Постанова від 10.12.2025 по справі 927/84/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2025 р. Справа№ 927/84/16(758/13794/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 10.12.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024

у справі №927/84/16(758/13794/20) (cуддя Сидоренко А.С. )

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А"

до: 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_3 ;

3) ОСОБА_4 ;

4) Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова Марина Євгенівна;

2) Комунальне підприємство "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг"

про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації,

у межах справи №927/84/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД

до Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.12.2017, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 01.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є та зареєстрований в реєстрі за №1644; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: нежитлове приміщення №109 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 125,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000, номер запису про право власності 23686246); визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.06.2017, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений 01.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є та зареєстрований в реєстрі за №896; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно: нежитлове приміщення №109 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 55,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000, номер запису про право власності 20712991); визнано недійсним договір інвестування об`єкта нежитлового будівництва від 01.10.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього та ОСОБА_4 ; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 109 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 55,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000, номер запису про право власності 15460697); в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; стягнути з позивача суму сплачених судових витрат.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 заяву суддів Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. про самовідвід від розгляду справи №927/84/16 (758/13794/20) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) задоволено; відведено суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Шапрана В.В. від розгляду справи №927/84/16 (758/13794/20); матеріали справи №927/84/16 (758/13794/20) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Доманська М.Л.; судді: Сотніков С.В. та Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/84/16 (758/13794/20) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) до надходження матеріалів справи №927/84/16 (758/13794/20) до Північного апеляційного господарського суду.

05.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/84/16 (758/13794/20) в 5-ти томах.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024, яким суддю ОСОБА_5 звільнено у відставку, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Доманська М.Л.; судді: Сотніков С.В. та Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (18918,00 грн).

Вказану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 було направлено скаржнику поштовим повідомленням №0610216436140.

19.12.2024 представниця ОСОБА_1 - адвокат Дяченко Марина Ігорівна (докази повноважень на представництво скаржника наявні в матеріалах справи) зателефонувала до суду та повідомила, що її не долучено в систему "Електронний суд" та цього ж дня подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, в якій просила внести її особисті данні до додаткових відомостей у справу в системі "Електронний суд".

27.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" надійшло клопотання про повернення апеляційної скарги відповідачу, в якій позивач зазначає, що відповідач та його представник умисно не отримує поштової кореспонденції з метою затягування розгляду справи в апеляційній інстанції.

Зазначає, що відповідач навмисно подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді для затягування процесу, оскільки, на думку позивача сенсу в ній немає, адже апеляційна скарга була подана до суду в паперовому вигляді.

Зауважує, що апелянт повинен бути зацікавлений в отриманні ухвали, а отже вжити усіх заходів для цього, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, відповідно до якого сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Ухвала у справі №560/5541/20 від 17.11.2022) та додав, що відповідач може безкоштовно зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІДС.

30.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію від 27.12.2024 №8481-2661-1037-3674 на суму 18918,00 грн на доказ сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.

30.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" надійшли заперечення на клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в яких позивач зазначає, що скаржником не зазначена дата, коли ним отримана ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, що унеможливлює обчислення десятиденного строку та відсутнє клопотання про поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20); розгляд апеляційної скарги призначено на 26.03.2025 об 11 год. 30 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 05.03.2025; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 12.03.2025.

20.02.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу.

У судове засідання 26.03.2025 з`явилися представники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А", ОСОБА_1 та ОСОБА_1 особисто, всі інші учасники справи не з`явились.

У судовому засіданні представники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" та ОСОБА_1 надавали пояснення по суті справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) оголошено перерву на 07.05.2025.

05.05.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу.

У зв`язку з перебуванням у відпустці 07.05.2025 судді Сотнікова С.В., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі №927/84/16 (758/13794/20) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 07.05.2025 з`явилась представник ОСОБА_1 , інші учасники справи не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) відкладено на 26.05.2025.

У судове засідання 26.05.2025 з`явились представники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А", ОСОБА_1 та ОСОБА_1 особисто, всі інші учасники справи не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) оголошено перерву до 09.07.2025

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 09.07.2025 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №927/84/16 (758/13794/20) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) до свого провадження у новому складі суду.

У судове засідання 09.07.2025 з`явились представники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А", ОСОБА_1 та ОСОБА_1 особисто, всі інші учасники справи не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) відкладено на 17.09.2025; відповідно до частини 6 статті 176 ГПК України витребувано у Державної міграційної служби інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру щодо особи: ОСОБА_3 ; витребувану у Державної міграційної служби інформацію, зобов`язано надати суду у строк до 30.07.2025.

13.07.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Державної міграційної служби України надійшов лист, в якому зазначено, що за даними Єдиного державного демографічного реєстру ДМС, відомості стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного державного демографічного реєстру ДМС не вносилися.

У судове засідання 17.09.2025 з`явилися представники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А", ОСОБА_1 та ОСОБА_1 особисто, всі інші учасники справи не з`явились.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив суд, що ОСОБА_4 помер. Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" повідомив, що йому дана інформація невідома.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) оголошено перерву на 15.10.2025; витребувано у Державної міграційної служби інформацію про місце проживання чи перебування осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; витребувано у Міністерства юстиції України інформацію щодо реєстрації акту про смерть особи: ОСОБА_4 (за наявності такої інформації - додати копію акту про смерть зазначеної особи); зобов`язано витребувану у Державної міграційної служби та Міністерства юстиції України інформацію подати до суду у строк до 06.10.2025.

06.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Державної міграційної служби надійшов лист, в якому зазначено, що за наявними обліками відомчої інформаційної системи ДМС місце проживання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.07.1993 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.03.2021 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

08.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено, що у результаті проведеної перевірки за первинними та поновленими актовими записами цивільного стану (в межах Київської області) у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, встановлено факт відсутності державної реєстрації смерті (за період з 01.01.2018 по теперішній час) підпорядкованими відділами відносно вказаної у запиті особи.

У судове засідання 17.09.2025 з`явилися представники Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" та ОСОБА_1 , всі інші учасники справи не з`явились.

Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: оголосити перерву у розгляді апеляційної скарги до 19.11.2025 до 11:15, повторно витребувати у Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України та Державної міграційної служби України всю навну інформацію щодо декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_4 (із заначенням підстави внесення чи виключення даних).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) оголошено перерву на 19.11.2025; витребувано у Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України та Державної міграційної служби України всю навну інформацію щодо декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (із заначенням підстави внесення чи виключення даних) щодо особи: ОСОБА_4 ; зобов`язано витребувану інформацію надати до суду у строк до 05.11.2025.

17.10.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено, що для надання достовірної інформації з порушеного питання є необхідним повідомити відомості, за якими можливо ідентифікувати вказану особу, зокрема щодо дати її народження.

20.10.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Київській області Управління державної реєстрації надійшов лист, в якому зазначено, що у результаті проведеної перевірки за первинними та поновленими актовими записами цивільного стану (в межах Київської області) у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, встановлено факт відсутності державної реєстрації смерті (за період з 01.01.2018 по теперішній час) підпорядкованими відділами відносно вказаної у запиті особи.

22.10.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Державної міграційної служби України надійшов лист, в якому зазначено, що згідно з інформацією, яка міститься у відомчій інформаційній системі ДМС, місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться знятим 18.03.2021 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , по рішенню суду.

03.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено, що у зв`язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №927/84/16(758/13794/20) (вх. № 173724-22-25 від 06.10.2025) щодо витребування інформації про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 . Міністерство юстиції України додатково до листа від 16.10.2025 №149964/173724-22-25/19.3.1 повідомляє про направлення зазначеної ухвали міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України для здійснення відповідної перевірки, у тому числі за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, та інформування вказаний суд про результати до 05.11.2025.

03.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Державної податкової служби України надійшов лист, в якому зазначено, що на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №927/84/16 (758/13794/20) повідомляється, що, станом на 27.10.2025, фізична особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований за місцем проживання по даті внесення до Державного реєстру: станом на 21.07.2006: АДРЕСА_3 .

03.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Управління державної реєстрації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Луганської області, не виявлено.

10.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Управління державної реєстрації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівській області надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівській області, не виявлено.

10.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Управління державної реєстрації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківській області надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Харківській області, не виявлено.

10.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Управління державної реєстрації Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Сумській області, не виявлено.

10.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Управління державної реєстрації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Донецькій області надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Донецькій області, не виявлено.

10.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Управління державної реєстрації Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану по Автономній республіці Крим та м. Севастополю, не виявлено.

10.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції Управління державної реєстрації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Луганської області, не виявлено.

12.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва, Київської та Черкаської областей, не виявлено.

12.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської та Чернівецької областей, не виявлено.

12.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України Управління державної реєстрації Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей, не виявлено.

12.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено, що за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану Львівської, Волинської і Рівненської областей, не виявлено.

12.11.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від Пенсійного фонду України надійшов лист, в якому зазначено, що ОСОБА_4 , як одержувач пенсії та інших соціальних виплат на обліку не перебуває.

19.11.2025 суддя Козир Т.П., що входить до складу колегії суддів, якою розглядається дана апеляційна скарга, знаходилась у відпустці, у зв`язку з чим судове засідання 19.11.2025 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) призначено на 10.12.2025 об 11 год. 45 хв.

10.12.2025 через канцелярію до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А".

10.12.2025 у судове засідання з`явився представник скаржника. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила задовольнити заяву позивача про розгляд справи без участі представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

У судовому засіданні представником скаржника заявлено клопотання про зупинення розгляду справи до знаходження особи, яка може представляти ОСОБА_4 .

В обґрунтування заявленого клопотання, представник скаржника зазначила, що відповідно до рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2021 у справі № 359/8065/20 ОСОБА_4 визнано безвісно відсутнім.

Колегією суддів досліджено вищевказане судове рішення та доводи представника скаржника, відхилено клопотання представника скаржника про зупинення розгляду справи, оскільки визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім не є обов`язковою та безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі, з урахуванням розумності строків розгляду справи судом, а також вжиття судом всіх належних заходів щодо знаходження інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 та повідомлення його про справу на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі до знаходження особи, яка може представляти ОСОБА_4 . Справа розглядається в суді з 24.02.2021 (дата порушення справи). Рішення суду про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім датоване 02.02.2021.До цього часу не з`явилося в суді жодних відомостей про особу, яка може представляти ОСОБА_4 .

Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що у даній справі слід застосувати позовну давність, оскільки ОСББ "ОСББ В 16А" зареєстровано 15.09.2017, приймаючи будинок в своє управління ОСББ було відомо про всі наявні приміщення, в тому числі і офісне приміщення № 109 по АДРЕСА_1, проте, позивач звернувся з позовом 01.12.2020, тобто з пропуском строку позовної давності. Скаржник зазначає, що нежитлове приміщення № 109 по АДРЕСА_1 - є ізольованим приміщенням в багатоквартирному будинку, що не належить житловому Фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна, тому є помилковими висновки суду першої інстанції відносно того, що вищевказане приміщення є допоміжним та призначено для задоволення побутових потреб позивача. Апелянт посилається на судову практику, відповідно до якої заявлення позовної вимоги про визнання недійсним договору без застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16(758/13794/20) залишити без змін, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього (надалі - боржник) на підставі ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ронського Р.М.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2019 звільнено арбітражного керуючого Ронського Р.М. від виконання повноважень ліквідатора Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього з покладенням обов`язків останнього на арбітражного керуючого Демчана О.І.

04.12.2020 до Подільського районного суду міста Києва надійшла позовна заява (з урахуванням уточненої позовної заяви) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" до ОСОБА_1 , у якій позивач просив:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_3 (продавець), посвідчений 01.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Єгоровою М.Є за № 1644,

- скасувати державну реєстрацію права власності № 23686246: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975430380000, об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 109, об`єкт житлової нерухомості: ні, загальна площа (кв. м): 125,5, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 23686246, дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 12:28:52, державний реєстратор: приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1644, виданий 01.12.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова М.Є., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38467888 від 01.12.2017 12:39:27, приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 09.10.1998, видавник: Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві, країна громадянства: Україна;

- скасувати державну реєстрацію змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 975430380000, на підставі якої було збільшено площу нежитлового прийміщення № 109 на 70,0 кв. м до 125,5 кв. м. (рішення ОСОБА_6 Державного реєстратора Комунального підприємства "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40441879) від 02.04.2018;

- скасувати державну реєстрацію права власності № 23686246: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975430380000, об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 109, об`єкт житлової нерухомості: ні, загальна площа (кв. м): 55,5, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 23686246, дата, час державної реєстрації: 01.12.2017 12:28:52, державний реєстратор: приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1644, виданий 01.12.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова М.Є., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38467888 від 01.12.2017 12:39:27, приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 09.10.1998, видавник: Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві, країна громадянства: Україна;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), посвідчений 01.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа Єгоровою М.Є за № 896;

- скасувати державну реєстрацію права власності № 20712911: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975430380000, об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 109, об`єкт житлової нерухомості: ні, загальна площа (кв. м): 55,5, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 20712991, дата, час державної реєстрації: 01.06.2017 12:45:17, державний реєстратор: приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 896, виданий 01.06.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова М.Є., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35483641 від 01.06.2017 13:12:34, приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_5 , виданий 22.03.2006, видавник: Шевченківське РУ ГУ МВС України в місті Києві, країна громадянства: Україна;

- визнати недійсним Договір інвестування об`єкта нежитлового будівництва від 01.10.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та ОСОБА_4 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності № 15460697: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975430380000, об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 109, об`єкт житлової нерухомості: ні, загальна площа (кв. м): 55,5, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 15460697, дата, час державної реєстрації: 13.07.2016 20:00:43, державний реєстратор: приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, підстава виникнення права власності: Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 26.01.2015, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "УТГ КОНСТРАКШН"; Договір інвестування об`єкта нежитлового будівництва, серія та номер: б/н, виданий 01.10.2010, видавник: укладений між ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та гр. ОСОБА_4 ; Довідка, серія та номер: 4/11-1, виданий 04.11.2010, видавник: Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього; Акт прийому-передачі офісного приміщення установнику, серія та номер: б/н, виданий 04.11.2010, видавник: складений між Публічним акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та гр. ОСОБА_4 , підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30521252 від 19.07.2016 11:51:17, приватний нотаріус Єгорова Марина Євгенівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, форма власності: приватна, розмір частки: 1, власник: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_6 , виданий 02.04.2009, видавник: Бориспільський МВ ГУ МВС України в Київській області, країна громадянства: Україна.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що жодних рішень щодо продажу об`єкту нерухомості ним не приймалось, у зв`язку з чим укладення спірного Договору суперечить нормам Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту Об`єднання щодо погодження умов використання спільного майна, погодження умов відповідних договорів тощо.

Також позивач вказував, що оскільки спірне приміщення є складовою частиною складної речі - житлового будинку по АДРЕСА_1 , є допоміжним приміщенням та призначене для побутового обслуговування мешканців цього будинку, пов`язане з будинком спільним призначенням та є його приналежністю, воно не могло бути зареєстрованим як окреме нерухоме майно; спірне приміщення не підлягало державній реєстрації як окремий об`єкт нерухомого майна у складі житлового будинку № 16 взагалі, та на праві власності за ОСОБА_1 , зокрема, у статусі нежитлового приміщення № 109 загальною площею 125,5 м2.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №758/13794/20 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11.10.2023 заяву представника позивача Шукліна О.С. про залучення до участі у справі співвідповідачів та третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Комунальний Центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг".

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14.05.2024 цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16а" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова Марина Євгенівна, Комунальне підприємство "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" передано на розгляд Господарському суду Чернігівської області.

18.06.2024 матеріали справи № 758/13794/20 надійшли до Господарського суду Чернігівської області; справі присвоєно єдиний унікальний номер 927/84/16 (758/13794/20).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2024 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації (справа № 758/13794/20) прийнято та приєднано до матеріалів справи № 927/84/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього; розгляд позовної заяви здійснено в межах справи № 927/84/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16 (758/13794/20) позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.12.2017, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений 01.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є та зареєстрований в реєстрі за №1644; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: нежитлове приміщення №109 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 125,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000, номер запису про право власності 23686246); визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01.06.2017, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений 01.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є та зареєстрований в реєстрі за №896; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно: нежитлове приміщення №109 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 55,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000, номер запису про право власності 20712991); визнано недійсним договір інвестування об`єкта нежитлового будівництва від 01.10.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством Трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього та ОСОБА_4 ; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 109 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 55,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000, номер запису про право власності 15460697); в решті позову відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Розпорядженням Виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільська районна у м. Києві державна адміністрація) від 27.06.2008 № 1034 "Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки" (IV-й; VI-й; ХІ-й пускові комплекси) було затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки", а саме житлових будинків по АДРЕСА_1 (IV пусковий комплекс).

Згідно з Додатком № 2 до вищевказаного розпорядження серед переліку об`єктів житлово- цивільного призначення, прийнятих в експлуатацію вказано, зокрема, будівництво 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки" (IV-й пусковий комплекс), а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1. Загальна площа будинку становить 520,0 кв.м, житлова площа квартир будинку становить 227,0 кв.м., кількість поверхів: 3 з підвалом + мансарда; кількість квартир 6, замовник: ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього; прийнято на баланс експлуатаційної організації TOB "Житлокомфорт".

Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зареєстрованого ІДАБК у м. Києві 24.07.2008 за №226, затвердженого розпорядженням Подільської РДА від 27.06.2008 за № 1034, прийнято в експлуатацію житловий будинок № АДРЕСА_1 (поштова адреса - № 16А, вул. Воздвиженська).

Розпорядженням Виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільська районна у м. Києві державна адміністрація) від 31.01.2008 № 89 "Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки" (ІІ-й, ІІІ-й, IV-й; VI-й; VIІІ-й, ХІ-й, ХІІ-й пускові комплекси) затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом 1-ої черги забудови урочища Гончарі-Кожум`яки, а саме житлових будинків по вулиці Воздвиженській, 5-7 (XIII- пусковий комплекс); по вулиці Кожум`яцькій №16,16А,18,18А,20,20А,20Б,20В,20Г,22,22А (VIІІ-й пусковий комплекс), нежитлових приміщень (офіси) по АДРЕСА_1 (ІІІ-й пусковий комплекс), 5-7 (VIІ-й пусковий комплекс), 14, 16, 16А, 18, 20, 20А, 22 (IV-й пусковий комплекс), 51 (ХІ-й пусковий комплекс) та дахової котельні по АДРЕСА_1 (ІІІ-й пусковий комплекс) та основні показники об`єкту згідно з додатками.

Згідно з додатком № 18 до вищезгаданого розпорядження за переліком об`єктів житлово-цивільного призначення прийнятих в експлуатацію вказано, зокрема, об`єкт: будівництво 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки", а саме: нежитлові приміщення (офіси) по АДРЕСА_1 (IV-й пусковий комплекс). Площа нежитлових вбудованих приміщень 143,6 кв. м, в тому числі: гр. прим. № 7 - 71,6 кв.м; гр. прим. № 8 - 72,0 кв. м., замовник: ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього; прийнято на баланс експлуатаційної організації TOB "Житлокомфорт".

01.10.2010 між Публічним акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (сторона 1) та громадянином ОСОБА_4 (сторона 2) укладено Договір інвестування об`єкта нежитлового будівництва, згідно з умовами якого сторона 1 зобов`язується своїми силами і засобами, за рахунок залучення від сторони 2 коштів, збудувати і передати стороні 2 обумовлене офісне приміщення (об`єкт інвестування), а сторона 2 зобов`язується забезпечити відповідне фінансування об`єкту інвестування та прийняти його у свою власність на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору об`єкт інвестиційної діяльності - це офісне приміщення, яке не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Характеристики об`єкту інвестування: в збудованому офісному приміщенні виконуються: загальнобудівельні роботи, встановлюються вхідні двері, вікна, штукатурка стін всіх приміщень, крім ванної кімнати та с/в, цементна стяжка під чистову підлогу (в санвузлах та ванній кімнаті підготовка під чистову підлогу та гідроізоляція не виконується), системи водопостачання, каналізації (без сан-тех приладів), опалення, електрозабезпечення. Адреса: АДРЕСА_1, приміщення №109, поверх: цоколь, підвал, загальна площа 55,5 кв.м. (підлягає уточненню за актами БТІ).

Згідно з п.1.3 сторона 2 здійснює оплату грошових коштів по фіксованій на момент внесення чергового платежу вартості вимірної одиниці площі (з точністю до 0,01 кв.м.)

У п. 2.4 сторони передбачили, що Сторона 1 у відповідності до розпорядження Київської міської державної адміністрації №1820 "Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" надає Стороні 2 документи, необхідні для оформлення права власності на Офіс в державних органах: акт про прийняття об`єкту в експлуатацію та перелік інвесторів; акт прийому-передачі офісу Стороні 2, технічний паспорт на офіс, виданий БТІ (після сплати за окремим рахунком). Документи надаються протягом 60 діб після здачі будинку в експлуатацію за актом державної комісії.

Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього видало Довідку від 04.11.2010 №4/11-1 громадянину ОСОБА_4 відносно того, що станом на 04.11.2010 фактично внесені кошти 320750 грн, що відповідає 100 відсотковій оплаті відповідно до договору інвестування у нерухомість та управління майном від 01.10.2010. Загальна площа офісного приміщення №109, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, складає 55,5 кв.м. з функціональним призначенням - офіс (за технічним паспортом).

04.11.2010 Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього та громадянин ОСОБА_4 підписали Акт прийому-передачі офісного приміщення установнику, згідно з яким забудовник згідно з Договором інвестування у нерухомість та управління майном від 01.10.1010 збудував та передав у власність, а установник прийняв офісне приміщення за адресою АДРЕСА_1, приміщення №109. Загальна площа офісного приміщення №109 складає 55,5 кв.м. з функціональним призначенням - офіс (за технічним паспортом).

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.07.2016 державним реєстратором приватним нотаріусом Єгоровою Мариною Євгенівною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ проведено державну реєстрацію права власності № 15460697: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975430380000, об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 109, загальна площа (кв. м): 55,5, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 . Підстава виникнення права власності: Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 26.01.2015, видавник: ТОВ "УТГ Констракшн"; Договір інвестування об`єкта нежитлового будівництва, серія та номер: б/н, виданий 01.10.2010, видавник: укладений між ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та гр. ОСОБА_4 ; Довідка, серія та номер: 4/11-1, виданий 04.11.2010, видавник: Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього; Акт прийому-передачі офісного приміщення установнику, серія та номер: б/н, виданий 04.11.2010, видавник: складений між Публічним акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та гр. ОСОБА_4

01.06.2017 між гр. ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є та зареєстровано в реєстрі за №896.

Згідно з п. 1 даного Договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нежитлове приміщення №109, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 55,50 кв.м.

Нежитлове приміщення, що відчужується належить продавцю на праві власності та право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. 13.07.2016, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. 01.06.2017, індексний номер довідки: 88598600, номер запису про право власності 15460697, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000 (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 10 Договору за домовленістю сторін продаж нежитлового приміщення здійснено за 149710,00 грн, які покупець повністю сплатив продавцю до підписання цього договору.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.06.2017 державним реєстратором приватним нотаріусом Єгоровою Мариною Євгенівною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, проведено державну реєстрацію права власності № 20712911, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975430380000, об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 109, загальна площа (кв. м): 55,5, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 896, виданий 01.06.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова М.Є.

01.12.2017 між гр. ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є та зареєстровано в реєстрі за №1644.

Згідно з п. 1 даного Договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нежитлове приміщення №109, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 55,50 кв.м.

Нежитлове приміщення, що відчужується належить продавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є 01.06.2017 за реєстровим №896 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. 01.06.2017, індексний номер витягу: 88625631, номер запису про право власності 20712991, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000 (п.2 Договору).

Відповідно до п. 10 Договору за домовленістю сторін продаж нежитлового приміщення здійснено за 149781,00 грн, які покупець повністю сплатив продавцю до підписання цього договору.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2017 державним реєстратором приватним нотаріусом Єгоровою Мариною Євгенівною, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, проведено державну реєстрацію права власності № 23686246, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 975430380000, об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення № 109, загальна площа (кв. м): 55,5, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1644, виданий 01.12.2017, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єгорова М.Є.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.04.2018 державним реєстратором Комунального підприємства "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" Бойко Катериною Ігорівною зроблено запис щодо збільшення площі нежитлового приміщення № 109 з 55,5 кв.м до 125,5 кв. м. (індексний номер рішення 40441879).

Як вказує позивач у позовній заяві 27.05.2020 Головою Правління ОСББ "ОСББ в 16А" Шукліним О.С. було випадково помічено на веб сайті www.bn.ua оголошення із назвою - Продам помешкання 125 кв.м на АДРЕСА_1 , метро Контрактова площа. З метою встановлення дійсності факту продажу приміщення, Голова правління подзвонив по телефону, що розміщений на сайті оголошень та від імені потенційного покупця поцікавився чи дійсно продається підвал та чи є на нього документи. У відповідь співрозмовник повідомив, що пропозиція є актуальною та надіслав фотографії плану нежитлового приміщення № 109. При порівнянні із планом підвалу літери "А" будинку квартирного типу 16А на АДРЕСА_1 , виготовленим Комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" на звернення ОСББ "ОСББ в 16А" від 10.04.2019 за № 1004/19-1400 стало зрозумілим, що приміщення № 109, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_1 , майже повністю перекриває підвал будинку (який є місцем загального користування) за виключенням електрощитової (5 кв.м). Аналогічне оголошення розміщене на веб-сайті https://kvartorg.com.

ОСББ "ОСББ в 16А" 05.06.2020 звернулось із запитом про надання інформації за вих. № 0506/20-940 до Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації".

Листом Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 24.06.2020 № 062/14-6406 (И-2020) повідомлено, що в акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, затвердженого розпорядженням Подільської РДА від 31.01.2009 № 89 і зареєстрованого в ЩАБК у м. Києві від 05.06.2009 № 153-09 зазначено, що в експлуатацію прийняті вбудовані офісні приміщення в будинку з поштовою адресою: АДРЕСА_1, проектною площею 147,8 кв. м, а за технічним паспортом - 143,6 кв.м. Бюро не проводило технічну інвентаризацію допоміжних приміщень загальнобудинкового користування, які розташовані на першому поверсі будинку № АДРЕСА_1. Бюро не замовлялась і не проводилась технічна інвентаризація підвального поверху зазначеного будинку.

07.07.2020 ОСББ "ОСББ в 16А" звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із запитом про надання інформації за вих. № 0707/20-1700.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м Києві за дорученням Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.07.2020 № 40-11706 листом від 31.07.2020 №10/26-2/3107/07 було вказано, що в Департаменті відсутня інформація щодо прийняття в експлуатацію об`єктів на АДРЕСА_1 в Подільському районі міста Києві, крім прийнятих в експлуатацію актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту зареєстрованого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.07.2008 № 226.

За змістом ч. 1 ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

12.08.2017 установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ В 16А" було прийнято рішення про створення ОСББ та затвердження Статуту.

За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ в 16А" юридичну особу було зареєстровано 15.09.2017, номер запису: 1 071 102 0000 038959, ідентифікаційний код 41596112.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників і багатоквартирного будинку" Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

Вважаючи, що права співвласників порушені, ОСББ "ОСББ в 16А" звернулося до суду, зазначаючи, що порушення прав полягає у продажу третьою особою об`єкту нерухомості, якого не існує, та реєстрації права власності на неіснуюче приміщення на площах підвалу будинку АДРЕСА_1, що є загальнобудинковою територією.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені та регулюються Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно зі ст. 1, 5, 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Співвласники мають право, зокрема:

вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;

безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом.

Конституційний Суд України 02.03.2004 (справа № 1-2/2004) вирішив: в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так:

Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

При прийнятті даного рішення Конституційний Суд України зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т.ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Правовий режим майна, що перебуває у спільній власності власників квартир, має визначатися, відповідно до Конституції України (пункт 7 частини першої статті 92), виключно законами України.

Рішенням від 09.11.2011 (справа № 1-22/2011) Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 № 2482-XII зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

При прийнятті даного рішення Конституційний Суд України виходив з того, що відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їхній спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності.

Таким чином, на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку поширюється правовий режим як спільної сумісної, так і спільної часткової власності, який передбачає особливий порядок здійснення правомочностей власника щодо володіння, користування і розпорядження. При цьому в законодавчому порядку не виокремлюються суб`єкти права спільної власності залежно від підстав набуття права власності на квартиру.

Правовим регулюванням відносин спільної сумісної власності в Україні визначаються особливості здійснення прав власників, виходячи з її правового режиму і особливості полягають у різних формах реалізації відповідного права: при спільній сумісній власності - шляхом взаємного волевиявлення усіх співвласників, при спільній частковій власності - лише за волею власника відповідної частки, виділеної в натурі з майна, що є у спільній сумісній власності.

За законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям "мешканці" треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Офіційне тлумачення положень частини другої статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №14-рп/2011.

Так, в рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього".

Допоміжні приміщення, відповідно до частини другої статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічні приписи містить частина друга статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

При вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме, встановлення того, чи відноситься вони до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 914/843/17.

Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

У житлових будинках можуть бути як допоможні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо).

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц.

Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Виходячи з такої презумпції та з урахуванням принципу змагальності сторін, позивач не повинен доводити статус спірних приміщень як допоміжних, а навпаки, передусім відповідачі, які є їх набувачами, мають довести винятковий статус спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто, з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц).

При вирішенні даного спору та вирішенні питання наявності у Відповідачів повноважень на розпорядження спірними приміщеннями, ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень, а саме, встановлення того, чи відносяться вказані приміщення до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розпорядженням Виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільська районна у м. Києві державна адміністрація) «Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки" (IV-й; VI-й; ХІ-й пускові комплекси)» від 27.06.2008 № 1034 було затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки", а саме житлових будинків по АДРЕСА_1 (IV пусковий комплекс).

Згідно з Додатком № 2 до вищевказаного розпорядження серед переліку об`єктів житлово- цивільного призначення, прийнятих в експлуатацію вказано, зокрема, будівництво 1-ої черги забудови урочища "Гончарі-Кожум`яки" (IV-й пусковий комплекс), а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1. Загальна площа будинку становить 520,0 кв.м, житлова площа квартир будинку становить 227,0 кв.м., кількість поверхів: 3 з підвалом + мансарда; кількість квартир 6, замовник: ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього; прийнято на баланс експлуатаційної організації TOB "Житлокомфорт".

Тобто будинок по АДРЕСА_1 був побудований вже з підвальним приміщенням, що також відображено на Плані та в Експлікації приміщень будинку квартирного типу по вул. АДРЕСА_1.

Фактично укладення між Публічним акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та гр. ОСОБА_4 спірного Договору інвестування об`єкта нежитлового будівництва від 01.10.2010 відбулося вже після прийняття будинку в експлуатацію і як свідчить текст вказаного договору, він укладений фактично на проведення ремонтних робіт.

Укладаючи вказаний договір Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього не могло не знати, що підвальне приміщення фактично є допоміжним приміщенням, не мало окремого входу, не будувалось як нежитлове приміщення в структурі багатоквартирного будинку.

Таким чином, враховуючи відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне нежитлове приміщення, розташоване у підвалі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 фактично є місцем загального користування, є допоміжним приміщенням, призначеним для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (власників квартир), підвищення їх життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони не є ізольованими, оскільки не мали окремого входу з вулиці, належать до житлового фонду і не є самостійними об`єктами нерухомого майна. Матеріали справи не містять доказів того, що спірні приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема, проектної документації, акта введення в експлуатацію. Також відсутні в матеріалах справи і докази створення спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Судом першої інстанції вірно враховано, що в матеріалах справи відсутні документи, зокрема, акт про прийняття об`єкту в експлуатацію офісу та технічний паспорт на офіс, виданий БТІ, наявність яких передбачена Договором інвестування об`єкта нежитлового будівництва від 01.10.2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та гр. ОСОБА_4 .

В силу вказаних вище приписів Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спірні приміщення за своїми технічними та юридичними характеристиками входять до переліку допоміжних приміщень будинку та є призначеними для його обслуговування, спірні приміщення є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, а тому не могли бути власністю відповідачів і, як наслідок, - предметом спірних договорів.

Скаржник ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не довів винятковий статус спірного приміщення, як ізольованого приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна непромислового характеру, як офіс, та не підпадає під правовий режим допоміжних приміщень; тягар доведення вказаного покладається на відповідачів.

Так, позивач не повинен доводити статус спірних приміщень як допоміжних, а навпаки, передусім відповідачі, які є їх набувачами, мають довести винятковий статус спірних приміщень як ізольованих приміщень в багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто, з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц).

Добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Сама по собі правова природа добросовісності означає, що особа придбаваючи той чи інший актив, не знала, і проявивши розумну обачність, не могла знати про те, що актив є проблемним та існують права та претензії третіх осіб на нього.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належать, в тому числі, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За положеннями частини 2 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні таких спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Слід зауважити, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують, при цьому, виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Таким чином, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Так, статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також і відповідні положення ГПК України, що наводилися раніше кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 26 Закону № 1952-IV встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема, не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 914/554/19 вказано на те, що особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

У межах даних правовідносин, враховуючи особливості правової природи спірних приміщень, позов про витребування майна може бути реалізований шляхом припинення права власності, внаслідок чого співвласники спільного майна багатоквартирного будинку матимуть змогу відновити та захистити право спільної сумісної власності на такі приміщення. (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №).

Враховуючи вищенаведені висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а також наявні в матеріалах справи письмові докази, набуття відповідачами права власності на спірний об`єкт не можна вважати добросовісним, оскільки з моменту введення в експлуатацію багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 спірне приміщення є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку і не могло бути предметом спірних договорів, як наслідок - зміст спірних договорів є таким, що суперечить Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема, змісту ст.ст. 4 - 6, а, отже, даний факт є підставою для визнання їх недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації прав власності є належним способом захисту, оскільки внаслідок задоволення заявлених позовних вимог буде припинено право власності на спірне майно всіх осіб, які були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власники нежитлового приміщення (окремого об`єкта нерухомого майна), та буде відновлено право спільної власності власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на допоміжне приміщення багатоквартирного будинку - підвал.

Оцінюючи доводи відповідача Лебединця О.Г., що він є добросовісним набувачем спірного нежитлового приміщення, оскільки набув право власності на законних підставах, суд вважає за необхідне вказати таке.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (ст.1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Судова практика ЄСПЛ констатує наявність порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у разі, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не був дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Суд враховує, що можливість втручання у право власності шляхом визнання недійсними правочинів передбачена відповідними ЦК України, підстави для такого визнання є доступними, чіткими, а наслідки їхнього застосування - передбачуваними для сторін правочинів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке втручання переслідує легітимну мету - захист права спільної власності власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на допоміжне приміщення багатоквартирного будинку - підвал.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати відповідачів добросовісними набувачами, а даний позов таким, що не відповідає критерію пропорційності втручання у мирне володіння майном.

Лебединець О.Г., в свою чергу, має право захистити свої права шляхом звернення до ОСОБА_3 з вимогою про застосування правових наслідків недійсності правочину із підтвердженням належними доказами розміру сплачених за відповідним договором коштів та їх перерахування продавцеві за спірним договором.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності Лебединця О.Г. на нерухоме майно: нежитлове приміщення № 109 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 55,5 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 975430380000, номер запису про право власності 23686246), а також скасування державної реєстрації змін щодо збільшення площі цього нерухомого майна з 55,5 м2 до 125,5 м2 не підлягають задоволенню, оскільки задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на це ж нерухоме майно з визначенням актуальних відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо площі приміщення, призведе до втрати чинності всіх інших записів щодо цього майна.

При цьому суд звертає увагу на те, що скаржником в суді не доведено легітимних підстав збільшення площі спірного нерухомого майна з 55,5 м2 до 125,5 м2.

Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву від 27.10.2023 про застосування строків позовної давності, в обґрунтування якої заявник вказував, що ОСББ "ОСББ В16А" зареєстровано 15.09.2017, підставою реєстрації права власності за відповідачем нежитлового приміщення № 109 став договір купівлі-продажу, посвідчений 01.12.2017 і позивач знав про вчинення даного правочину. З позовом же звернувся лише 01.12.2020, тобто з порушенням строку позовної давності.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Як вказує Позивач, він довідався про зареєстроване право власності на спірне приміщення фактично з мережі інтернет, у зв`язку з розміщенням там відповідних оголошень щодо продажу спірного майна 27.05.2020.

Судом першої інстанції вірно взято до уваги, що позивач не є стороною договору від 01.12.2017, доказів того, що про порушення прав співвласників багатоквартирного будинку внаслідок укладання спірних договорів та здійснення державної реєстрації прав власності позивач дізнався (або міг дізнатися) раніше, аніж про це зазначено в позові, відповідачем суду не надано.

Позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації була подана до Подільського районного суду міста Києва 01.12.2020, тобто в межах трирічного строку позовної давності, а тому позивач не пропустив строк позовної давності, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до частини 4 статті 267 ЦК.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16(758/13794/20) - без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2024 у справі №927/84/16(758/13794/20) залишити без змін.

Матеріали справи № 927/84/16(758/13794/20) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 16.12.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

Т.П. Козир