Постанова від 04.12.2025 по справі 686/31540/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/31540/24

Провадження № 22-ц/820/2114/25

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

з участю представниці позивача Савченко О.В.,

представниці відповідача Керницької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ранковий-2» про визнання майнових прав на об`єкти інвестування за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ранковий-2» на заочнерішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ранковий-2» (далі Кооператив) про визнання майнових прав на об`єкти інвестування.

ОСОБА_1 зазначив, що 1 червня 2018 року між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Нобл» (далі Фонд), від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управлінням активами «Актив» (далі Товариство), та Кооперативом укладено договір пайової участі в будівництві №F1-78/06 (далі договір пайової участі №F1-78/06), відповідно до якого Фонд набув майнові права на житлове приміщення квартиру, будівельний номер АДРЕСА_1 (далі квартира).

27 червня 2018 року між Фондом в особі Товариства та позивачем укладено договір купівлі-продажу паю (корпоративних прав) №F1-78/06 (далі договір купівлі-продажу паю №F1-78/06), за умовами якого Фонд зобов`язався передати йому у власність пай у вигляді майнових прав на квартиру вартістю 437092 грн.

У період з 27 червня 2018 року по 25 червня 2019 року позивач сплатив у повному обсязі вартість майнових прав на квартиру у розмірі 446847 грн 84 коп.

2 липня 2019 року між Кооперативом, Фондом і позивачем укладено додаткову угоду до договору пайової участі №F1-78/06, згідно з якою Кооператив зобов`язався закріпити квартиру за позивачем, організувати будівництво багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , здати його в експлуатацію до 3 кварталу 2019 року та надати йому необхідні документи для державної реєстрації права власності на квартиру.

Крім того, 1 серпня 2018 року між Фондом, від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство, та Кооперативом укладено договір пайової участі в будівництві №F1-К10/08 (далі договір пайової участі №F1-К10/08), відповідно до якого Фонд набув майнові права на нежитлове приміщення кладову, будівельний номер 10, загальною проектною площею 2,77 кв.м, на 9 поверсі, в 1 під`їзді багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 (далі кладова).

21 серпня 2018 року між Фондом в особі Товариства та позивачем укладено договір купівлі-продажу паю (корпоративних прав) №F1-К10/08 (далі договір купівлі-продажу паю №F1-К10/08), за умовами якого Фонд зобов`язався передати йому у власність пай у вигляді майнових прав на кладову вартістю 16620 грн.

Того ж дня позивач сплатив у повному обсязі вартість майнових прав на кладову у розмірі 16620 грн.

17 вересня 2018 року між Кооперативом, Фондом і позивачем укладено додаткову угоду до договору пайової участі №F1-К10/08, згідно з якою Кооператив зобов`язався закріпити кладову за позивачем, організувати будівництво багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , здати його в експлуатацію до 3 кварталу 2019 року та надати йому необхідні документи для державної реєстрації права власності на кладову.

Позивач сплатив пайові внески у повному розмірі, а відповідач порушив термін здачі багатоквартирного житлового будинку в експлуатацію, не передав йому квартиру та кладову у власність, висунув йому вимогу про додаткову оплату вартості майнових прав на об`єкти інвестування.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на майнові права на квартиру та кладову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на квартиру та кладову.

Стягнуто з Кооперативу на користь держави судовий збір у розмірі 4634 грн 68коп.

Суд керувавсятим,що ОСОБА_1 належним чином виконав своє зобов`язання за договорами про інвестування в будівництво, повно та вчасно сплатив пайові внески за квартиру та кладову. Водночас Кооператив не виконав обов`язок за договорами із завершення будівництва житлового будинку, здачі його в експлуатацію та передачі приміщень у власність позивача. Оскільки ОСОБА_1 здійснив повну сплату вартості об`єктів інвестування, тобто вчинив дії, срямовані на набуття права власності на ці об`єкти, а Кооператив заперечує майнові права позивача шляхом нестворення об`єктів інвестування та непередачі їх останньому, то мають місце підстави для визнання за ОСОБА_1 майнових прав на житлове приміщення та приміщення кладової.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25липня 2025 року заяву Кооперативу про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Кооператив просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність цих обставин, які суд визнав встановленими.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Кооператив не має можливості завершити будівництво та здати об`єкт в експлуатацію у зв`язку з низкою непередбачуваних форс-мажорних обставин, таких як пандемія COVID-19, повномасштабне військове вторгнення російської федерації в Україну, здорожчання вартості будівельних матеріалів, зупинення постачання тощо, внаслідок чого загальні збори Кооперативу прийняли рішення про сплату членами Кооперативу додаткового пайового внеску. Оскільки ОСОБА_1 як асоційований член Кооперативу не виконав зобов`язання зі сплати додаткового пайового внеску за квартиру та кладову у розмірі 104 долари 20 центів США за кожний квадратний метр відповідного приміщення, то він не набув майнові права на об`єкти інвестування. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

1 червня 2018 року між Фондом, від імені, за рахунок та в інтересах якого на підставі договору №27/03-2017 про управління активами закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного фонду від 27 березня 2017 року діяло Товариство, та Кооперативом укладено договір пайової участі №F1-78/06, відповідно до якого Фонд зобов`язався взяти пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 (далі об`єкт будівництва) та набув майнові права на житлове приміщення квартиру.

27 червня 2018 року між Фондом, від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство (далі продавець), та ОСОБА_1 (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу паю №F1-78/06, за умовами якого Фонд зобов`язався передати покупцю у власність пай (корпоративні права) асоційованого члена в Кооперативі, а той, у свою чергу, зобов`язався здійснити оплату придбаного паю до30 червня 2019 року (пункт 2.1, додаток №1 до договору).

Результатом набуття права власності на пай асоційованого члена Кооперативу є вступ ОСОБА_1 до Кооперативу, та його обов`язок подати заяву про вступ до асоційованих членів Кооперативу, і прийняття покупця в асоційовані члени Кооперативу (пункт 2.2 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що розмір належного продавцю паю (корпоративних прав) асоційованого члена в Кооперативі за цим договором складає 437092 грн, що становить 1,075% (пункт 2.4.1). Володіння паєм (корпоративними правами) надає право асоційованому члену Кооперативу право на отримання у власність приміщення, будівельний номер 78, загальною проектною площею 57,58кв.м, на 9 поверсі в першому під`їзді об`єкта будівництва, організацією будівництва якого відповідно до статутної мети здійснює Кооператив (пункт 2.4.2).

Згідно з пунктом 3.1 договору продаж паю (корпоративних прав) асоційованого члена Кооперативу, за домовленістю сторін, вчиняється за 437092 грн, без ПДВ, що еквівалентно 16689,27 доларів США за курсом Національного банку України, встановленим на день укладення цього договору, а саме 26,19 грн за один долар США, виходячи з ціни за 1 кв.м площі приміщення, що становить 7400 грн, без ПДВ.

Із пункту 3.2 договору слідує, що оплата ціни паю (корпоративних прав) асоційованого члена Кооперативу, вказаної в пункті 3.1 цього договору, здійснюється ОСОБА_1 після підписання цього договору згідно графіку платежів за попередньою домовленістю сторін.

Належним доказом оплати ціни договору покупцем є факт зарахування грошових коштів у розмірі ціни паю на банківський рахунок продавця, реквізити якого вказані у цьому договорі (пункт 3.4 договору). Належним виконанням умов цього договору вважається здійснення повної оплати ціни договору з урахуванням умов визначених цим договором (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору право власності на пай (корпоративні права), визначений в цьому договорі, у пайовому фонді Кооперативу переходить до ОСОБА_1 з моменту повної оплати грошової суми, вказаної в пункті 3.1 цього договору, та набуття всіх прав та обов`язків асоційованого члена Кооперативу в порядку, визначеному пунктом 4.2 цього договору (разом з паєм до покупців переходить сукупність майнових прав на приміщення, визначене в пункті 2.4.2 цього договору).

За змістом пункту 4.2 договору для набуття прав та обов`язків асоційованого члена Кооперативу ОСОБА_1 зобов`язаний оплатити ціну паю (корпоративних прав), подати до Кооперативу заяву про вступ до Кооперативу, сплатити вступний внесок в Кооператив у розмірі 100 грн та укласти з Кооперативом та продавцем додаткову угоду до договору про пайову участь №F1-78/06 від 1 червня 2018 року.

Умови набуття права власності на приміщення визначаються в додатковій угоді до договору про пайову участь, який буде укладений між сторонами та Кооперативом (пункт 4.3 договору).

У період з 27 червня 2018 року до 25 червня 2019 року ОСОБА_1 перерахував на банківський рахунок Фонду вартість паю (корпоративних прав) у розмірі 446847 грн 84 коп.

2липня 2019року міжКооперативом,Фондом,від імені,за рахунокта вінтересах якогодіяло Товариство,і позивачемукладено додатковуугоду додоговору пайовоїучасті №F1-78/06(далі додатковаугода),згідно зякою асоційованийчлен Кооперативу,Фонд,передав,а ОСОБА_1 прийняв на себе виконання всіх зобов`язань за договором пайової участі №F1-78/06 (пункт 1 додаткової угоди).

Сторони домовилися,що врезультаті відчуженняФондом свогопаю накористь ОСОБА_1 відбулася заміна сторони договору пайової участі №F1-78/06 з Фонду на ОСОБА_1 (пункт 2 додаткової угоди).

Кооператив надав свою згоду на заміну сторін у договорі пайової участі №F1-78/06 (пункт 3 додаткової угоди).

Водночас Кооператив і ОСОБА_1 (далі Пайовик) виклали договір пайової участі №F1-78/06 в новій редакції (пункт 4 додаткової угоди).

За зміненими умовами договору пайової участі №F1-78/06:

- Пайовик вступає та вносить до Кооперативу пайові внески у розмірах та порядку, встановленому даним договором та додатками до нього, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та за рахунок пайових внесків Пайовика та інших членів Кооперативу (включаючи асоційованих членів) зобов`язується організувати будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 (далі об`єкт), здати об`єкт в експлуатацію та надати Пайовику необхідні документи для державної реєстрації права власності на житлове приміщення, будівельний номер 78, загальною проектною площею 57,58кв.м, на 9 поверсі в першому під`їзді об`єкту (далі квартира) (пункт 1.1);

- загальний розмір пайового внеску Пайовика визначається Кооперативом. Станом на 2 липня 2019 року загальний розмір пайового внеску вважається внесеним в повному обсязі (пункт 2.1);

- Кооператив зобов`язаний, у тому числі: закріпити квартиру за Пайовиком; організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 3-го кварталу 2019 року, за умови належного виконання Пайовиком та іншими асоційованими членами Кооперативу своїх зобов`язань щодо дотримання порядку та строків сплати внесків, визначених цим договором і статутом Кооперативу; після прийняття об`єкта в експлуатацію та повного виконання Пайовиком своїх зобов`язань за цим договором передати Пайовику квартиру за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на неї (пункт 3.4).

Крім того, 1 серпня 2018 року між Фондом, від імені, за рахунок та в інтересах якого на підставі договору №27/03-2017 про управління активами закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного фонду від 27 березня 2017 року діяло Товариство, та Кооперативом укладено договір пайової участі №F1-К10/08, відповідно до якого Фонд зобов`язався взяти пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 (далі об`єкт будівництва) та набув майнові права на нежитлове приміщення кладову.

21 серпня 2018 року між Фондом, від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство (далі продавець), та ОСОБА_1 (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу паю №F1-К10/08, за умовами якого Фонд зобов`язався передати покупцю у власність пай (корпоративні права) асоційованого члена в Кооперативі, а той, у свою чергу, зобов`язався здійснити оплату придбаного паю до 22 серпня 2018 року (пункт 2.1, додаток №1 до договору).

Результатом набуття права власності на пай асоційованого члена Кооперативу є вступ ОСОБА_1 до Кооперативу, та його обов`язок подати заяву про вступ до асоційованих членів Кооперативу, і прийняття покупця в асоційовані члени Кооперативу (пункт 2.2 договору).

Пунктом 2.4 договору визначено, що розмір належного продавцю паю (корпоративних прав) асоційованого члена в Кооперативі за цим договором складає 16620 грн, що становить 0,052% (пункт 2.4.1). Володіння паєм (корпоративними правами) надає право асоційованому члену Кооперативу право на отримання у власність приміщення, будівельний номер 10, загальною проектною площею 2,77кв.м, на 9 поверсі в першому під`їзді об`єкта будівництва, організацією будівництва якого відповідно до статутної мети здійснює Кооператив (пункт 2.4.2).

Згідно з пунктом 3.1 договору продаж паю (корпоративних прав) асоційованого члена Кооперативу, за домовленістю сторін, вчиняється за 16620 грн, без ПДВ, що еквівалентно 600 доларів США за курсом Національного банку України, встановленим на день укладення цього договору, а саме 27,70 грн за один долар США, виходячи з ціни за 1 кв.м площі приміщення, що становить 6000 грн, без ПДВ.

Із пункту 3.2 договору слідує, що оплата ціни паю (корпоративних прав) асоційованого члена Кооперативу, вказаної в пункті 3.1 цього договору, здійснюється ОСОБА_1 після підписання цього договору згідно графіку платежів за попередньою домовленістю сторін.

Належним доказом оплати ціни договору покупцем є факт зарахування грошових коштів у розмірі ціни паю на банківський рахунок продавця, реквізити якого вказані у цьому договорі (пункт 3.4 договору). Належним виконанням умов цього договору вважається здійснення повної оплати ціни договору з урахуванням умов визначених цим договором (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору право власності на пай (корпоративні права), визначений в цьому договорі, у пайовому фонді Кооперативу переходить до ОСОБА_1 з моменту повної оплати грошової суми, вказаної в пункті 3.1 цього договору, та набуття всіх прав та обов`язків асоційованого члена Кооперативу в порядку, визначеному пунктом 4.2 цього договору (разом з паєм до покупців переходить сукупність майнових прав на приміщення, визначене в пункті 2.4.2 цього договору).

За змістом пункту 4.2 договору для набуття прав та обов`язків асоційованого члена Кооперативу ОСОБА_1 зобов`язаний оплатити ціну паю (корпоративних прав), подати до Кооперативу заяву про вступ до Кооперативу, сплатити вступний внесок в Кооператив у розмірі 100 грн та укласти з Кооперативом та продавцем додаткову угоду до договору про пайову участь №F1-К10/08 від 1серпня 2018 року.

Умови набуття права власності на приміщення визначаються в додатковій угоді до договору про пайову участь, який буде укладений між сторонами та Кооперативом (пункт 4.3 договору).

21 серпня 2018 року ОСОБА_1 перерахував на банківський рахунок Фонду вартість паю (корпоративних прав) у розмірі 16620 грн.

17 вересня 2018 року між Кооперативом, Фондом, від імені, за рахунок та в інтересах якого діяло Товариство, і позивачем укладено додаткову угоду до договору пайової участі №F1-К10/08 (далі додаткова угода), згідно з якою асоційований член Кооперативу, Фонд, передав, а ОСОБА_1 прийняв на себе виконання всіх зобов`язань за договором пайової участі №F1-К10/08 (пункт 1 додаткової угоди).

Сторони домовилися, що в результаті відчуження Фондом свого паю на користь ОСОБА_1 відбулася заміна сторони договору пайової участі №F1-К10/08 з Фонду на ОСОБА_1 (пункт 2 додаткової угоди).

Кооператив надав свою згоду на заміну сторін у договорі пайової участі №F1-К10/08 (пункт 3 додаткової угоди).

Водночас Кооператив і ОСОБА_1 (далі Пайовик) виклали договір пайової участі №F1-К10/08 в новій редакції (пункт 4 додаткової угоди).

За зміненими умовами договору пайової участі №F1-К10/08:

- Пайовик вступає та вносить до Кооперативу пайові внески у розмірах та порядку, встановленому даним договором та додатками до нього, а Кооператив приймає Пайовика в асоційовані члени Кооперативу та за рахунок пайових внесків Пайовика та інших членів Кооперативу (включаючи асоційованих членів) зобов`язується організувати будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 (далі об`єкт), здати об`єкт в експлуатацію та надати Пайовику необхідні документи для державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, будівельний номер 10, загальною проектною площею 2,77кв.м, на 9 поверсі в першому під`їзді об`єкту (далі приміщення) (пункт 1.1);

- загальний розмір пайового внеску Пайовика визначається Кооперативом. Станом на 17 вересня 2018 року загальний розмір пайового внеску вважається внесеним в повному обсязі (пункт 2.1);

- Кооператив зобов`язаний, у тому числі: закріпити приміщення за Пайовиком; організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 3-го кварталу 2019 року, за умови належного виконання Пайовиком та іншими асоційованими членами Кооперативу своїх зобов`язань щодо дотримання порядку та строків сплати внесків, визначених цим договором і статутом Кооперативу; після прийняття об`єкта в експлуатацію та повного виконання Пайовиком своїх зобов`язань за цим договором передати Пайовику приміщення за актом приймання-передачі та документи необхідні для реєстрації права власності на нього (пункт 3.4).

Наразі Кооперативне завершивбудівництво багатоквартирногожитлового будинкупо АДРЕСА_2 ,та нездав йогов експлуатацію.Водночас Кооперативвисунув ОСОБА_1 вимогу про доплату пайового внеску у розмірі 104 долари 20 центів США за кожний квадратний метр належного йому приміщення.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Положення цьогоконституційного принципукореспондуються ізнормами статті328Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦКУкраїни),згідно зякими правовласності набуваєтьсяна підставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу статті 177 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 179 ЦК України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Закон України від 18 вересня 1991 року №1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» (далі Закон №1560-ХІІ) визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Він спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб`єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.

Із положень статті 1 Закону №1560-ХІІ слідує, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями, зокрема, можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів), а також рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).

Об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права (частина перша статті 4 Закону №1560-ХІІ).

Як передбаченочастиною п`ятоюстатті 7Закону №1560-ХІІ інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Законом України від 19 червня 2003 року №978-ІV «Про фінансово-кредитний механізм і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі Закон №978-ІV) встановлено загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

У статті 2 Закону №978-ІV унормовано, що об`єкт інвестування квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша).

Як передбачено статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із положень частини другої статті 656 ЦК України слідує, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним ізспособів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (пункт перший частини другої статті 16 ЦК України).

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що право власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону та на власний розсуд.

Підставами набуття права власності є передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником, зокрема, право власності набувається із правочинів (договорів).

Якщо предметом правочину (договору) є нерухоме майно, то особа набуває право власності на це майно після його будівництва та прийняття до експлуатації. Право власності на нерухоме майно (в тому числі житлові приміщення) підлягає обов`язковій державній реєстрації. Водночас предметом правочину можуть виступити майнові права.

Під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна (див. постанову Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі №6-265цс16).

Особа може набути право власності на майнові права в порядку інвестування в житлове будівництво, в тому числі шляхом вкладення (залучення) коштів у паї житлово-будівельних кооперативів, які здійснюють будівництво квартир, інших приміщень соціально-побутового призначення тощо.

Саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі №359/5719/17).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

За своїм правовим визначенням договір купівлі-продажу є угодою між учасниками цивільних відносин, за умовами якої відбувається обмін товару на гроші. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно та майнові права. При цьому продавець зобов`язаний передати покупцеві як оплачений товар, так і всі його приналежності та документи.

Велика Палата Верховного суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 та від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц).

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року (справа №344/16879/15-ц), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року (справа №761/32696/13-ц) і постанові від 11 вересня 2019 року (справа №1522/16455/12) зазначила, що у разі порушення забудовником зобов`язання за договором щодо завершення будівництва будинку та введення його в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати особою-інвестором пайових внесків, належним способом захисту порушеного права такої особи є визнання за нею майнових прав на об`єкт інвестування.

Аналогічні висновки по суті вирішеного спору зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 3 квітня 2019 року (справа №761/9951/15-ц), від 29травня 2019 року (справа №761/20844/13-ц) і від 20 березня 2019 року (справа №761/20612/15-ц).

Зібрані докази вказують на те, що між Кооперативом і ОСОБА_1 були укладені договори про інвестування в будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , за умовами якого Кооператив зобов`язався завершити будівництво цього будинку, здати його в експлуатацію та передати позивачу у власність житлове приміщення, будівельний номер АДРЕСА_3 , загальною проектною площею 2,77 кв.м, які розташовані на 9 поверсі в першому під`їзді будинку, до 3-го кварталу 2019 року.

У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язався сплатити вартість будівництва житлового приміщення у розмірі 437092 грн і нежитлового приміщення у розмірі 16620 грн.

ОСОБА_1 належним чином виконав своє зобов`язання за договорами, повно та вчасно сплатив пайові внески за квартиру та кладову. Наразі Кооператив не виконав обов`язок за договорами із завершення будівництва житлового будинку, здачі його в експлуатацію та передачі приміщень у власність позивача.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 здійснив повну сплату вартості об`єктів інвестування, тобто вчинив дії, срямовані на набуття права власності на ці об`єкти, а Кооператив заперечує майнові права позивача шляхом нестворення об`єктів інвестування та непередачі їх останньому, внаслідок чого мають місце підстави для визнання за позивачем майнових прав на житлове приміщення та приміщення кладової.

Твердження Кооперативу про невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за договорами про інвестування в будівництво щодо сплати пайових внесків за квартиру та кладову не відповідають фактичним обставинам справи.

До тогож на час прийняття членами (засновниками) Кооперативу рішення про сплату членами Кооперативу додаткового пайового внеску та внесення змін до статутних документів ОСОБА_2 уже набув майнові права на об`єкти інвестування.

Також суд першої інстанції правомірно керувався тим, що ОСОБА_1 обрав належний спосіб захисту порушеного права, який відповідає закону. У світлі цієї справи такий спосіб захисту порушеного права є ефективним, оскільки іншим шляхом позивач не може захистити свої права.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність ОСОБА_1 своїх позовних вимог є безпідставними.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ранковий-2» залишити без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Заворотна О.Л.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 2