Рішення

від 14.12.2010 по справі 58/267-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

58/267-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р.                                                            Справа № 58/267-10

вх. № 9922/3-58

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О. 

при секретарі судового засідання Фоменко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Коваль О.Ю. доручення від 09.11.2010 року  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-стиль", м. Харків  

до  державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", м. Харків  

про зобов"язання передати майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить  суд зобов"язати відповідача передати позивачу майно на загальну суму 36 000,00 грн., а саме: Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 12113),  Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13291), Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13335), Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 11060), а також покласти на позивача судові витрати в сумі 360,00 грн. державного мита, 236,00 грн. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області справу було порушено провадження по справі № 58/267-10 на 23.11.2010 року о 11:00.

В судовому засіданні 23.11.2010 року було оголошено перерву до 14:30 год. 14.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів. Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України (№ 75 від 10.12.2002 р.), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

1 вересня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард-Стиль» (позивач) з ДП «Харківський завод електроапаратури» (відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 39 (далі-Договір). Договір був укладений на Українсько-Російській товарній біржі та посвідчений уповноваженими представника сторін та Президентом товарної біржі.

За умовами п. 1 Договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача майно, а саме:

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 12113),

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13291),

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13335),

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 11060)

Автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 10328),

Автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 15316)

Відповідно до п. 2 Договору: «Покупець зобов'язується сплатити за майно протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання майна згідно накладної».

На виконання умов договору позивач сплатив вартість частково отриманого майна та перерахував на рахунок відповідача суму у розмірі 80 000 грн. 00 коп., про що свідчать платіжні доручення № 685 від 8 вересня 2009 р. на суму 40 000 грн. 00 коп., № 731 від 18 вересня 2009 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., № 759 від 29 вересня 2009 р. на суму 10 000 грн. 00 коп.

Що ж стосується обов'язку прийняти майно (п. 5 Договору), то позивач частково здійснив вивіз майна, що підтверджується Видатковими накладними № 288 від 17.09.2009 р., № 294 від 21.09.2009 р. та № 114 від 01.06.2010 р.

Як зазначив представник позивача та відповідно до відміток на видаткових накладних вивіз майна здійснювався у декілька етапів: 21.09.2009 р. – 30%; 22.09.2009 р. – 18%; 24.09.2009 р. – 22%; 28.09.2009 р. – 20%; 30.09.2009 р. – 40%; 01.06.2010 р. – 15%; 01.06.2010 р. – 55%. Таким чином, повністю були вивезені лише Автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 10328) та Автомат холодно висадний А-1822 (інвентарний номер 15316).

Таке часткове прийняття товару зумовлене тим, що відповідач відмовився надати його для завантаження та вивозу, мотивуючи відмову тим, що видано наказ про ліквідацію відповідача, а залишок майна позивачем не оплачено.

Внаслідок таких дій відповідача утворилась заборгованість, яка складає 36000,00 грн., що відповідає вартості майна, яке за Договором купівлі – продажу № 39 від 01.09.2009 р. підлягає передачі позивачу.

В порядку досудового врегулювання та у якості вимоги відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України 2 серпня 2010 р. на адресу відповідача було направлено Претензію з вимогою виконати умови Договору купівлі-продажу № 39 від 01.09.2009 р. (вих. № 10208/10), яка була отримана відповідачем 2 серпня 2010 р., про що мається відмітка  (вх. № 216).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на адресу позивача була надіслана відповідь від 12.10.2010 № 157-юр. Виходячи зі змісту цієї відповіді, відповідач фактично повідомив позивача про відмову від виконання умов договору, про що додатково у судовому засіданні підтвердив представник відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Таким чином, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання є день спливу семиденного строку з моменту отримання вимоги, а саме 10 серпня 2010 р., але відповідач у вказаний строк майно не передав.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що при оплаті частково переданого відповідачем майна позивачем здійснена переплата у розмірі 8200,00 грн., що підтверджує намір позивача до повного виконання умов договору. Отже, твердження відповідача про те, що майно яке підлягає передачі позивачу не оплачено не є підставою для невиконання умов договору, оскільки відповідно до п. 2 Договору «Покупець зобов'язується сплатити за майно протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання майна згідно накладної». Таким чином, з умов договору вбачається, що обов'язку позивача оплатити майно передує обов'язок відповідача його передати.

Посилання ж відповідача на норми ст. 111 та 112 ЦК України також не можуть бути підставою для неналежного виконання умов договору.

Також представник відповідача підтвердив у судовому засіданні про те, що майно яке є предметом спору знаходиться на території відповідача, тому суд не вбачає перешкод для виконання умов договору, а вимоги позивача, щодо зобов'язання відповідача виконати умови договору шляхом передачі майна на загальну суму 36000,00 грн. вважає обґрунтованими, такими, що підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому ЗУ «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2 ЗУ «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (наявне в матеріалах справи) та прийняв присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про адвокатуру» оплата послуг адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

В якості доказів по сплаті вказаних послуг позивачем до матеріалів справи надано Договір про ведення справи в суді від 09.11.2010 р., копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1615 від 10.12.2008 р., копію квитанції (чеку) № 107 від 09.11.2010 р. на суму 2000,00 грн. про оплату вказаних послуг, копію довіреності від 10.11.2010 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованою, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 та ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Державне Підприємство «Харківський завод електроапаратури» (61000, м. Харків, вул. Лозівська, 5, код 14308262) виконати умови Договору купівлі-продажу № 39 від 01.09.2009 р. та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Авангард-Стиль» (61001 м. Харків, пр. Гагаріна, 7, Р/р 26006310023301 у філії АБ «Південний», МФО 350761, код 31151366) майно на загальну суму 36 000 грн. 00 коп., а саме:

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 12113),

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13291),

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 13335),

Автомат токарний 1А240-6 (інвентарний номер 11060).

3. Стягнути з Державного Підприємства «Харківський завод електроапаратури» (61000, м. Харків, вул. Лозівська, 5, код 14308262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Стиль» (61001 м. Харків, пр. Гагаріна, 7, Р/р 26006310023301 у філії АБ «Південний», МФО 350761, код 31151366) компенсацію витрат на послуги адвоката у розмірі 2 000 грн. 00 коп., державне мито 360 грн. 00 коп., витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний 15.12.2010 року