Постанова від 10.12.2025 по справі 910/1640/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2025 р. Справа№ 910/1640/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

представники учасників справи у судове засідання 10.12.2025 не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 (повний текст рішення складено 23.06.2025) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 (повний текст додаткового рішення складено 04.07.2025)

у справі №910/1640/25 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014»

2) Акціонерного товариства «Київський радіозавод»

про застосування наслідків нікчемного правочину

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/1640/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» звернулося 09.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 09.07.2025, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі №910/1640/25 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та застосувати наслідки нікчемності договору купівлі-продажу від 01.06.2018 №01/06-18, укладеного між відповідачами, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №21406124 від 14.07.2017 в частині включення до опису об`єкту в якості його складових об`єктів, які не є його частинами та не належать ТОВ «Металобаза 2014», а саме: «резервуар 500, ОМз літера « 101 А,Б», а також відмовити відповідачу у стягненні судових витрат на правову допомогу у сумі 30 000,00 грн. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №910/1640/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №910/1640/25 залишено без змін.

17.11.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткової постанови у справі №910/1640/25 та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 17.11.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» про ухвалення додаткової постанови у справі №910/1640/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2025 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) на 10.12.2025.

24.11.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» надійшли заперечення на заяву про прийняття додаткової постанови.

У судове засідання 10.12.2025 представники учасників справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе розглянути заяву у даному судовому засіданні з винесенням додаткової постанови.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткової постанови, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Як було зазначено вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакпрінт» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №910/1640/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 у справі №910/1640/25 залишено без змін.

При цьому, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн подана 17.11.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що заявником булло дотримано наведені вище процесуальні приписи щодо надання відповідних доказів понесення витрат на правничу допомогу.

У заяві про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКПРИНТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛОБАЗА 2014» витрати на професійну правничу допомогу 20 000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу матеріали справи містять копії: копію договору про надання правової допомоги від 19.03.2025, розрахунок (акт) наданих послуг від 14.11.2025, рахунок на оплату № 2 від 01.09.2025, платіжну інструкцію №151 від 02.09.2025.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» (клієнт) та адвокатом Гедьо Андрієм Степановичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого за дорученням клієнта, адвокат зобов`язується надати правову допомогу, зміст якої передбачений цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити її.

Згідно з п. 4.1. договору сума винагороди, яку клієнт зобов`язується сплатити за надання правової допомоги (гонорар), порядок та строки її внесення, визначаються в окремому Додатку до цього договору

За змістом розрахунок (акт) наданих послуг від 14.11.2025 до Договору про надання правової допомоги від 19.03.2025, який є додатком до вказаного договору, адвокат надав клієнту наступні послуги: складення та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/1640/25 з урахуванням вивчення наданих клієнтом документів та надання правової консультації, фіксована вартість 20 000,00 грн.

Загальна вартість послуг за актом складає 20 000,00 грн.

Адвокатом Гедьо А.С. виставлено рахунок №2 від 01.09.2025 на оплату правової допомоги на суму 20 000,00 грн, який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014», на підтвердження чого надано платіжну інструкцію №151 від 02.09.2025.

Положення ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.

Представництво інтересів ТОВ «Металобаза 2014» у справі №910/1640/25 здійснював адвокат Гедьо Андрій Степанович, який діяв на підставі ордеру на надання правової допомоги серія АА №1619839 від 02.09.2025.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Виходячи із системного аналізу положень частини 8 статті 129, частини 3 статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20).

Враховуючи наведене, відповідачем-1 , згідно з вимогами статті 74 ГПК України, було доведено надання йому вказаних послуг у суді апеляційної інстанцій на суму 20 000 грн.

В обгрунтування заперечень щодо заяви відповідача-1 про ухвалення додаткової постанови позивач посилається на наступне:

- в порушення вимог ст.124 ГПК України разом з відзивом на апеляційну скаргу Відповідачем 1 попередній (орієнтовний) розрахунок зазначених судових витрат не надавався;

- у відповідача - 1 (його представника) не має обґрунтованих підстав стверджувати про реальність наданої правової допомоги у вигляді підготовки тексту відзиву на апеляційну скаргу та вивчення документів, оскільки текст відзиву на апеляційну скаргу фактично дублює текст відзиву на позовну заяву;

- розмір суми судових витрат, який просить відшкодувати Заявник є неспівмірним, оскільки представництво інтересів Відповідача -1 на стадії апеляційного провадження не потребувало збору та аналізу нових доказів - за їх відсутності, адвокатом Гедьо А.С. здійснювалось представництво інтересів Відповідача - 1 в судах обох інстанцій, тобто і в першій інстанції також, що свідчить про його обізнаність зі спірними правовідносинами та предметом судового розгляду та відсутність необхідності в суді апеляційної інстанції додатково вивчати матеріали, проводити їх аналіз, формувати правову позицію щодо суті позову.

Доводи позивача про відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку, поданого разом з відзивом на апеляційну скаргу колегія суддів відхиляє як такі, що не відповідають матеріалам справи, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу (сторінка 17-18) ТОВ «МЕТАЛОБАЗА 2014» зазначило, що очікує понести судові витрати у розмірі 20 000 грн.

Водночас, твердження позивача про відсутність підстав стверджувати про реальність наданої правової допомоги у вигляді підготовки тексту відзиву на апеляційну скаргу та вивчення документів, оскільки текст відзиву на апеляційну скаргу фактично дублює текст відзиву на позовну заяву - судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на те, що першочерговим у даному випадку є сам факт надання самої послуги, що підтверджується матеріалами справи поданим відзивом на апеляційну скаргу, що відображено також у розрахунку (акті) наданих послуг від 14.11.2025 до Договору про надання правової допомоги від 19.03.2025, що у свою чергу нівелює доводи позивача про зміст самого процесуального документу, який подався представником відповідача-1 у справі.

Стосовно розміру заявлених витрат судова колегія зазначає наступне.

Частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Однак, позивач, заперечуючи проти заяви про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, не довів суду неспівмірності заявлених відповідачем-1 витрат, як і не заявив клопотання про зменшення таких витрат.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Колегія суддів вважає, що наявні у матеріалах справи документи на підтвердження понесення відповідачем-1 витрат на правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та є співмірним. Разом з цим, суд враховує, що заявлений відповідачем-1 розмір узгоджений між заявником та його адвокатом як фіксований.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та стягнення з позивача на його користь 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металобаза 2014» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) задовольнити.

2. Прийняти додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 у справі № 910/1640/25.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКПРІНТ» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, код 34343964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛОБАЗА 2014» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, код 39512473) 20 000 (двадцять тисяч гривень) 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/1640/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 17.12.2025.

Головуючий суддяО.В. Тищенко

СуддіС.А. Гончаров

О.М. Сибіга