Постанова

від 08.12.2010 по справі 2-а-4580/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

08 грудня 2010 р.                  Справа № 2-а-4580/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Чорному В'ячеславові Валерійовичеві,

за участю представників сторін:

позивача     : Васюти І.В.,

відповідача : Олексієнка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці   

до:   відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельно-монтажного управління "Хімремонт"  

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій призначених на пільгових умовах за період з травня-липня 2010 року

                                                      ВСТАНОВИВ :

до суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельно-монтажного управління “Хімремонт” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах за Списком №2 та виплаченої гр. ОСОБА_3 за період з з січня 2009 року по липень 2010 року, відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Посилаючись на те, що дана заборгованість в добровільному порядку не погашена, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що останній дізнався про забогованість підприємства за 2009 рік на початку 2010 року, а відтак шестимісячний строк спливає в липні 2010 року. У якості причини пропущення строку щодо стягнення заборгованості за період з січня 2009 року по квітень 2010 року в указаній заяві позивачем наведені нещодавні зміни до КАС України в частині зміни строків звернення з позовною заявою.

Суддя, розглянувши подане клопотання, дійшов висновку, що така причина не має місця, оскільки не містить обґрунтованих причин пропущення строку, а тому відмовляє в задоволенні заяви щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністратитвного суду, виходячи з наступного.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що розмір сум до відшкодування  на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (1058-15),  які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа   вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В своїй заяві (абз. 4, 5, 6 арк. 3 позовної заяви) позивач зазначає, що УПФ в Замостянському районі вчасно направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Отже, за умови відсутності відшкодування до Пенсійного фонду відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, право на звернення позивача до суду з даними позовними вимогами виникає з дня наступного за днем вчинення бездіяльності відповідачем.

Крім того, зміни у процесуальному законодавстві в даному випадку не становлять об’єктивно непереборних обставин, які пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами у реалізації права звернення до суду, оскільки зміни в КАС України внесені Законом №2453-VІ від 07.07. 2010 року, натомість позов, який датований 29.10.2010 року, надійшов на адресу суду 09.11.2010 року.

Разом з тим, позивачем пропущений строк, що був встановлений редакцією статті 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010р., в частині заявлених вимог за період з січня 2009 року по жовтень (включно) 2009 року.

За змістом ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Враховуючи викладене, оскільки підстави для поновлення строку, відсутні, а відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пільгової пенсії за період з січня 2009 року по квітень 2010 року (включно) ухвалою суду від 12.11.2010 року залишено без розгляду.

Дана ухвала на час розгляду адміністративної справи не оскаржена, а відтак набрала законної сили.

Ухвалою суду від 12.11.2010 року провадження у справі відкрито в частині стягнення з відповідача коштів за період з  травня 2010 року по липень 2010 року включно на загальну суму 1229,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх  задовольнити, обґрунтовуючи обставинами, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, оскільки на даний час підприємство не працює на повну потужність, в зв'язку із чим не має можливості здійснювати відрахування на виплату пенсій особам. При цьому зазначив, що навіть за умови фінансової життєдіяльності товариство не мало б можливості виплачувати пенсію 300 пенсіонерам на пільгових умовах. Щодо довідок, які видавались пенсіонерам на право особи на пільгову пенсію, представник відповідача не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ВАТ ремонтно-будівельно-монтажного управління “Хімремонт” перебуває на обліку в УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці.

З матеріалів справи вбачається, що гр.ОСОБА_3, який працював на даному підприємстві, відповідно до його заяви призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Позивачем був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до п. б-з ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за травень, червень, липень 2010р., який отриманий відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Розміри витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються довідками відповідного управління Пенсійного фонду.

Як встановлено в судовому засіданні, що не заперечується представником відповідача, гр.ОСОБА_3 працював на підприємстві, на підставі чого відповідачем видавались довідки на право особи на пільгову пенсію.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058- IV, абз.4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. №400/97-ВР, ч.1 п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, відповідно до пп. “б-з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі 100 відсотків.

Згідно п.6.8 Інструкції підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що розрахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що повинен був сплатити відповідач, на його адресу направлений вчасно, в порядку та строк, встановлені в  Інструкції №21-1. Даний розрахунок відповідачем не оскаржувався.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 , виплаченої гр. ОСОБА_3 в сумі 1229,40 грн. у період з червня 2010 року по липень 2010 року включно.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсія вказаній особі призначена відповідно до п. “б” ст. 13 вказаного Закону №400/97-ВР.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсії не сплатив. Крім того, заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, а її розмір відповідачем не оспорюється.

Таким чином, виплачена пенсія за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_3 в сумі 1229,40 грн. у період з травня по липень 2010 року підлягає відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.   

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд-

                                                  ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства ремонтно-будівельно-монтажного управління "Хімремонт" (21100, м. Вінниця, вул. Кірова, 1, р/р 26008180000248 в Вінницькій філії АКБ Правекс-банк, МФО 302742, код ЄДРПОУ 04713398)  на користь управління  Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, призначеній на пільгових умовах ОСОБА_3, у розмірі  1 229, 40 грн. за травень, червень, липень 2010 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 13.12.2010 року.

Повний текст постанови сторони можуть отримати 13.12.2010 року після 16:00 год.  

Суддя          Дмитришена Руслана Миколаївна

08.12.2010