного державного реєстру судових рішень:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/116651006), від 25.06.2024 у справ № 520/3027/19

« 15. Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.

16. Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, неодноразово висловлену у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2a-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

17. Верховний Суд неодноразово розглядав справи з подібними правовідносинами й, зокрема, у постанові від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

18. Аналогічну позицію Верховний Суд висловлював у постановах від 07.02.2019 у справі №201/3017/17 (2-а/201/281/2017), від 08.02.2022 у справі №804/2480/16 та не вбачає підстав відступати від неї.»

Щодо факту неповідомлення ТОВ «Епіцентр К» про здійснення відносно нього розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, що позбавило його можливості подання своїх заперечень та зауважень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із пунктом 15 Порядку № 244 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріалами подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складання.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, абзацами третім та четвертим пункту 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17), від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 6 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19, від 20 лютого 2020 року у справі № 161/15661/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справ в сфері містобудівної діяльності за наслідком складення протоколів на 03 березня 2025 року про порушення у сфері містобудівної діяльності та притягнення позивача до відповідальності, ТОВ «Епіцентр К» дізналось лише 05.03.2025, з повідомлення від 25.02.2025 № 357/02/12-25, яке було надіслано на адресу ТОВ «Епіцентр К» 03.03.2025 року рекомендованим листом з штрих-кодовим ідентифікатором 0505262222173, тобто у день розгляду справ ДІАМ.

Вказані факти в своїй сукупності не дали змоги належним чином реалізувати процесуальні права ТОВ «Епіцентр К», такі як бути присутнім під час складення протоколів про порушення в сфері містобудівної діяльності з можливістю фіксації у них своїх пояснень чи зауважень, і такі як бути присутнім під час розгляду самих справ про порушення в сфері містобудівної діяльності. Інспектор ДІАМ мав усі процесуальні права й правові підстави відкласти розгляд справ про порушення в сфері містобудівної діяльності з 03.03.2025 на іншу дату і дати можливість ТОВ «Епіцентр К» ознайомитись із складеними відносно нього протоколами та завчасно підготуватись до їх розгляду, проте відповідач діяв всупереч зазначеному.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги протиправність дій відповідача щодо здійснення та оформлення результатів позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Епіцентр К», що є самостійною підставою для визнання наслідків такої перевірки протиправними, суд приходить до висновку про протиправність постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.03.2025 № 5-2025/02-1-03 та від 03.03.2025 № 6-2025/02-1-03 та наявність підстав для їх скасування.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість вчинення ним дій та прийнятих оскаржуваних рішень, з приводу яких подано позов.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (адреса 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К ЄДРПОУ 32490244) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 34691086) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 34691086) від 03.03.2025 № 5-2025/02-1-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 34691086) від 03.03.2025 № 6-2025/02-1-03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (адреса 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К ЄДРПОУ 32490244) сплачений судовий збір у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 34691086).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.