Ухвала від 12.12.2025 по справі 204/3235/21

Справа № 204/3235/21

Провадження № 2/204/1257/25 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Невгомонної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ШЕПАРДА-10» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об`єднання,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ШЕПАРДА-10» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об`єднання.

14 листопада 2025 року до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про перехід до загального провадження.

Також, 14 листопада 2025 року до суду від ОСОБА_1 про зупинення провадження з причин конституційного провадження оскарження положень закону, яким регулюються спірні відносини.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи були належно повідомлені, заяв про розгляд справи у їх відсутності не надавали, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Так, згідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема виходив з ціни позову (яка не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява), критерії, визначені п. 1, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

З урахуванням зазначеного суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду до категорій спорів для яких законом передбачено розгляд в порядку загального позовного провадження, не відноситься.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Враховуючи вказані норми закону та предмет даного позову, яким є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо клопотання про зупинення провадження з причин конституційного провадження оскарження положень закону, яким регулюються спірні відносини, суд зазначає наступне.

Виходячи з положень п. 6 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи і у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинена. Під неможливістю розгляду цивільної справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

В силу статей 1 та 10 ЦПК, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд керується при розгляді справи принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Суд зазначає, що з урахуванням предмету та підстав позову у справі №204/3235/21, не є підставою для зупинення провадження подання конституційної скарги ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене вище, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження від 14.11.2025 року з причин конституційного оскарження положень закону, яким регулюються спірні відносини слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 53, 174, 251, 259-261, 274, 277 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження від 14.11.2025 року з причин конституційного оскарження положень закону, яким регулюються спірні відносини - відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 №5 про перехід до загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення суду і набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.

Суддя В.В. Самсонова