Постанова від 15.12.2025 по справі 640/10277/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10277/22 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу про визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних заходів щодо тимчасової заборони та постанов про накладення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції - автомобільних бензинів та дизельного пального від 09.12.2021 року прийнятих Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу відносно ТОВ «Лерсен ЛТД», а саме №252/9-21, №253/9-21, №254/9-21;

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафних санкцій: №02-9/22 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №252/9-21 від 21.12.2021 року в розмірі 68 000,00 гривень; №03-9/22 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №253/9-21 від 21.12.2021 року в розмірі 68 000,00 гривень; №04-9/22 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №254/9-21 від 21.12.2021 року в розмірі 68 000,00 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що винесені відповідачем постанови є незаконними, що вказує необґрунтовано застосував до позивача відповідальність у вигляді штрафу за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Державної екологічної інспекції Придніпровського округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції - автомобільних бензинів та дизельного пального від 09.12.2021 №252/9-21, №253/9-21, №254/9-21.

Визнано протиправними та скасовано постанови Державної екологічної інспекції Придніпровського округу про накладення штрафних санкцій від 09.02.2022 №02-9/22, №03-9/22 та №04-9/22.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що перевірка стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних заходів виконано відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства.

Оскільки продукція, яка не відповідає вимогам технічного регламенту забороняється до розповсюдження споживачам і при виявленні фактів неякісного пального орган державного нагляду має прореагувати у межах відповідних повноважень, вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, господарська діяльність ТОВ «Лерсен ЛТД» здійснюється шляхом продажу пального та інших товарів на орендованих об`єктах, в тому числі автозаправочна станція, яка розташована за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Садова, 55-а, яка знаходиться у користуванні Товариства на підставах, визначених законодавством (оренда).

При цьому, роздрібна торгівля пальним, в тому числі бензинами та дизельним пальним здійснюється у відповідності до вимог діючого законодавства, в тому числі на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, вул. Степова, 19-а.

У відповідності до наказу №1999 від 15.12.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу було розпочато планову перевірку характеристик продукції ТОВ «Лерсен ЛТД» за адресою АЗС: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, вул. Степова, 19-а.

За наслідками проведення вказаної перевірки контролюючим органом прийнято рішення № 09-9/12/21 від 20.12.2021 року про відбір зразків продукції бензину автомобільного А-95- Євро5-Е0, бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0, палива дизельного ДП-3-Євро5-В0.

Як наслідок прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції - автомобільних бензинів та дизельного пального, а саме:

- №252/9-21 від 21.12.2021 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0;

- №253/9-21 від 21.12.2021 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0;

- №5254/9-21 від 21.12.2021 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - дизельне паливо ДП-3-Євро5-Е0.

Також, за результатами перевірки у сфері державного ринкового нагляду на АЗС по Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Велика Северинка, вул. Степова, 19-А прийнято постанову про накладення штрафних санкцій:

- №02-9/22 від 09.02.2022 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №252/9-21 від 21.12.2021 в розмірі 68 000,00 гривень;

- №03-9/22 від 09.02.2022 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №253/9-21 від 21.12.2021 в розмірі 68 000,00 гривень;

- №04-9/22 від 09.02.2022 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №254/9-21 від 21.12.2021 в розмірі 68 000,00 гривень.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та обов`язків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції - автомобільних бензинів та дизельного пального №252/9-21 від 21.12.2021, №253/9'21 від 21.12.2021, №254/9-21 від 21.12.2021 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Яку наслідок, є протиправними та підлягають скасуванню і оскаржувані постанови про застосування штрафних санкцій від 09.02.2022, як такі, що постановлені на підставі незаконних та протиправних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі Закон №2735-VI) державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Частиною першої статті 4 Закону №2735-VI встановлено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Згідно частини п`ятої статті 10 Закону №2735-VI повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону №2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

За приписами частини першої статті 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

У випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка:

1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів);

2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції.

Таким чином, органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки, за наслідками яких мають право застосовувати адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633 затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (далі - Положення № 230).

Так, згідно пункту 1 Розділу I Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

У відповідності до підпункту 4 пункту 2 Розділу II Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо:

- виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

- наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин;

- забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин;

- додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

- додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання;

- порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

- надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

На виконання цих положень Закону № 2735-VI постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (далі - Перелік №1069), відповідно до пункту 21 якого Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд на відповідність вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (надалі - Технічний регламент №927) щодо автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палив.

Тобто, Держекоінспекція має повноваження здійснювати державний ринковий нагляд щодо автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палив.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 та Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».

Відповідно, відповідачем за наслідками проведення такої перевірки прийнято наступні рішення:

- №02-9/22 від 09.02.2022 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №252/9-21 від 21.12.2021 в розмірі 68 000,00 гривень;

- №03-9/22 від 09.02.2022 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №253/9-21 від 21.12.2021 в розмірі 68 000,00 гривень;

- №04-9/22 від 09.02.2022 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №254/9-21 від 21.12.2021 в розмірі 68 000,00 гривень.

Так, пунктом 5 Технічного регламенту №927 дозволено виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з вимогами пункту 7 Технічного регламенту №927 під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.

За змістом додатку 1 до Технічного регламенту №927 позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10 (приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7). Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7 (приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7).

У відповідності до пункту 8 Технічного регламенту №927, кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів (пункт 3 Технічного регламенту №927).

У свою чергу, пунктом 9 Технічного регламенту №927 визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Згідно з пунктом 19 Технічного регламенту №927 за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

Пунктом 20 Технічного регламенту №927 обумовлено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту №927.

Відповідно до пункту 24 Технічного регламенту № 927, правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог цього Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється відповідно до законодавства, а в разі їх відсутності (до прийняття національних стандартів) - нормативними документами.

Відтак, виготовлення паспорту якості, що містить всі передбачені законодавством елементи та складові, на конкретне паливо є обов`язком виробника.

При цьому, частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI визначено перелік документів, що підлягають перевірці, якими є: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Отже, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у частині сьомій вжити статті 23 Закону №2735-VI.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність (частини перша та третя статті 29 Закону №2735-VI).

Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Аналіз вищевикладених норм свідчить про те, що у разі встановлення органом ринкового нагляду невідповідності продукції встановленим вимогам чинного законодавства, такий орган вправі вимагати вжити заходів щодо усунення таких недоліків.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки характеристик продукції ТОВ «Лерсен ЛТД» було надано документи, відповідно до переліку, передбаченого частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI, а саме: договір поставки нафтопродуктів, товарно-транспортні накладні на поставку бензинів автомобільних та дизельного пального, паспорти якості, декларації про відповідність та сертифікати відповідності на бензини автомобільні та дизельне паливо.

Надалі, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції - автомобільних бензинів та дизельного пального, а саме:

- №252/9-21 від 21.12.2021 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0;

- №253/9-21 від 21.12.2021 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0;

- №5254/9-21 від 21.12.2021 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - дизельне паливо ДП-3-Євро5-Е0.

Відповідно до частини другої ст.33 Закону № 2735-VІ рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:

1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону;

2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону;

3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб`єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;

4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб`єктами господарювання відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Частиною п`ятою ст. 33 Закону № 2735-VІ передбачено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Згідно із частинами одинадцятою-чотирнадцятою ст. 33 Закону № 2735-VІ до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб`єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб`єкта господарювання.

До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб`єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.

Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб`єктом господарювання, підлягають обов`язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

У свою чергу, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2019 року №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Так, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.

Вказані норми свідчпть про чіткий перелік підстав для прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та визначену інформацію, яку повинні містити такі рішення.

Як свідчать матеріали справи, у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.12.2021 контролюючим органом зазначено наступне:

1) №252/9-21 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0 зазначено, що в паспорті №1288 зазначення відомостей про відсутність присадок (добавок) у продукції, разом з тим, в наявності за вищезазначеними показниками об`ємних часток кисневмісних сполук: метанолу - 1,83%, етерів (С і вище) - 0,54%, які зважаючи на п. 1 примітки додатку 2 «Вимоги щодо характеристик автомобільного бензину» до Технічного регламенту щодо вимог автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №927 є кисневмісними добавками, що додатково використовуються за умови масової частки кисню не більше 2,7%. Також вказано, що ідентифікувати паливо неможливо до наданих супроводжуючих документів - паспорту якості №1288 та товарно-транспортних накладних: №1454/1 від 11.12.2021 року (номер резервуара, дані паспорту якості відсутні). В обґрунтування вказаного рішення також зазначено, що результати протоколу випробувань ТОВ «Інспекторат Україна» № 3617/21КР від 16.12.2021 року зразки з партії автомобільного бензину А-95-Євро5-Е0 паспорт якості №1288 від 17.10.2021 року, номер резервуара 800 кількістю 1360 тон. За результатами випробувань встановлено перевищення норм Технічного регламенту за показниками «Вміст сірки», «Об`ємна частка бензолу», «Об`ємна частка кисню», «Об`ємна частка кисневмісних сполук».

2) №253/9-21 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0 . В обґрунтування якого зазначено, що продукція бензин автомобільний А-92-Євро5Е0 супроводжується паспортом якості №1291 від 18.10.2021 року випробувального центру ПАТ «Укртатнафта»; зазначення відомостей про відсутність присадок (добавок) у продукції, разом з тим, в наявності за вищезазначеними показниками об`ємних часток кисневмісних сполук: метанолу - 0,88%, етерів (С5 і вище) - 0,21%, які є кисневмісною добавкою, що додатково використовується за умови масової частки кисню не більше 2,7%. Зазначено, що ідентифікувати паливо неможливо до наданих супроводжуючих документів - паспорту якості №1291 та товарно- транспортної накладної №1454/1 від 11.12.2021 року (номер резервуара, дані паспорту якості відсутні). Також зазначено, що за результатами протоколу випробувань ТОВ «Інспекторат України» №3618/21КР від 16.12.2021 року зразки з партії автомобільного бензину А-92-Євро5Е0 паспорт якості №1291 від 18.10.2021 року, номер резервуара 811 кількістю 4981 тон встановлено перевищення норм Технічного регламенту за показниками «Вміст сірки», «Об`ємна частка бензолу», «Об`ємна частка кисню», «Об`ємна частка кисневмісних сполук».

3) №254/9-21 щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції - дизельне паливо ДП-3-Євро5-В0. В обґрунтування якого зазначено, що продукція дизельне паливо ДП-3-Євро5-В0 супроводжується паспортом якості №999 від 27.11.2021 року містить присадки INTRON dLube у кількості 0,01% мас, NITR0CET50 у кількості 0,045% об., Keropur DR 5212 в кількості 0,002% мас, Infineum R 226 у кількості 0,03% мас., Infinerum 756 у кількості 0,01% мас, які застосовуються у разі допущення до застосування у встановленому порядку та добавок на основі метилових/етилових естерів жирних кислот. Документи підтверджуючий вимоги п. 13 Технічного регламенту відсутній. Разом з тим в паспорті №999 зазначено в показнику об`ємна частка метилових/етилових естерів жирних кислот, % - не додавалося. Зазначено, що ідентифікувати паливо неможливо до наданих супроводжуючих документів - паспорту якості №999 та товарно-транспортної накладної №1524/2 від 18.12.2021 року, №1454/1 від 11.12.2021 року (номер резервуара, дані паспорту якості відсутні). Також зазначено, що за результатами протоколу випробувань ТОВ «Інспекторат України» №3619/21КР від 16.12.2021 року зразки з партії дизельного палива Energy ДП-3-Євро5-В0 паспорт якості №999 від 27.11.2021 року, номер резервуара 785 кількістю 2082 тон встановлено перевищення норм Технічного регламенту за показниками «Вміст сірки», «Об`ємна частка бензолу», «Об`ємна частка кисню», «Об`ємна частка кисневмісних сполук».

У свою чергу, критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи державного ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності (далі - орган ринкового нагляду) обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити визначаються Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 № 1407 (надалі Методика).

У п. 5 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів зазначено, що рівень загрози визначається органом ринкового нагляду шляхом проведення оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція (далі - оцінка ризику).

Відповідно до п.7-8 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів оцінка ризику проводиться посадовою особою органу ринкового нагляду шляхом проведення аналізу, за результатами якого визначається рівень загрози.

Аналіз проводиться на підставі критеріїв оцінки ризику. При цьому враховуються звичайні та обґрунтовано передбачувані умови використання продукції.

При цьому, п. 10 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів передбачено, що на підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція.

Тобто, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинні містити обґрунтування порушень вимог Технічного регламенту, а також визначення ступеню ризику та рівня загрози, що становить чи може становити відповідна продукція.

Пунктом 3 Технічного регламенту надано визначення, що наводяться та використовуються в Технічному регламенті.

Згідно пункту 8 Технічного регламенту визначено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Відповідно до пункту 19 Технічного регламенту за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

Однак, у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.12.2021, відповідачем всупереч вказаним вимогам до оформлення таких рішень в рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не зазначено, в чому полягає порушення перелічених пунктів Технічному регламенту.

Також не визначено ступінь ризику та рівень загрози, що становить чи може становити відповідна продукція.

Як на обґрунтування порушень вимог Технічного регламенту в оскаржуваних рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, прийнятих 21.12.2021, міститься посилання на результати лабораторний випробувань від 16.12.2021, проведених в межах абсолютної іншої перевірки характеристик продукції.

Зазначене вказує на недотримання відповідачем при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 09.12.2021 принципів правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов`язок державного органу діяти в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Така поведінка відповідача як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого виносити розпорядчі акти, що є обов`язковими до виконання учасниками правовідносин та підкріплені санкціями за невиконання, не відповідає критеріям чіткості та визначеності, що в свою чергу ставить суб`єктів, до яких звернутий такий акт в неоднозначне становище і, відповідно, нівелює можливі дії цих суб`єктів, направлені на виконання таких актів.

З огляду на вказане, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо тимчасової заборони наданні на ринку продукції - автомобільних бензинів та дизельного пального №252/9-21 від 21.12.2021, №253/9'21 від 21.12.2021, №254/9-21 від 21.12.2021 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Отже, оскаржувані постанови про накладення штрафу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Додатково щодо підстав для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафних санкцій, слід звернути увагу на наступне.

Нормами статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про, зокрема відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування).

Однак, в порушення таких вимог законодавства, в рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів встановлено інший строк встановлення тимчасового обмеження продукції на ринку, а саме до дня продовження перевірки на підставі висновків експертиз та протоколів випробувань зразків продукції.

При цьому, висновки лабораторних випробувань оформлені протоколами випробувань ще 24.12.2021, згідно з якими: №3760/21КР - наданий зразок бензину А-95-Євро5-Е0 відповідає вимогам Технічного регламенту; №3761/21КР - наданий зразок бензину А-92-Євро5-Е0 відповідає вимогам Технічного регламенту; №3762/21КР - наданий зразок палива дизельного Energy ДП-3-Євро5-В0 відповідає вимогам Технічного регламенту.

Частиною другою статті 34 Закону №2735-VI передбачено, що суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 34 Закону №2735-VI у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.

У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що органи державної податкової служби зверталися до ТОВ «Лерсен ЛТД» за погодженням щодо надання відомостей щодо товариства та ТОВ «Лерсен ЛТД» не надавалася згода на надання відомостей, інформації та інших даних, в тому числі тих, на які містяться посилання в протоколі №03-9/22 від 25.01.2022.

Тобто, Акт №03-9/22 від 25.01.2022, який складений з порушенням строків, містить посилання на докази, отримані з порушенням норм статті 74 КАС України, відповідно до вимог якої не приймаються до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, приписами пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у випадку невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Згідно із частиною шостою ст. 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Враховуючи, що ТОВ «Лерсен ЛТД» надавалися пояснення та копії документів на підтвердження виконання всіх вимог законодавства, в тому числі Технічного регламенту та рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, при цьому, жодним документом, прийнятим Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу, не зазначено в чому саме полягає порушення вимог Технічного регламенту та невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Тобто, протокол містить посилання на докази, отримані з порушенням норм статті 74 КАС України.

Таким чином, вказаний протокол від 25 січня 2022 року №02-9/22 про виявлені порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», на підставі якого прийнято оскаржувані постанови про накладення штрафних санкцій на ТОВ «Лерсен ЛТД» не відповідає вимогам законодавства, якими регулюються питання розгляду порушень та притягнення до відповідальності, що додатково вказує на обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддяО.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко