Рішення

від 14.12.2010 по справі 53/314-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/314-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р.                                                            Справа № 53/314-10

вх. № 9915/1-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А. 

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Пташниченко М.М., за дов.

відповідача - не з*явився.   

розглянувши справу за позовом ПП "Вибір", м. запоріжжя  

до  Фірма "Сіверська сласть - продукт" ТОВ, м. Харків  

про стягнення 25158,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПП "Вибір", м. Запоріжжя звернулось до суду із вимогою про стягнення з Фірми "Сіверська сласть - продукт" ТОВ суми заборгованості у розмірі 14940,00 грн.

Позивач 01.12.2010 року через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з Фірми "Сіверська сласть - продукт" ТОВ на свою користь суму заборгованості у розмірі 25158,67 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі   №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу,  наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті  органами зв'язку з позначками “адресат  вибув”, “адресат  відсутній”і  т.  п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового  процесу  про  вчинення   цим   судом   певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

28 липня 2008 року між ПП «Вибір» (позивач) та ТОВ фірма «СІВЕРСЬКА СЛАСТЬ - ПРОДУКТ» (відповідач) укладено договір № 0728/08/1П від 28 липня 2008 року. Згідно п.1.1. вищевказаного договору позивач (Продавець) поставляє, а відповідач (Покупець) приймає і оплачує упаковку в асортименті і на умовах, визначених цим договором позиціями і додатковими угодами, які є невід'ємними частками цього договору.

Відповідно ст.626 Цивільного кодексу України «Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків» та ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктами 2.2., 2.3 вищевказаного Договору передбачено, що відповідач подає заявку на виготовлення і постачання продукції в оригіналі або факсом не пізніше 10 числа поточного місяця, де в обов'язковому порядку вказується дата постачання. Постачання продукції здійснюється на умовах погоджених між сторонами в додатках і додаткових угодах. Терміни виготовлення продукції складають не більше 20 робочих днів від дати отримання заявки позивачем.

Зокрема п. 3.4. Договору зазначено, що відповідач зобов'язується сплатити продавцю вартість поставленої продукції до моменту постачання, п.2.7. Договору зазначено, що момент постачання вважається день передачі продукції Продавцем і прийомом її Покупцем на підставі доручення і підпису витратної накладної. Дата передачі продукції може не збігатися із заявленою покупцем датою постачання, але не більше ніж на 2 календарних дня.

Відповідно ч.2, 3 ст.692 Цивільного кодексу України «Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі — продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов*язання за умовами Договору, поставив відповідачеві Товар, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами (видаткова накладна №В-00000046 від 17.05.2010 року). Відповідач свої зобов*язання за умовами вищевказаного Договору виконав лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 14940,00 грн.

01.12.2010 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в яких вказує, що між позивачем та відповідачем була проведена звірка взаєморозрахунків та підписано акт заліку однорідних зустрічних вимог від 23.04.2010 року, згідно з яких сумарна заборгованість відповідача складає 25158,67 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25158,67 грн.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи,  що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 25158,67 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 251,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625, 692 ЦК  України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,-   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СіВЕРСЬКА СЛАСТЬ ПРОДУКТ» (61072, м. Харків, вул.23 серпня, буд. 12А, ЄДРПОУ 31225982) на користь Приватного підприємства «Вибір» (69600, м. Запоріжжя, Леваневского ГСП - 1009, ЄДРПОУ-31154530) заборгованість в сумі 25158,67 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 251,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Прохоров С.А.

рішення підписано судом 17.12.2010 року