Постанова від 11.12.2025 по справі 140/7076/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 140/7076/22

адміністративне провадження № К/990/17844/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дзундза Юрій Романович, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 (суддя - Ковальчук В. Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 (колегія суддів у складі: Запотічного І. І., Глушка І. В., Довгої О. І.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 04.10.2018 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 04.10.2018, виходячи з фіксованої величини 4082,54 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 28.10.2013 по 04.10.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 № 256 його було звільнено, виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Указує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 120/15731/20 відповідача було зобов`язано здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 04.10.2018 (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку № 1078. На виконання зазначеного рішення суду відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації. Проте, як стало відомо, відповідач при нарахуванні індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 04.10.2018 протиправно порушив вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини 4082,54 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Такі протиправні дії відповідача призвели до того, що позивачу у неповному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 з 28.10.2013 по 04.10.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 № 256 ОСОБА_1 було звільнено, виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 120/15731/20 відповідача було зобов`язано здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 04.10.2018 (з урахуванням виплачених сум) відповідно до Порядку № 1078. На виконання зазначеного рішення суду відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації.

На думку позивача, при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідач протиправно порушив вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини 4082,54 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а тому позивач звернувся до суду з цим з позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії закрито у частині позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 04.10.2018 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018, виходячи з фіксованої величини 4082,54 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2023 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 скасовано, адміністративну справу № 140/7076/22 у частині позовних вимог про перерахунок та доплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018, виходячи з фіксованої величини 4082,54 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 направлено для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача (посадового окладу) відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі. При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (друге речення абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. При цьому суд послався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21.

Також суд зазначив, що, здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року, відповідач фактично врахував лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078, однак безпідставно не взяв до уваги приписи абзаців 3, 6 пункту 5 цього Порядку та не вирішував питання щодо наявності у позивача права не такий вид індексації за спірний період.

Крім того, суд з довідки щодо грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення позивача у 2018 році установив, що, починаючи з березня 2018 року індексація позивачу не нараховувалася та не виплачувалася. Водночас суд зазначив, що доказів того, що різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року є більшою за суму можливої індексації, яка склалася у березні 2018 року (тобто про відсутність підстав для виплати позивачу індексації-різниці) матеріали справи не містять. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає саме у невирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 04.10.2018.

Разом з тим, суд зазначив, що відповідно до приписів Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу покладається на роботодавця та належить до його безпосередніх повноважень.

Відтак, оскільки визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача, то суд дійшов висновку, що суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Тому, виходячи із повноважень, визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також меж позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у цій частині позовних вимог у спосіб визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, представник позивача подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 140/7076/22 у частині обрання способу захисту порушених прав позивача та не визначення розміру індексації-різниці, яка належить до виплати у період з 01.03.2018 та у цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 08.04.2024 у справі № 560/13302/21, від 08.04.2024 у справі № 420/6982/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справі № 120/7243/21-а, від 09.09.05.2023 у справі № 560/538/22, від 10.05.2023 у справі № 260/5461/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23.

На думку скаржника, рішення судів попередніх інстанцій у частині обрання способу відновлення порушених прав позивача є необґрунтованими та такими, що не забезпечують ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Позиція інших учасників справи

Від військової частини НОМЕР_1 відзиву на касаційну скаргу, у встановлений судом касаційної інстанції строк, не надходило. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Рух касаційної скарги

08.05.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дзундза Ю. Р., на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючу суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Єресько Л. О., Жука А. В. для розгляду судової справи № 140/7076/22.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дзундза Ю. Р., на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024.

24.01.2025 до Верховного Суду від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання, у якому вона просить приєднати до матеріалів справи № 140/7076/22 письмові докази щодо нарахування та виплати позивачу на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 04.10.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року у розмірі 29 104,56 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2025 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 - військовослужбовець, який 04.10.2018 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , просить: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 04.10.2018 та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018, виходячи з фіксованої величини 4082,54 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 23.10.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078; зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів позивача про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 08.04.2024 у справі № 560/13302/21, від 08.04.2024 у справі № 420/6982/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справі № 120/7243/21-а, від 09.09.05.2023 у справі № 560/538/22, від 10.05.2023 у справі № 260/5461/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23 щодо необхідності визначення суми індексації-різниці грошового забезпечення, визначеної нормами абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Отже, зважаючи на висновки судів попередніх інстанцій та доводи й вимоги скаржника, судові рішення у цій справі оскаржуються лише у частині обрання способу захисту порушених прав позивача та не визначення розміру індексації-різниці, яка належить до виплати у спірний період.

Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.

Статтею 2 Закону № 1282-XII, зокрема, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За приписами статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно із частиною другою статті 5 цього Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

На підставі частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

За змістом частини другої статті 6 указаного Закону Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За приписами пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За правилами пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку № 1078).

Таким чином, з 01.12.2015 нормами Порядку № 1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), на які указує позивач у своїй касаційній скарзі, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, який підлягає врахуванню під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі).

Верховний Суд також наголосив, що, ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Від установлення відповідних даних залежить правильність розрахунку грошового забезпечення та відповідно розміру індексації-різниці, належної до виплати.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 160/19515/23.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці в розмірі 4082,54 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 майже дотрималися цього підходу.

Суди попередніх інстанцій констатували протиправну бездіяльність відповідача щодо вирішення питання про наявність у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 04.10.2018 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язали відповідача здійснити розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018 із урахуванням наведених вимог цього Порядку.

Однак суди відмовили визначити конкретну суму індексації-різниці за цей період, яка підлягає виплаті позивачу. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що визначення розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем, що суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що у матеріалах справи відсутні докази, необхідні для визначення відповідного розміру виплат, а відповідач їх не надав.

Проте такі висновки суперечать висновкам Верховного Суду про нарахування й виплату індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення у конкретних, розрахованих, сумах.

Верховний Суд у цій категорії спорів неодноразово зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22.

У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

Отже, Суд погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, що суд не може визначати конкретний розмір індексації грошового забезпечення, який підлягає нарахуванню на користь позивача.

Щодо посилання судів попередніх інстанцій на відсутність в матеріалах справи доказів того, що різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року є більшою за суму можливої індексації, яка склалася у березні 2018 року, та не надання їх відповідачем, то необхідно зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З урахуванням викладеного, Суд констатує, що у цій справі суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, а саме: інформацію про отримане грошове забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року (оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію, щомісячну додаткову грошову винагороду і т. д.) без урахування складових, що мають разовий характер; питання обрахунку конкретно визначеної суми «індексації-різниці» позивача, визначеної абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, що залишається спірним та без додаткового з`ясування обставин справи не може бути вирішено.

Наведене свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права і не з`ясували усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень колегія суддів констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України. Тому оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності й обґрунтованості, установленим статтею 242 КАС України.

Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може установлювати або вважати доведеними обставини, які не були установлені в оскаржуваній постанові.

Оскільки для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та установити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.

За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням наведених мотивів, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку указаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від установленого, визначити розмір індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.10.2018, що підлягає нарахуванню на користь позивача, та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Дзундза Юрій Романович, задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 140/7076/22 скасувати.

Справу № 140/7076/22 направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Волинського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.В. Жук