Рішення

від 25.01.2008 по справі 6/210-5034

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/210-5034

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2008 р.Справа № 6/210-5034

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

Розглянув справу

за позовом  Прокурора Тернопільського району вул. За Рудкою, 35,Тернопіль,46000   в інтересах держави     в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3,Тернопіль,46000            

до   Комунального підприємства "Великогаївський сількомунгосп" вул. Галицька, 42, Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область,47722

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Великогаївська сільська рада (с. В. Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області)          

про стягнення 6994,65 грн. збитків,

за участю представників сторін:   

          позивача: Сушко А.С.

          відповідача: не з'явились

          третіх осіб: не з'явились

прокурора: Вербіцький М.М.

Суть справи:

Прокурор Тернопільського району звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Комунального підприємства "Великогаївський сількомунгосп" про стягнення 6994,65 грн. збитків.

Представник відповідача, третьої особи, участь яких не визнавалась обов'язковою, в судове засідання не з'явились, відповідач витребувані судом документи у т.ч. відзив на позов не представив, хоча про час та місце розгляду справи учасників процесу було повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.64 ГПК України. Тому справа слухається за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній документами.

В розпочатому судовому засіданні позивачу та прокурору роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.20,22,29,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, судом встановлено:

31 травня 2007 року працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено перевірку Комунального підприємства "Великогаївський сількомунгосп" з питань дотримання природоохоронного законодавства, про що складено відповідний Акт.

Відповідно до змісту Акту, підписаного уповноваженою посадовою особою відповідача без будь-яких заперечень, Комунальне підприємство "Великогаївський сількомунгосп", без дозволу на спеціальне водокористування, забрало з підземних горизонтів 17404 м. куб. води за період з 01 лютого  по 31 грудня 2006 року, та 12515  м. куб. води з 01 січня по 31 травня 2007 року .

Згідно з розрахунком позивача, розмір збитків, заподіяних державі неправомірними діями відповідача, обрахований за тарифами що діяли і в порядку визначеному Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої Наказом Державного комітету України по водному господарству №290 від 29 грудня 2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 р. за N v0030227-02, становить 6994,65 грн. (2566,22 грн. та 4428,43 грн. за відповідні періоди).

Направлена на адресу КП "Великогаївський сількомунгосп" претензія №2/330 від 01 червня 2007 року з розрахунками завданої шкоди, відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Порушення відповідачем законодавства щодо охорони державної власності на воду (надра) підтверджується також постановою Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №000672 від 31 травня 2007 року, про накладення на в.о. директора Великогаївського сількомунгоспу адміністративного стягнення.

Доказів оскарження чи скасування даної постанови відповідач не подав.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України, використання вод здійснюється в  порядку загального і  спеціального водокористування, для потреб гідроенергетики, водного і повітряного транспорту, при цьому згідно з ст. 48 цього ж Кодексу - спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в  них зворотних вод.

Спеціальне водокористування, згідно ст.38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року, із наступними змінами і доповненнями (далі –Закон №1264-ХІІ), п.9 ст.44,ст.48,49 Водного кодексу, здійснюється лише за спеціальним дозволом. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування, за приписами п.6 ст. 110 Водного кодексу, тягне за собою у т.ч. цивільно-правову відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 111 цього Кодексу, на осіб, що порушують водне законодавство, покладено обов'язок відшкодувати завдані ними  збитки, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 41 Закону №1264-ХІІ, передбачено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, що полягають у т.ч. у відшкодуванні в установленому  порядку  збитків,  завданих порушенням  законодавства  про  охорону  навколишнього  природного середовища.

Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства, покладається на винних осіб і статтею 68 Закону №1264-ХІІ, а підприємства, установи, організації та громадяни  також зобов'язані відшкодовувати заподіяну    ними    шкоду,  в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. При цьому, застосування  заходів  дисциплінарної,  адміністративної  або кримінальної відповідальності не звільняє винних  від  компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода,  заподіяна  внаслідок  порушення  законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до ст. 69 цього Закону підлягає компенсації, як правило,  в  повному  обсязі  без  застосування  норм  зниження розміру  стягнення  та  незалежно  від  збору    за    забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Приписи статті 1166 ЦК України закріплюють принцип повного відшкодування збитків особою, винними діями якої заподіяно шкоду.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 6994,65 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки зазначені правовідносини виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту і регулюються нормами ЦК України, дана справа відносяться до категорії, розгляд яких здійснюється за правилами Господарського процесуального Кодексу України (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України №15/239 від 31 жовтня 2006 року).

Згідно п.5 ст.59 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” встановлено, що грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів, тому сума компенсації за завдану шкоду перераховується до спеціального фонду Великогаївської селищної ради.

Відповідно до ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4-3,33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Великогаївський сількомунгосп" (вул. Галицька, 42, Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область,47722, код 31299750)

- 6994,65 грн. збитків в користь місцевого бюджету  Великогаївської селищної ради ( с. В. Гаї, Тернопільського району, р/р3311700520, код бюджету 24062100 в УДК в Тернопільській області МФО 838012, код 23589225);

- 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в доход Держбюджету.

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 28 січня 2008р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.П. Шумський