Постанова від 09.12.2025 по справі 906/67/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року Справа № 906/67/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивач - Корзаченко В.М.

відповідач - Макарчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.25, повний текст судового рішення складено 29.09.25 у справі № 906/67/25 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"

до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації

про стягнення 8 869 716,77 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.09.25 позов задоволено. Стягнуто з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Автомагістраль": 8 869 716,77 грн боргу; 133 045,75 грн витрат зі сплати судового збору; 80 423,14грн витрат з оплати вартості висновку експертів №5423/5424 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" 15.10.25 від Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Листом суду апеляційної інстанції № 906/67/25/5426/25 від 16.10.25 витребувано матеріали справи у місцевого господарського суду. 28.10.25 від Господарського суду Житомирської області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 906/67/25.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.25 апеляційну скаргу Департамента регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.25 у справі № 906/67/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме: подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 159 654, 90 грн.

11.11.25 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків. Надано докази, які підтверджують сплату судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.25 у справі № 906/67/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.12.2025 р. об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1 .

17.11.25 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації - Макарчук В.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі № 906/67/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.25 заяву представника Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації Макарчук В.І. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 906/67/25 задоволено.

03.12.25 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Приватного підприємства "Автомагістраль" Корзаченко В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу та заява про участь у судовому засіданні у справі № 906/67/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.12.25 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду заяву представника Приватного підприємства "Автомагістраль" Корзаченко В.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №906/67/25 задоволено.

09.12.25 у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку з`явилися від Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації представник Макарчук В.І. та представник Приватного підприємства "Автомагістраль" Корзаченко В.М.. Представники сторін надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

04.01.2022 між Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (надалі - замовник, відповідач) та Приватним підприємством "Автомагістраль" (надалі - підрядник, позивач) укладено договір №38-21 будівельного підряду по об`єкту "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Енергетиків та вулиці Тараса Бульби-Боровця (від вулиці Героїв Майдану до вулиці Т.Шевченка) в місті Овруч Житомирської області" (ДК 021:2015 (CPV) - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь" (т.1, а.с.14-24; надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик в межах договірної ціни, що наведена в розділі III Договору, виконати роботи з "Капітального ремонту дорожнього покриття по вулиці Енергетиків та вулиці Тараса Бульби-Боровця (від вулиці Героїв Майдану до вулиці Т. Шевченка) в місті Овруч Житомирської області" (ДК 021:2015 (СРУ) - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)", (надалі - Об`єкт) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2 Договору роботи виконуються підрядником згідно проектно- кошторисної документації в межах ціни цього договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили місце виконання робіт: вул.Енергетиків та вул.Тараса Бульби-Боровця (від вул.Героїв Майдану до вул.Т.Шевченка), місто Овруч, Житомирська область, 11101, Україна.

Договірна ціна Договору склала 9 270 315,40 гривень, яка є динамічною (п. п. 3.1. та 3.5. Договору).

За умовами п.4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об`єкт.

У разі необхідності замовник може здійснити попередню оплату відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 за даним договором. Розмір попередньої оплати не може перевищувати 50 відсотків від ціни договору (п.4.2. Договору).

Згідно з п.4.3. Договору поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти приймання виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та на електронному носії (в програмному комплексі їх складання - АВК).

За умовами п.6.1.2. Договору замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи при надходженні коштів з джерел фінансування.

Відповідно до п.6.1.3. Договору замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним у встановленому цим поговором порядку.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором (п. 19.1 Договору).

Пунктом 22.1. Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 01.05.2022, до введення в експлуатацію об`єкта будівництва, що зазначений в предметі договору, або до передачі об`єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов`язань передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Умовами п. 24.1. договору визначено, що додатками до цього Договору є: додаток №1 - договірна ціна; додаток №2 - календарний графік виконання робіт; додаток №3 - протокол погодження договірної ціни.

Договір та додатки до нього підписані повноважними представниками сторін та їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

У подальшому сторони уклади Додаткові угоди №1 від 04.01.2022, №2 від 29.04.2022, №3 від 16.12.2022, якими внесли зміни та доповнення до договору, в тому числі, продовжили термін дії договору та строк виконання робіт до 01.05.2023 (т.1, а.с.26-28).

Позивачем на підтвердження виконання будівельних робіт за договором на загальну суму 8 869 716,77грн (з ПДВ) надано до матеріалів справи копії первинних бухгалтерських документів, зокрема: акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) (т.1, а.с.108-112, 125-133), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (т.1, а.с.107), видаткові накладні (т.1, а.с.154-167, 174-178, 182-187, 205, 238-249, т.2, а.с.1-8, а.с.13-23, а.с.28-30).

Позивач зазначає, що відповідачем виконані роботи не прийняті, акти виконаних робіт не підписані, вартість робіт не оплачена.

За поясненнями відповідача, враховуючи недоліки на об`єкті будівництва та в документації з виконаних робіт по об`єкту, Департамент як замовник робіт та розпорядник державних коштів не міг прийняти неякісно виконані роботи за відсутності виконавчої документації та провести їх оплату.

Матеріалами справи стверджується, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (а.с.110 т.1) до договору № 38-21 від 04.01.2022 на загальну суму 8 869 716,77грн (з ПДВ) відповідачем не підписані, в актах відсутні вказівки відповідача про відмову від підписання.

01.05.2023 позивач на виконання умов договору надіслав відповідачу разом з супровідним листом №550 документацію з виконаних робіт, в т.ч. довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (т.1, а.с.48-53).

Листом №561 від 04.05.2023 позивач повідомив відповідача про завершення виконання робіт за договором №38-21 від 03.05.2023 та про готовність передати закінчені роботи по об`єкту будівництва (т.1, а.с.55).

Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації за результатами розгляду листів ПП "Автомагістраль", у своєму листі від 10.05.2023 №01.3-1409 повідомив, що відповідачем вчиняються всі необхідні дії для забезпечення негайного прийняття Департаментом виконаних робіт по об`єктах (т.1. а.с.57-58).

У подальшому сторони вели численну переписку, відповідно до якої відповідач вказував на порушення підрядником зобов`язань за договором в частині неякісного виконання будівельних робіт, строків та повноти подання виконавчої документації (т.1, а.с.59-68, 70-76, 79-89).

У позові зазначено, що з метою врегулювання спору щодо наявності чи відсутності недоліків у додаткових роботах чи наданій відповідачеві документації, ПП "Автомагістраль" залучило незалежних експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса", які провели будівельно-технічну експертизу та надіслали підприємству відповідний висновок.

За результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження експертами Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" 24.10.2024 складено висновок №5423/5424 (т.2, а.с.197-213) про наступне:

- вартість фактично виконаних робіт, які були виконані Приватним підприємством "Автомагістраль" у січні 2022 року та квітні 2023 року відповідно до договору від 04.01.2022 №38-21, відповідає вартості, що зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та становить 8 869 716,77 грн;

- обсяги та вартість фактично виконаних робіт у січні 2022 року та квітні 2023 року відповідають обсягам та вартості, зазначеним в первинній звітній документації (актам приймання виконаних робіт (примірна форма КБ-2в) до договору від 04.01.2022 №38-21;

- обсяги виконаних робіт у січні 2022 року та квітні 2023 року відповідно до договору від 04.01.2022 №38-21, відповідають проектно-кошторисній документації .

Як вказує позивач, листом №1692 від 19.11.2024 ПП "Автомагістраль" вкотре надіслало цінним листом з описом вкладення на адресу замовника копії усіх необхідних документів для прийняття робіт за цим договором (та іншими договорами), з копією зазначеного вище висновку експертів (лист № 0735100006227), який з невідомих причин не був отриманий відповідачем у відділенні поштового зв`язку та повернувся відправнику (т.1, а.с.90-106).

Оскільки, виконані підрядником роботи замовник не прийняв і не оплатив, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 8 869 716,77 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.09.25 позов задоволено. Стягнуто з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Автомагістраль": 8 869 716,77 грн боргу; 133 045,75 грн витрат зі сплати судового збору; 80 423,14грн витрат з оплати вартості висновку експертів №5423/5424 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження.

Мотивуючи оскаржуване судове рішення Господарський суд Житомирської області виснував наступне:

- із матеріалів справи вбачається, що на зауваження відповідача щодо надсилання листа №1629 від 19.11.2024 за неналежною адресою відповідача, позивач 10.02.2025 здійснив доставку однакового за змістом та з тими ж додатками листа № 194, що підтверджується відміткою відповідача про прийняття вказаного листа (т.2, а.с.20-35). Указані обставини спростовують доводи відповідача, що ПП "Автомагістраль" не надало Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації виконавчої документації по об`єкту;

- відповідач, отримавши акти форми № КБ-2в та довідку форми № КБ-3 за вказаним договором на загальну суму 8 869 716,77грн, безпосередньо у актах форми № КБ-2в не зазначив мотиви відмови від їх підписання, через що акти, підписані позивачем, не можуть бути визнані судом недійсними, оскільки мотиви відмови відповідача від їх підписання у актах взагалі не зазначені;

- передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №908/2400/22 у подібних правовідносинах;

- матеріалами справи підтверджено, що позивач направив відповідачу всі необхідні документи на виконання умов договору. Приймаючи до уваги надані позивачем на підтвердження виконання будівельних робіт первинні бухгалтерські документи, а також висновок експертів за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження №5423/5424 від 24.10.2024, суд визнав доведеним факт виконання позивачем робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт на суму 8 869 716,77грн.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" від Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Апелянт зазначає на тому, що:

- позивачем у справі, в порушення ст.ст. 73, 74, 76 ГПК України додано не в повному обсязі докази по яких фактично можливо було б встановити, що ПП "Автомагістраль" в повному обсязі виконало умови Договору, оскільки до відповідача документи не направлялися, а неузгоджені, не підписані замовником акти форми №КБ-2в та № КБ-3 не є належними доказами по справі та не підтверджують заявлені вимоги позивача;

- після тривалих переписок та обстежень Об`єкту ПП "Автомагістраль" до 08.11.2023 не вчиняло жодних дій щодо усунення недоліків на об`єкті будівництва та не надсилало на адресу відповідача належні документи на підтвердження факту якісного виконання робіт на Об`єкті;

- місцевий господарський суд не врахував ту обставину, що Департамент як замовник даних робіт та розпорядник державних коштів не міг прийняти неякісно виконані роботи та за відсутності виконавчої документації провести відповідну оплату;

- висновок експертів № 5423/5424 від 24.10.2024 суперечить вимогам законодавства, адже при проведенні експертизи враховано обсяги виконаних робіт, які не підтверджені належними та допустимими доказами на суму 12 459, 5 грн. При цьому висновок експертів проводився з урахуванням не підписаних та не погоджених актів виконаних робіт форми КБ-2в відповідачем, які містять неоднозначність та суперечність. Із огляду на що апелянт наголошує, що місцевий господарський суд не міг приймати висновок експертів до уваги, адже він є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом у розумінні ст.ст. 87-80 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП "Автомагістраль" вважає доводи апелянта безпідставними та необґрунтованими, а судове рішення таким, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи позивача наступні:

- факт реального виконання позивачем обумовлених Договором робіт на суму 8 869 716, 77 грн, їх обсяг, вартість, відповідність проектно-кошторисній документації підтверджується висновком експертів Інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 5423/5424, складеним 24.10.2024 за результатами проведення комісійного будівельно-технічного експертного дослідження. Відповідач іншого висновку експерта з поставлених питань не надав, а клопотань процесуального характеру про призначення судової експертизи (або призначення додаткової/ повторної експертизи) в рамках даної справи не заявляв;

- передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав і обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Даний висновок висвітлено у постановах Верховного Суду та є сталим;

- місцевий господарський суд детально дослідив усі наявні у матеріалах справи докази, розглянув усі доводи учасників судового процесу і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтями 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (стаття 844 ЦК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК).

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (стаття 877 ЦК України).

Згідно зі ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Правова позиція щодо застосування наведених вище норм права стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18.

Відповідно до цієї правової позиції передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №908/2400/22 у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Виходячи із зазначених критеріїв подібності правовідносини у справі № 908/2400/22 та у справі № 906/67/25, що розглядається, є подібними, адже в обох справах предметом спору є стягнення коштів за договором підряду (капітальний ремонт дорожнього покриття) та однакове регулювання відносин (відповідач покликається на не підписання акта форми КБ-2в, а підрядник доводить реальність виконаних робіт шляхом надання відповідних доказів).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частина 1 ст. 14 ГПК України передбачає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За змістом ч. 1 статті 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Принцип змагальності (статті 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (статті 7 ГПК України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).

Як убачається з матеріалів справи відповідач не підписав акти форми КБ-2в з огляду на наявність ряду недоліків на об`єктах, при цьому відповідач вимагав у позивача невідкладного усунення недоліків на об`єктах, які були встановлені при комісійному обстеженні. На переконання відповідача роботи не є належним чином виконані, а тому не можуть бути прийняті відповідачем (том 1, а.с. 61-64, а.с. 65-68).

У свою чергу матеріали справи містять докази надсилання листів позивачем для відповідача, у яких останній зазначав, що підрядником вжито заходи щодо усунення встановлених недоліків по кожному з перерахованих об`єктів в повному обсязі, а тому його роботи виконані, а недоліки, котрі визначені при комісійному обстеженні, усунуті. Необхідна виконавча документація надіслана належним чином на адресу відповідача для прийняття робіт (том 1, а.с. 70, а.с. 79-82).

Згідно ч. 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Отже, суд апеляційної інстанції виснує, що важливим доказом під час розгляду справи, де між замовником та підрядником спору виник спір з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин є висновок експерта, адже ч. 4 ст. 853 ЦК України імперативно вказує на це.

Як убачається з матеріалів справи на підтвердження заявлених позовних вимог ПП "Автомагістраль" долучено до матеріалів справи Висновок експертів "Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" №5423/5424 від 24.10.2024 за результатами проведення комісійного будівельно-технічного експертного дослідження за заявою директора ПП "Автомагістраль".

За результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження експертами Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса" 24.10.2024 складено висновок експертів №5423/5424 про наступне:

- перелік фактично виконаних робіт за січень 2022 року та квітень 2023 року, а також їх обсяги та вартість відповідають переліку, обсягам та вартості виконаних робіт, що зазначені в проектно-кошторисній та звітній документації, а саме в локальних кошторисах №2-1-1, №2-1-1 та в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2022 року та квітень 2023 року до договору №38-21 від 04.01.2022;

- вартість фактично виконаних робіт, які були виконані ПП "Автомагістраль" у січні 2022 року та квітні 2023 року відповідно до договору від 04 січня 2022 року №38-21 "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Енергетиків та вул. Тараса Бульби - Боровця (від вул.Героїв майдану по вул.Т.Шевченка) в м.Овруч Житомирської області" (ДК 021:2015 (CPV) - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) відповідає вартості, що зазначена в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, та становить 8 869 716,77грн;

- обсяги та вартість фактично виконаних робіт у січні 2022 року та квітні 2023 року відповідають обсягам та вартості, зазначеним в первинній звітній документації (актам приймання виконаних робіт (примірна форма № КБ-2в) відповідно до договору від 04.01.2022 №38-21 "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Енергетиків та вул. Тараса Бульби - Боровця (від вул.Героїв майдану по вул.Т.Шевченка) в м.Овруч Житомирської області" (ДК 021:2015 (CPV) 5230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь);

- обсяги виконаних робіт у січні 2022 року та квітні 2023 року відповідно до договору від 04.01.2022 №38-21 Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Енергетиків та вул. Тараса Бульби - Боровця (від вул.Героїв майдану по вул.Т.Шевченка) в м.Овруч Житомирської області (ДК 021:2015 (CPV) - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь) відповідають проектно-кошторисній документації.

Висновок експертів від 24.10.2024 №5423/5424 не викликав сумнівів у місцевого господарського суду у його об`єктивності та обґрунтованості, складений особою, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому був прийнятий судом першої інстанції до уваги як належний та допустимий доказ у розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження обставин виконання ПП "Автомагістраль" робіт за договором на суму 8 869 716,77 грн.

Апеляційний суд, надаючи оцінку висновку експертів за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, а також запереченням відповідача проти поданого висновку, вважає за необхідне вказати наступне.

Частиною 4 ст. 853 ЦК України передбачено, разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч.1, 2 ст.98 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 7 ст.98 ГПК України встановлено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Як убачається зі змісту поданого висновку, судові експерти обізнані про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 та 385 Кримінального кодексу України (т.2, а.с. 187 на звороті).

У постанові від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 Велика Палата Верховного Суду свою позицію щодо відхилення висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 18.08.2014 як неналежного та недопустимого доказу мотивувала, зокрема, тим, що в цьому експертному висновку не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Аналогічний висновок щодо такої обов`язкової вимоги до висновку експерта як вказівка про його обізнаність (попередження) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відхилення відповідного висновку як недопустимого доказу в разі недотримання вимог ч. 7 ст. 98 та ч.5 ст.101 ГПК України викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №904/684/18, від 15.12.2011 у справі № 910/15946/20, від 20.01.2022 у справі №916/2869/19, від 21.09.2022 у справі №903/692/22, від 24.10.2022 у справі №908/1092/21, від 20.06.2023 у справі №924/588/20.

Статтею 4 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ключовою підставою презумпції правомірності висновку експерта є наявність попередження про кримінальну відповідальність відповідно до ст.384, 385 КК України. Наявність такого попередження свідчить про презумпцію правомірності експертного висновку незалежно від того, чи був цей висновок складений за ініціативою суду, чи на замовлення учасника процесу, зокрема, до звернення до суду та відкриття провадження у справі.

Таким чином, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність, експерт зобов`язаний надати об`єктивний та достовірний висновок за результатами його проведення.

Разом з тим, відповідно до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 (п.32, 33, 50), від 20.01.2022 у справі № 916/2869/19 (п.5.20) та в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №461/3675/17 наголошується на обов`язку суду мотивовано відхиляти висновок експерта в судовому рішенні.

Зі змісту положень ч.2 ст.107 ГПК України вбачається, що сумніви у правильності висновку експерта полягають в його необґрунтованості, суперечності з іншими матеріалами справи тощо.

Судом апеляційної інстанції, проаналізувавши наданий позивачем висновок експертів:

- враховується, що експерти були попереджені про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384, 385 КК України, за завідомо неправдивий висновок, що свідчить про відсутність обґрунтованих сумнівів у правильності дослідження;

- виснується, що відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст .99 та ст.101 ГПК, на звернення до суду з клопотанням про призначення у справі судової експертизи або надання висновку експерта, складеного на своє замовлення.

Також зі змісту апеляційної скарги убачається, що апелянт зазначає про невідповідність експертного висновку вимогам законодавства, адже при проведенні експертизи враховані обсяги виконаних робіт, які не підтверджені належними та допустимими доказами на суму 12 459, 5 грн. На іншу суму, а саме 8 857 257, 27 грн, зауваження відповідача зводяться лише до обрання експертами вихідних даних, які містяться в непідписаних та непогоджених актах виконаних робіт КБ-2в, які на переконання відповідача містять неоднозначність тобто суперечність та непогодженість між сторонами.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що листом №1692 від 19.11.2024 ПП "Автомагістраль" (який було надіслано цінним листом з описом вкладення) надіслало на адресу замовника копії усіх необхідних документів для прийняття робіт за цим Договором (та іншими договорами) з копією зазначеного висновку експертів (лист №0735100006227), який не був отриманий відповідачем у відділенні поштового зв`язку та повернувся відправнику (т.1, а.с.90-106).

Із матеріалів справи вбачається, що на зауваження відповідача щодо надсилання листа №1629 від 19.11.2024 за неналежною адресою відповідачу, позивач 10.02.2025 здійснив доставку однакового за змістом та з тими ж додатками листа № 194, що підтверджується відміткою відповідача про прийняття вказаного листа (т.2, а.с.20-35).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачем надано 255 документів, які підтверджують факт реальності виконання робіт за Договором. При цьому матеріали справи містять: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймань виконаних будівельних робіт, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису, видаткові накладні, калькуляції на приготування бетонної (також бетонної важкої), щебеневої та асфальтобетонної сумішей, протоколи випробування ґрунту, акти приймання-передачі електричної енергії, розрахунки перевезення матеріалів автомобілем позивача, довідки про кількість працюючих із розрахунками розмірів адміністративних витрат на працівників підприємства та розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати, розрахунки усередненого показника витрат пов`язаних з оплатою тимчасової непрацездатності за перші 5 днів, протоколи випробування піску, протоколи підбору складу цементно-бетонної, розчину готового кладового важкого цементого, щебенево-піщаної сумішей, а також протоколу підбору складу водної фази емульсії бітумної (виробнича лабораторія), фізико-механічні властивості лабораторних зразків, витрати матеріалів на їх приготування, реєстр товарно-транспортних накладних по перевезенню матеріалів вантажними автомобілями позивача в м. Овруч на вулицю Енергетиків (суд апеляційної інстанції зауважує, що дана вулиця вказана в Договорі), а також товарно-транспортні накладні, загальний журнал робіт "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Енергетиків та вул. Тараса Бульби-Боровця (від вул. Герої Майдану до вул. Т. Шевченка) в м. Овруч Житомирської області", журнал ущільнення шарів асфальтобетонного покриття дорожнього одягу при капітальному (поточному) ремонті автомобільної дороги по вулиці Енергетиків та вул. Тараса Бульби-Боровця, журнал укладання асфальтобенної суміші при капітальному (поточному) ремонті автомобільної дороги по вулиці Енергетиків та вул. Тараса Бульби-Боровця, акти на закриття прихованих робіт, проміжного прийняття відповідальних конструкцій, які виконані в м. Овруч по вул. Енергетиків та вул. Тараса Бульби-Боровця Житомирської області, а також локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на капітальний ремонт дорожнього покриття (том 1, а.с. 80-250, том 2, а.с. 1-186).

Указані вище обставини спростовують доводи відповідача, що ПП "Автомагістраль" не надало Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації виконавчої документації по Об`єкту. При цьому формування експертного висновку з урахуванням відомостей, які містяться в односторонньо підписаних актах не можуть свідчити про неправильність сформованого висновку, адже експерти порівнювали зміст викладеного у документації з реально виконаними роботами, тобто останні виїжджали на місце виконання робіт та встановлювали відповідність/ не відповідність зазначеному. Зазначене підтверджується й фотофіксацією, яка наявна в експертному висновку.

Відповідно до п.6.1.3. Договору замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним у встановленому цим договором порядку.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд матеріалами справи підтверджено, що позивач направив відповідачу всі необхідні документи на виконання умов Договору.

Отже, з огляду на вищевикладені норми чинного законодавства, а також сформовану сталу правову позицію Верховного Суду, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що не підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 8 869 716,77 грн не звільняє замовника від обов`язку щодо оплати у разі підтвердження реальності та дійсності виконаних робіт.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо врахування місцевим господарським судом обсягу виконаних робіт на суму 12 459, 5 грн, які на думку апелянта не підтверджені належними та допустимими доказами з огляду на наступне.

Як убачається з висновку експертів (том 1, а.с. 209 на звороті) та згідно проведеного натурно-інструментального огляду, роботи позивача за Договором щодо: розробки ґрунту в траншеях та котлованах екскаваторами місткістю ковша 0,3 м. 3 у відвал, група ґрунту 1; улаштування щебеневої основи під трубопроводи; ланки водопропускних труб (филіндричні) (конічні) за результатами дослідження, умовно виконані.

Апелянтом ставиться під сумнів висновок експертів щодо "умовно" виконаних робіт.

У судовому засіданні позивач, зокрема, зазначив, що експертами для надання ствердної відповіді по зазначених роботах слід було здійснювати демонтаж покрівлі на певних ділянках об`єкта, що спричинило б у свою чергу додаткові витрати, збитки та пошкодження дороги.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким має керуватися суд при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким, зокрема, було: 1) змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів"; 2) викладено статтю 79 ГПК України у новій редакції. На підставі цього в господарський процес запроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Ураховуючи те, що апелянтом не надано доказів, котрі б свідчили про неналежне виконання позивачем виконаних робіт (зокрема інший експертний висновок), а зі змісту апеляційної скарги не вбачається, що висновок експертів на іншу суму (8 857 257, 27 грн; 99, 85 % від всієї заявленої суми) містить невідповідності, судом апеляційної інстанції з огляду на: наявні докази в матеріалах справи та пояснення представників сторін; врахування стандартів доказів та доказування у господарському судочинстві; застосуванні принципу вірогідності доказів, виснується про доведеність позивачем виконаних робіт, які ставляться відповідачем під сумнів на суму 12 459, 5 грн ( 0,15% від всієї заявленої суми).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ураховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд виконав усі вимоги, які передбачені матеріальним та процесуальним законодавством України під час розгляду справи, де предметом спору є стягнення коштів за виконання робіт згідно договорів підряду та наголосив, що важливою обставиною, яка підлягає встановленню є підтвердження фактичного (реального) виконання робіт. При цьому місцевий господарський суд повно та всебічно надав оцінку кожному з доводів сторін та доказам, які наявні в матеріалах справи (експертний висновок, документація та листування між сторонами справи). Застосовуючи принцип стандарту доказування "вірогідності доказів" суд апеляційної інстанції виснує, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги у даній справі.

Із огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції відмовляє Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.25.

Судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за апелянтом.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.25 у справі №906/67/25 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому ст.ст. 287-289 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "16" грудня 2025 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.