Постанова від 08.12.2025 по справі 910/18969/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2025 р. Справа№ 910/18969/23 (910/1907/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Станіка С.Р.

Доманської М.Л.

за участі секретаря Вага В.В.

та за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" - арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 (повне рішення складено 20.06.2024)

у справі № 910/18969/23(910/1907/24) (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" арбітражного керуючого В`язовченко Анатолія Михайловича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева Фінанс"

та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент"

про визнання недійсними правочинів,

в межах справи № 910/18969/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент"

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/18969/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкар" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024.

У лютому 2024 року розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" - арбітражний керуючий В`язовченко Анатолія Михайловича (далі - позивач) в межах вказаної справи про банкрутство звернувся у Господарський суд міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева Фінанс" (далі - відповідач 1, ТОВ "ФК "Женева Фінанс") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" (далі - відповідач 2, боржник, ТОВ "Конгрес Девелопмент"), у якій просив суд:

- визнати недійсним договір фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 року, укладений між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" та ТОВ "Конгрес Девелопмент";

- визнати недійним іпотечний договір від 15.05.2020 року, укладений між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" та ТОВ "Конгрес Девелопмент".

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні правочини є фраудаторними, оскільки отримавши по договору фінансового кредиту фінансовий актив 40000000,00 грн під 15% річних ТОВ "Конгрес Девелопмент" передав його в управління ТОВ "Європейське ощадне товариство", яке є пов`язаною особою із ТОВ "ФК "Женерва Фінанс", під 11% річних, на явно збиткових для себе умовах, що суперечить меті підприємницької діяльності - отримання прибутку, при цьому по договору іпотеки передано готельно-офісний та торгівельно-розважальний центр, загальною площею 18 667,00 кв.м., розташований за адресою: м.Київ, вул. Молодогвардійська, 32, який є єдиним активом боржника, за рахунок якого можливо погашення боргів перед кредиторами, зокрема ТОВ "Техкар" .

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач 2 посилався на те, що договір позики між боржником та ТОВ "Техкар" було укладено через 12 днів після укладення спірних договорів, а на їх укладення була надано згода загальних зборів учасників товариства; частина приміщень готельно-офісного та торгівельно-розважального центру була передана в користування військовій частині; спірними договорами не порушуються права та інтереси позивача; згадка позивача про нібито пов`язаність відповідачів не відповідає дійсності; фраудаторність не може застосовуватись до спірних договорів; позивачем обрано неефективний спосіб захисту права, яке він вважає порушеним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" - арбітражний керуючий В`язовченко Анатолій Михайлович звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки розпорядник майна має право звертатись із позовом про недійсність правочинів боржника; укладення ТОВ "Конгрес Девелопмент" правочинів із залучення кредитних коштів зі сплатою кредитору процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних, з одночасним розміщенням цих коштів у ТОВ "Європейське ощадне товариство" з процентною ставкою на рівні 11 % річних, позбавлено економічної доцільності, суперечить меті підприємницької діяльності - отримання прибутку, крім того, укладення оспорюваних правочинів не відповідає меті створення товариства; вчинення ТОВ "Конгрес Девелопмент" зазначених правочинів відбулося з метою унеможливлення задоволення вимог іншого кредитора - ТОВ "Техкар" за рахунок іпотечного майна і може бути кваліфіковане лише як зловживання правом, оскільки укладено правочин на шкоду майновим інтересам одного із кредиторів; в матеріалах справи є однозначні, допустимі і відносні докази про те, що ТОВ "ФК "Женева Фіганс", ТОВ "Конгрес Девелопмент" та ТОВ "Європейське ощадне товариство" є пов`язаними особами, які уклали оспорювані фраудаторні угоди; висновок про те, що укладення договору фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 та іпотечного договору від 15.05.2020 раніше договору позики від 27.05.2020 №2705/2020 виключає можливість фраудаторності у даному випадку є помилковим.

Представник відповідача 2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, додержуючись доводів, які викладені у відзиві на позовну заяву.

У письмових поясненнях від 29.09.2024 позивач навів свої заперечення проти доводів, викладених відповідачем 2 у відзиві на апеляційну скаргу.

У додаткових поясненнях від 10.10.2024 представник відповідача 2 навів свої доводи в заперечення пояснень позивача.

03.12.2024 представник відповідача 2 подав заяву про закриття провадження у справі, з посиланням на те, що повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого В`язовченко А.М. припинені.

У додаткових поясненнях від 25.03.2025 позивач навів свої доводи щодо руху коштів за спірними правочинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 року у справі №910/18969/23(910/1907/24) задоволено.

Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі №910/18969/23(910/1907/24).

Ухвала мотивована тим, що враховуючи в сукупності те, що (1) розпорядник майна ТОВ "Конгрес Девелопмент" арбітражний керуючий В`язовченко А. М. звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 у справі №910/18969/23(910/1907/24), (2) проте 22.08.2024 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду по справі №910/18969/23 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 (якою зокрема призначено розпорядником майна ТОВ "Конгрес Девелопмент" арбітражного керуючого - В`язовченка А. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 (якою вказана ухвала залишена в силі), і справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, (3) яким призначено розпорядником майна ТОВ "Конгрес Девелопмент" арбітражного керуючого Комлика І. С., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна ТОВ "Конгрес Девелопмент" арбітражного керуючого В`язовченка А. М. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 року у справі №910/18969/23(910/1907/24) підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2025 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" та арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі № 910/18969/23 (910/1907/24) скасовано; справу №910/18969/23 (910/1907/24) направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що станом на дату подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції розпорядником майна ТОВ "Конгрес Девелопмент" був арбітражний керуючий В`язовченко А.М., який був наділений відповідними повноваженнями в силу закону та ухвали господарського суду про його призначення розпорядником майна. Відтак у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для застосування норм п. 2 ч. 1 ст. 264 ГПК України щодо закриття апеляційного провадження у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати. Колегія суддів зазначила, що втрата арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство через заміну його іншим арбітражним керуючим не нівелює вчинені попереднім арбітражним керуючим процесуальні дії, здійснені ним на виконання вимог КУзПБ та ГПК України. Додатково Суд звернув увагу, що розпорядник майна, якого призначено замість попередника, у випадку непідтримання ним позиції щодо поданої його попередником апеляційної скарги, не позбавлений права в порядку ст. 266 ГПК України відмовитися від апеляційної скарги.

У письмових поясненнях від 22.09.2025 керівник відповідача 2 навів свої доводи щодо обставин справи та вважає, що доводи апеляційної скарги розпорядника майна арбітражного керуючого В`язовченка А.М. від 27.06.2025 законні та обґрунтовані, заперечення проти них безпідставні.

Позивач - арбітражний керуючий В`язовченко А.М. (апелянт) у судовому засіданні 10.11.2025 підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник відповідача 2 - Комаровський Д.В. (керівник) у судовому засіданні 10.11.2025 вважав доводи апеляційної скарги обґрунтованими.

Представник відповідача 2 - Макєєв Є.Ю. (адвокат) у судовому засіданні 10.11.2025 вважав доводи апеляційної скарги обґрунтованими.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2025.

11.11.2025 від представників відповідача 2 (адвоката та керівника) надійшли докази повідомлення про дану справу арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича, який наразі є розпорядником майна ТОВ "Конгрес Девелопмент".

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Представники сторін у судове засідання 08.12.2025 не з`явились.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України та враховуючи рекомендації, викладені у пунктах 2.2 та 2.3 Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 04 лютого 2020 року було проведено державну реєстрацію ТОВ "Конгрес Девелопмент", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Засновниками вказаного товариства є ТОВ "ФК "Інвестохіллс Вест" (статутний внесок 40 000 000 грн (50%)) та ТОВ "ФК Горізонт" (статутний внесок 40 000 000 грн (50%)), кінцеві бенефіціарні власники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК Горізонт" було зареєстровано 09.12.2013, засновниками вказаного товариства є ТОВ "Обрій" (статутний внесок 29 999 586,00 грн (100%) та ОСОБА_3 (статутний внесок 414,00 грн (0%), кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_3 .

08.05.2020 загальними зборами учасників ТОВ "Конгрес Девелопмент" було прийняте рішення, оформлене протоколом №2, про укладення з ТОВ "ФК "Женева Фінанс" договору фінансового кредиту, загальна сума кредиту не більше 40 000 000,00 грн, строк кредитування - не більше 24-х місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі не більше 18% річних, в забезпечення виконання Товариством своїх зобов`язань за договором кредиту передати в іпотеку ТОВ "ФК "Женева Фінанс" належне Товариству на праві власності нерухоме майно, а саме: готельно-офісний та торгівельно-розважальний центр, загальною площею 18 667,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим укласти відповідний договір іпотеки.

15.05.2020 між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" (кредитодавець) та ТОВ "Конгрес Девелопмент" (позичальник) укладено договір фінансового кредиту № 15/05-2020 (далі - договір кредиту), за яким ТОВ "ФК "Женева Фінанс" зобов`язується надати ТОВ "Конгрес Девелопмент" грошові кошти в сумі 40000000,00 грн до 14.05.2021 на умовах зворотності, строковості, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних. Тип процентної ставки - фіксована.

У пункті 4.1 договору кредиту встановлено, що даний кредит забезпечується іпотекою нерухомого майна, а саме: готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу, загального площею 18 667,00 кв.м,. що розташований за адресою: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, та належить позичальнику на праві власності.

Крім визначеного в п. 4.1 цього договору забезпечення, кредит також забезпечується всім належним позичальнику на праві власності майном та коштами, на які згідно чинного законодавства України може бути звернено стягнення.

У цей же день, 15.05.2020, між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" (іпотекодержатель) та ТОВ "Конгрес Девелопментт" (іпотекодавець) укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А., зареєстрований у реєстрі за № 373 (далі - іпотечний договір).

Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за договором фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, загального площею 18 667,00 кв.м,. розташований за адресою: 03151, м. Київ, вул.Молодогвардійська, 32.

Згідно з пунктом 1.3 іпотечного договору узгоджена ціна предмета іпотеки, визначена сторонами, становить у розмірі 40 000 000,00 грн.

На даному іпотечному договорі встановлено заборону відчуження спірного нерухомого майна.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК "Женева Фінанс" було зареєстровано 26.12.2019, засновником вказаного товариства є ТОВ "Європейське ощадне товариство" (статутний внесок 60 505 050,50 (100%)), кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_6 ( Кіпр ).

20.05.2020 між ТОВ "Європейське ощадне товариство" (фінансова установа) та ТОВ "Конгрес Девелопмент" (вкладник) укладено договір № 20-05/2020 залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення, відповідно до якого фінансова установа в порядку та на умовах, визначених цим договором, залучає від вкладника фінансові активи із зобов`язанням щодо наступного їх повернення та сплати процентів (винагороди) за користування такими активами, а вкладник зобов`язується передати фінансовій установі такі активи у визначені договором строки та розміри.

У пунктах 2.1, 2.2 договору вказано, що розмір залучених фінансових активів становить 40 000 000,00 грн. За користування фінансовими активами фінансова установа сплачує вкладнику проценти в розмірі 11 % річних за кожен день користування.

Фінансова установа зобов`язується повністю повернути вкладнику суму отриманих фінансових активів не пізніше 30.04.2020 (пункт 4.3 договору).

26.05.2020 загальними зборами учасників ТОВ "Конгрес Девелопмент" було прийняте рішення, оформлене протоколом №4, про укладення з ТОВ "Техкар" договору позики, загальна сума позики не більше 40 000 000,00 грн, строк користування - не більше 24-х місяців, в забезпечення виконання Товариством своїх зобов`язань за договором позики передати в іпотеку ТОВ "Техкар" належне Товариству на праві власності нерухоме майно, а саме: готельно-офісний та торгівельно-розважальний центр, загальною площею 18667,00 кв.м., розташований за адресою: м.Київ, вул. Молодогвардійська, 32, у зв`язку із чим укласти з ТОВ "Техкар" відповідний договір іпотеки або договір про внесення змін до Іпотечного договору від 15.05.2020.

27.05.2020 між ТОВ "Техкар" (позикодавець) та ТОВ "Конгрес Девелопмент" (позичальник) укладено Договір позики №2705/2020 (далі - договір позики), у п. 1.1 даного договору передбачено, що за цим Договором позикодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у сумі 40000 000,00 грн.

У п. 1.4 договору зазначено строк дії договору з 27.05.2020 по 14.05.2020.

У цей же день, 27.05.2020, між ТОВ "ФК "Женева Фінанс", ТОВ "Техкар" та ТОВ "Конгрес Девелопмент" укладено договір про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору, посвідченого 15.05.2020 Юдіним М. А., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, за реєстровим №373, що зареєстровано в реєстрі №405.

Згідно додаткового договору сторони вирішили викласти преамбулу Іпотечного договору в іншій редакції, за якою ТОВ "ФК "Женева Фінанс" та ТОВ "Техкар" є Іпотекодержателями; Кредитним договором є: Договір фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020, що Укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем 1; Договір позики №2705/2020 від 27.05.2020, що укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем 2.

Рішенням Київської міської ради від 4 листопада 2021 року № 3126/3167 "Про перейменування вулиці в Солом`янському районі міста Києва" перейменовано вулицю Молодогвардійську в Солом`янському районі міста Києва на вулицю Володимира Сікевича.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Техкар" було зареєстровано 28.03.2019, засновниками вказаного товариства є ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" (статутний внесок 500,00 грн (50%) та ТОВ "Рент Комерц" (статутний внесок 500,00 грн (50%), кінцеві бенефіціарні власники - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ассісто" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю в розмірі 57 251 126,05 грн.

На підтвердження своїх посилань Товариство з обмеженою відповідальністю "Ассісто", звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент", подало до суду копії договору фінансового кредиту від 15.05.2020 № 15/05-2020, договору від 06.01.2023 №06-01/2023-1 про відступлення права вимоги за договором фінансового кредиту, Акт приймання-передачі документації до договору про відступлення права вимоги за договором фінансового кредиту, рішення Господарського суду міста Києва №910/14974/20 від 19.01.2021.

Також у грудні 2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкар" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" з посиланням на наявність заборгованості в розмірі 5 000 000,00 грн.

На підтвердження своїх посилань Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкар", звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент", подало до суду в копіях договір позики від 27.05.2020 №2705/2020, платіжні доручення №2 від 29.05.2020, №3 від 01.06.2020, №4 від 02.06.2020, банківські виписки по рахунку ТОВ "Техкар" за період з 29.05.2019 по 02.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/18969/23 вирішено, у тому числі:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ассісто" у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент".

2. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент".

3. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" в розмірі 5 000 000,00 грн.

4. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

5. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент".

6. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент", текст якого додається.

7. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 81 від 18.02.2013).

Арбітражний керуючий В`язовченко Анатолій Михайлович, після призначення його розпорядником майна ТОВ "Конгрес Девелопмент", звернувся до суду із даним позовом та просив визнати недійсними договір фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 та іпотечний договір від 15.05.2020.

В обґрунтування позовних вимог арбітражний керуючий посилався на те, що вказані правочини є фраудаторними та укладені з метою уникнення боржником виконання своїх зобов`язань перед кредитором ТОВ "Техкар" за договором позики від 27.05.2020 № 2705/2020, через штучно створені боргові зобов`язання ТОВ "Конгрес Девелопмент" перед ТОВ "ФК "Женева Фінанс", ТОВ "Європейське ощадне товариство". Невигідність цих правочинів та невідповідність їх вимогам закону обумовлена також пов`язаністю цих товариств та їхніх афілійованих осіб, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.11.2022 у справі № 461/4079/22. Крім того, за доводами позивача, виконавчий директор ТОВ "Конгрес Девелопмент" Курінний С. Ю. діє всупереч інтересам товариства внаслідок визнання боргу ТОВ "Конгрес Девелопмент" перед ТОВ "Ассісто" та сприяє стягненню за рахунок належного боржнику готельно-офісного на торгівельно-розважального комплексу загальною площею 18 668,00 кв.м., розташованого за адресою: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32, штучно створених боргових зобов`язань перед ТОВ "Ассісто".

У відзиві на позовну заяву відповідач 2, заперечуючи проти задоволення позову, зауважив, що спірний договір іпотеки забезпечує виконання за двома договорами, в тому числі, за укладеним між боржником та ТОВ "Техкар" договором позики від 27.05.2020 № 2705/2020. При цьому, оспорюваний договір фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 укладений до договору позики від 27.05.2020 № 2705/2020. Також відповідач 2 наголосив на відсутності порушення спірними договорами прав та інтересів позивача та на обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав.

За наслідком розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявність у спірних договорів ознак фраудаторності.

Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Таким чином, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Щодо наявності чи відсутності у арбітражного керуючого (розпорядника майна) права на звернення до суду із даним позовом, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із абзацом 20 статті 1 КУзПБ розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном боржника.

Частиною 1 статті 44 КУзПБ визначено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Відповідно до частини 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Частиною 3 статті 44 КУзПБ визначено обов`язки розпорядника майна, згідно яких розпорядник майна зобов`язаний, у тому числі, вживати заходів для захисту майна боржника.

Відповідно до частини 9 статті 44 КУзПБ розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Отже, на стадії розпорядження майном КУзПБ визначив повноваження розпорядника майна щодо звернення з вимогою про визнання недійсними угод (правочинів), укладених боржником.

Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №922/1134/17, від 23.11.2022 у справі №918/1174/20 (918/559/21) та від 30.03.2023 у справі №905/2307/21 (905/496/22)).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що арбітражний керуючий - розпорядник майна боржника має право на звернення в порядку статей 7, 44 КУзПБ в межах справи про банкрутство боржника з позовом до суду про визнання недійсним правочину боржника.

Предметом розгляду даного спору є матеріально-правова вимога арбітражного керуючого - розпорядника майна до відповідачів про визнання недійсним правочинів з підстав їх фраудаторності.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки між відповідачами у даній справі виникли на підставі договору фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 року та іпотечного договору від 15.05.2020 року.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015р. № 6-301цс15 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №916/5073/15).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до статті 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки, сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).

Водночас, розгляд та захист порушених прав у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів.

Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника, вчинених ним після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Однак згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах від 28.10.2021 у справі №911/1012/13, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, укладення боржником договору поза межами відповідного "підозрілого періоду" (одного або трьох років, що передували відкриттю справи про банкрутства), визначеного, відповідно, статтею 20 Закону про банкрутство або статтею 42 КУзПБ, не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024, а оспорювані правочини були укладені 15.05.2020, тобто в поза межами "підозрілого періоду", однак, згідно вищенаведених правових позицій Верховного Суду, це не позбавляє арбітражного керуючого - розпорядника майна звернутись до суду з позовом про визнання їх недійсними.

Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимог іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності з огляду на презумпцію фраудаторності правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам.

Подібні за змістом висновки, зокрема, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові також зауважила, зокрема, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах. Водночас, остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин.

Відносно критеріїв (ознак), за якими спірний правочин може бути кваліфікований як фраудаторний, апеляційний господарський суд, з врахуванням сталих правових позицій Верховного Суду, зазначає наступне.

Так, за договором фінансового кредиту ТОВ "Конгрес Девелопмент" отримало від ТОВ "ФК "Женева Фінанс" в позику грошові кошти в сумі 40000000,00 грн до 14.05.2021 під 15% річних, а також між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" та ТОВ "Конгрес Девелопмент" укладено іпотечний договір, за яким ТОВ "Конгрес Девелопмент" у порядку забезпечення виконання зобов`язання за договором фінансового кредиту передав у іпотеку ТОВ "ФК "Женева Фінанс" готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 18 667,00 кв. м., розташований за адресою: 03151, вул.Молодогвардійська (наразі - вул. Володимира Сікевича), 32.

Після отримання позики ТОВ "Конгрес Девелопмент" менше, ніж через тиждень, передав всі ці кошти в сумі 40 000 000,00 грн, отримані в позику від ТОВ "ФК "Женева Фінанс", ТОВ "Європейське ощадне товариство" за договором про залучення фінансових активів №20-05/2020 від 20.05.2020 грошові кошти, під 11% річних до 30.04.2021.

Відповідач 2 у письмових поясненнях від 10.10.2024 вказав, що договір про залучення фінансових активів №20-05/2020 від 20.05.2020 є виконаним та ТОВ "Європейське ощадне товариство" повернуло ТОВ "Конгрес Девелопмент" залучені кошти в розмірі 40000000,00 грн та сплатило відсотки за користування цими коштами, що підтвердив доданими до пояснень банківськими виписками АТ "Альфа-Банк".

Арбітражний керуючий у додаткових поясненнях від 25.03.2025 підтвердив факт того, що 02.11.2021 мав місце остаточний розрахунок ТОВ "Європейське ощадне товариство" перед ТОВ "Конгрес Девелопмент" в сумі 40162907,38 грн, однак зазначив, що замість остаточного розрахунку з ТОВ "ФК "Женева Фінанс" за договором №15/05-2020 від 15.05.2020 ТОВ "Конгрес Девелопмент" 02.11.2021, в той же день, коли з ним було проведено розрахунок у вказаному вище порядку, знову перерахувало на рахунок ТОВ "Європейське ощадне товариство" 40162907,38 грн, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Конгрес Девелопмент" у АБ "Південний" за період з 01.11.2021 по 02.11.2021.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом були досліджені надані позивачем та відповідачем 2 банківські виписки, які підтверджують вказаний рух коштів.

Отже, є слушними доводи позивача про те, що внаслідок наступного неповернення коштів боржником на користь кредитора у спірному кредитному договорі ТОВ "Конгрес Девелопмент" залишилось без отриманої позики у 40000000,00 грн.

Також матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "ФК "Женева Фінанс", яке надавало позику ТОВ "Конгрес Девелопмент", є учасником на 100% ТОВ "Європейське ощадне товариство", яке не повернуло ТОВ "Конгрес Девелопмент" повторно отримані 02.11.2021 у ТОВ "Конгрес Девелопмент" 40162 907,38 грн.

Таким чином, внаслідок цих дій пов`язані між собою ТОВ "ФК "Женева Фінанс" та ТОВ "Європейське ощадне товариство": штучно створили борг ТОВ "Конгрес Девелопмент" перед ТОВ "ФК "Женева Фінанс", завдали ТОВ "Конгрес Девелопмент" прямих збитків внаслідок укладення збиткових угод про отримання у позику цим товариством коштів під 15% річних і майже одночасного передання їх під 11% річних ТОВ "Європейське ощадне товариство", створили умови для безпідставного заволодіння ТОВ "ФК "Женева Фінанс" належним ТОВ "Конгрес Девелопмент" майном, здійснили імітацію повернення запозичених коштів та довели такими діями ТОВ "Конгрес Девелопмент" до неплатоспроможності. Відповідачами також не спростовано доводи позивача про те, що готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 18667,00 кв.м., розташований за адресою: 03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, 32, був єдиним активом боржника, за рахунок якого можливо погашення боргів перед кредиторами, а господарсько-правові відносини між ТОВ "Фінансова Компанія "Горизонт", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", ТОВ "Конгрес Девелопмент" відносно вказаного готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу, мали місце до укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" оспорюваних договору фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 та іпотечного договору від 15.05.2020 та договору позики від 27.05.2020 №2705/2020 і саме початок операцій з вказаним вище нерухомим майном з 22.05.2019 року, а не лише укладення 15.05.2020 та 27.05.2020 оспорюваних правочинів, обумовили намір на укладення оспорюваних фраудаторних угод до 15.05.2020 та 27.05.2020. Вказані обставини, на які посилається позивач, також встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі №910/20940/21(910/18063/23) за позовом арбітражної керуючої Галічевої Валентини Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Горизонт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент", яким визнано недійсним та скасовано акт приймання-передачі та грошової оцінки нерухомого майна, за рахунок якого формується статутний капітал ТОВ "Конгрес Девелопмент" та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" нерухоме майно: готельно-офісний та торгівельнорозважальний комплекс загальною площею 18677 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 248865580000, за адресою: Київ, вулиця Володимира Сікевича (Молодогвардійська), буд. 32 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт".

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що спірні договори підпадають під можливість визнання їх фраудаторними, що є підставою для визнання їх недійсними.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам [подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)].

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 сформульовано висновки про те, що такий cпociб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача".

Однак, у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" перебуває у процедурі банкрутства.

Провадження у справах про банкрутство є однією із форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо. З моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Зокрема, за змістом преамбули КУзПБ одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Наповнення ліквідаційної маси боржника і, як наслідок, задоволення сукупності вимог кредиторів відбуваються за рахунок майнових активів боржника, вжиття заходів з пошуку, виявлення та повернення яких віднесено до повноважень ліквідатора боржника.

Одним зі способів досягнення максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів шляхом консолідації майна боржника є визнання недійсними за позовом арбітражного керуючого або кредитора правочинів боржника, укладених на шкоду кредиторам. Однак пред`явлення у межах справи про банкрутство такого позову не завжди може забезпечити ефективне поновлення порушених прав особи, яка звернулася з відповідними вимогами до суду. Це залежить від характеру та природи правовідносин, які склались між їх учасниками.

Зокрема, у випадку укладення фраудаторного правочину, який передбачає виникнення у боржника певних зобов`язань задля впливу на формування та справедливий розподіл ліквідаційної маси (фіктивного збільшення кредиторської заборгованості тощо), але не є виконаним на момент його оспорення, задоволення позову про визнання недійсним такого договору матиме наслідком реальне поновлення прав учасників процедури банкрутства, адже це нівелює юридичні наслідки, які могли бути створені спірним правочином, та не потребує вжиття додаткових способів захисту

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушених прав шляхом визнання недійсними договору фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 року та іпотечного договору від 15.05.2020 року, , які були укладені між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" та ТОВ "Конгрес Девелопмент".

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 12 червня 2024 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно положень статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним господарським судом була задоволена апеляційна скарга позивача та задоволенні позовні вимоги, понесені позивачем судові витрати підлягають покладенню на відповідачів у рівних сумах.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" - арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 червня 2024 року.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним договір фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 року між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" (код ЄДРПОУ 43430711) та ТОВ "Конгрес Девелопмент" (код ЄДРПОУ 43488033), за яким ТОВ "ФК "Женева Фінанс" надало ТОВ "Конгрес Девелопмент" в позику грошові кошти в сумі 40 000 000,00 грн до 14.05.2021 року під 15% річних.

5. Визнати недійсним іпотечний договір від 15.05.2020 року між ТОВ "ФК "Женева Фінанс" (код ЄДРПОУ 43430711) та ТОВ "Конгрес Девелопмент" (код ЄДРПОУ 43488033), за яким ТОВ "Конгрес Девелопмент" у порядку забезпечення виконання за договором фінансового кредиту №15/05-2020 від 15.05.2020 року передало в іпотеку ТОВ "ФК "Женева Фінанс" готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, загальною площею 18 667,00 кв.м., розташований за адресою: 03151, м.Київ, вул. Молодогвардійська (нова назва - вулиця Володимира Сікевича), 32.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева Фінанс" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд.3, корпус 8Б, код ЄДРПОУ 43430711) на користь арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича ( АДРЕСА_2 ) - 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 4542,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 1514,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конгрес Девелопмент" (03151, м.Київ, вул. Володимира Сікевича (колишня вул.Молодогвардійська), буд. 32, код ЄДРПОУ 43488033) на користь арбітражного керуючого В`язовченка Анатолія Михайловича ( АДРЕСА_2 ) - 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 4542,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 1514,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

8. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

9. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

10. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна постанова складена 16.12.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді С.Р. Станік

М.Л. Доманська