10/323-10
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2010 року Справа № 10/323-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Лянкевич К.В., представник, довіреність № б/н від 13.09.10;
від відповідача: Верещака Б.І., представник, довіреність № б/н від 30.09.09.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро -Союз”, смт. Ювілейне Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року у справі № 10/323-10
про стягнення 132 975 грн. 11 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року (суддя Кощеєв І.М.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 105 404 грн. 40 коп. основного боргу, 2 490 грн. 84 коп. пені, 6 621 грн. 60 коп. 3% річних, 18 458 грн. 27 коп. інфляційних втрат, судові витрати по справі.
Рішення господарського суду вмотивовано неналежним виконанням відповідачем договору поставки продукції №ЛГМ –02-08 від 11 лютого 2008 року щодо оплати поставленої продукції.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності нормам процесуального права, неповним з'ясування обставин справи.
Скаржник вказує, що в жовтні –листопаді 2009 року сторони провели переговори, але не домовились щодо строків оплати, строк оплати 166 404 грн. 40 коп. не був визначений, судом залишено без оцінки протокол від 13 травня 2009 року.
Відповідач вважає, що внаслідок переговорів відбулася новація зобов'язань, у зв'язку з чим позивач безпідставно посилається на порушення умов договору.
Скаржник посилається на те, що позивачем пеня нарахована без врахування ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Відповідач просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Скаржником заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті спору по справі №51/362 в господарському суді м. Київа про зміну п.3.1 договору поставки №ЛГМ –02-08 від 11 лютого 2008 року щодо оплати продукції.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 06 грудня 2010 року оголошувалась перерва до 22 грудня 2010 року, у позивача були витребувані докази в підтвердження повноважень заступника директора Державного підприємства “Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона” Ковальчука П.М.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На виконання умов договору поставки продукції № ЛГМ-02-08 від 11 лютого 2008 року, укладеного між Державним підприємством “Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро –Союз” (покупець), постачальник відповідно до видаткових накладних № РН-0001060 від 30 вересня 2008 року та № РН-0001109 від 30 жовтня 2008 року, здійснив поставку покупцеві товару на загальну суму 246 404 грн. 40 коп.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється партіями.
На кожну партію продукції, що поставляється, сторони складають специфікацію, яка є невід'ємною частиною договору, із зазначенням найменування, асортименту, кількості, ціни та вартості такої продукції, а також строків поставки і строків оплати відповідної партії продукції, як зазначено у п.2.3 договору.
Згідно п.2.4 договору датою поставки продукції є дата виписки постачальником видаткової накладної.
Відповідно до п.3.1 договору форма розрахунків –оплата на потязі 5-7 календарних днів після отримання місячної поставки продукції.
На підставі листа №235 від 31 жовтня 2008 року, надісланого відповідачем, у зв'язку із фінансовими труднощами покупця, подальше постачання продукції, що визначено у специфікації, зупинено до подальшого окремого письмового погодження.
За результатами переговорів, між сторонами складено протокол переговорів від 06 листопада 2008 року, в якому, крім іншого, сторони дійшли до висновку: виплата заборгованості відповідача у розмірі 246 404 грн. 40 коп. буде здійснена до квітня 2009 року; специфікацію на поставку продукції, яка є додатком №1 до договору вважати виконаною.
13 травня 2009 року внаслідок переговорів сторони домовились про погашення боргу згідно графіку погашення заборгованості, та акту звірки станом на 12 травня 2009 року, про що склали протокол переговорів (а.с.49).
Згідно графіку сторони домовились по строкам погашення боргу в розмірі 80 грн., починаючи з травня 2009 року по вересень 2009 року (а.с.50).
Щодо погашення боргу в сумі 166,4 тис. грн. сторони домовились, що по цій заборгованості графік буде узгоджений у вересні 2009 року. В вересні 2009 року і пізніше сторони не домовились щодо строків погашення боргу в розмірі 166,4 тис. грн.
Актом звіряння розрахунків станом на 12 травня 2009 року підтверджується наявність боргу відповідача перед позивачем в розмірі 246 404, 40 грн. (а.с.51).
Вказані протоколи переговорів підписані з боку позивача –заступником директора Ковальчук П.М., з боку відповідача –директором Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро -Союз” Шевченко Е.І.
Згідно посадової інструкції на заступника директора з виробництва та економіки останній має право діяти від імені підприємства, представляти його інтереси у взаємовідносинах з іншими організаціями з господарсько-фінансових та інших питань (п.3.1 Інструкції).
Судова колегія розцінює протоколи переговорів, як внесення змін до умов договору № ЛГМ-02-08 від 11 лютого 2008 року щодо оплати поставленої продукції частинами.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що заборгованість у розмірі 80 000 грн. підлягала сплаті за 30 вересня 2009 року включно, решта боргу в розмірі 166 404, 40 грн. підлягала сплаті до квітня 2009 року, як визначено у протоколі переговорів від 06 листопада 2008 року.
Отже не можна погодитися з думкою відповідача, що строк оплати 166 404, 40 грн. не визначено.
З врахуванням часткових проплат здійснених відповідачем сума боргу станом на 13 вересня 2010 року становила 105 404, 40 грн.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України ).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст.530 Цивільного кодексу України ).
Отже господарський суд правомірно стягнув з відповідача заборгованість в сумі 105 404 грн. 40 коп.
Пунктом 5.3 договору поставки передбачено, що за несвоєчасну поставку постачальник сплачує покупцеві пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,05% від вартості несплаченої в строк продукції, за кожен день прострочення.
Пеня нарахована позивачем за прострочку оплати 166 404, 40 грн. за період з 13 вересня 2009 року –01 жовтня 2009 року в розмірі 1 580, 84 грн., за прострочку сплати 10 000 грн. за період з 30 вересня 2009 року по 30 березня 2010 року в розмірі 910 грн., всього 2 490, 84 грн.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже при нарахуванні пені приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України позивачем не порушені, у зв'язку з чим господарський суд правомірно стягнув з відповідача пеню в розмірі 2 490 грн. 84 коп.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно докладного розрахунку, позивачем за період з 01 квітня 2009 року по 06 травня 2010 року нараховано 3% річних в розмірі 6 621, 60 грн., інфляційні втрати за вказаний період в сумі 18 458, 27 грн. (а.с.14-16).
Вказаний розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству, тому заперечення відповідача в цій частині не підтверджуються матеріалами справи.
Не заслуговує на увагу твердження скаржника, що відбулась новація зобов'язань.
Відповідно до ч.2 ст.604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Внаслідок проведення переговорів 06 листопада 2008 року та 13 травня 2009 року сторони домовились лише про відстрочку виплати заборгованості по договору поставки, в протоколах не зазначено, що попередня домовленість сторін по договору поставки припинилася.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи №51/362, оскільки на час прийняття рішення по даній справі такий спір був відсутній. В разі позитивного вирішення спору по справі №51/362 відповідач має право звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2010 року у справі № 10/323-10 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро -Союз”, смт. Ювілейне Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 28.12.10р.)
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2010 |
Оприлюднено | 05.01.2011 |
Номер документу | 13302445 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Джихур Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні