Рішення від 04.12.2025 по справі 910/7438/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2025Справа № 910/7438/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Транс»

2) ОСОБА_1

про стягнення 487 474,63 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» (далі - ТОВ «УЛФ-Фінанс», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Транс» (далі - ТОВ «Пром-Транс», відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості в сумі 487 474,63 грн за договором фінансового лізингу № 11384/09-21-Г від 16.09.2021, забезпеченим договором поруки від 16.09.2021.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення лізингоодержувачем - ТОВ «Пром-Транс» (відповідачем-1) зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів за вказаним договором, внаслідок чого у ТОВ «Пром-Транс» утворилася заборгованість. Також позивач вказує, що обов`язок повернути зазначену заборгованість виник і у поручителя (фізичної особи) - ОСОБА_1 (відповідача-2) в силу договору поруки від 16.09.2021, яким забезпечувалося виконання грошових зобов`язань за договором фінансового лізингу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідачі - 1, 2, належним чином повідомлені про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзивів на позов не надали, їх позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідачі не скористались наданим їм правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзивів відповідачів.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09.10.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті на 04.12.2025, представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. У минулому судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Отже, розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 16.09.2021 між ТОВ «УЛФ-Фінанс» (лізингодавець) та ТОВ «Пром-Транс» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 11384/09-21-Г від 16.09.2021 (далі - договір), за яким лізингодавець зобов`язується своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набути у свою власність та передати 28 жовтня 2021 року, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене лізингоодержувачем обладнання МДКЗ, а саме: самоскид Shacman, 2021 року випуску (детальний опис згідно додатку №1 «Специфікація»), вартістю на суму 577 650,00 грн, у т.ч. ПДВ: 96 275,00 грн (далі - об`єкт лізингу № 1), а лізингоодержував зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору фінансового лізингу та вимог Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до п. 14 договору підписанням цього договору фінансового лізингу лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною договору фінансового лізингу. Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в договорі), розміщені на офіційному веб-сайті лізингодавця за посиланням: https://tilf.ua/ua/dokunienty/usloviya- k-doqovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладення цього договору, та є невід`ємною складовою частиною договору. Своїм підписом в цьому документі лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами договору фінансового лізингу (включаючи загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення договору, порядку та суми дострокового викупу об`єкта лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього договору (включаючи загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

Згідно з п. 1.1 Загальних умов договору фінансового лізингу (далі - Загальні умови) лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене лізингоодержувачем майно (далі - об`єкт лізингу), найменування, специфікація, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору, а в кінці строку дії договору має право придбати об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у договорі. Під викупною вартістю слід розуміти останній лізинговий платіж в погашення (компенсацію) вартості об`єкта лізингу, розмір якого визначений у договорі. Зобов`язання лізингодавця з придбання об`єкта лізингу виникають після оплати лізингоодержувачем першого лізингову платежу згідно з умовами договору (п. 1.4 Загальних умов).

Відповідно до п. 2.1 Загальних умов усі платежі за користування об`єктом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до графіка внесення лізингових платежів (далі - графік платежів). Лізингоодержувач зобов`язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем на e-mail лізингоодержувача. Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості об`єкта лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг об`єкт лізингу та інші платежі, передбачені договором.

Згідно з п. 2.2 Загальних умов перший лізинговий платіж (визначений в графіку платежів) включає: авансовий платіж, що є частиною компенсації вартості об`єкта лізингу та включає вартість ПДВ; адміністративний платіж (у разі його наявності), що є платою за організаційні заходи, пов`язані з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу, та включає вартість ПДВ. Після приймання-передачі об`єкта лізингу за актом у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачем, авансовий платіж та адміністративний платіж зараховуються сторонами як лізингові платежі.

Відповідно до п. 2.3 Загальних умов датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця. Якщо дата нарахування та оплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або інший) день, то датою оплати такого лізингового платежу вважається наступний за ним робочий день.

Пунктом 3 договору № 11384/09-21-Г від 16.09.2021 передбачено, що предметом лізингу є обладнання МДКЗ (піскорозкидальне обладнання 12 м3 та поворотний відвал) на самоскид Shacman (детальний опис згідно з додатком № 1 «Специфікація), 2021 року випуску, вартістю 577 650,00 грн, в т.ч. ПДВ - 96 275,00 грн. Строк лізингу - 36 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі (п. 5 договору).

Згідно з п. 9.1, 9.3 договору загальна сума лізингових платежів становить 706 382,98 грн на дату укладення договору і може змінюватись відповідно до умов цього договору. Порядок сплати лізингових платежів (в т.ч. першого лізингового платежу та викупної вартості) встановлюється в гривні згідно з графіком внесення лізингових платежів.

У пункті 10 договору сторони погодили графік лізингових та інших платежів (з 16.09.2021 по 07.10.2024) та їх суми, а також загальну вартість - 706 382,98 грн.

Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим договором, сторона відмовиться від договору в односторонньому порядку або сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/ розірвання цього договору). Зобов`язання за договором у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням (п. 13 договору).

Додатковою угодою № 1 від 28.10.2021 сторони внесли зміни до п.п. 3.5, 9.1 та 10 договору, а саме: визначили вартість об`єкта - 577 650,00 грн, в т.ч. ПДВ - 96 275,00 грн, змінили графік (з 17.09.2021 по 27.10.2024) та суми платежів за договором, загальний розмір яких становить 706 382,98 грн.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингову та інші платежі.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору фінансового лізингу ТОВ «УЛФ-Фінанс» придбало та передало лізингоодержувачу - ТОВ «Пром-Транс» об`єкт лізингу, а саме - обладнання МДКЗ Shacman самоскид (пісок, відвал), 2021 року, вартістю 577 650,00 грн., що підтверджується актом (видатковою накладною) прийому-передачі об`єкта лізингу від 28.10.2021 та доповненням до цього акту від 30.11.2021. Отже у відповідача виник обов`язок сплачувати лізингові та інші платежі, передбачені договором.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо сплати чергових (щомісячних) лізингових та інших платежів у визначений договором графік виконав неналежним чином, здійснив часткову сплату перших 7 платежів на суму 360 081,37 грн, внаслідок чого у ТОВ «Пром-Транс» виникла заборгованість в сумі 287 310,89 грн за період з 27.03.2022 по 27.03.2024.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання лізингоодержувачем умов договору фінансового лізингу № 11384/09-21-Г від 16.09.2021 між ТОВ «УЛФ-Фінанс» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки від 16.09.2021 (далі - договір поруки).

Згідно з указаним договором поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ «Пром-Транс» (боржником) усіх його грошових зобов`язань перед кредитором у повному обсязі, в тому числі і в частині компенсації можливих збитків та сплати можливих штрафних санкцій, комісій (винагород), додаткових платежів що виникли або виникнуть в майбутньому із договорів фінансового лізингу; включаючи всі додатки, зміни та доповнення до нього/них, в тому числі ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому, а саме: за договором фінансового лізингу № 11384/09/21-Г від 16.09.2021 на суму 706 382,98 грн, укладеного між кредитором та боржником, з метою передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовленого боржником майна (п. 1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель підтверджує, що йому відомі усі умови договору/ів лізингу, в тому числі умови, передбачені додатком «Загальні умови до договору фінансового лізингу», що розміщені на офіційному веб-сайті кредитора за посиланням: https:'7uh.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-doqovoru-ll.html та є невід`ємною частиною договору/рів лізингу, а саме: умови про розмір та порядок сплати лізингових платежів, передбачені договором/рами лізингу під п. 9 (п.п. 9.1 - 9.4) та п. 10 (графік внесення лізингових платежів); відповідальність сторін, передбачену статтею 7 Загальних умов до договору/рів лізингу; умови про дострокове розірвання договору та повернення об`єкта лізингу, передбачені статтею 11 Загальних умов до договору/рів лізингу.

Всі умови щодо розміру та порядку сплати грошових коштів боржником кредитору визначаються згідно з договором/рами лізингу, а також додатковими угодами до договору/рів лізингу, які будуть укладені між кредитором і боржником, та будуть невід`ємною частиною договору/рів лізингу. Сторони домовились, що зобов`язання, встановлені цим договором, залишаються дійсними та незмінними для поручителя і в разі внесення будь-яких змін чи доповнень до договору/рів лізингу, поручитель зобов`язується виконати зобов`язання за цим договором у разі настання випадків зміни (в т.ч. збільшення) розміру грошових зобов`язань згідно умов договору/рів лізингу, в зв`язку з чим змінюється (збільшується) обсяг його відповідальності за договором.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, в тому числі за відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, що обумовлені у загальних умов до договору/рів лізингу та передбачені законодавством України. Відповідальність поручителя та боржника є солідарною (1.4 договору поруки).

За змістом п. 2.1 договору поруки у разі повного або часткового невиконання боржником своїх грошових зобов`язань за договором/рами лізингу, кредитор має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Поручитель повинен виконати свої зобов`язання на користь кредитора протягом 5 банківських днів з моменту пред`явлення кредитором вимог, забезпечених порукою згідно цього договору, шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної у вимозі, на поточний рахунок кредитора, зазначений у розділі 5 цього договору, або інший рахунок, реквізити якого кредитор надасть поручителю. Під пред`явленням вимоги розуміється надсилання кредитором рекомендованим листом на адресу поручителя, вказану в розділі 5 даного договору, письмової вимоги (заяви) про невиконання боржником своїх зобов`язань, передбачених договором/рами лізингу (п. 2.2 договору поруки).

Згідно з п. 3.1, 3.2 договору поруки цей договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами. Сторони, керуючись умовами частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором, є 6 місяців з дати виконання зобов`язань за договором/ами лізингу, передбаченого договором, а у випадку наявності простроченої заборгованості боржника відповідно до договору/рів лізингу, строком припинення порухи є 3 роки з дати розірвання (відмови) кредитором від договору/рів лізингу в порядку на та умовах, визначених загальних умов до договору/рів лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

З урахуванням наведених умов договору поруки та приписів закону суд доходить висновку, що у даному випадку відповідач-1,2 мають відповідати перед позивачем за невиконання грошових зобов`язань за договором лізингу як солідарні боржники.

Матеріали справи свідчать, що з метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач 01.07.2022 направив відповідачам вимогу № УФ-45650 про сплату заборгованості з попередженням щодо розірвання договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Також 24.04.2024, на виконання п. 2.2 договору поруки, позивач направив на зазначену в договорі адресу електронної пошти відповідача-2 (dis_78@ukr.net) вимогу № УФ-66362 про сплату простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів з урахуванням штрафних санкцій. Однак вказана вимога також була залишена поручителем без відповіді.

Отже судом встановлено, що обов`язку з належної сплати лізингових платежів ні лізингоодержувач, ні поручитель не виконали.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Установивши порушення відповідачами договірного зобов`язання та перевіривши розрахунок позивача щодо наявної у ТОВ «Пром-Транс» заборгованості, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, а тому дійшов висновку, що вимога ТОВ «УЛФ-Фінанс» про солідарне стягнення заборгованості в сумі 287 310,89 грн з ТОВ «Пром-Транс» та ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також за порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачам штрафні санкції, а саме - пеню в сумі 138 135,33 грн та 10 % штраф в сумі 28 731,09 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 цього Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (що діяв на час спірних відносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1.1 Загальних умов договору закріплено обов`язок лізингоодержувача сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1.2 Загальних умов договору лізингоодержувач у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за договором понад 30 календарних днів, крім пені, передбаченої п. 7.1.1 Загальних умов, сплачує штраф у розмірі 10 % від суми простроченої заборгованості.

Згідно з п. 7.1.8 Загальних умов договору сторони домовились, що при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 2 ст. 258 ЦК України до договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.

Таким чином сторони у договорі визначили інший порядок нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, ніж передбачено законом.

Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій (зазначено про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року по справі № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23)).

На підставі викладеного та з урахуванням підтвердженого факту порушення відповідачами договору фінансового лізингу № 11384/09-21-Г від 16.09.2021 та договору поруки, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з них штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені.

Перевіривши розрахунок заявленого позивачем 10% штрафу відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів штраф у сумі 28 731,09 грн, як просив позивач.

Щодо розрахунку пені, то суд зазначає, що при його виконанні позивач помилково включив у періоди нарахування пені 27 число кожного місяця, яке є останнім днем сплати чергового лізингового платежу, тобто прострочення мало місце починаючи з 28 числа кожного чергового місяця. Відтак, здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що з відповідачів підлягає стягненню пеня в сумі 137 808,42 грн - у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Крім того позивач просить стягнути з відповідачів інфляційні втрати в сумі 23 123,95 грн та 3% річних у сумі 10 173,37 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статей 612, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом порушення грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є такими, що заявлені правомірно.

Однак, перевіривши наданий позивачем розрахунок матеріальних втрат, суд встановив, що при їх нарахуванні позивач так само неправильно визначив початок періоду нарахування цих сум.

Так, за розрахунком суду до стягнення з відповідачів підлягає сума 3 % річних у розмірі 10 149,77 грн (за період з 28.03.2022 по 22.04.2024), тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем. Водночас слід зазначити, що вищевказане нарахування не вплинуло на розрахунок суми втрат від інфляції, оскільки, вона розраховується не за кожний день прострочення, а за місяць, відтак стягненню з відповідачів будуть підлягати інфляційні втрати в сумі 23 123,95 грн, як просив позивач.

За таких обставин позов ТОВ «УЛФ-Фінанс» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно сумі задоволених вимог у рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Транс» та ОСОБА_1 про стягнення 487 474,63 грн задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Транс», (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 7/15, ідентифікаційний код 38268839) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» (04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 35-А, офіс 300, ідентифікаційний код 41110750) основний борг у сумі 287 310 (двісті вісімдесят сім тисяч триста десять) грн 89 коп., пеню в сумі 137 808 (сто тридцять сім тисяч вісімсот вісім) грн 45 коп., штраф у сумі 28 731 (двадцять вісім тисяч сімсот тридцять одну) грн 09 коп., інфляційні втрати в сумі 23 123 (двадцять три тисячі сто двадцять три) грн 95 коп., 3% річних у сумі 10 149 (десять тисяч сто сорок дев`ять) грн 77 коп. та судовий збір у сумі 7 306 (сім тисяч триста шість) грн 86 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 04 грудня 2025 року.

Повне рішення складене 15 грудня 2025 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя Головіна К. І.