Постанова від 22.12.2025 по справі 922/3282/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/3282/23 (922/2358/25)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

без виклику представників учасників справи,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (вх. № 2221Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2025 у справі № 922/3282/23(922/2358/25) (повне рішення складено 10.10.2025 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Міньковським С.В.)

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - АТ "ПУМБ"

про стягнення 94 891,04 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розмірі позовних вимог)

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс"

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс", в якій просив суд:

- достроково розірвати договір оренди від 23.01.2020 №01/2020/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю "Політанс";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс" (код ЄДРПОУ 39806161) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків заборгованість у розмірі 153488,26 грн, з яких: орендна плата 104985,49 грн, загальноексплуатаційні витрати 1081,68 грн та компенсація податку на землю 47421,09 грн;

- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Політанс" (код ЄДРПОУ 39806161) з нерухомого військового майна нежитлових приміщень загальною площею 346,7 кв.м. в будівлі № 8, військового містечка №193, що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18;

- судові витрати покласти на відповідача.

22.09.2025 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач вказує оскільки відповідача 16.04.2024 визнано банкрутом, то Договір №01/2020/КЕВ м. Харків від 23.01.2020 припинив дію 16.04.2024, у зв`язку з чим вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог, та просить суд стягнути з ТОВ "Політанс" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків заборгованість у розмірі 94891,04 грн, з яких: орендна плата 47312,20 грн, загальноексплуатаційні витрати 157,75 грн та компенсація податку на землю 47421,09 грн, судові витрати покласти на відповідача та повернути надмірно сплачений судовий збір на розрахунковий рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків. Зазначена заява було прийнята господарським судом першої інстанції до розгляду та одальший розгляд справи здійснювався з її урахуванням.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.10.2025 у справі № 922/3282/23 (922/2358/25) в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- 04.06.2022 року комісією, яка призначена наказом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова від 30.05.2022 року за №50, проведений загальний технічний огляд будівлі штабу № 8 за генпланом у військовому містечку №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18, про що складений акт загального технічного огляду будівлі №8 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18, яким заборонено доступ до нежитлових приміщень, технічний стан основних конструктивних елементів та будівлі штабу №8 в цілому визнано як "З" (непридатний до нормальної експлуатації), який погоджено директором ТОВ "Політанс" Олегом Гончаровим та затверджено начальником КЕВ м.Харкова, полковником Олександром Шило і вказаний акт з боку позивача та відповідача підписано без будь-яких зауважень та заперечень.

- під час розгляду справи позивачем наданий акт технічного стану будівлі (споруди) від 16.09.2025, затверджений начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова підполковником Андрієм Шевченко, згідно з яким за висновком комісії технічний стан конструкцій будівлі штабу в/ч №1 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18 згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №144 від 06.08.2025 року Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів" (далі- Методика), та у відповідності Додатку №3 Методики необхідно віднести до "1" категорії, зокрема провести поточний ремонт;

- акт технічного стану будівлі станом на 2025 рік вказує на технічні властивості приміщення, більш придатні для використання, аніж зазначено в акті технічного стану будівлі станом на 2022 рік, яким заборонено доступ до нежитлових приміщень будівлі штабу №8, проте позивачем заявлено вимоги до відповідача про стягнення орендної плати та інших платежів за період з січня 2023 року по травень 2025 року, а з урахуванням зменшення позовних вимог - з 1 січня 2023 по 15 квітня 2024, тобто, за той період, в якому стан будівлі №8 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18 мав непридатний до використання стан ;

- відповідач надав докази, які свідчать про неможливість використання ним орендованого приміщення у спірний період через обставини, за які він не відповідає, а саме: акт технічного стану за 2022 рік, закінчення строку дії договору 23.12.2022 року, недопущення на територію розташування об`єкта оренди, казане вище також підтверджується поясненнями представника третьої особи АТ "ПУМБ", який є одночасно заставним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Політанс", а тому покладення на відповідача обов`язку з оплати за оренду приміщення, яким він з об`єктивних причин не міг користуватися, буде суперечити засадам справедливості.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова у межах встановленого законом строку через систему Електронний суд звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2025 у справі № 922/3282/23(922/2358/25) та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- відмовляючи в позові, суд зазначив, що відповідач фактично не міг використовувати орендовані ним приміщення з червня 2022 року, оскільки вони були пошкоджені через військову агресію російської федерації, водночас, відповідач не звертався до позивача з проханням достроково розірвати Договір, а отже підстав для нездійснення нарахування відповідачу орендної плати немає, оскільки Договір був дійсним до 16.04.2024 ;

- відповідач ухилявся від виконання своїх зобов`язань за договором 01/2020/КЕВ м. Харків внаслідок чого має значну заборгованість порушуючи його пункти 3.6; 5.3; 5.15 та норми чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 903, ч. 1 ст. 530 ЦК України і несплата з боку відповідача на користь КЕВ м. Харків сум заборгованості з орендної плати, загальноексплуатаційних витрат, компенсації земельного податку на землю порушує економічні та оборонні інтереси держави, що виявляється у недоотриманні відповідних коштів до спеціального фонду Державного бюджету України .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (вх. № 2221Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2025 у справі № 922/3282/23(922/2358/25). Розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Також зазначеною ухвалою встановлено учасникам справи строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч. 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянту.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 отримано учасниками справи, в тому числі відповідачем та третьою особою 24.10.2025 о 15:07, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку учасникам справи електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 у даній справі, отже, останнім днем для подання відзиву на апеляційну скаргу для відповідачаача та третьої особи було, з урахуванням припадання останнього дня строку на вихідний день, 10.11.2025 включно.

Проте відповідач та третя особа не скористалися своїм правом на подання у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як свідчать матеріали справи, 23.01.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків, орендодавецем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Політанс" , орендарем, був укладений договір оренди №01/2020/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 346,7 кв.м в будівлі № 8 військового містечка № 193 (далі- Майно), що знаходиться на балансі КЕВ м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18, вартість якого визначена на 07.08.2019 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 358800 грн (без ПДВ).

Відповідно до пункту 1.2 Договору склад орендованого майна згідно з актом інвентаризації (додаток № 1).

Згідно з умовами Договору назване в п. 1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення:

- на площі 159,45 кв.м - офісу;

- на площі 187,25 кв.м. - складування.

Пунктом 10.1. розділу 10 Договору визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 23 січня 2020 року до 23 грудня 2022 року включно.

Відповідно до п. 10.2 Договору умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Відповідно до пункту 3.1. розділу 3 Договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (серпень 2019 року) на рівні 5000,00 грн за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2019 року) 4882,85 грн. (додаток 5, 6).

Згідно з пунктом 3.2. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 3.6. договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду Державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця у територіальному органі Державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як визначено пунктом 5.3 розділу 5 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.9 Договору передбачено зобов`язання орендаря щомісячно до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Відповідно до пункту 5.11 Договору орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, у тому числі фактичні комунальні послуги. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Згідно з пунктом 5.15 Договору щомісячне зобов`язання орендаря компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме Майно.

Позивач надав докази, що КЕВ м. Харків направлялися на юридичну адресу орендаря, а саме: м. Харків, вул. Залютинська, 18, рахунки для сплати (компенсації) експлуатаційних та комунальних витрат, земельного податку.

Так, відповідно до вимог п. 5.15 Договору КЕВ м. Харків було нараховано ТОВ "Політанс" компенсацію податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно з квітня 2023 року по березень 2024 року в загальному розмірі 47421,09 грн (з урахуванням клопотання про зменшення позоних вимог).

Загальна заборгованість з орендної плати, загальноексплуатаційних витрат, компенсації земельного податку за договором за період з 1 січня 2023 по 15 квітня 2024 становить 94891,04 грн (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог).

Як вказує позивач, ТОВ "Політанс" ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором 01/2020/ КЕВ м. Харків, внаслідок чого має значну заборгованість. Позивач стверджує, що несплата з боку контрагентів на користь КЕВ м. Харків сум заборгованості з орендної плати, загальноексплуатаційних витрат, компенсації земельного податку на землю порушує економічні та оборонні інтереси держави, що виявляється у недоотриманні відповідних коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач звернувся із позовом у даній справі.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів керується таким.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 914/1248/18 зауважено, що норма права, закріплена в частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Верховний Суд констатував, що для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Тотожна позиція викладена у постановах Верховного від 18.08.2020 у справі № 910/10657/19, від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20, від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.

При цьому незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою, неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього), аварійний чи незадовільний технічний стан майна, правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.

При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 905/1601/17, щодо неврахування висновків якої зазначено Позивачем.

Таким чином, при оцінці судом таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а обов`язком орендаря є доведення належними та допустимими доказами наявність тих обставин, на які він посилається, як на такі, що підтверджують факт неможливості використання ним орендованого майна з незалежних від нього причин.

Правова позиція стосовно застосування приписів частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/8040/20, № 616/41/20, № 910/14244/20, № 911/1064/21.

Крім того, у постанові від 08 травня 2018 року у справі №910/7495/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відповідно до п.а, ч.3 ст.127 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" № 483 від 03.06.2020, не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі істотного пошкодження об`єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта, за умови, що відновлення об`єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об`єкта оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, 04.06.2022 комісією, яка призначена наказом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова від 30.05.2022 року за №50 у складі голови комісії: заступника начальника відділу - головного інженера квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків майора Артема Бірюцького, члени комісії: начальника виробничого відділення працівника Збройних Сил України Олександра Чайка, начальника відділення експлуатації фондів працівника Збройних Сил України Таміли Сопітько, головного інженера району електричних мереж працівника Збройних Сил України Миколи Федорова за участю головного інженера товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс" Олега Самохіна 03.06.2022 року провели загальний технічний огляд будівлі штабу № 8 за генпланом у військовому містечку №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18 про що складений акт загального технічного огляду будівлі №8 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18, яким заборонено доступ до нежитлових приміщень, технічний стан основних конструктивних елементів та будівлі штабу №8 в цілому визнано як "З" (непридатний до нормальної експлуатації), який погоджено директором ТОВ "Політанс" Олегом Гончаровим та затверджено начальником КЕВ м.Харкова, полковником Олександром Шило.

Вказаний акт підписаний з боку як позивача, так відповідача та скріплений їхніми печатками, і жодних зауважень та заперечень зазначений документ не містить .

Крім того, як вбачається судом з фотографій орендованих приміщень, наданих відповідачем до матеріалів справи, пошкодження зазнали фасади приміщень, також деформації зазнали стелі та стіни орендованих приміщень, що в свою чергу свідчить про те, що об`єкт оренди зазнав істотної шкоди та став непридатним для використання за цільовим призначенням.

Також протягом розгляду справив суді першої інстанції позивачем був наданий акт технічного стану будівлі (споруди) від 16.09.2025, затверджений начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова підполковником Андрієм Шевченко, відповідно до якого вбачається, що за висновком комісії технічний стан конструкцій будівлі штабу в/ч №1 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18 згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №144 від 06.08.2025 року "Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів" (далі- Методика), та у відповідності Додатку №3 Методики необхідно віднести до "1" категорії, зокрема провести поточний ремонт.

Крім того, вищевказаним актом комісією запропоновано для попередження виникнення загрози для людського життя заборонити доступ до приміщень №15 (у відповідності до технічного паспорту літ."ЕЕ-1") будівлі штабу в/ч №8 та провести поточний ремонт будівлі штабу в/ч №8 за генпланом (літ."ЕЕ-1" у відповідності до технічного плану).

Отже, акт технічного стану будівлі станом на 2025 рік містить дані про технічні характеристики орендованого за Договором приміщення, які свідчать про більшу ступінь придатності зазначеного приміщення для використання, аніж акт технічного стану будівлі станом на 2022 рік.

Водночас, як правильно зазначив місцевий господарський суд, позивачем заявлено вимоги до відповідача про стягнення орендної плати та інших платежів за період з січня 2023 року по травень 2025 року, а з урахуванням зменшення позовних вимог з 1 січня 2023 по 15 квітня 2024, тобто ним заявлено позовні вимоги за той період, протягом якого будівля №8 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18 мала непридатний до використання стан.

Крім того, акт загального технічного огляду будівлі №8 військового містечка №193 від 04.06.2022 складався та підписував як стороною позивача, так і стороною відповідача та був скріплений печатками їхніх юридичних осіб, тоді як акт технічного стану будівлі (споруди) від 16.09.2025 складений та підписаний комісією, яка складалась лише з представників позивача.

Також слід зазначити, що наявність в акті технічного стану будівлі (споруди) 16.09.2025 даних про віднесення орендованого приміщення до категорії "1", тобто категорії, яка свідчить про вищий ступінь придатності приміщення порівняно із категорією "З", що зазначена в акті загального технічного огляду будівлі №8 військового містечка №193 від 04.06.2022, з достатньою імовірністю свідчить про те, що в спірному приміщенні проводився ремонт з метою усунення наслідків його пошкодження, які унеможливлювали використання орендованого відповідачем майна протягом спірного періоду.

Поряд з цим, незважаючи на наявність в акті від 16.09.2025 даних про віднесення спірного приміщення до категорії "1" (яка свідчить про необхідність провести лише поточний ремонт), в зазначеному акті також містяться дані про те, що стан орендованого майна викликає у комісії певні побоювання щодо загрози такого стану людському життю, що обумовлює необхідність заборонити доступ до приміщенні та провести в ньому поточний ремонт.

Зазначені обставини з високою імовірністю підтверджують факт перебування спірного майна за період, протягом якого позивачем нараховано заборгованість по Договору, в непридатному для використання стані.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та імовірність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 зазначив, що на сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)

Зважаючи на наведене, відповідачем доведено належними, допустимими, достовірними та достатньо вірогідними доказами ту обставину, що він фактично не міг використовувати орендовані ним приміщення з червня 2022 року, оскільки вони були пошкоджені через військову агресію російської федерації. При цьому докази, надані відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову, переважають над доказами, які надав позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не звертався до позивача з проханням достроково розірвати Договір, а отже підстав для ненарахування відповідачу орендної плати немає, оскільки Договір був дійсним до 16.04.2024.

Однак колегія суддів не може погодитися із таким твердженням апелянта, оскільки зі змісту частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України вбачається, що вона не містить жодних застережень щодо можливості застосування цієї норми залежно від наявності волевиявлення орендаря щодо дострокового розірвання договору через неможливість використовувати орендоване приміщення.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (вх. № 2221Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2025 у справі № 922/3282/23(922/2358/25) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.10.2025 у справі № 922/3282/23(922/2358/25) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 22.12.2025.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко