Ухвала
від 05.12.2007 по справі 22-а-1453/2007
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№ 22-а-1453/07 Головуючий у 1 інстанції: Роман О.А.

№2-а-134/07 Суддя-доповідач:

Малинін

В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2007 року

м. Київ

Київський апеляційний

адміністративний суд у складі колегії

суддів:

Головуючого: Малиніна

В.В.,

Суддів: Бєлової Л.В., Ситникова О.Ф.

при

секретарі: Константіновій

Н.Б.,

розглянувши в судовому засіданні

адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського

районного суду м. Києва від 17 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до

Київського міського військового комісаріату, за участю третьої особи -

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання

вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У

грудні 2006 року позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з

позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії

за вислугу років. за період з 01.09.99. по 31.12.02. в розмірі 40 % надбавки; з

01.01.03. по 28.02.04. в розмірі 100 %

надбавки; з 01.05. 03. по 28.02.04. в розмірі 90 % надбавки; з 01.10.96. по

28.02.04. в розмірі 33,3 % у вигляді

преміювання.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що до складу

грошового забезпечення, з якого йому повинна була обчислюватися пенсія у

відповідні періоди, повинні були ввійти надбавки, передбачені Указами

Президента від 23 лютого 2002 року за № 173 «Про посилення соціального захисту

військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх

справ», від 5 травня 2003 року за № 389 «Про надбавки військовослужбовцям

Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації

Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України

за безперервну службу» та премія в розмірі 33,3 %, передбаченої розділом 34

«Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям

Збройних Сил України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 5

березня 2001 року.

Вказані

перерахунки відповідачем не були проведені.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від

17.04.07. відмовлено в задоволені позову ОСОБА_1.

Не погоджуючись з постановою суду від 17.04.07. позивач

подав апеляційну скаргу, вважає, що постановлене рішення є незаконним і

підлягає скасуванню на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають

значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та

процесуального права.

Заперечень на апеляційну скаргу від відповідача до суду

не надходило.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав

вимоги апеляційної скарги, просить суд її задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача,

перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції позивач згідно з наказом Головнокомандувача військами

протиповітряної оборони СРСР за №028 від 19.01.84. був звільнений в запас в званні підполковника.

Відповідно до ст.

4 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови,

норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб

начальницького і рядового складу

органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про

пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і

рядового складу органів внутрішніх справ.

Їм

надається також право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим

Законом, незалежно від місця проходження військової служби.

При цьому всі види грошового

забезпечення військовослужбовців, а також начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ враховуються

нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Згідно із ст.5 Закону України «Про

пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницьницького і рядового

складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» особам офіцерського

складу, прапорщикам і мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які

мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей (за їх бажанням) призначатися

пенсії на умовах і за нормами, встановленими Законом

України «Про незабезпечення».

При цьому поряд із

заробітною платою при обчисленні пенсії враховуються всі види грошового

забезпечення, що його одержують ці військовослужбовці та особи, які мають право

на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

На підставах, встановлених

Законом України «Про пенсійне забезпечення», призначаються також

військовослужбовцям і особам, які

мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових спеціальних звань, а також

звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений

використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, та

членам їх сімей.

Відповідно до ст.63

вищезазначеного Закону перерахунок раніше призначених пенсій

військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із

введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими

документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом

подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то

пенсія перераховується за нормами цього Закону.

При цьому перерахунок провадиться

за минулий час, але не більше, як за 12 місяців з дня подання документів і не раніше, ніж

з дня введення в дію цього Закону.

Призначені

військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам

їх сімей пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення

відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за

цим Законом.

Як вбачається з витягу наказу

Головнокомандувача військами протиповітряної оборони СРСР за №028 від 19.01.1984р. позивач був звільнений в запас в званні підполковника

(а.с.13).

Як

вбачається з листа Київського міського військового комісаріату за №ФА85780,

позивач отримує пенсію (а.с.6).

Згідно з Указом Президента «Про додаткові заходи щодо

впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України»

за №847/99 від 14.07.1999р. встановлено з 1

вересня 1999 року військовослужбовцям (крім

військовослужбовців строкової служби)

щомісячну надбавку за службу у Збройних Силах України в розмірі 40 % посадового

окладу в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на утримання

Збройних Сил України.

Указ втратив

чинність в частині, що

стосується військовослужбовців Військово-Морських Сил з 01.07.2002р., інших військовослужбовців

з 01.01.2003р. на підставі Указу Президента України за№173/2002р

від 23.02.2002р.

Згідно з Указом Президента України «Про посилення

соціального захисту військовослужбовців та рядового і начальницького складу

органів внутрішніх справ» за №173/2002 від 23.02.2002р. встановлено, що

військовослужбовцям (крім

військовослужбовців Служби безпеки України, Управління державної охорони України та військовослужбовців строкової військової

служби) щомісячні надбавки у розмірі 100 % грошового забезпечення

(окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років).

Виплачувати зазначену надбавку військовослужбовцям

Військово-Морських Сил з 1 липня 2002 року в межах коштів, передбачених у

Державному бюджеті України

на утримання Міністерства оборони України, іншим

військовослужбовцям з 1 січня 2003 року.

Згідно з Указом

Президента України «Про

надбавки

військовослужбовцям

Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ

України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління

державної охорони України за безперервну службу» №389/2003 від 05.05.2003р. встановлюються

наступні надбавки: Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ

України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління

державної охорони України право

встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх

військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної

прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні

надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх

військах, у державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони

України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у

службовій діяльності, залежно від стажу служби, а саме: понад 5 років - до 10; понад 10

років - до 30; понад15 років - до 50; понад 20

років - до 70; понад 25 років -

до 90 відсотків.

Виплату надбавок відповідно

до зазначеного Указу здійснювати з 1 травня 2003 року за рахунок в коштів,

передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України,

Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної

служби України та Управління державної прикордонної служби України та

Управління державної охорони України.

Отже,

вказана надбавка не є обов'язковою.

Згідно з Указом

Президента «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних

Сил України» за №615/95 від 14.07.1995р. чинність Указу поширено на військовослужбовців Прикордонних військ України;

Національної Гвардії України; військ

Цивільної оборони України; внутрішньої та

конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України; осіб рядового і начальницького складу органів

внутрішніх справ.

Виплати

надбавок, премій та матеріальної допомоги у розмірах, визначених цим Указом,

здійснювалось з 1 вересня 1995 року в межах асигнувань, виділених на утримання

відповідних військових формувань та органів внутрішніх справ (згідно з Указом

Президента України від 24.08.1995р.№803/95).

Указ втратив чинність

згідно з Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року №923/96 .

Згідно з Указом Президента України «Про впорядкування грошового

забезпечення військовослужбовців» за №685/2000 від 16.05.2000р.,Указ

Президента України від 4 жовтня 1996 року №923 «Про грошове забезпечення

військовослужбовців», втратив чинність.

Постанова ж

Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» за

№829 від 22.05.2000р., на яку посилається позивач в позовній заяві, була

винесена на виконання Указу Президента України за №685 від 16.05.2000р., який

втратив юридичну силу.

Крім того, Указ Президента України «Про грошове

забезпечення військовослужбовців» за №923/96 від 04.10.1996р., Постанова

Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» за

№829 від 22.05.2000р., Положення

«Про порядок виплати готового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил

України», затвердженого наказом Міністра оборони України за №75 від

05.03.2001р., були прийняті після звільнення позивача в запас, а тому він не

має права на отримання 33,3% преміювання, як додатковий вид грошового

забезпечення.

До того ж, виплата грошового

забезпечення у вигляді преміювання не є обов'язковою.

Крім того, Указ Президента

України «Про грошове забезпечення військовослужбовців» за №923/96 від 04.10.96.

втратив чинність на підставі Указу Президента України «Про впорядкування

грошового забезпечення військовослужбовців» за №685/2000 від 16 травня 2000

року. Тобто на момент розгляду справи Указ втратив юридичну силу.

А тому, суд першої

інстанції вірно дійшов висновку, що оскільки позивача звільнено в

запас до прийняття вище вказаних Указів, то він не має права на отримання цих

надбавок.

Таким чином, висновки суду першої

інстанції є такими що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги

не спростовуються.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками

розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної

інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову

суду без змін.

Керуючись ст. ст. 198,

200, 205 , 207 КАС України, суд,

-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 квітня 2007

року - залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 17

квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського

військового комісаріату, за участю третьої особи - Головного управління

Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії -

залишити без змін.

Ухвала набирає законної

сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця

шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду

України.

Головуючий:

Судді: