Ухвала від 11.12.2025 по справі 752/4080/25

справа № 752/4080/25

провадження №: 1-кс/752/8066/25

У Х В А Л А

11.12.2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024100000000001, відомості щодо якого внесені 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому представник власника майна просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2025 у справі № 752/480/25 (провадження № 752/3661/25), а саме з грошових коштів в загальній сумі 749 840 грн., які вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що вказані грошові кошти не використовується слідством для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, разом з тим, при накладені арешту слідчим суддею не в повній мірі з`ясовано обставини щодо правового режиму майна, правових підстав накладення арешту, а тому було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, крім того, вилучені грошові кошти не відповідають поняттю речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України, у зв`язку з цим вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.

В судове засідання власник майна ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлялись належним чином. При цьому, до початку розгляду клопотання власник майна - ОСОБА_3 подав заяву про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження регламентовано ст. 336 КПК України, відповідно до частини першої якої, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку. Разом із тим, клопотання має бути обґрунтованим, тобто містити причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними доказами неможливості такої участі.

Проте, обставини які викладені ОСОБА_3 в поданій заяві не підтверджені відповідними доказами, які унеможливлюють його явку до суду для участі в судовому засіданні щодо розгляду скарги.

Разом з тим, зважаючи на велику кількість справ, що перебувають у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва та кількість раніше призначених до розгляду кримінальних справ у залах судових засідань, що обладнані для проведення відеоконференцій, в суді обмежена технічна можливість для забезпечення проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції.

Прокурор в судове засідання не з`явився, однак до початку розгляду клопотання подав заяву по розгляд справи за його відсутності, при цьому просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, у зв`язку з його необґрунтованістю.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42024100000000001, відомості щодо якого внесені 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

22.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою господарську діяльність ТОВ «АМЕТРІН ФК» (код ЄДРПОУ 38218086), де вилучені речі та документи, зокрема вилучено грошові кошти в загальній сумі 749 840 грн.

Після чого, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2025 у справі № № 752/4080/25 (провадження №1-кс/752/3661/25), накладено арешт, на майно, яке вилучене 22.04.2025 під час проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою господарську діяльність ТОВ «АМЕТРІН ФК» (код ЄДРПОУ 38218086), зокрема на грошові кошти в загальній сумі 749 840 грн, з метою збереження речових доказів.

Постановою слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 від 22.04.2025 виявлене та вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024100000000001.

Отже, слідчий суддя, накладаючи арешт, виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що вилучене майно за вказаною адресою відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та відповідають ознакам речових доказів.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, доводи клопотання про скасування арешту майна не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.04.2025 у справі № 752/4080/25 (провадження №1-кс/752/3661/25).

Окрім того, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 08.07.2025 вже було вирішено питання щодо скасування арешту зазначеного майна, за результатами кого було відмовлено з підстав викладених вище. При цьому, в матеріалах клопотання не встановлено нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею під час вирішення питання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024100000000001, відомості щодо якого внесені 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1