Постанова від 02.12.2025 по справі 912/1899/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1899/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобринецької міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Кабакова В.Г.) від 30.04.2025р. у справі № 912/1899/23

за позовом Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Шкільна, 47, с. Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247

до відповідачів

1. Бобринецької міської ради Кіровоградської області, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27200

2. Кропивницької районної ради, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Бобринецької районної ради Кіровоградської області, вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200

про визнання протиправними та скасування актів місцевого самоврядування, припинення речового права , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2024 у справі № 912/1899/23 позов Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кропивницької районної ради від 26.03.2021 № 92 "Про передачу комплексу будівель із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Бобринецької міської територіальної громади". Визнано протиправним та скасовано рішення Бобринецької міської ради від 22.04.2021 року № 171 "Про затвердження акта приймання-передачі". Визнано протиправним та скасовано Акт приймання-передачі - комплексу будівель за адресою Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Бобринець, вул. Каштанова, 84. Припинено речове право Бобринецької міської ради на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, номер відомостей про речове право: 41729632, зареєстроване 23.04.2021. Стягнуто судовий збір.

Вказане рішення залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05.03.2025.

У свою чергу, позивач до позову додав попередній розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а саме: 20 000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні 13.02.2024 заявляв, що докази, якими він обґрунтовує розмір судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

15.02.2024 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про ухвалення додаткового рішення, з вимогою стягнути з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог оплату професійної правничої допомоги в розмірі 20 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі № 912/1899/23:

- заяву від 15.02.2024 Кетрисанівської сільської ради про ухвалення додаткового рішення у справі №912/1899/23 задоволено частково;

- стягнуто з Бобринецької міської ради на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 9 375,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- стягнуто з Кропивницької районної ради на користь Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 5 625,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- відмовлено в задоволені решти вимог.

Приймаючи до уваги категорію і складність справи та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що справедливим та співмірним буде покладення на відповідачів витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Бобринецька міська рада, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2024р. у справі № 912/1899/23 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви Кетрисанівської сільської ради.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем не подано детального опису наданих послуг, що позбавляє сторони надати обґрунтовані заперечення щодо обсягу таких наданих послуг та довести неспівмірність їх вартості.

У справі відсутні процесуальні документи з обґрунтуванням позивачем поважності причин, які унеможливили подання нею доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, до закінчення судових дебатів.

Апелянт звертає увагу на ту обставину, що акт наданих послуг складено 09.10.2023, тобто фактично підвереджує надання усіх послуг в одну дату. При цьому у жодних поданих документах не вказано про встановлення гонорару у формі фіксованого розміру та не визначено умов, у разі настання яких здійснюється платіж у обумовленому ними розмірі, тоді як позивачем послуги оплачені наперед.

Також у справі відсутня додаткова угода, яка мала деталізувати повноваження адвоката у справі.

Скаржник звертає увагу на необґрунтоване збільшення порівняно із попереднім розрахунком витрат на представництво інтересів у суді у 5 разів - з 4000 грн. до 20000 грн.; не погоджується з фактом надання правової допомоги зі складання позовної заяви і заяви про ухвалення додаткового рішення. Позовна заява складена та підписана Кетрисанівським сільським головою Віктором Поліщуком, а не адвокатом; подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які повязані з розглядом справи по суті спору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бобринецької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі № 912/1899/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 23.09.2025р. о 9:45 год.

У зв`язку із перебуванням судді-доповідача Чередка А.Є. у відпустці та неможливістю проведення судового засідання 23.09.2025р., розгляд апеляційної скарги у справі № 912/1899/23 не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2025 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.12.2025р. о 12:30 год.

Апелянт подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні на скористалися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи; їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, попередній розрахунок суми судових витрат позивача, понесених і які очікується понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, наведений у додатку до позовної заяви та становить 20 000 грн.

Розрахунок витрат на загальну суму 20 000 грн. на умовах договору про надання правової допомоги між Кетрисанівською сільською радою та Міжнародним адвокатським об`єднанням "Рада" наступний:

- формування правової позиції 3 000 грн.;

- підготовка позовної заяви 7 000 грн.;

- технічна робота з документами 2 000 грн.;

- підготовка відповіді на відзив 3 000 грн.;

- представництво інтересів в суді 4 000 грн.;

- технічна робота з документами 1 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 20 000,00 грн позивач подав Договір про надання правничої допомоги №30/23 від 09.10.2023, Додаткову угоду про встановлення ціни договору №1 від 09.10.2023 до Договору №30/23 про надання правничої допомоги від 09.10.2023 у справі №912/1899/23, акт про надання правничої допомоги, платіжну інструкцію №17/10/2023 від 06.11.2023.

За умовами Договору про надання правничої допомоги №30/23 від 09.10.2023 (а.с. 41-42 т. 2) укладеного Кетрисанівською сільською радою (Замовник) та Міжнародним адвокатським об`єднанням "РАДА" (Виконавець):

- гонорар - грошова виплата, яка розраховується з сумарної кількості Умовних, Представницьких та Дорожніх годин, помноженої на вартість цих годин, пов`язаних з предметом Договору, або грошова виплата фіксованого розміру за фактично надану Правничу допомогу, яка визначається згідно Додатку - 1 (п. 2.4.),

- правнича допомога - комплекс дій Виконавця, що вчиняються на користь та в інтересах Замовника і складаються з правничої допомоги у вигляді захисту прав, свобод та законних інтересів Замовника, надання консультацій, складання документів правового характеру, представництва прав і обов`язків Замовника, здійснення інших необхідних видів правничої допомоги (п. 2.9.),

- Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надавати йому Правничу допомогу, яка складається з окремих доручень про надання правничої допомоги, місце та орган виконання доручення, характер справи, визначається додатковими угодами до Договору (п. 3.1.),

- результати Правничої допомоги оформляються Актом та є підставою для нарахування Гонорару. В Акті зазначається Гонорар та/або Винагорода, фактичні витрати Виконавця, які не включаються в Гонорар (п. 6.3.),

- ціна Договору визначається Сторонами в додатковій угоді до Договору за результатами фактично наданої Виконавцем Правничої допомоги. За надану Правничу допомогу Замовник сплачує Виконавцю Гонорар (п. 7.1., 7.2.),

- Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але не раніше завершення виконання окремих доручень про надання Правничої допомоги (п. 10.1).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

У Додатковій угоді №1 від 09.10.2023 до Договору (а.с. 43 т. 2) сторони погодили, що Виконавець надав Замовнику наступну Правничу допомогу на суму 20 000,00 грн.

Сторони підписали акт про надання правничої допомоги (а.с. 43 т. 2), відповідно до якого Виконавець надав Замовнику наступну Правничу допомогу: представництво інтересів у суді першої інстанції по справі №912/1899/23 вартістю 20 000,00 грн.

За платіжною інструкцією №17/10/2023 від 06.11.2023 (а.с. 44 т. 2) Кетрисанівська сільська рада оплатила послуги адвоката у сумі 20 000,00 грн.

14.11.2023 адвокату Іванченку В.В. видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1065994 Кетрисанівській сільській раді.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Іванченко В.В. правової допомоги позивачу в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.02.2021 у справі № 922/2503/20.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зауважити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обґрунтованістю позовних вимог; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); суд першої інстанції дійшов висновку що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн не є співмірними зі складністю справи та є завищеними. Суд дійшов висновку, що справедливим та співмірним буде покладення на відповідачів витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. пропорційно до задоволених вимог щодо кожного відповідача, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на несвоєчасне подання доказів понесення позивачем витрат та відсутність детального опису наданих послуг.

Позивач 13.02.2024 до закінчення судових дебатів у справі, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, зробив відповідну заяву про необхідність подання доказів щодо понесених судових витрат. Такі докази були своєчасно подані у п`ятиденний строк з моменту прийняття рішення.

Нормами ст.ст. 129, 221 ГПК України не передбачено необхідності доведення стороною поважності причин не подання доказів на підтвердження судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 та інші).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Посилання скаржника на те, що неподання позивачем детального опису робіт, виконаних адвокатом, позбавило його можливості спростувати ймовірну неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу, колегією суддів відхиляється як необґрунтоване та таке, що спростовується матеріалами справи відповідач-1 подав відповідні заперечення щодо витрат позивача.

Так, договором про надання правничої допомоги і додатковою угодою №1 від 09.10.2023, визначений фіксований розмір гонорару адвоката та зазначено, що здійснюється представництво інтересів замовника у даній справі.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, уникаючи надмірного формалізму, обґрунтовано дійшов до висновку, що опис робіт наведений позивачем і його адвокатом у змісті договору про надання правової допомоги і його додатків, а також попередньому розрахунку, поданому до суду.

З цих підстав відхиляються посилання апелянта на порушення судом норм ч.3 ст.126 ГПК України.

Сумніви апелянта щодо достовірності Акта про надання правничої допомоги, справжності та кола повноважень адвоката Іванченко В.В. спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено як повноваження адвоката, так і реальність надання ним послуг позивачу.

Враховуючи, що сторонами погоджено фіксований розмір оплати за надані послуги адвокату, сторони не були позбавлені права скласти акт наданих послуг у дату укладення договору про правничу допомогу та здійснити відповідну оплату завчасно.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо недоведеності факту складання позовної заяви саме адвокатом, оскільки його підписано головою ради.

Підпис голови ради на позові не є доказом того, що адвокат його не складав, оскільки голова ради (як законний представник юридичної особи) має право підписувати процесуальні документи, але це не виключає того, що позовну заяву готував, аналізував та надавав консультації адвокат, що є поширеною практикою представництва інтересів.

Стосовно відшкодування витрат на технічну роботу з документами, колегія суддів погоджується, що зазначена робота не потребує спеціальної освіти та не може вважатися послугою з надання правової допомоги, відтак, окремому відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягає. Такі витрати визначені у попередньому розрахунку у розмірі 3 000, 00 грн. При цьому судом першої інстанції з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг було зменшено витрати, які підлягають відшкодуванню до 15 000, 00 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 15 000,00 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною адвокатом Іванченко В.В. роботою в Господарському суді Кіровоградської області.

Апеляційний суд враховує і обсяги відшкодування витрат на правничу допомогу в аналогічних спорах між сторонами у різних інстанціях, зокрема у справах № 912/2861/24, № 912/2447/23, № 912/2449/23 тощо.

Окрім того, суд керується тим, що особа, яка понесла судові витрати під час судового розгляду, має право на відшкодування таких витрат, а протилежне порушуватиме гарантований національним законодавством принцип відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, а також засади розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бобринецької міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі № 912/1899/23 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.04.2025р. у справі № 912/1899/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Повне судове рішення складено 11.12.2025

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя О.Г. Іванов