Рішення

від 26.12.2007 по справі 11/299-07-8510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2007 р.

Справа  № 11/299-07-8510

За позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Курортний комплекс „Фієстатур”;

До відповідачів:

1) Приватного підприємства

"ОСОБА_1." 

2) Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1; 

3) Сергіївської селищної ради м.

Білгород-Дністровський Одеської області; 

про

визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

та за зустрічним позовом:

1) Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1; 

2) Приватного підприємства "ОСОБА_1."

до відповідачів:

1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортний комплекс

"Фієстатур";

2) Сергіївської селищної ради м.

Білгород-Дністровський Одеської області;

про визнання договору купівлі

продажу дійсним та визнання права власності на новостворене майно

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача (ТОВ

„КК”Фієстатур”):  Гудков С.О. (за

довіреністю);

від відповідача (ПП „ОСОБА_1).”:

ОСОБА_2. (за довіреністю);

від відповідача: (СПД-Ф.О.

ОСОБА_1.): ОСОБА_1.(на підставі паспорту);

від відповідача (Сергіївська

сільрада): Желєзко Ю.Ю. (за довіреністю);

Суть спору:

До господарського суду Одеської області звернулось Товариство

з обмеженою відповідальністю „Курортний комплекс „Фієстатур” з позовною заявою

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Приватного підприємства

„ОСОБА_1.” та Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровський Одеської

області про визнання права власності на нерухоме майно -одноповерхову будівлю

рятувальної станції, яка розташована за адресою: Одеська область,

Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська, територія Будацької коси (біля

селища Затока) та витребування даного майна у Приватного підприємства

„ОСОБА_1.”

Відповідачі (СПД Ф.О. -ОСОБА_1. та

ПП „ОСОБА_1.”) проти позовних вимог заперечують17.12.2007 р. за вх. № 11776

звернулись до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною

заявою до відповідачів: 1) Сергіївської селищної ради та ТОВ „КК”Фієстатур” про

визнання дійсним договору купівлі-продажу № 39 від 04.09.2003 р. незавершеного

будівництвом будівлі рятувальної станції вартістю 63518 грн.,  визнання за СПД ОСОБА_1. права власності на

новостворене нерухоме майно -одноповерхову будівлю пляжного комплексу, що

знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район,

Шабівська сільрада, територія Будацької коси та визнання за Приватним

підприємством „ОСОБА_1.” права власності на вищезазначене майно.

26.12.2007 р. за вх. № 24317 СПД

Ф.О. -ОСОБА_1. та ПП „ОСОБА_1.” уточнено зустрічні позовні вимоги, та викладено

їх у наступній редакції - визнати за Приватним підприємством „ОСОБА_1.” (67700,

Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Нова, буд. 10, корп „А”, код

33976680) право власності на нерухоме майно - одноповерхову будівлю пляжного

комплексу літера „А”, що знаходиться за адресою: Одеська область,

Білгород-Дністровський район, Шабівська сільрада, територія  Будакської коса (біля селища Затока).

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представників сторін,  суд встановив наступне:

Позивач зазначає, що ТТОВ

„Курортний комплекс „Фієстатур” діє на підставі Статуту, зареєстрованого

Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради від 22.06.2004 р.

за  № 20303264Ю0031978, та свідоцтва про

державну реєстрацію юридичної особи від 13.07.2007 року №15561200005017366.

Відповідно до ч. 1 п. 31 Статуту

товариства, Холдінг «МОЛДСИМБАЛЬНЕОТУР»(засновник товариства згідно п. 4 цього

Статуту) передає до статутного фонду товариства наступне нерухоме майно: -

комплекс готелю «Южная»(16-ти поверхова будівля готелю, 2-х поверхова будівля

ресторану, господарські споруди, які відносяться до неї), розташований за

адресою: Україна, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т.

Сергіївка, вул. Гагаріна, 1; - адміністративно-господарчі корпуси кемпінгу ЛОП

«Южный», розташовані за адресою: Україна, Одеська область,

Білгород-Дністровський район, смт Сергіївка, вул. Гагаріна, 1; будівля

рятувальної станції, розташованої на Будацькій косі, а всього на суму -              3 383 000 грн.

Рішенням господарського суду від

12.02.2007 р. по справі №1/65-07-698 за позивачем визнано право власності на

розташований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т.

Сергіївка, вул. Гагаріна, 1, комплекс готелю «Южная», який складається з

шістнадцятиповерхової будівлі готелю, двоповерхової будівлі ресторану,

господарських споруд, які відносяться до готелю, та будівлі рятувальної

станції, розташованої на Будацькій косі.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 03.04.2007 р. та ухвалою Вищого господарського Суду

України від 03.07.2007 р. зазначене рішення залишено без змін.

Позивач вказує, що згідно приписів

ст.ст.328, 329 Цивільного кодексу України право власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності

вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або

незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного

права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно,

набуте нею у власність на підставах  не

заборонених законом. Згідно приписів ст.85 Господарського кодексу України,

господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у

власність засновниками і учасниками як внески.

Позивач вважає, що Товариство з

обмеженою відповідальністю „Курортний комплекс „Фієстатур” є законним власником

курортного комплексу «Южний», у тому числі з належними до цього комплексу

допоміжними приміщеннями та господарськими спорудами, а також рятувальної

станції, яка знаходиться на Будацькій косі, с/рада Шабівська, Одеської області.

Позивач стверджує, що під час

державної реєстрації вищевказаного готельного комплексу йому стало відомо, що право

власності на будівлю рятувальної станції, розташованої на Будацькій косі,

зареєстроване за іншою юридичною особою, а саме Приватним підприємством

„ОСОБА_1.”, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме

майно, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією від

02.02.2006 р., а саме на одноповерхову будівлю пляжного комплексу «А», яка

розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада

Шабівська, Одноповерхова будівля пляжного комплексу, територія Будацької коси

(біля селища Затока). Зазначені відомості також підтверджуються Витягом про

реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.02.2006 р №9747231,

виданого КП «Білгород-Дністровське БТІ»на одноповерхову будівлю пляжного

комплексу, розташовану за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський

район, с/рада Шабівська, територія Будацької коси (біля селища Затока).

Позивач також вказує на те, що

вказана будівля рятувальної станції набута ПП «ОСОБА_1.»шляхом внесення

засновником підприємства СПД ОСОБА_1. даного нерухомого майна до статутного

фонду приватного підприємства, а в свою чергу, спірне нерухоме майно набуте СПД

ОСОБА_1. на підставі договору купівлі-продажу від 04.09. 2003 р. № 39, який

було укладено між СПД ОСОБА_1. та Сергіївською селищною радою

Білгород-Дністровської міськради Одеської області.

Позивач вважає, що зазначений

договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки укладений з дефектом її

суб'єктного складу та суперечить змісту ч.1 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України,

згідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та підставою

недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною

(сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою статті 203 цього

кодексу. Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 658 ЦК України право

продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків,

встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є

його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник

не має права вимагати його повернення. Позивач стверджує, що зазначений договір

купівлі-продажу з боку продавця був укладений від імені Сергіївської селищної

ради, яка ніколи не являлась власником об'єкту продажу (будівлі рятувальної

станції на Будацькій косі).

Позивач зазначає, що Відповідачами

не визнається право власності Позивача на спірне нерухоме майно (будівля

рятувальної станції на Будацькій косі), що на його думку порушує його

охоронювані чинним законодавством України права на зазначене нерухоме майно.

Відповідачі (СПД Ф.О. -ОСОБА_1. та

ПП „ОСОБА_1.” проти позовних вимог заперечують, 17.12.2007 р. за вх. № 11776

звернулись до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною

заявою до відповідачів: 1) Сергіївської селищної ради та ТОВ „КК”Фієстатур” про

визнання дійсним договору купівлі-продажу № 39 від 04.09.2003 р. незавершеного

будівництвом будівлі рятувальної станції вартістю 63518 грн.,  визнання за СПД ОСОБА_1. права власності на

новостворене нерухоме майно -одноповерхову будівлю пляжного комплексу, що

знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район,

Шабівська сільрада, територія Будацької коси та визнання за Приватним підприємством

„ОСОБА_1.” права власності на вищезазначене майно.

Відповідачі зазначають, що

відповідно до постанови Кабінету Міністрів України            № 1981 від 27.10.1999 р. „Про

забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства с.м.т. Сергіївка

Одеської області” у власність територіальної громади с.м.т. Сергіївка були

передані об'єкти незавершеного будівництва.

Пунктом 2 рішення Сергіївської

селищної ради „Про включення об'єктів до переліку приватизації” № 48 від

17.10.2002 р. було вирішено доповнити перелік об'єктів, що підлягають

приватизації у 2002 році, включивши, зокрема, під номером 12 будівлю

незавершену будівництвом «рятувальну станцію».

Пунктом 1 рішення виконавчого

комітету Сергіївської селищної ради № 32 від 19.03.2003 р.  „Про затвердження звіту оцінки вартості

одноповерхової будівлі рятувальної станції”, було вирішено затвердити звіт про

оцінку незавершеної будівництвом одноповерхової будівлі рятувальної станції, що

розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т.

Сергіївка, Будацька коса.

До Сергіївської селищної ради з

клопотанням про продаж зазначеного об'єкту, звернувся СПД ОСОБА_1.

Пунктом 1 рішення № 110

Сергіївської селищної ради від 29.07.2003 р. „Про продаж будівлі пляжного

комплексу незавершеного будівництвом, розташованої на Будацькій косі”, було

вирішено доручити селищному голові укласти договір купівлі-продажу незавершеної

будівництвом одноповерхової будівлі пляжного комплексу, розташованої за

адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.м.т. Сергіївка,

Будацька коса, загальною вартістю 63518 грн. з СПД ОСОБА_1.

Відповідачі зазначають, що

03.09.2003 р., відповідно до вимог п. 2 ст. 11 Закону України   „Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)”, було оприлюднено повідомлення про продаж

об'єкту приватизації у тижневику «Новое время, панорама недели»за № 141.

04.09.2003 р. між Сергіївською

селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в особі

селищного голови Шелестенко О.Ю. та СПД ОСОБА_1. (покупець) було укладено

договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництвом, що підлягає продажу

шляхом викупу, за яким продавець зобов'язався на підставі рішення № 110

Сергіївської   селищної   ради  

від   29.07.2003   р.  

передати   у   власність  

покупцю   об'єкт незавершеного

будівництва одноповерхової будівлі пляжного комплексу, вартістю 63518 грн., а

покупець зобов'язався прийняти об'єкт 

незавершеного будівництва та сплатити за нього ціну, згідно з умовами

цього договору.

Договір купівлі-продажу №39 був

укладений у простій письмовій формі. Розпорядженням Сергієвського селищного

голови № 73 від 04.09.2003 р. „Про створення комісії по передачі покупцю

об'єкта приватизації” була створена комісія для передачі покупцю - СПД ОСОБА_1.

об'єкта незавершеного будівництвом одноповерхової будівлі пляжного комплексу,

що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район,

с.м.т. Сергіївка, Будацька коса, загальною вартістю 63518 грн.

09.09.2003 р. було складено акт

приймання-передачі об'єкту приватизації № 1, за яким комісія по передачі

покупцю об'єкта приватизації, створена на підставі Розпорядження Сергієвського

селищного голови № 73 від 04.09.2003 р., передала, а СПД ОСОБА_1. прийняв

об'єкт незавершеної будівництвом одноповерхової будівлі пляжного комплексу, на

земельній ділянці площею 1,25 га, яка розташована за адресою: Одеська область,

Білгород-Дністровський район, с.м.т. Сергіївка, Будацька коса, загальною

вартістю 63518 грн.

Відповідно до акту №1 від

09.09.2003 р. об'єкт приватизації був переданий покупцю.

Згідно з договором купівлі-продажу

№39 покупець перерахував продавцю грошові кошти, що підтверджується платіжних

доручень, а саме: №1 від 29.09.2003 р. на суму 20000,00 грн. та №10 від

02.10.2003 р. на суму 43518,00 грн.

На підставі розпоряджень

Білгород-Дністровської районної державної адміністрації № 1543/2003 від

11.11.2003 р. і № 603/2004 р. від 07.05.2004 р. між Білгород-Дністровською

районною державною адміністрацією Одеської області та СПД ОСОБА_1. 22.06.2004

р. був укладений договір оренди земельної ділянки із земель рекреаційного

призначення для обслуговування пляжного комплексу, яка розташована на території

Будацької коси, біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської

області, строком на 49 років, загальна площа земельної ділянки становила 1,2500

га. Договір оренди землі зареєстрований в книзі договорів оренди земельних

ділянок за №254 від 04.08.2004 р., Білгород-Дністровському відділі ДП „ЦДЗК”

Одеської регіональної філії.

Розпорядженням Білгород-Дністровської

районної державної адміністрації                        № 819/2004 від

25.06.2004 р.  „Про надання дозволу

приватному підприємцю ОСОБА_1. на реконструкцію одноповерхової будівлі пляжного

комплексу на території Будацької коси, біля селища Затока”, СПД ОСОБА_1. було

надано дозвіл на реконструкцію одноповерхової будівлі пляжного комплексу на

території Будацької коси, біля селища Затока Білгород-Дністровського району

Одеської області, після чого СПД ОСОБА_1. був укладений договір з проектною

організацією на виконання проекту реконструкції одноповерхової будівлі пляжного

комплексу.

04.11.2004 р. Інспекцією ДАБК по

Білгород-Дністровському району СПД ОСОБА_1. видано дозвіл № 76 на виконання

будівельних робіт з реконструкції одноповерхової будівлі пляжного комплексу на

території Будацької коси біля селища Затока.

Розпорядженням

Білгород-Дністровської районної державної адміністрації                        № 1632/2004 від

21.12.2004 р. „Про затвердження акту державної технічної комісії, затверджено

акт державної технічної комісії про здачу СПД ОСОБА_1. в експлуатацію після

реконструкції одноповерхової будівлі пляжного комплексу на території Будацької

коси, біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області.

Розпорядженням

Білгород-Дністровської районної державної адміністрації                        № 1640/2004 від

22.12.2004 р. „Про оформлення права власності приватному підприємцю ОСОБА_1. на

одноповерхову будівлю пляжного комплексу на території Будацької коси, біля

селища Затока”, СПД ОСОБА_1. було оформлено право власності на одноповерхову

будівлю пляжного комплексу на території Будацької коси, біля селища Затока,

Шабівської сільради, Білгород-Дністровського району Одеської області з видачею

свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія НОМЕР_1.

Це свідоцтво зареєстровано

Білгород-Дністровським МБТІ відповідно до Витягу № 6158417 від 10.01.2005 року

про реєстрацію права власності на нерухоме майно у вигляді одноповерхової

будівлі пляжного комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область,

Білгород-Дністровський район, Шабівська сільрада, територія Будацької коси.

Рішенням засновника - громадянина

ОСОБА_1., було створено та зареєстроване приватне підприємство «ОСОБА_1.», що

підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серія НОМЕР_2, яке видане

виконкомом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

Відповідно до п 5.3. Статуту ПП

«ОСОБА_1.»засновник ОСОБА_1. вніс до, статутного фонду нерухоме майно, яке

складається з одноповерхової будівлі пляжного комплексу літер «А», вартістю 447

629,00 грн.

ПП «ОСОБА_1.»видано Свідоцтво про

право власності на нерухоме майно одноповерхову будівлю пляжного комплексу

літер «НОМЕР_3, яке зареєстроване комунальним підприємством

«Білгород-Дністровське БТІ», що підтверджується Витягом Серія СВХ № 088925 від

03.02.2006 року про реєстрацію права власності на нерухоме" майно у

вигляді одноповерхової будівлі пляжного комплексу, що знаходиться за адресою:

Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільрада, територія

Будацької коси.

26.12.2007 р. за вх. № 24317 СПД

Ф.О. -ОСОБА_1. та ПП „ОСОБА_1.” уточнено зустрічні позовні вимоги, та викладено

їх у наступній редакції - визнати за Приватним підприємством „ОСОБА_1.” (67700,

Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Нова, буд. 10, корп „А”, код

33976680) право власності на нерухоме майно - одноповерхову будівлю пляжного

комплексу літера „А”, що знаходиться за адресою: Одеська область,

Білгород-Дністровський район, Шабівська сільрада, територія  Будакської коса (біля селища Затока).

Досліджуючи матеріали справи,

аналізуючи  норми чинного законодавства,

що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до приписів ст. 224

Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року, яка діяла на момент укладення

спірного договору купівлі-продажу) за договором купівлі-продажу продавець

зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується

прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами ст.ст. 45, 46 зазначеного

кодексу передбачено, що недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за

собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в

законі. Недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44

цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для

підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у

законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною

другою статті 48 цього Кодексу.

Статтею 225 ЦК України (в редакції

закону 1963 року) закріплювалася наступна правова норма, відповідно до якої

право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

На відміну від вимог Цивільного

кодексу України, в редакції закону від 2003 року, приписами Цивільного кодексу

України в редакції 1963 року, яка діяла на момент укладення спірного договору

купівлі-продажу, не передбачалась обов'язковість укладення договору

купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальній формі.

З матеріалів справи вбачається, що

договір купівлі-продажу нерухомого майна між СПД Ф.О. ОСОБА_1. та Срегіївською

селищною радою укладено в простій письмовій формі. Даний договір укладено на

підставі рішення Сергіївської селищної ради м. Білгорол-Дністровський Одеської

області № 110 від 22.07.2003 р. Зазначений договір купівлі-продажу, який був

укладений сторонами в простій письмовій формі відповідає вимогам чинного

законодавства України, оскільки сторонами за цим договором досягнуто

домовленості з усіх істотних умов, які являлися обов'язковими для договорів

такого виду та були передбачені чинним законодавством, що діяло на момент

укладення спірного договору.

Відповідно до вимог ст. 315 ЦК

України (2003 р.) підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою

- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин,

якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі

визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках,

встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або

інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203

даного кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне

настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється

батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх

малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин

є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він

не визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведені обставини,

господарський суд доходить висновку, що посилання Позивача за первісним позовом

на те, що вищезазначений договір купівлі-продажу є недійсним -необгрунтовані та

протирічать діючому законодавству України.

Отже позовні вимоги ТОВ „Курортний

комплекс „Фієстатур” про визнання права власності на нерухоме майно

-одноповерхову будівлю рятувальної станції задоволенню не підлягають, як

необгрунтовані та незаконні.

Стосовно зустрічних позовних вимог

Приватного підприємства „ОСОБА_1.” про визнання права власності на нерухоме

майно -одноповерхову будівлю пляжного комплексу літера „А”, що знаходиться за

адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільрада,

Будакська коса, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 66

Господарського кодексу України, джерелами формування майна підприємства є

грошові та матеріальні внески засновників.

Згідно вимог ч. 1 ст. 115

Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна,

переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного

(складеного) капіталу.

З матеріалів справи вбачається, що

засновником Приватного підприємства „ОСОБА_1.” СПД ОСОБА_1, було внесено до

статутного фонду підприємства -нерухоме майно - одноповерхову будівлю пляжного

комплексу літера „А”, що знаходиться за адресою: Одеська область,

Білгород-Дністровський район, Шабівська сільрада, територія  Будакської коса біля селища Затока, який є

власником зазначеного майна на підставі договору купівлі-продажу № 39 від

04.09.2003 р., який було укладено відповідно рішення Сергіївської селищної ради

м. Білгорол-Дністровський Одеської області № 110 від 22.07.2003 р.

Частиною першою ст. 316 ЦК України

правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до

закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України право

власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із

правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не

випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

З матеріалів справи вбачається, що

СПД ОСОБА_1. на підставі оспорюваного правочину та рішень Сергіївської селищної

ради та Білгород-Дністровської райдержадміністрації отримав у власність будівлю

рятувальної станції як обєкт незавершеної будівництвом одноповерхової будівлі

пляжного комплексу, розташованої на території Будацікій коси, якій згодом було

надано статус пляжного комплексу.

Враховуючи наведене, суд

погоджується з висновками позивачів за зустрічним позовом, що СПД ОСОБА_1.

набув у власність будівельні матеріали, які складали будівлю рятувальної

станції, розташованої на Будацькій косі.

До передання спірного майна до

Статутного фонду приватного підприємтсва СПД ОСОБА_1. здійнсив капітальну

реконструкцію нерухомого майна -рятувальної станції, розташованої на території

Будацької коси, яка на момент перебудови являлася об'єктом незавершеного

будівництва, в результаті чого було створено зовсім нове нерухоме майно -

пляжний комплекс, розташований на Будацькій косі, біля селища Затока.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 4

ст.332 Цивільного кодексу України, переробкою є використання однієї речі

(матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Якщо вартість переробки і

створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на

нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. У цьому

разі особа, яка здійснила переробку, зобов'язана відшкодувати власникові

матеріалу моральну шкоду.

Частинами 1, 2 ст.331 Цивільного

кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена

(створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або

законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі

договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно

(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення

будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття

нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його

прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до

закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту

державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа

вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в

процесі цього будівництва (створення майна).

За таких обставин, господарський

суд доходить до висновку, що Приватне підприємство «ОСОБА_1.»на законних

підставах набуло у власність спірне нерухоме -пляжний комплекс, розташований на

Будацькій косі, біля селища Затока, яке створено засновником даного

підприємства в результаті його переробки (перебудови) та передано останнім до

статутного фонду приватного підприємства.

Згідно приписів ч.ч.1, 2 ст.386 ЦК

України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права

власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення

нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій

для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.ст.15, 16

названого кодексу, кожна особа має право на захист свого цивільного права у

разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право

звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути,

зокрема, визнання права.

З огляду на викладене,  уточнені зустрічні позовні вимоги Приватного

підприємства „ОСОБА_1.” є законними, підтверджиними наявними матеріалами справи

та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита

та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок

Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75,82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

          1. 

В позові -відмовити.

2. 

Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. 

Визнати за Приватним підприємством „ОСОБА_1.” (67700, Одеська область,

м. Білгород-Дністровський, вул. Нова, буд. 10, корп „А”, код 33976680) право

власності на нерухоме майно - одноповерхову будівлю пляжного комплексу літера

„А”, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район,

Шабівська сільрада, територія  Будакської

коса (біля селища Затока).

5. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю „Курортний комплекс „Фієстатур” (м. Одеса, вул.

Мечнікова, 7, кв. 4, код 33017152) на користь Приватного підприємства

„ОСОБА_1.” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Нова, буд.

10, корп „А”, код 33976680) - 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ

судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили

після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                          

Власова С.Г.