Ухвала від 09.12.2025 по справі 925/176/25

УХВАЛА

09 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/176/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор"

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Спаських Н.М.

від 28.05.2025 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сибіга О.М. - головуючий, Гончаров С.А., Тищенко О.В.

від 04.09.2025

за позовом Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор"

про стягнення 2 611 381,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" про стягнення 2 611 381,44 грн, з яких: 1 087 440,00 грн - попередня оплата, 952 597,44 грн - пеня за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн - 7% штрафу за порушення строків одержання товару, 232 469,83 грн - пеня за порушення строків оплати з 07.05.2024 по 24.02.2025, 108 744,00 грн - штраф за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов`язань, 26 218,95 грн - 3% річних за період з 07.05.2024 по 24.02.2025, 127 790,42 грн - інфляційні збитки за період з 07.05.2024 по 24.02.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки газового конденсату № 12-НГВ-РВ від 22.02.2024.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 у справі № 925/176/25 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" на користь Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" 1 087 440,00 грн 100% попередньої оплати, 603 529,20 грн пені за порушення строків одержання товару, 76 120,80 грн штрафу в розмірі 7%, 230 865,41 грн пені за порушення строків оплати, 108 744,00 грн штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов`язань, 26 040,68 грн 3% річних, 127 790,42 грн інфляційних збитків та 31 336,58 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою від 04.09.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 у справі № 925/176/25.

29 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25, а також із клопотаннями про зупинення виконання рішення у справі № 925/176/25 та про продовження строку касаційного оскарження.

Ухвалою від 20.10.2025 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:

- наведення та викладення належного обґрунтування виключного/виключних випадку/випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого/яких оскаржуються рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 з урахуванням вказівок, наведених в цій ухвалі;

- надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 у сумі 62 673,15 грн.

Скаржнику роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвалою від 13.11.2025 Верховний Суд повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 на підставі частини 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судовий збір був сплачений скаржником лише в сумі 39 171,00 грн, а інші вимоги ухвали Верховного Суду від 20.10.2025 взагалі не були виконані.

У зв`язку із поверненням касаційної скарги, Суд не розглядав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" про зупинення виконання рішення у справі № 925/176/25 та про продовження строку касаційного оскарження.

18 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25, а також клопотаннями про поновлення строків касаційного оскарження та про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Перевіривши матеріали повторно поданої касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 є наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували постанову Верховного Суду у справі № 920/845/22 з викладенням змісту її окремих речень, проте без зазначення дати ухваленої в цій справі постанови (тоді як у справі № 920/845/22 Верховний Суд ухвалив дві постанови) та без вказівки щодо застосування якої конкретно норми права (норм права) в ній викладено висновки, які не враховані судами. Крім того, скаржник зазначає, що судом не було враховано пункт 79 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі № 927/211/22 та цитує вказаний пункт, в якому міститься посилання на декілька норм права, проте скаржник логічно та послідовно не обґрунтовує процитоване у взаємозв`язку із оскаржуваними судовими рішеннями. Між тим Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те що, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 складений також 04.09.2025. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 24.09.2025, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вже зазначалося вище, із касаційної скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" повторно звернулось до Верховного Суду 18.11.2025, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення. У вказаному клопотанні Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" зауважує, що "у тексті касаційної скарги було посилання на відступлення судом під час судового розгляду від вимог Постанови ВС по справі № 920/845/22, як це визначено п.1 ч.2 ст. 287 ГПК, при цьому варто відзначити, що дана постанова не містить наскрізної нумерації абзаців", а також, що "скаржником була наведена ідентична норма, яка міститься у п. 79 Постанови ОП КГС ВС від 18 серпня 2023 року у справі № 927/211/22.". Стосовно недоплати судового збору Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" зауважує, що його поточні рахунки заарештовані і сплатити судовий збір шляхом безготівкового переказу було неможливо. За наведених обставин Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" просить поновити строк касаційного оскарження.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пономарьов проти України").

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Процесуальним законодавством не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2021 у справі № 910/6673/19).

Суд, звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" на те, що в ухвалі від 20.10.2025, якою первісно подана касаційна скарга була залишена без руху у зв`язку із тим, що скаржник не виконав вимоги пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, було ретельно роз`яснено, що саме має містити касаційна скарга у разі визначення підставою/підставами касаційного оскарження наявність виключних випадків, передбачених пунктами 1 та/або 2 та/або 3 та/або 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Попри вказане, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" не усунуло недоліки своєї первісно поданої касаційної скарги в частині наведення та викладення належного обґрунтування виключного/виключних випадку/випадків касаційного оскарження. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" стосовно того, що в первісно поданій касаційній скарзі було посилання на постанову Верховного Суду у справі № 920/845/22 та пункт 79 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі № 927/211/22 не беруться Судом до уваги, оскільки саме лише посилання на певні постанови Верховного Суду, без зазначення виключного випадку, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за наявністю якого оскаржуються судові рішення у справі № 925/176/25, та без викладення належного обґрунтування такого випадку не можуть вважатися належним виконанням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Суд враховує і те, що повторна подана касаційна скарга також не містить належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який зазначений скаржником у якості підстави касаційного оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25. Стосовно обставин щодо неможливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду у повному обсязі, Суд вважає за необхідне звернути увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор", що згідно із частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Актакор" не зверталося до Суду із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Актакор", не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.

ЄСПЛ зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Згідно із абзацом 1 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- викладення належного обґрунтування виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: навести дату постанови Верховного Суду у справі № 920/845/22, норму права, яку неправильно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої викладений саме у постанові у справі № 920/845/22; уточнити яку саме норму права неправильно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 927/211/22;

- наведення інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Актакор", визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актакор" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 у справі № 925/176/25 залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Актакор" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Актакор", що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

5. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Актакор", що у разі не наведення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова