Ухвала від 02.12.2025 по справі 947/36717/24

Номер провадження: 11-сс/813/1734/25

Справа № 947/36717/24 1-кс/947/743/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від09.01.2025року проарешт майнау кримінальномупровадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.200, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000020від 24.10.2024за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.200,ч.2ст.209,ч.3ст.212,ч.1ст.366 КК України та накладено арешт шляхом заборони будь-кому розпоряджати, користуватися та відчужувати грошові кошти на банківських рахунках, відкритих в банківських установах, станом на дату, годину та хвилину отримання ухвали слідчого судді, шляхом заборони вчинення видаткової частини рахунків за виключенням податкових платежів до бюджетів усіх рівнів, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку та які перелічені в резолютивній частині ухвали.

Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, посилаючись на наступне.

- органом досудового розслідування не надано достатніх доказів, які б свідчили про те, що ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» фактично не здійснює реальної господарської діяльності.

- посадовим особам ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» повідомлення про підозру в межах даного кримінального провадження не вручалось;

- жодного акту податкової перевірки детективи слідчому судді не надали;

- накладенням арешту на грошові кошти на банківському рахунку штучно створюється блокування всієї господарської діяльності ТОВ «ЛАВЕКС МЕДІА».

На підставі цього просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в частині накладення арешту на рахунки ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА».

Позиції учасників судового розгляду

Представник власника майна підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Перевіривши матеріали судової справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді не в повній мірі відповідає вимогам закону, та її неможливо вважати законною та обґрунтованою, з огляду на таке.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого/прокурора та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання не дотримався, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України знаходяться матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72024001600000020 від 24.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, за фактами ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

За версією досудового розслідування, невстановлена група осіб, діючи за попередньою змовою зі службовими особами органів Державної податкової служби України, організували та впровадили протиправні фінансові схеми, направлені на бюджетне відшкодування ПДВ, надання незаконних послуг суб`єктам господарської діяльності реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків, виведення коштів підприємств в тіньовий сектор економіки, обготівкування, легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, та ін.

До вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетні службові особи ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 34633789), ТОВ «КОМБО ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 45179863), ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45425991), ТОВ «ЮТЕНСІЛС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 45439538), ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» (код ЄДРПОУ 45463712), ТОВ «КАРНЕКТ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 45631752), ТОВ «СМАРТ МАШИНС» (код ЄДРПОУ 38356448), ТОВ «АРТУР ТОРГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42152739), ТОВ «РА ФРІДОМ» (код ЄДРПОУ 42587670), ТОВ «РІДО» (код ЄДРПОУ 43106385), ТОВ «ТД ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» (код ЄДРПОУ 43892251), ТОВ «ЕРП «ПРОМТЕРХОЛ-СХІД» (код ЄДРПОУ 44008590), ТОВ «САНСЕТ МЕДІА ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 44170550), ТОВ «УКР ОПТ ТОРГ ІНК» (код ЄДРПОУ 44510991), ТОВ «АВЕКСТО» (код ЄДРПОУ 44515497), ТОВ «ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ РЕНТАЛ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 44641230), ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ-09» (код ЄДРПОУ 45260535), ТОВ «ЕВРОАГРЕКС ОПТІМА» (код ЄДРПОУ 45387904), ТОВ «БРІФ А» (код ЄДРПОУ 45576697), фізичні особи-підприємці ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_18 ).

Реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, службові особи ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09» (код 45260535), ТОВ «САНСЕТ МЕДІА» (код 44170550), ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС» (код 44641230), ТОВ «АРТУР ТОРГ» (код 42152739), ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» (код 43892251), діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, в порушення вимог ст.ст. 16, 185, 194, 198 Податкового кодексу України, ст.ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у період вересня-листопада 2024 року умисно ухилились від сплати податку на додану вартість у розмірі 45 млн. грн. шляхом не відображення у податковій звітності, документах бухгалтерського обліку операцій за удаваними угодами з продажу товарів на суму понад 250 млн. грн.. на адресу ТОВ «АВЕКСТО» (код 44515497), ТОВ «КОМБО ЛАЙФ» (код 45179863), ТОВ «КАРНЕКТ АЛЬЯНС» (код 45631752), ТОВ «БРІФ А» (код 45576697), ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» (код 45463712), ТОВ «РІДО» (код 43106385), ТОВ «ЕРП «ПРОМТЕРХОЛ-СХІД» (код 44008590), ТОВ «УКР ОПТ ТОРГ ІНК» (код 44510991), ТОВ «СМАРТ МАШИНС» (код 38356448), ТОВ «МЕХДЕТ-ПРО» (код 45425991), ТОВ «ЕВРОАГРЕКС ОПТІМА» (код 45387904), ТОВ «ЮТЕНСІЛС КОМПАНІ» (код 45439538), ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТ-ПРОЕКТ» (код 34633789), ТОВ «РА ФРІДОМ» (код 42587670).

У подальшому, службові особи ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09» (код 45260535), ТОВ «САНСЕТ МЕДІА» (код 44170550), ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС» (код 44641230), ТОВ «АРТУР ТОРГ» (код 42152739), ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» (код 43892251) з метою легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, перерахували отримані кошти на банківські рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за удаваними угодами щодо надання послуг із комп`ютерного програмування без фактичного їх виконання.

За результатами аналізу інформації, отриманої від банківських установ, виявлено схему, пов`язану з наданням групою компаній (зокрема: ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА», ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «АРТУР ТОРГ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА») незаконних послуг групі ймовірно реально діючих компаній, направлену на легалізацію доходів, ухилення від сплати податків службовими особами останніх, зокрема через «приховану конвертацію» безготівкових коштів в готівкові.

Отримані вищезазначеною групою компаній кошти, перераховувались, в основному, на користь групи сумнівних фізичних осіб-підприємців, у т.ч. ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_15 ) та юридичних осіб.

Протягом 2024 року з рахунків ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА», ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «АРТУР ТОРГ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА» на рахунки групи сумнівних фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, було перераховано кошти на загальну суму 1 782,05 млн. грн.., в якості оплати за послуги, товари запчастини, будівельні товари та інше. Кошти, пройшовши транзитом через рахунки фізичних осіб - підприємців, в подальшому, перераховувались на інші власні банківські рахунки з метою подальшого обготівкування та розподілу їх між учасниками злочинної схеми.

Фінансові операції, пов`язані з перерахуванням ТОВ «АРТУР ТОРГ ПЛЮС», ТОВ «ТД ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА ПРОДАКШН», ТОВ «ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ-09» безготівкових коштів на користь групи сумнівних фізичних та юридичних осіб, на загальну суму 1 782,05 млн. грн. є такими, що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_26 від 08.01.2025 року визнано речовими доказами майно грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках указаних суб`єктів господарювання та їх контрагентів, задіяних у протиправній схемі легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Апеляційний суд перевіряє обґрунтованість арешту майна в межах доводів апеляційної скарги представника власника майна ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» - адвоката ОСОБА_7 , водночас, рішення слідчого судді про обґрунтованість підстав арешту банківських рахунків інших підприємств, колегією суддів не перевіряється, оскільки від інших юридичних осіб апеляційні скарги не надходили.

За змістом ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як зазначає прокурор у клопотанні, метою арешту майна є необхідність збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту на майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, перетворене, тощо ( Т.1 а.с.3).

При цьому, слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання прокурора, прийшов до переконання, що грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відкритих фізичними особами-підприємцями, перелік яких зазначений у постанові старшого детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_26 від 08.01.2025 року є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження такого майна, беручи до уваги правове обґрунтування клопотання, задовольнив його.

Водночас, апеляційний суд вважає такі висновки слідчого судді в частині накладення арешту на рахунки ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, аналізуючи зміст клопотання прокурора, у співвідношенні із доданими матеріалами досудового розслідування, апеляційним судом встановлено, що сторона обвинувачення підставу та мету арешту майна обґрунтовує наступними доказами: протоколом огляду від 02.01.2025 року за результатами аналізу діяльності групи компаній (зокрема: ТОВ «БУДКОМПЛЕТКТ-09», ТОВ «САНСЕТ МЕДІА», ТОВ «ОК РЕНТАЛ СЕРВІС», ТОВ «АРТУР ТОРГ», ТОВ «ПРОМИСЛОВА ЗАПЧАСТИНА»), протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 30.12.2024 року, випискою податкової про рух коштів та здійснені виплати товариствами та фізичними-особами підприємствами, протоколами огляду від 08.01.2025 року компакт-дисків із записами відомостей про банківські рахунки, відкриті ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_10 , ОСОБА_14 .

Натомість, з моменту звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно до часу апеляційного розгляду, прокурор не навів мотивованого обґрунтування необхідності накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА», а також зазначаючи, що таке майно може бути відчужене, перетворене, тощо, проте, не вказав та не конкретизував, які саме сліди можуть бути на грошових коштах на рахунках товариства.

Разом із тим, колегія суддів зауважує на тому, що прокурором не було доведено того, що арештовані грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.200, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, досудове розслідування за ознаками якого здійснюється в межах кримінального провадження №72024001600000020, натомість, до теперішнього часу посадовим особам ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» в даному провадженні про підозру повідомлено не було.

Також, апеляційний суд враховує, що задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя у мотивувальній частині ухвали, зазначив, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення збереження речових доказів, є пропорційним втручанням у права осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб, однак у клопотанні прокурора та в ухвалі слідчого судді не зазначено, якими доказами підтверджуються доводи прокурора про те, що грошові кошти на рахунках відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України.

За встановлених обставин апеляційний суд доходить висновку, що прокурором у поданому клопотанні не було доведено зв`язку грошових коштів, на які накладений арешт із даним кримінальним провадженням.

В свою чергу, ч. 3 ст. 172 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя суду 1-ої інстанції при прийнятті до розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України та не виконав приписів ч. 3 ст. 172 КПК України, згідно яких, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, слідчий суддя своєю ухвалою повертає клопотання прокурору з встановленням строку в 72 години для усунення недоліків.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді невмотивованою та передчасною та доходить висновку про те, що при розгляді клопотання прокурора та постановлення ухвали були допущені перелічені вище істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При цьому п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були допущені перелічені вище, істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин з моменту його отримання.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ЛАВЛЕКС МЕДІА» - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09.01.2025року проарешт майнаТОВ «ЛАВЛЕКСМЕДІА» укримінальному провадженні№ 72024001600000020 від 24.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.200, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024001600000020 від 24.10.2024 року, повернути прокурору - процесуальному керівнику для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, протягом сімдесяти двох годин з моменту його отримання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4