Ухвала від 11.12.2025 по справі 260/5061/22

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

11 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 260/5061/22

адміністративне провадження № К/990/44573/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Закарпатської обласної ради на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 260/5061/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради про визнання протиправними та нечинними рішень,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної ради (відповідач-1), Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (відповідач-2, за текстом також Управління), в якому (із врахуванням заяви про зміну предмету позову) просила:

визнати протиправним та нечинним рішення Закарпатської обласної ради від 30.11.2017 №985 "Про врегулювання окремих питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області", разом з Положенням про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (з подальшими змінами та доповненнями), в частині положень щодо делегування Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме: пункт 7 рішення Закарпатської обласної ради від 30.11.2017 № 985; пункти 1.8, 3.1, 3.2, 6.2 "Положення про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради", затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 30.11.2017 № 985;

визнати протиправним та нечинним положення про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради від 18.03.2020 № 1709 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме: пункти 1.7, 3.1, 3.2, 6.2 "Положення про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради;

визнати протиправним та нечинним положення про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради від 25.02.2021 № 171 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме: пункти 1.7, 3.1, 3.2, 6.2 "Положення про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради";

визнати протиправним та нечинним положення про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради від 28.07.2022 № 647 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме: пункти 1.7, 3.1, 3.2, 6.2 "Положення про Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради".

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 05.03.2024 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.10.2024 апеляційну скаргу позивачки задовольнив. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 05.03.2024 у справі №260/5061/22 скасував та ухвалив постанову, якою позовні вимоги задовольнив повністю.

Верховний Суд постановою від 18.02.2025 касаційну скаргу відповідача 2 залишив без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі №260/5061/22 залишив без змін.

Позивачка звернулася до Восьмого апеляційного адміністративного суду про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просить постановити додаткове рішення у справі №260/5061/22, яким вирішити вимоги щодо заяви від 01.03.2024.

У заяві позивачка, зазначила, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, не вирішив питання про скасування рішень відповідача від 27.07.2020 №54 та від 07.06.2018 №1203 згідно з поданою представником позивачки заявою від 01.03.2024, в порядку частини десятої статті 264 КАС України.

Восьмий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 22.07.2025, заяву позивачки про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив. Ухвалив додаткову постанову у справі. Визнав протиправним наказ керівника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" від 27.07.2020 №54 "Про утворення Комісії з питань оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області", разом з усіма додатками до нього, включно: рішення про затвердження персонального складу Комісії, Положення про комісію (та наступні накази, якими такі повноваження відтворюються). Визнав протиправним та нечинним рішення Закарпатської обласної ради від 07.06.2018 №1203 "Про об`єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" щодо змін до серії підзаконних актів на нівелювання правового статусу обласної ради та її органів, у спосіб заміни у таких актах слів "виконавчий апарат обласної ради" словами Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради у відповідних відмінках : зміни до рішення Закарпатської обласної ради від 16.03.2006 №724 "Про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області"; зміни до рішення Закарпатської обласної ради від 04.11.2011 №326 "Про затвердження Положення про основні засади управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області (обласної комунальної власності); зміни до рішення Закарпатської обласної ради від 26.05.2011 №239 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області"; зміни до рішення Закарпатської обласної ради від 26.05.2011 №240 "Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб`єктів оціночної діяльності для оцінки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області; зміни до рішення Закарпатської обласної ради від 08.06.2012 №485 "Про затвердження Положення про порядок списання майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області".

Не погодившись з додатковою постановою Восьмого апеляційного суду від 22.07.2025, відповідач 1 оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивачки про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

02.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача 1 на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 260/5061/22 (надіслана відповідачем 1 відповідно до штампу на поштовому конверті 29.09.2025).

Верховний Суд ухвалою від 20.10.2025 повернув касаційну скаргу відповідача 1 на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 260/5061/22, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстав того, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

30.10.2025 скаржник вдруге звернувся з касаційною скаргою на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 260/5061/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради.

До касаційної скарги скаржник додав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якому обмежився лише цитуванням однієї фрази із положення частини 1 статті 121 КАС України та зазначив, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд ухвалою від 13.11.2025 касаційну скаргу відповідача 2, залишив без руху та надав скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів поважності підстав пропуску такого строку.

Відповідно до Довідки Верховного Суду про доставку електронного листа 14.11.2025 о 03:06, електронний документ доставлено до електронного кабінету відповідача 1.

На виконання вимог цієї ухвали Верховного Суду 24.11.2025 через підсистему «Електронний суд», скаржник подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 260/5061/22.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження додаткової постанови, скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу подано 26.09.2025 та у зв`язку з поверненням касаційної скарги, зважаючи на незначний пропуск строку, просить поновити строк на подання касаційної скарги.

Надавши оцінку обґрунтуванню клопотання про поновлення строку касаційної оскарження, Верховний Суд зазначає про таке.

Повний текст додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025, складений та підписаний 28.08.2025, тобто, кінцевий строк на подання до суду касаційної скарги сплив 29.09.2025.

З моменту складення та підписання додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 до моменту звернення скаржника з касаційною скаргою вдруге пройшло понад 60 днів.

Згідно зі статтею 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Верховний Суд наголошує, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також колегія суддів зауважує, що недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги, у зв`язку з чим вперше та вдруге подані касаційні скарги ухвалою Верховного Суду від 02.10.2025 було повернуто та від 30.10.2025 ухвалою Верховного Суду залишено без руху, за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Скаржником не наведено переконливих та достатніх обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений статтею 329 КАС України.

Відтак, колегія суддів визнає неповажними наведені скаржником підстави із дотриманням вимог статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 251, 328, 329, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 260/5061/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Закарпатської обласної ради на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 260/5061/22.

Надіслати Закарпатській обласній раді копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко