Рішення від 14.11.2025 по справі 915/721/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2025Справа № 915/721/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ."доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮСБ-Логістик"простягнення 2364577,07 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Яніцький В.В.

Представники учасників справи:

від позивачане з`явилисявід відповідачане з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГ." звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСБ-Логістік" про стягнення 2364577,07 грн, з яких: 1383106,14 грн основного боргу, 51967,19 грн інфляційних втрат, 144988,26 грн пені, 50% річних товарного кредиту на суму 392257,74 грн, 392257,74 грн 50% штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором на відпуск нафтопродуктів від 13.03.2024 №13/03-24Д в частині повної та своєчасної оплати за отриманий від позивача товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2025 №915/721/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ." до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСБ-Логістік" про стягнення 2364577,07 грн. разом із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ." про забезпечення позову з додатками в електронній формі направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 зазначений позов передано судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 у справі №915/721/25 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 відкрито провадження у справі №915/721/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 07.08.2025.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ." про забезпечення позову відмовлено.

06.06.2025 позивачем вдруге подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на кошти відповідача у розмірі ціни позову 2364577,07 грн на розрахунковому рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", а також накласти арешт на належні відповідачу транспортні засоби.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГ." про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСБ-Логістик" на розрахунковому рахунку в АТ "ПУМБ" у межах суми позову 2364577,07 грн, в іншій частині заяви відмовлено.

Підготовче засіданні 07.08.2025 суд відклав до 18.09.2025, про що відповідача повідомлено відповідною ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2025 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 23.10.2025 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позов відповідач не надав.

В судовому засіданні 23.10.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомлено про оголошення вступної та резолютивної частин рішення 06.11.2025 після перерви, про що повідомлено відповідача відповідною ухвалою суду.

Судове засідання, призначене на 06.11.2025, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Смирнової Ю.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 призначено судове засідання на 14.11.2025.

У судовому засіданні 14.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГ." як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮСБ-Логістік" як покупцем було укладено договір №13/03-24Д на відпуск нафтопродуктів (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується організувати і забезпечити безперебійну заправку нафтопродуктів автотранспорт покупця, а покупець - сплатити і прийняти нафтопродукти відповідно до умов цього договору (п.1.1), відпуск нафтопродуктів провадиться за відомістю на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП. Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія (представника покупця) (п.1.2), право власності на нафтопродукти у покупця виникає з моменту фактичної передачі нафтопродуктів представнику покупця (п.1.3).

Згідно п.2.1 договору постачальник організовує цілодобову заправку автотранспорту покупця на своїх АЗС, що вважається ритмічним характером постачання відповідно до вимог ПКУ, а звірка взаєморозрахунків між сторонами, здійснюється двічі на місяць - 16 та 30/31 числа кожного місяця (п.2.7 договору).

Пунктом 2.8 договору визначено, що постачальник складає та реєструє зведені податкові накладні (дала - ПН) на відпущені нафтопродукти, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усього обсягу поставки відпущеного з 1 по 15 та з 16 по 30/31 число кожного місяця, відповідно до вимог п.201.4 ст.201 ПКУ.

Відповідно до п.3.1 договору визначено, що покупець здійснює оплату постачальнику на підставі рахунків за отримані нафтопродукти з 01 по 15 число та з 16 по 30/31 число кожного місяця. Рахунок на оплату надається безпосередньо покупцю (його представнику), або надсилається покупцю на його електронну адресу.

Згідно п.3.2 договору оплата здійснюється на підставі рахунків постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати нафтопродуктів понад строк, передбачений п.3.2 даного договору, усі поставлені та неоплачені нафтопродукти (партія нафтопродуктів) вважаються товарним кредитом, і покупець сплачує постачальнику 50% річних за користування товарним кредитом до моменту повного розрахунку.

В разі невиконання покупцем умов п.3.2 договору, останній зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості нафтопродуктів за кожен день прострочення. Також, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від вартості отриманих нафтопродуктів (п.5.2 договору).

Відповідно до п.7.5 договору цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків до повного їх проведення.

Після підписання сторонами даного договору, відповідач здійснював заправку свого автотранспорту на АЗС позивача, а саме: АЗС №1, яка знаходиться за адресою: вул.Степова, 3, с.Мішково-Погорілове, Миколаївський район, Миколаївська область та АЗС №4, яка знаходиться за адресою: вул.Центральна, 78, с.Водяно-Лоріне, Вознесенський район, Миколаївська область.

Відповідно до звіту по продажам, відповідач отримав дизельне паливо у період з 15.03.2024 по жовтень 2024 року включно у кількості 60694,14 літрів на загальну суму 2726757,34 грн, у т.ч. ПДВ 454459,56 грн.

Зазначене також підтверджується видатковими накладними №2531 від 15.03.2024 на суму 13651,20 грн, №436 (зведена) від 31.03.2024 на суму 75696,60 грн, №537 (зведена) від 15.04.2024 на суму 259570,57 грн, №617 (зведена) від 30.04.2024 на суму 142204,80 грн, №698 (зведена) від 15.05.2024 на суму 119806,80 грн, №750 (зведена) від 31.05.2024 на суму 189217,20 грн, №865 (зведена) від 15.06.2024 на суму 225010,80 грн, №939 (зведена) від 30.06.2024 на суму 195397,20 грн, №1031 (зведена) від 15.07.2024 на суму 246419,95 грн, №1100 (зведена) від 31.07.2024 на суму 203399,70 грн, №1204 (зведена) від 15.08.2024 на суму 213869,26 грн, №1286 (зведена) від 31.08.2024 на суму 172670,86 грн, №1372 (зведена) від 15.09.2024 на суму 185199,30 грн, №1467 від 30.09.2024 на суму 35596,80 грн, №1557 (зведена) від 15.10.2024 на суму 275230,50 грн, №1651 (зведена) від 31.10.2024 на суму 173815,80 грн.

На підставі перелічених видаткових накладних позивачем було виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату.

За отримане дизельне пальне відповідач розрахувався частково, а саме: у 2024 році - 1258651,20 грн, у т.ч. ПДВ 209775,20 грн, у 2025 році - 85000,00 грн, у т.ч. ПДВ 14166,67 грн, а всього на суму 1343651,20 грн, у т.ч. ПДВ 226941,87 грн, що підтверджується відповідними реєстрами по вхідних документах з Приват 24 позивача.

Як стверджує позивач у позовній заяві, заборгованість відповідача складає 1383106,14 грн (2726757,34 грн за поставлений товар - 1343651,20 грн часткової оплати).

Також позивачем були зареєстровані податкові накладні на відпущені нафтопродукти.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині повної оплати поставленої позивачем продукції.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.ч.1. 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження факту поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні за спірний період.

Обставини щодо належного виконання позивачем зобов`язань з поставки товару не були спростовані чи заперечені, доказів не прийняття товару відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вже вказувалося судом, відповідно до п.3.1 договору визначено, що покупець здійснює оплату постачальнику на підставі рахунків за отримані нафтопродукти з 01 по 15 число та з 16 по 30/31 число кожного місяця. Рахунок на оплату надається безпосередньо покупцю (його представнику), або надсилається покупцю на його електронну адресу, а згідно п.3.2 договору оплата здійснюється на підставі рахунків постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку.

Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України та договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару є таким, що настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання по оплаті поставленого позивачем товару належним чином та у строк, встановлений укладеним між сторонами договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість загальну суму 1383106,14 грн, а отже позовні вимоги про стягнення зазначеної суми заборгованості є законними та обґрунтованими.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 50% річних товарного кредиту на суму 392257,74 грн, з приводу чого суд зауважує наступне.

Відповідно до ст.694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, а у частині п`ятій цієї статті визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у ст.536 Цивільного кодексу України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі за користування товарним кредитом.

Підставами для застосування до правовідносин сторін ст.536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством. Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду щодо правомірності одночасного стягнення відсотків за користування товарним кредитом та штрафу, викладену в постановах від 10.09.2018 у справі №908/24/18, від 18.12.2018 у справі №908/639/18 та від 03.12.2019 у справі №902/235/19.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати нафтопродуктів понад строк, передбачений п.3.2 даного договору, усі поставлені та неоплачені нафтопродукти (партія нафтопродуктів) вважаються товарним кредитом, і покупець сплачує постачальнику 50% річних за користування товарним кредитом до моменту повного розрахунку.

Таким чином, сторони у договорі погодили відповідальність за порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару у вигляді плати за користування товарним кредитом у розмірі 50% річних, відповідно до вимог ст.536 та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, а також порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано проценти за користування товарним кредитом у розмірі, погодженому у договорі.

За розрахунком позивача, який перевірений судом, сума належних до стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом складає 392257,74 грн.

Крім того, за прострочення виконання зобов`язання по оплаті поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню на суму 144988,26 грн за загальний період прострочення з 01.01.2025 по 04.05.2025, а також 392257,74 грн штрафу.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.2 договору в разі невиконання покупцем умов п.3.2 договору, останній зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості нафтопродуктів за кожен день прострочення. Також, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від вартості отриманих нафтопродуктів.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати за поставлений позивачем товар не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню та штрафу.

За висновками суду, долучений позивачем до позовної заяви розрахунок пені та штрафу є арифметично вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення 144988,26 грн пені та 50% штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позову покладається на відповідача з урахуванням коефіцієнту 0,8. Також на відповідача покладається судовий збір за подання позивачем заяви про забезпечення позову з урахуванням її часткового задоволення судом.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСБ-Логістик" (04070, м.Київ, пл.Контрактова, 10А, ідентифікаційний код 44295252) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІГ." (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 19, кв.3, ідентифікаційний код 40913556) основний борг у розмірі 1383106 (один мільйон триста вісімдесят три тисячі сто шість) грн 14 коп., інфляційні втрати в розмірі 51967 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят сім) грн 19 коп., 144988 (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 26 коп. пені, 50% річних товарного кредиту на суму 392257 (триста дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят сім) грн 74 коп., 392257 (триста дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят сім) грн 74 коп. 50% штрафу, судовий збір у розмірі 29131 (двадцять дев`ять тисяч сто тридцять одна) грн 92 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.12.2025

Суддя Ю.М.Смирнова