Постанова

від 21.01.2008 по справі 17156-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17156-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.01.2008Справа №2-1/17156-2007А

Суддя господарського суду АР Крим Л. О. Ковтун розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-1/17156-2007А 21.01.2008р. у судовому засіданні, що почалося у 11:11 за участю секретаря судового засідання Н. М. Баранович,

За участю представників:

Позивач, Кравцов Ю.В., довіреність № 6.14  від 09.01.08,  представник;

Позивач, Бунчак В.В., довіреність № 6.26  від 11.01.08,  представник;

Позивач, Раздимаха О.І., довіреність № 6.25  від 11.01.08,  представник;

Відповідач, Шаравіна А.М., довіреність № 46/100  від 25.05.07,  представник;

Відповідач, Вербич І.О., довіреність № 5/100  від 14.01.08,  представник;

Відповідач, Макієнко Н.Ю., довіреність № 31/100  від 16.05.07,  представник

ухвалив постанову у 11:23

За позовом Закритого акціонерного товариства «Кий Авіа Крим» (95050, м. Сімферополь, вул. Київська, 133, ЗКПО 25146006)

До відповідача Державної податкової інспекції м. Сімферополь (95053, м. Сімферополь, вул. Мате Залкі, 1/9)

Про визнання протиправним рішення

 Сутність адміністративної справи:

              ЗАТ «Кий Авіа Крим» звернулося до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом та просить визнати протиправним та нечинним рішення ДПІ в м. Сімферополі від 25.10.2007р. №0008392303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.12.2007р. по справі №2-1/17156-2007А  було задоволено клопотання позивача щодо вжиття заходів із забезпечення позову шляхом заборони Державній податковій інспекції в м. Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул. М. Залкі, 1/9) вживати заходи зі стягнення нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за рішенням ДПІ в м. Сімферополі від 25.10.2007р. №0008392303 та зупинення дії рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0008392303, прийнятого ДПІ в м. Сімферополі 25.10.2007р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  застосування  позивачем  при наданні послуг клієнтам з авіаперевезень бланків  суворого обліку  ( авіаквитків)  відповідає нормам  чинного законодавства України, в тому числі Закону України “Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг”, проведення перевірки  на думку позивача здійснювалося  не правомірно, а прийняття  спірного  рішення про застосування  штрафних (фінансових) санкцій  є необґрунтованим.

Відповідач на позовних вимогах заперечує та вважає у відзиві на позов, що відповідно законодавства України, бланки авіаційних квитків, форма яких не пройшла процедуру попереднього узгодження у встановленому Законом порядку з Міністерством фінансів України не є документами строгої звітності й проведення розрахункових операцій при продажі таких перевізних документів на авіаційному транспорті має здійснюватися  з використанням реєстраторів розрахункових операцій. Додатково відповідач зазначив, що посилання позивача на рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.03.2004р. №17 є помилковим, тому що зазначене рішення втратило чинності 13.08.2004р.

По справі оголошувалася перерва у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, суд

встановив:

16 жовтня 2007 року Державною  податковою  інспекцією в м. Сімферополі  була здійснена виїзна планова перевірка Закритого акціонерного товариства «Кий Авіа Крим» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.60.2007р.,  про що був складений акт № 6601/23-2/25146006.

          У  вказаному  акті  перевірки від 16.10.2007 року   зроблено висновок  про  порушення ЗАТ «Кий Авіа Крим» вимог  ст.. 3 ч. 1 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР, підприємство здійснювало продаж перевізних документів на авіаційний транспорт фізичним особам без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 47 870 450,89 грн.

25.10.2007 року на підставі акту перевірки  від 16.10.2007 року  Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі винесено  рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008392303  до ЗАТ «Кий Авіа Крим»  в сумі 239 352 254,45 грн.

          Суд, дослідивши матеріали справи  прийшов до висновку, що позовні вимоги, щодо визнання протиправним та нечинним  рішення про застосування  штрафних (фінансових) санкцій   обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до преамбули  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського  харчування та послуг» №265/95-ВР від   06.07.1995 р.   цей Закон  визначає  правові засади застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування та послуг, і таким чином не є законом про оподаткування.  

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб'єкти підприємницької діяльності забовязані проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у   випадках,   передбачених   цим   Законом,   із   застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідальність за вказане порушення передбачена   п. 1 ст. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у  разі проведення   розрахункових   операцій  на  неповну  суму  вартості проданих   товарів   (наданих   послуг),   у   разі   непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування  відповідного  розрахункового  документа,  що підтверджує  виконання  розрахункової операції,  або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при  продажу   проїзних   і   перевізних   документів   із застосуванням   бланків  суворого  обліку  на  залізничному  (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і   звітних   документів   відповідно  до  порядку,  встановленого Кабінетом Міністрів України за  поданням  Міністерства  транспорту України та Державної податкової адміністрації України.

Крім того, авіаквітки, заповнені на бланках суворої звітності є розрахунковими докуметами за визначенням Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III.

Також суд вважає за необхідне вказати, що Закон України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III є діючим нормативним актом прямої дії та посилання на неможливість застосування його норм без застосування додаткового Порядку є необґрунтованим та незаконним.  Адже, ЗАТ «Кий Авіа Крим» на підставі  сертифікату на  право продажу  авіаційних перевезень, який видано  Державною службою  України з нагляду  за забезпеченням безпеки  авіації  № АА 00005  від  31.05.2007 року здійснює продаж  авіаційних перевезень  відповідно до агентських  угод з авіакомпаніями перевізниками, як  вітчизняними так і іноземними, а також реалізує  квитки,  придбані через  іншого  сертифікованого  агента  з продажу  авіаційних  перевезень – як пасажирських, так й вантажних.

          Реалізація квитків  здійснюється позивачем  в порядку визначеному  агентськими угодами з використанням   бланків які надаються  авіакомпаніями.

Здебільшого, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до агентських угод, яки позивач укладав із перевізниками та які надані ним до матеріалів справи,  агент (позивач з дійсного спору) зобов'язаний  використовувати  для оформлення продажу бланки  суворого обліку Перевізника, при цьому  бланки суворого обліку залишаються власністю перевізника.

Порядок  використання звітність  та відповідальність  агента за бланки  суворого  обліку  перевізника визначені  відповідними пунктами агентських угод, які є матеріалах справи.

 Зазначене підтверджує те, що позивач отримує  бланки  проїзних документів за накладними, та звітує перед авіаперевізниками про їх використання.

Таким чином,  підстави  для застосування  штрафних санкцій відсутні, оскільки  застосування  реєстраторів розрахункових операцій  та розрахункових книжок при наданні послуг з продажу авіаперевезень не являються обов'язковими, оскільки факт  надання  послуг підтверджується відповідним розрахунковим документом ( проїзним документом – квитком на проїзд), що повністю відповідає п. 4 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Крім того, вимоги відносно погодження бланків з Міністерством  фінансів не поширюються   на іноземних перевізників,  квітки яких продавав  позивач (агентська угода із ВАТ «Аэрофлот – российские авиалинии», агентська угода із Національною авіакомпанією «Узбекистан хаво йуллари», тощо).

Помилковим є твердження відповідача також щодо того, що Рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і способів контролю і управління товарним і грошовим оборотом від 27.03.2004р. №17 скасовано 13.08.2004р., оскільки на час розгляду справи за відомостями програми «Законодавство 2.6.9» зазначене рішення є чинним із останніми змінами та доповненнями від 28.04.2004р.

Отже, у розумінні  п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем з дійсного спору не доведений факт  правомірності прийнятого ним рішення, яке є предметом спору з дійсної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та нечинним рішення ДПІ в м. Сімферополі від 25.10.2007р. №0008392303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

3.          Скасувати заходи із забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду АР Крим від 11.12.2007р. по справі №2-1/17156-2007А шляхом заборони Державній податковій інспекції в м. Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул. М. Залкі, 1/9) вживати заходи зі стягнення нарахованих штрафних (фінансових) санкцій за рішенням ДПІ в м. Сімферополі від 25.10.2007р. №0008392303 та зупинення дії рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0008392303, прийнятого ДПІ в м. Сімферополі 25.10.2007р.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31115095700002, отримувач Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПОУ 34740405, Банк ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) на користь Закритого акціонерного товариства «Кий Авіа Крим» (95050, м. Сімферополь, вул. Київська, 133, ЗКПО 25146006) 3,40 грн. судового збору.

          Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Виконавчий лист видати за заявою сторони після набрання постановою законної сили.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун  Л.А.