Ухвала від 09.12.2025 по справі 335/3810/24

УХВАЛА

09 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 335/3810/24

провадження № 61-15395ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборне-192»на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборне-192» до ОСОБА_1 , Запорізької міської ради, виконавчого комітету Запорізької міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2025 року ОСББ «Соборне-192» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року в указаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до вимог 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у квітні 2024 року, судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви в частині витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

До касаційної скарги додано платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 6 056,00 грн.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості спірної квартири), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру та перевірити правильність сплати заявником суми судового збору, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази) та у разі необхідності доплатити судовий збір з урахуванням сплаченої суми судового збору.

Враховуючи наведене, заявникові, необхідно обґрунтувати сплачений судовий збір та визначити розмір судового збору (з розрахунку 1 % від ціни позову х 200 %), який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, і, за потреби, доплатити судовий збір.

При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,

код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.

Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборне-192» на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров