Постанова від 11.12.2025 по справі 910/8367/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2025 р. Справа№ 910/8367/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

арбітражний керуючий Голінний А.М. особисто (в режимі відеоконференції)

від ГУ ДПС у м. Києві: Гончаренко Б.О. згідно виписки з ЄДР

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року

у справі№910/8367/14 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявоюГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Акрополь-К"

пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 01.03.2020 року по 16.05.2021 року. Відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання арбітражного керуючого від 28.07.2025, затвердити арбітражному керуючому Голінному А.М. звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Голінного А.М. виконуючого обов`язки ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період 17.05.2021 року по 31.03.2023 року на суму 412 809,68 грн., звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Голінного А.М., пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період 17.05.2021 року по 29.02.2024 року на суму 23 228,16 грн.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8367/14.

13.11.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/8367/14/6662/25 від 12.11.2025 року витребувані матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що судді Остапенко О.М. та Сотніков С.В. з 17.11.2025 по 21.11.2025 включно брали участь у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ, а суддя Отрюх Б.В. у цей період перебував у відпустці.

Ухвалою суду від 24.11.2025 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/8367/14, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 11.12.2025 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

27.11.2025 року від Міністерства юстиції України надійшло повідомлення по справі.

01.12.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні 11.12.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, а у разі неможливості такого проведення доручити проведення такого засідання Господарському суду Черкаської області або Соснівському районному суду м. Черкаси, або Придніпровському районному суду м. Черкаси, або Черкаському окружному адміністративному суду, або Черкаську апеляційному суду, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 02.12.2025 року судом було відмовлено у задоволенні вищенаведеної заяви.

02.12.2024 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні 11.12.2025 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, а у разі неможливості такого проведення доручити проведення такого засідання Господарському суду Черкаської області або Соснівському районному суду м.Черкаси, або Придніпровському районному суду м. Черкаси, або Черкаському окружному адміністративному суду, або Черкаську апеляційному суду, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 08.12.2025 вказану заяву задоволено та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції за межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

В судове засідання 11.12.2025 року з`явився скаржник особисто (в режимі відеоконференції) та представник ГУ ДПС у м. Києві (у приміщенні суду).

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представником ГУ ДПС у м. Києві заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване необхідністю ознайомлення з апеляційною скаргою та подання відповідних заперечень не неї.

Розглянувши в судовому засіданні заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, заслухавши думку арбітражного керуючого Голінного А.М., судова колегія відмовила у його задоволенні у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу без оформлення окремого документа із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України.

При цьому, при прийнятті протокольної ухвали, судом було враховано, що апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у даній справі надіслано скаржником на адресу ГУ ДПС у м. Києві через систему "Електронний суд" 27.10.2025 року, ухвалу суду від 24.11.2025 року про відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою надіслано податковому органу через систему "Електронний суд" 25.11.2025 року, тобто у ГУ ДПС у м. Києві було достатньо часу для ознайомлення з апеляційною скаргою та подання відповідних заперечень не неї, що свідчить про неповажність наведених у клопотанні причин для відкладення розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представників інших учасників провадження у справі.

Арбітражний керуючий Голінний А.М. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання арбітражного керуючого від 28.07.2025, затвердити арбітражному керуючому Голінному А.М. звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Голінного А.М. виконуючого обов`язки ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період 17.05.2021 року по 31.03.2023 року на суму 412 809,68 грн., звіт про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Голінного А.М., пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період 17.05.2021 року по 29.02.2024 року на суму 23 228,16 грн.

Представник ГУ ДПС у м. Києві в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

11.12.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволені апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у даній справі залишити без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/8367/14 про банкрутство "Акрополь-К", провадження у якій порушено ухвалою суду від 19.05.2014 року за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014, з урахуванням її перегляду в апеляційному та касаційному порядку, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Акрополь-К" у справі №910/8367/14.

Постановою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 року задоволено заяву арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Поліщука А.П.

У березні 2024 року арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду з клопотанням про затвердження звітів про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період з 17.05.2021 по 29.02.2024 в розмірі 616 209,68 грн., а також здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 04.03.2024 в розмірі 23 228,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 року, відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К".

У липні 2025 року арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду з клопотанням про розгляд його клопотання від 11.03.2024 №02-12/22 про затвердження звітів про винагороду та витрати, в якому останній просив затвердити звіти про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 01.03.2020 по 16.05.2021 у розмірі 226 304,32 грн., а також здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків розпорядника майна боржника з 21.03.2020 по 16.05.2021 у розмірі 5 653,93 грн.

Також арбітражним керуючим Голінним А.М. заявлено клопотання про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати, в якому останній, з урахуванням висновків апеляційного господарського суду, просив затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" з 17.05.2021 по 31.03.2023 у розмірі 412 809,68 грн., здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 29.02.2024 у розмірі 23 228,16 грн.

За наслідками розгляду заявлених арбітражним керуючим вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 01.03.2020 року по 16.05.2021 року. Відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати.

При прийнятті зазначеної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що арбітражним керуючим не зазначено про вжиті ним заходи в ході проведення процедури розпорядження майном боржника за визначений у клопотанні період та не надано доказів на їх підтвердження, а також не додано ані поточних звітів арбітражного керуючого про заходи, вжиті в ході проведення процедури розпорядження майном за період з 01.03.2020 по 16.05.2021, ані доказів схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого комітетом кредиторів боржника.

Що стосується вимог про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати за період виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Акрополь-К", то судом зазначено, що арбітражний керуючий Голінний А.М. повторно звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про затвердження звітів про винагороду та витрати арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період, який вже був предметом судового розгляду, і на даний час існує рішення суду, що набрало законної сили, про відмову у задоволенні відповідного клопотання.

Арбітражний керуючий Голінний А.М. з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновками суду та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Статтею 1 Кодексу визначено, що розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами, зокрема розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Нормами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №5011-50/438-2012 від 17.05.2018.

При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

В відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства).

Колегія зауважує, саме по собі настання стоку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов`язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити належне виконання обов`язків арбітражним керуючим.

Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов`язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КУзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.

Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього КУзПБ обов`язки.

Як встановлено судом, у поданому клопотанні від 11.03.2024 №02-12/22 арбітражний керуючий Голінний А.М. просив затвердити звіти про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 01.03.2020 по 16.05.2021 в розмірі 226 304,32 грн. та здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків розпорядника майна боржника з 21.03.2020 по 16.05.2021 в розмірі 5 653,93 грн.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, до матеріалів справи не додано поточних звітів арбітражного керуючого про заходи, вжиті в ході проведення процедури розпорядження майном за період з 01.03.2020 року по 16.05.2021 року, а також доказів схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого комітетом кредиторів боржника.

Так, під час розгляду наведеного звіту арбітражного керуючого про винагороду та здійснені витрати, вирішуючи питання про його затвердження, судом встановлено, що арбітражним керуючим надано лише звіти у формі таблиці, в яких наведено розрахунок грошової винагороди та перераховано перелік послуг, за які було витрачено кошти.

Як було зазначено вище, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й дії, які вчинялись ним у цей період.

Разом з тим, звертаючись з відповідним клопотанням про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати, арбітражним керуючим не зазначено про вжиті ним заходи в ході проведення процедури розпорядження майном боржника за визначений у клопотанні період та не надано доказів на їх підтвердження, як і не надано суду доказів понесення витрат, пов`язаних з виконанням обов`язків розпорядника майна боржника з 21.03.2020 по 16.05.2021 в розмірі 5 653,93 грн.

В свою чергу, відсутність у справі детального опису виконаної роботи щомісячно за період 01.03.2020 по 16.05.2021 в розмірі 226304,32 грн. позбавляє суд можливості перевірити діяльність арбітражного керуючого Голінного А.М. за період виконанням ним повноважень розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" та надати правову оцінку вжитим ним заходам у процедурі розпорядження майном боржника на предмет їх повноти, достатності, дієвості, необхідності, доцільності та ефективності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, згідно положень процесуального законодавства, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, тобто збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

Більш того, як встановлено колегією суддів, 28.03.2020 року засобами поштового зв`язку арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до Господарського суду міста Києва з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення арбітражного керуючого Голінного А.М. ліквідатором ТОВ "Акрополь-К", а також про затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг за виконання повноважень розпорядника майна боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.

Цією ж постановою судом було також затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Голінному А.М. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Акрополь-К" з 19.05.2014 року по 29.02.2020 року в розмірі 386 097,55 грн., а також здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого в розмірі 18 667,37 грн.

Таким чином, наведене свідчить про те, що вже станом на 02.04.2020 року розпорядником майна вжито всю повноту заходів у процедурі розпорядження майном ТОВ "Акрополь-К" та подано відповідне клопотання про перехід до наступної процедури банкрутства, що в свою чергу, дає підстави для висновку про неможливість затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого починаючи з 28.03.2020 року лише з підстав спливу певного періоду часу.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна боржника з 01.03.2020 по 16.05.2021.

Що стосується клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. від 28.07.2025 №02-12/251 про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати, в якому останній просить суд затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" з 17.05.2021 по 31.03.2023 у розмірі 412 809,68 грн., здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора банкрута, з 17.05.2021 по 29.02.2024 у розмірі 23 228,16 грн., то дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2024 року арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду з клопотанням про затвердження звітів про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К" за період з 17.05.2021 по 29.02.2024 у розмірі 616 209,68 грн., здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 04.03.2024 у розмірі 23 228,16 грн.

За наслідками розгляду заявлених арбітражним керуючим вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 року у справі №910/8367/14, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 року, відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К".

При прийнятті зазначеної ухвали суд виходив з того, що до матеріалів справи не додано поточних звітів арбітражного керуючого про заходи, вжиті в ході проведення ліквідаційної процедури, а також доказів схвалення звітів арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого комітетом кредиторів боржника.

У липні 2025 року арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до суду з клопотанням про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати, в якому, з урахуванням висновків апеляційного господарського суду, просив затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання обов`язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 31.03.2023 у розмірі 412 809,68 грн., здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням обов`язків ліквідатора банкрута з 17.05.2021 по 29.02.2024 у розмірі 23 228,16 грн.

Таким чином, в даному випадку арбітражний керуючий Голінний А.М. фактично повторно звернувся до суду з клопотанням про затвердження звітів про винагороду та витрати арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора банкрута за період, який вже був предметом судового розгляду.

З цього приводу суд зазначає, що у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення ЄСПЧ у справі "Брумареску проти Румуні" від 28.11.1999).

Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення ЄСПЧ у справі "Рябих проти Росії" від 09.11.2004).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини підтверджує необхідність дотримання національними судами принципу правової визначеності та остаточності і незмінності судового рішення.

Так, у своєму рішенні у справі "Кехайя та інші проти Болгарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що на думку Суду, принцип, згідно з яким остаточне рішення є res judicata ("вирішена справа") і вирішує спір між сторонами остаточно, є основоположним елементом права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У цій справі Суд встановив, що повторне вирішення одного й того ж питання, яке вже було вирішено судом у іншій судовій справі, є порушенням принципу res judicata та принципу правової визначеності та, відповідно, права на справедливий суд.

Крім того, аналогічних висновків Суд дійшов у справі "Рябих проти Російської Федерації". Зокрема, у рішенні у цій справі Суд вказав, що Конвенція повинна тлумачитися в світлі Преамбули до Конвенції, яка у відповідній частині проголошує, що законність є частиною спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів законності є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб якщо суди винесли остаточне рішення з питання, то рішення не ставилося б під сумнів. Правова визначеність передбачає повагу принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

В даному випадку повторне клопотання арбітражного керуючого мотивовано тими самими вимогами (предметом) та тими самими підставами за період, який вже був предметом судового розгляду, із наданням додаткових доказів та більш детальним обґрунтуванням. При цьому, подання нового доказу та зазначення детального обґрунтування не може бути розцінене як зміна обставин чи підстав звернення.

Слід зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає права арбітражного керуючого повторно заявляти вимоги, які вже були предметом розгляду суду та у визнанні яких вже було відмовлено ухвалою суду. Відсутні і дискреційні повноваження у суду в разі такого звернення особи. Можливість переглянути остаточне судове рішення передбачена лише за нововиявленими або виключними обставинами в порядку глави 3 розділу IV ГПК України, які в даному випадку відсутні.

Відтак, судова колегія зазначає, що повторне звернення до господарського суду з клопотанням про затвердження звітів про винагороду та здійснені витрати з тих самих підстав та з того самого предмету, з якої вже ухвалене остаточне рішення, яке набрало законної сили, та, як наслідок, задоволення таких вимог буде суперечити принципам остаточності судових рішень, юридичної визначеності та верховенства права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Голінного А.М. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акрополь-К".

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у даній справі прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 року у справі №910/8367/14 залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 18.12.2025 року.

Головуючий суддяО.М. Остапенко

СуддіС.В. Сотніков

Б.В. Отрюх