Рішення

від 03.12.2007 по справі 13058-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 306

РІШЕННЯ

Іменем

України

03.12.2007

Справа №2-14/13058-2006

За позовом Товариства з обмеженою

відповідальність «Еталон», м. Сімферополь, пер. Елеваторний,7 

До відповідача Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про 

стягнення  5227,54   грн.

                 Суддя Курапова

З.І.   

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Аладіна Л.М.,  копія  

дов. № 10-08\2007  від 10.08.2007.

у справі

Від відповідача -   не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до

господарського суду з позовом про стягнення з відповідача  5227,54  

грн., у т.ч.   4307,54 грн.

заборгованості та 700 грн. майнової шкоди, пов'язаної з оплатою юридичних

послуг.

Позивач свої позовні вимоги пояснює

несплатою відповідачем одержаного товару по накладним № 05-0011692 від

28.09.2005. на суму 2708,88 грн. і  №

050011959 від 01.10.2005. на суму 4307,54 грн.

Представник відповідача у судове

засідання   не з'явився,  про день слухання справи повідомлений

належним чином: ухвала надіслана на його юридичну адресу рекомендованим листом.

У відзиві на позов, відповідач

позовні вимоги не визнав за мотивами повної оплати одержаного товару,

відповідач зазначає, що по накладної № 050011959 від 01.10.2005. дійсно був

поставлений товар, але оплата  здійснена

у повному об'ємі  , що підтверджується

чеками про оплату з вересня по листопад 2005 р.. Крім того. В кожної витратної

накладної зазначається борг клієнта, який виник по мірі поставки товару, однак,

в накладної № 05-0013884 від 16.11.2005., яка видана пізніш накладної №

05-0011692 від 28.09.2005.,  борг

відповідача не зазначений.

Розглянув матеріали справи,

заслухав доводи  представника позивача, а

також представника відповідача який брав участь у попередніх судових

засіданнях,  суд -

                              Встановив :

По накладної № 05-0011692 \1 від

28.09.2005.  позивач передав

відповідачеві товар на загальну суму 2708,88 грн. і по накладної № 05-0011959\1

від 01.10.2005. - на суму 1598,66 грн. , всього на загальну суму  4307,54 грн.

Як слідує із відзиву відповідача

факт одержання цього товару відповідач підтверджує.

Відповідно до ст.11, 509 Цивільного

кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій  договорів та інших правочинів, а також

дій  осіб, зобов'язанням є правовідношення,

в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 202 ЦК України

правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України

передбачено, що правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони

мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК

України договором є домовленість двох 

або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення

цивільних прав та обов'язків.

Згідно  ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним,

якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені

законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті

умови, щодо яких за заявою хоча ю однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до  п.3 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу

України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та

інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але

таких, які  йому не суперечать.

У накладних усі необхідні умови

договору купівлі-продажі, а саме: предмет (асортимент), ціна та кількість

товару, їх загальна вартість.    

Відповідно до ст. 655 Цивільного

кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає

або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

Ухвалою ГС АРК від 16.01.2007.,

враховуючи, твердження  відповідача про

повну оплату одержаного товару, по справі була призначена судово-бухгалтерська

експертиза, проведення якої доручено ТОВ Науково - дослідницька лабораторія

судових експертиз.

Згідно висновку експерта № 6 від

03.08.2007., здійсненого на підставі первісного бухгалтерського обліку позивача

та  наданих на експертизу документів

відповідачем,  підтверджується

заборгованість відповідача за поставлений товар в сумі  4307,81 грн.   

Оплату відповідач не здійснив,

заборгованість у розмірі пред'явленому позивачем 4307,54 грн. підлягає

стягненню.

Позовні вимоги у частині стягнення

збитків в сумі  700 грн., пов'язані   з оплатою 

позивачем юридичних послуг задоволенню не підлягають за такими

обставинами:

У доказ надання юридичних послуг

позивач  надав договір № 24\06 від

24.07.2006. про надання консультаційних послуг, укладений ТОВ «Еталон»

(Замовник) і СПД ОСОБА_2 (Виконавець), відповідно до якого позивач поручає та

оплачує, а Виконавець приймає на себе 

зобов'язання по наданню правових консультацій та  представлення інтересів Замовника в судах,

господарських судах (п.1.1. договору), оплата послуг Виконавця складає 700 грн.

за представлення інтересів Замовника  по

кожної справі (п.3.3. договору).

Згідно ст. 224 Господарського

кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське

зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,

повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси

якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження

її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена  сторона одержала б у разу належного виконання

зобов'язання  або додержання правил

здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського

кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою яка

допустила господарське правопорушення, включаються:  вартість втраченого, пошкодженого або

знищеного майна, визначена відповідно до 

вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим

суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),

понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою

стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала

збитків, мала право розрахувати у разі 

належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна

компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Однак, витрати на юридичні послуги,

які позивач розцінює як збитки, заподіяні з вини відповідача, не мають

необхідних ознак шкоди (її грошового вираження у формі збитків) відповідно до

вимог чинного законодавства.

Витрати позивача на юридичні

послуги не мають обов'язкового характеру, факт наявності цих витрат і розмір не

знаходиться у необхідному зв'язку із заборгованість, яку просить стягнути

позивач.

Тому збитки, пов'язані з оплатою

юридичної допомоги, наданої стороні по справі не адвокатом, неможна розцінювати

як збитки.

Подібну ж позицію займає і Вищий

господарський суд України і Верховний суд України (Постанова Вищого

господарського суду України від 05.05.2004. по справі № 41\327-1, Постанова

Верховного суду України від 01.10.2002. по справі № 30\63).

Також необхідно зазначити,  що строк дії договору про надання консультаційних

послуг встановлений у п.4.3. договору та 

закінчується 31.01.2006., тобто раніше дати реєстрації договору

24.07.2006., тобто не може бути прийнятий судом як доказ належного укладання

договору. Акт виповнених робіт по цьому договору та доказі оплати виконавцю

виконаних робіт, позивач також не надав.

Таким чином, вимоги позивача про

стягнення 700 грн. збитків, задоволенню не підлягають.

Згідно банківської виписки №

БВ-0000081 від 12.06.2007.  за проведення

судово-бухгалтерської експертизи позивач сплатив 1000 грн., яка відповідно до

ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з

відповідача.

 Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   підлягають стягненню з відповідача

пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні, яке відбулося

03 грудня 2007 р., оголошені тільки вступна та резолютивна частині рішення.

Відповідно до ст.84  Господарського процесуального кодексу України

рішення оформлено і підписано 13 грудня 2007 р.

З огляду на викладене та керуючись

ст. ст. 49, 82, 84 Господарського 

процесуального кодексу  Україні,

суд -

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства  з обмеженою відповідальність «Еталон», м.

Сімферополь, пер. Елеваторний,7 (р/р 26009120280001 в Ф ВАТ МКБ КРД м.

Сімферополь,  МФО 384685, ЗКПО

24689058)  4307,54 грн. заборгованості,

1000 грн. за проведення судової експертизи, 

84,05  грн. державного мита та

97,23  грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                       

Курапова З.І.