Ухвала

від 28.12.2010 по справі 15/129-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/129-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31,    http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

28 грудня 2010 р.                                                                                Справа № 15/129-10

за заявою : Іллінецького районного центру зайнятості, м. Іллінці Вінницької області    

до: Сільськогосподарського виробничого кооперативу приватних пайовиків  "Мрія", с. Василівка Іллінецького району Вінницької області  

про визнання банкрутом

Головуючий суддя     Лабунська Т.І.     

          Cекретар судового засідання Гренишена О.В.

          Представники сторін не з'явились

В С Т А Н О В И В :

          Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі № 15/129-10 про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу приватних пайовиків "Мрія", с. Василівка Іллінецького району Вінницької області в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          28 грудня 2010 року в судовому засіданні встановлено, що представники кредитора та боржника не з'явились, письмових доказів які вимагались ухвалами суду від 10 грудня 2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство та від 21 грудня 2010 року про відкладення слухання справи не надали.

          При цьому суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується,  що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється  відповідний  штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа,  дату відправки,  підпис  працівника,  яким  вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її

оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На перших примірниках ухвал  від 10 грудня 2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство та від 21 грудня 2010 року про відкладення слухання справи є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки представників в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, кредитор та боржник своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористались.

          28 листопада 2010 року в судовому засіданні розглянуто заяву Іллінецького РЦЗ до СВК ПП "Мрія", с. Василівка Іллінецького району Вінницької області про порушення провадження у справі про банкрутство.

          В заяві повідомлено, що СВК ПП "Мрія", с. Василівка Іллінецького району Вінницької області зареєстровано в Іллінецькому районному центрі зайнятості як платник страхових внесків за № 20600085 засноване на колективній власності згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 29 березня 2000 року.

          За боржником рахується заборгованість до Іллінецького РЦЗ станом на день подачі заяви до суду в сумі 7386,56 грн.

          Також в заяві кредитор стверджує, що боржник не здійснює підприємницьку діяльність та більше трьох років не подає звітність до податкового органу.

У листопаді 2009 року Іллінецьким РЦЗ здійснено виїзд за юридичною адресою СВК ПП "Мрія" з метою виявлення керівних органів юридичної особи та складено акт № 49 від 06 листопада 2009 року про відсутність керівних органів кооперативу.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши нормативно-правові акти судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд повинен  діяти  на підставах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  

Згідно із  п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль  за правильністю та своєчасністю справляння страхових  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або  у  разі ненадання боржником протягом року до органів  державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява  про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від  розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За змістом даної норми встановлено, що суб'єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням;  ненадання боржником протягом року до органів  державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження  кредитором своєї вимоги до  боржника  документами,  що  свідчать  про  їх  безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" (п.27, 28) безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України  "Про виконавче провадження".

До заяви про визнання банкрутом ініціюючим кредитором не додано рішення суду та виконавчий документ, виданий на виконання цього рішення. Ухвалами  від 10 грудня 2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство та від 21 грудня 2010 року про відкладення слухання справи було зобов'язано ініціюючого кредитора надати до суду докази безспірності вимог до боржника однак кредитором даних документів до суду не надано.

Наступною умовою, для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

В заяві кредитором стверджено що керівні органи боржник відсутні за місцезнаходженням з посиланням на акт № 49 від 06 листопада 2009 року про відсутність керівних органів кооперативу. Однак в матеріалах справи не міститься даного акту.

Також дана умова відсутня в зв'язку з тим, що щодо підприємства-боржника не внесено запис до  Єдиного державного реєстру юридичних та  фізичних осіб - підприємців про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Отже, відповідно до п. 105 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг  (довідка)  з  Єдиного державного реєстру юридичних та  фізичних осіб - підприємців.

Ініціюючим кредитором не надано до суду письмового доказу незвітування боржником  до органів  державної податкової служби, хоча в заяві зазначено про факт не звітування більше 3-х років до податкового органу.

Основною ознакою відсутності підприємницької діяльності є відсутність майна як основи для підприємницької діяльності. Для доказу даної ознаки суду необхідні довідки, а саме: Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; Витяг з реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна; довідка з МРЕВ УДАЇ УМВС про наявність (відсутність) транспортних засобів; довідка інспекції Держтехнагляду; довідка з управління земельних ресурсів про наявність (відсутність) на праві власності (праві користування) земельної ділянки; довідка з податкової інспекції про розрахункові рахунки в установі банків; довідка з банку про залишок грошових коштів на рахунку підприємства - боржника.

Ознаками, що свідчать про припинення підприємницької діяльності є також: відсутність майнової діяльності з виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт; відсутність економічних зв'язків з іншими суб"єктами господарювання; несплата податків, зборів (обов'язкових платежів), заборгованість перед іншими кредиторами, в тому рахунку по заробітній платі, відсутність прибутку чи інших результатів господарської діяльності; "нульова звітність", не проведення операцій на рахунках в банку, тощо.

Письмові докази наявності вказаних ознак відсутні.

Суд встановив, що відсутні ознаки, характерні для здійснення провадження за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Справи про банкрутство є справами непозовного провадження, в яких не розглядаються спори, а встановлюються юридичні факти, від наявності або відсутності яких сторона чи інший учасник провадження може реалізувати свої права чи виконати передбачені Законом обов'язки. Зазначена особливість справ про банкрутство зумовлює необхідність під поняттям "спір", що вживається у відповідних відмінках у нормах Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ позовного провадження, розуміти вимогу заявника про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, що становить предмет судового розгляду.

Положення п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України слід розуміти так, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки відсутній предмет розгляду, з яким заявник звернувся до господарського суду, тобто боржника не можна вважати неплатоспроможним відповідно до положень Закону про банкрутство.

Ухвалою суду від 10 грудня 2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство дія мораторію припиняється з моменту припинення провадження у справі.

З огляду на викладені вище обставини, керуючись ст. ст. 1,  ч. 3 ст. 6, 12, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 4, 4-1, 4-5, 4-6, 12, 15, 32, 33, 34, 36, 43, 47, 68,  п. 1-1 ст. 80, 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -  

У Х В А Л И В:

          Провадження у справі № 15/129-10 припинити.

          Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

          Ухвалу направити згідно переліку.   

Суддя                                                  Лабунська Т.І.

віддрук. 15 прим.:

1 - до справи

2 - Іллінецький РЦЗ - м. Іллінці Вінницької області, вул. Ворошилова, 31 

3 - Сільськогосподарський виробничий кооператив приватних пайовиків  "Мрія" - с. Василівка Іллінецького району Вінницької області, вул. Леніна, 30

4 - Державний реєстратор Іллінецької РДА Вінницької області

5 - Іллінецький районний суд

6 - Відділ ДВС Іллінецького РУЮ

7 - Головне управління економіки Вінницької обласної державної адміністрації

8 - Сектор з питань банкрутства у Вінницькій області

9 - ВРЕР УДАІ ГУМВС України Вінницької області

10 - БТІ Іллінецького району

11 - Інспекція Держтехнагляду по Іллінецькому району

12 - Вінницьке регіональне відділення ФДМУ

13 - Іллінецька державна нотаріальна контора

14 - ДПІ в Іллінецькому районі

15 - Головне управління статистики у Вінницькій області