Постанова від 02.12.2025 по справі 342/129/21

Справа № 342/129/21

Провадження № 22-ц/4808/1717/25

Головуючий у 1 інстанції ЛУКОВКІНА У. Ю.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів Василишин Л. В.,

Максюти І. О.,

секретар Петрів Д. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2025 року у складі судді Луковкіної У. Ю., ухвалене у м. Тлумач Івано-Франківської області, повний текст якого складено 13 жовтня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати вчителя української мови і літератури за переробку годин педагогічного навантаження,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради, відділу освіти Городенківської міської ради, Городенківської міської ради про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати вчителя української мови і літератури за переробку годин педагогічного навантаження, про фактичне поновлення на роботі та посаді, на якій позивач юридично працює.

Ухвалою Тлумацького районного суду від 02 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду в частині вимог до відділу освіти Городенківської міської ради, Городенківської міської ради, а також щодо фактичного поновлення на роботі та посаді, на якій позивач юридично працює.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2023 року, яке не було змінено в частині фактичних обставин по справі, встановлено, що згідно з наказом по Ясеневопільнівській школі від 01 вересня 1995 року ОСОБА_1 призначена на посаду вчителя української мови та літератури порядком переведення з посади педагога-організатора на час відсутності основного працівника із збереженням основного місця роботи педагога-організатора (наказ по школі № 13-к від 04 вересня 1995 року), а 07 червня 2022 року позивачка була звільнена з посади педагога-організатора Ясеневопільнівського ліцею (п. 4 ст. 40 КЗпП України, наказ № 07К від 07 червня 2022 року). Наказ, згідно з яким позивачка була б звільнена за цей час з посади вчителя української мови та літератури чи посади педагога-організатора відсутній, тому вважає, що вона виконувала з 01 вересня 1995 року роботу на одночасно двох посадах вчителя української мови та літератури та педагога-організатора до січня 2021 року, по день звільнення позивачки за власним бажанням. При цьому, позивачці 09 квітня 2004 року наказом № 134 було встановлено кваліфікаційну категорію «вчитель першої категорії», 02 квітня 2009 року підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії» та встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»; 04 квітня 2013 року присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»; 03 квітня 2018 року відповідає раніше присвоєній кв. категорії «спеціаліст вищої категорії», присвоєне педагогічне звання «старший вчитель»; 05 квітня 2019 року відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії». Вважає, що ці фактичні дані підтверджують, що позивач працювала у відповідача на посаді вчителя української мови та літератури з вересня 1995 року по січень 2021 року з повним педагогічним навантаженням, оскільки в іншому випадку позивач не змогла б атестовуватися по лінії вчителя української мови та літератури та отримати найвище звання «старший вчитель», а також на посаді педагога-організатора на повну нормативну зайнятість, бо аналогічно не отримувала б під час атестацій статусів спеціаліста такої то категорії. Також рішенням по справі № 342/98/23 встановлено, що у період з 1995 року по 2021 роки позивачка ОСОБА_1 тільки періодично отримувала заробітну плату як вчителя української мови та літератури (щомісячно та щорічно тільки заробітну плату як педагог-організатор), а тому відповідачем їй не нарахована та невиплачена заробітна плата як вчителя української мови та літератури за 104 місяці. При цьому, для розрахунку ненарахованої та невиплаченої позивачці заробітної плати як вчителя української мови та літератури просить застосувати середні дані Держкостату за 2021-2023 роки про оплату праці вчителя вищої категорії та врахувати надбавки за стаж педагогічної роботи, доплату за перевірки письмових робіт, за престижність праці, тощо. Вважає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути за роботу вчителя української мови та літератури по 13 759 грн. за місяць, і не менше, що за 104 місяці складає 1430936 грн.

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати вчителя української мови і літератури за переробку годин педагогічного навантаження відмовлено.

У апеляційній скарзі на дане рішення суду, представник позивачки Муляк С. М. ОСОБА_2 вказує на те, що звання «старший учитель», яке було присвоєно позивачці в квітні 2019 року, присвоювалося лише вчителям, тобто особам, які перебували на посаді вчителя не менше восьми років, мають повне педагогічне навантаження та найвищий тарифний розряд.

Вказує, що присвоєння позивачці різних кваліфікаційних категорій, починаючи з 2004 року підтверджує той факт, що позивач працювала у відповідача на посаді вчителя української мови та літератури з вересня 1995 року по січень 2020 року з повним педагогічним навантаженням, оскільки в іншому випадку позивач не змогла б атестовуватися по лінії вчителя української мови та літератури та отримати найвище звання «старший вчитель». При цьому, позивач паралельно атестовувалася й на посаді педагога-організатора, бо аналогічно не отримувала б під час атестацій статусів спеціаліста певної категорії.

Представник скаржниці зауважує, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 після призначення на посаду вчителя української мови та літератури порядком переведення з посади педагога-організатора на час відсутності основного працівника із збереженням основного місця роботи педагога організатора, була звільнена з посади вчителя української мови та літератури. Більш того, позивач навіть за 2008-2009 навчальні роки викладала по 4 години на тиждень українську мову та літературу у 5-9 класах і по 4 години на тиждень перевіряла зошити, що підтверджується платіжними даними.

Надані представником відповідача в якості доказів копії витягу з Книги наказів по кадрах Ясеневопільнівської середньої школи за 1995-2005 роки та витягу з особової справи ОСОБА_1 вважає недопустимими, оскільки вони не були надіслані представнику позивачки у визначеному законодавством порядку.

Представник ОСОБА_1 вказує, що в Книгах обліку по нарахуванню заробітної плати позивачка була облікована з 1995-1996 по 2008-2009 навчальні роки за роботу на посаді вчителя, а не за роботу педагога-організатора за час заміщення тимчасово відсутніх вчителів, оскільки педагог організатор юридично не має права на такі заміщення.

На думку представника позивачки, невірним є висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не працювала в школі/ліцеї ні на умовах сумісництва, ні на умовах суміщення, а крім своєї основної роботи педагога-організатора періодично виконувала обов`язки тимчасово відсутнього працівника - вчителя української мови та літератури, оскільки педагог організатор узагалі не може за нормативним визначенням бути вчителем навіть під виглядом заміщенням на роботі основного працівника - вчителя.

Посилаючись на вищенаведене, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , а саме стягнути з відповідача на користь позивача 1430 936 грн., які є ненарахованою та невиплаченою позивачу відповідачем заробітною платою вчителя української мови і літератури, в тому числі і за переробку годин педагогічного навантаження.

У надісланомуна адресусуду відзивіпредставник Ясеневопільнівськоголіцею Городенківськоїміської радиадвокат ТкачишинС.М.доводи апеляційноїскарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 заперечує,рішення судувважає законнимта обґрунтованим,а томупросить залишитийого беззмін,а взадоволенні апеляційноїскарги проситьвідмовити.Додатково вказує,щовиконання обов`язківучителя українськоїмови талітератури з01вересня 1995року впорядку переведенняз посадипедагога-організаторана часвідсутності основногопрацівника іззбереженням основногомісця роботипедагога-організаторана підставінаказу пошколі №13-квід 04вересня 1995року недає підставвважати,що позивачкабула призначенана посадуучителя українськоїмови талітератури якна основнемісце роботи.Отже,на посадівчителя українськоїмови талітератури позивачкапрацювала застроковим трудовимдоговором з01вересня 1995року по05липня 2000року. Вказує,що з05 липня 2000 року позивачка працювала за основним місцем роботи за безстроковим трудовим договором на посаді педагога-організатора.

Також вказує, що позивачці було присвоєно педагогічне звання «старший учитель», як педагогічному працівнику (педагогу-організатору) з вищою освітою, яка на момент присвоєння такого звання мала присвоєну кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». А тому твердження представника скаржниці про те, що «звання «старший учитель» на момент його присвоєння позивачці в квітні 2019 року присвоювалося лише особам, які перебували на посаді вчителя не менше восьми років, мають повне педагогічне навантаження та найвищий тарифний розряд не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до пунктів 4.8., 5.4 Типового положення про атестацію педагогічних працівників від 06 жовтня 2010 року №930, вимога наявності стажу роботи на педагогічній посаді «спеціаліста вищої категорії» не менше 8 років для проходження атестації та присвоєння педагогічного звання «старший учитель» стосувалася педагогічних працівників, які мають базову або неповну вищу освіту, та не стосувалися позивачки.

Крім того зауважує, що за заміщення тимчасово відсутніх учителів ОСОБА_1 нараховувалася і виплачувалася заробітна плата погодинно, що підтверджується інформацією, яка міститься у Книгах обліку по нарахуванню заробітної плати (колонка «заміна»), а тому вважає, що права ОСОБА_1 відповідачем не порушені.

За положеннями статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Скаржниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовими повістками та за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Водночас, у надісланій на адресу суду відповіді на відзив представник скаржниці Котик Р. В. просив розгляд справи проводити без його участі та участі скаржниці ОСОБА_1 , тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради адвоката Ткачишин С. М., яка просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновків, що позивачка не працювала в школі/ліцеї ні на умовах сумісництва, ні на умовах суміщення, а крім своєї основної роботи педагога-організатора періодично виконувала обов`язки тимчасово відсутнього працівника - вчителя української мови та літератури. Після виходу з відпустки основного працівника вчителя української мови та літератури в Ясеневопільнівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Городенківської міської ради Івано-Франківської області, позивачка була повернута на основну посаду, яка була за нею збережена, а саме на посаду педагога-організатора.

Із цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Судом першоїінстанції встановлено,що з20 січня 1992 року сторони перебували у трудових відносинах. Зокрема, ОСОБА_1 прийнята на роботу в Ясеневопільнівську неповну середню школу на посаду педагога-організатора на час відпустки до трьох років ОСОБА_3 порядком переведення з посади вихователя групи продовженого дня Городенківської СШ № 2 на підставі наказу від 20 січня 1992 року (т. 2, а.с. 97).

01 вересня 1993 року Ясеневопільнівська неповна середня школа реорганізована в середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів на підставі рішення райвиконкому № 343 від 28 вересня 1993 року.

01 вересня 1995 року ОСОБА_1 призначена на посаду вчителя української мови та літератури порядком переведення з посади педагога-організатора на час відсутності основного працівника із збереженням основного місця роботи педагога-організатора на підставі наказу по школі № 13-к від 04 вересня 1995 року (т.1, а.с. 12).

У виписці з наказу по школі від 01 червня 1998 року міститься інформація про надання ОСОБА_1 , вчителю української мови, додаткової оплачуваної відпустки для участі у екзаменаційній сесії з 01 по 30 червня 1998 року.

Згідно з дипломом спеціаліста ОСОБА_1 у 1998 році закінчила Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Українська мова і література» та здобула кваліфікацію філолога, викладача.

У особовій справі позивачки міститься посвідчення на ім`я ОСОБА_1 про закінчення курсів педагогів-організаторів при Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти з 18 лютого по 07 березня 2002 року і її заява від 08.10.2003 року про атестацію у 2003-2004 навчальному році за першою кваліфікаційною категорією «педагог-організатор».

Наказом № 52-к по Ясеневопільнівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів від 27 січня 2003 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора з виховної роботи на 0,5 ставки з січня 2003 року порядком переведення з посади педагога-організатора цієї школи на час відсутності основного працівника ОСОБА_4 із збереженням попереднього місця роботи педагога-організатора (т.2, а.с. 99).

Відповідно до свідоцтв про підвищення кваліфікації, ОСОБА_1 підвищувала кваліфікацію як учитель української мови і літератури, керівник гуртка з предмета, а також як педагог-організатор у 2004, 2007, 2009, 2012, 2020 роках. У особовій справі містяться документи про атестацію ОСОБА_1 як педагога-організатора, так і учителя української мови і літератури, у яких зазначено, що вона обіймає посаду педагога-організатора, зокрема у наближеному до дня звільнення атестаційному листі від 26 березня 2019 року її посада зазначена як педагог-організатор і наявний сертифікат про проходження курсів підвищення кваліфікації 14.09.2020 року по 18.09.2020 року як педагога-організатора.

09 квітня 2004 року ОСОБА_1 встановлено кваліфікаційну категорію: "вчитель першої категорії" на підставі наказу по школі № 134 від 09 квітня 2004 року (порядковий запис № 6). 02 квітня 2009 року підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії», встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (порядковий запис № 7). 04 квітня 2013 року присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» (порядковий запис № 8). 03 квітня 2018 року в трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис про те, що вона відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», присвоєне педагогічне звання «старший вчитель» на підставі наказу по відділу освіти від 03 квітня 2018 року (порядковий номер запису у трудовій книжці не зазначено). 05 квітня 2019 року в трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис про те, що вона відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» на підставі наказу по відділу освіти від 06 квітня 2019 року (порядковий запис № 9).

З копій витягів із Книги обліку по зарплаті (Т.1 а.с. 117-152) вбачається, що:

- за 1995 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 1996 рік - ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови та літератури;

- за 1997 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 1999-2000 ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 2000-2001 ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 2001-2002 ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 2002-2003 ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови;

- за 2004 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови та літератури;

- за 2005 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови та літератури;

- за 2005-2006 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови та літератури;

- за 2006-2007 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови та літератури;

- за 2007-2008 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови та літератури;

- за 2008-2009 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор та вчитель української мови та літератури;

- за 2009-2010 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 2010-2011 (навчальні роки) ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 2011-2012 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 2018-2019 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор;

- за 2019-2020 рік ОСОБА_1 отримувала заробітну плату, обіймаючи посаду педагог організатор.

Як вбачається з відповіді відділу освіти Городенківської міської ради № 61/06 від 19 лютого 2024 року, відповідно до наказу Ясенево-Пільнівської ЗОШ І-ІІІ ст. від 30 серпня 2021 року № 82 «Про створення тарифікаційної комісії», у навчальному закладі було створено комісію, яка затвердила обсяг педагогічного навантаження кожного педагогічного працівника у даному навчальному закладі. Відповідно до тарифікаційного списку вчителів та інших працівників Ясеневопільнівської ЗОШ І-ІІІ ст. станом на 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 була тарифікована на посаді як «педагог-організатор».

Згідно тарифікаційного списку вчителів та інших працівників Ясенево-Пільнівської ЗОШ І-ІІІ ст. Городенківської міської ради на 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 (педагог-орагнізатор), категорія старший вчитель; тарифний розряд 14; посадовий оклад 7100 грн.

Згідно протоколу засідання адміністративної наради при директорі Ясеневопільнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городенківської міської ради № 7 від 21 червня 2021 року, педагогічним працівникам школи ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які мають диплом за спеціальністю з предметів українська мова та література, математика, захист України, початкове навчання, було доведено до відома та роз`яснено право подати письмову заяву про згоду або відмову викладати вакантні години з відповідних предметів.

Актом № 1 від 22 червня 2021 року, складеним працівниками Ясеневопільнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів у складі директора школи Книгницької С.С., завідуючої бібліотекою ОСОБА_7 , заступника директора школи з виховної роботи ОСОБА_6 , підтверджується, що педагог-організатор ОСОБА_1 , яка має спеціальність за дипломом «Вчитель української мови та літератури», заяву на вакантні години української мови та літератури не подавала.

Відповідно до частини 1 статті 33 КЗпП тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, за загальним правилом (крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті), допускається лише за його згодою.

Тимчасове переведення працівника на посаду, яку обіймає тимчасово відсутній працівник, оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця. Строк такого переведення, зазвичай, визначається часом відсутності основного працівника на роботі.

Внесення записів до трудової книжки працівника про тимчасове переведення його на іншу роботу діючим трудовим законодавством не передбачено.

При цьому виконання обов`язків іншим працівником припиняється у день виходу на роботу працівника, обов`язки якого виконувалися. Тому, оскільки наказом № 13-к від 04 вересня 1995 року позивачку переведено на посаду вчителя української мови та літератури саме на час відсутності основного працівника, видання окремого наказу про припинення виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника законодавством не вимагається.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2023 року та постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, які набрали законної сили в справі № 342/98/23 за позовом ОСОБА_1 до Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради про визнання наказу від 07 червня 2022 року № 07К Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради безпідставним та незаконним встановлено, що наказ про прийняття позивачки на вакантну посаду учителя української мови і літератури відповідачем не видавався та їй було відомо про її тарифікацію по посаді педагога-організатора. Також судами встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаді педагога-організатора школи з 20 січня 1992 року та продовжувала свою трудову діяльність на цій посаді по день звільнення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові, оскільки позивачка працювала вчителем української мови та літератури на умовах тимчасового переведення з іншої посади, була обізнана із цим, своїх заперечень не висловлювала та не оскаржувала таке переведення. Доказів наявності у відповідача заборгованості із виплати позивачці заробітної плати за періоди тимчасового виконання обов`язків учителя української мови і літератури матеріали справи не містять.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому його необхідно залишити без змін.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2025 року.

Судді В. М. Барков

Л. В. Василишин

І. О. Максюта