Ухвала від 08.12.2025 по справі 440/16237/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

. 08 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/16237/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Зоря 1" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Зоря 1" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни, в якій просить:

визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни: внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо її припинення в результаті реорганізації - 14.09.2022 о 08:37:00, індексний номер 1010911270001000100, Клімова О.В., Приватний нотаріус;

визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни: державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації - 07.06.2023 о 17:04:25, індексний номер 1010911270001000100, Клімова О.В., Приватний нотаріус;

визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни: державна реєстрація створення юридичної особи в результаті перетворення - 07.06.2023 о 19:01:26, індексний номер 1010911270001000100, Клімова О.В., Приватний нотаріус.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом даного адміністративного позову є визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни:

внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо її припинення в результаті реорганізації - 14.09.2022 о 08:37:00, індексний номер 1010911270001000100, Клімова О.В., Приватний нотаріус;

державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації - 07.06.2023 о 17:04:25, індексний номер 1010911270001000100, Клімова О.В., Приватний нотаріус;

державна реєстрація створення юридичної особи в результаті перетворення - 07.06.2023 о 19:01:26, індексний номер 1010911270001000100, Клімова О.В., Приватний нотаріус.

Таким чином, позовна заява містить 1 позовну вимогу немайнового характеру та похідні від неї.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а підпунктом 1 пункту 3 частини другої цієї статті, - що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028 гривень.

Як слідує з матеріалів позову, позивач заявляє одну вимогу немайнового характеру та похідні від неї, які мають бути оплачені судовим збором у розмірі 3028,00 грн.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Таким чином позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2024 у справі №990/236/24 наголосила, що підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об`єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Судом встановлено, що відповідач здійснив реєстраційні дії в вересні 2022 року та червні 2023 року, проте позивач звернувся до суду з цим позовом 02.12.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

За таких обставин подання позивачем 02.12.2025 позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

З урахуванням наведених норм права, суд висновує, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, до позовної заяви позивачем не було додано окремої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Зоря 1" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- документа про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн (за реквізитами: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Чеснокова