Харківський окружний адмі ністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"24" грудня 2010 р. № 2а- 13999/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у скла ді:
головуючого судді - Піскун В .О.,
при секретарі судового зас ідання - Мараєвій О.В.,
за участі: представника поз ивача - Базилевича Г.І.,
представника відповідача - Голіка С.В.
розглянувши у відкритому с удовому засіданні в приміще нні суду адміністративну спр аву за позовом Товариства з о бмеженою відповідальністю "К расота та Здоров'я" до Держа вної податкової інспекції в Московському районі м. Харко ва про скасування податково го повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з о бмеженою відповідальністю “ Красота та Здоров'я”, звернув ся до Харківського окружного адміністративного суду із а дміністративним позовом до Державної податкової інспе кції у Московському районі м. Харкова в якому з урахуван ням уточнень, просить скасув ати податкове повідомлення- рішення №0000262301/0 від 28.10.2010р. Державн ої податкової інспекції у Мо сковському районі міста Хар кова.
В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що в пе ріод з 14.09.2010р. по 11.10.2010р. Державною податковою інспекцією у Моск овському районі м. Харкова бу ла проведена позапланова ви їзна перевірка ТОВ “Красота та Здоров'я” з питань дотрима ння вимог податкового, валют ного та іншого законодавства за період з 02.02.2009р. по 30.06.2010р. За результатами перевірки бу в складений акт від 18.10.2010. №9250/23/362265 40, відповідно до якого було вс тановлено, що зміст правочин ів, укладених Товариством з о бмеженою відповідальністю “ Красота та Здоров'я” з підпр иємствами ПП “Олсен”, ТОВ “Ве ст Логистик”, ТОВ “Дельтамир ” суперечать ЦК України, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства ( п. 1. ст. 203 ЦК Укр аїни). У зв'язку з цим, укладен і правочини є нікчемними з мо менту їх укладання (ч. 1 ст. 215 ЦК У країни), порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України), а том у не створюють юридичних нас лідків для його сторін ( ч. 1 ст . 216 ЦК України). Відповідачем зр облено висновок про порушен ня ТОВ “ Красота та Здоров'я” вимог пп. 7.2.3., п. 7.2., п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ “Про податок на додану варт ість” із змінами та доповнен нями, в результаті чого зани жено ПДВ у сумі 261 839,04 грн.
Позивач зазначив, що між То вариством з обмеженою відпов ідальністю “ Красота та Здор ов'я” та підприємствами ПП “О лсен”, ТОВ “Вест Логистик”, ТО В “Дельтамир”, відповідно до норм чинного законодавства були укладені правочини (дог овори), згідно яких відбувала сь поставка товарів та послу г. При укладенні цих договорі в сторонами були додержані в имоги, які встановлені ч.1-3,5,6, ст . 203 ЦК України. По формі, змісту , правовим наслідкам ці догов ори не суперечать ЦК України , іншим актам цивільного зако нодавства, моральним засадам суспільства. Всі правочини були спрямовані на набуття ц ивільних прав та обов' язків сторін та мали юридичні насл ідки для сторін.
Також позивач вказує, що под аткові накладні по цим право чинам (договорам) були виписа ні підприємствами ПП “Олсен ”, ТОВ “Вест Логистик”, ТОВ “Де льтамир” відповідно до вимог пп. 7.2 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість» у момент виникнення податково го обов'язку, оригінали видав алися покупцеві - Товариству з обмеженою відповідальніст ю “Красота та Здоров'я” відпо відно до наказу ДПА України в ід 30.05.1997р. №165.
Виходячи з цього, а також бе ручи до уваги те, що в період у кладання договорів між Товар иством з обмеженою відповіда льністю “ Красота та Здоров'я ” та ПП “Олсен”, ТОВ “Вест Логи стик”, ТОВ “Дельтамир” та їх виконання ТОВ “ Красота та Зд оров'я” мало всі підстави для включення сплачених сум под атку на додану вартість до по даткового кредиту, оскільки ПП “Олсен”,ТОВ “Вест Логисти к”, ТОВ “Дельтамир” були нал ежним чином зареєстровані пл атниками податку на додану в артість, ними були виписані т а надані ТОВ “ Красота та Здор ов'я” податкові накладні, а ТО В “ Красота та Здоров'я” сума податку на додану вартість б ула сплачена у складі вартос ті товару, вказані податкові накладні та договори не визн ані у встановленому порядку недійсними. Позивач вважає правомірним включення ним с уми податку на додану вартіс ть до складу податкового кре диту, а прийняття оспорювано го рішення про нарахування ТОВ “ Красота та Здоров'я” под атку на додану вартість та за стосування штрафних санкцій - безпідставним.
В судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав, просив адмініс тративний позов задовольнит и в повному обсязі.
Відповідач проти задоволе ння позовних вимог заперечув ав та зазначив, що відповідно до «Системи співставлення п одаткових зобов' язань та по даткового кредиту на рівні Д ПА України в розрізі контраг ентів» між податковим кредит ом ТОВ “ Красота та Здоров'я” т а податковими зобов' язання ми по підприємствам : ПП «ОЛСЕ Н» код за ЄДРПОУ 36552199, ТОВ «Вест Логистик» код за ЄДРПОУ 36155187, ТО В «Дельтамир» код за ЄДРПОУ 363 43149 по деклараціям за березень , квітень, травень 2010 року виявл ені розбіжності у сумі 261839, 04 коп .
Відповідач зазначив, що ТОВ “ Красота та Здоров'я” поруш ило ч.1 ст.203, 215,п.1 ст.216, ст.228 ЦК Украї ни в частині недодержання ви мог зазначених статей в моме нт вчинення правочинів, які н е спрямовані на реальне наст ання правових наслідків, що о бумовлені ними по правочинах , здійснених ТОВ «Красота та З доров' я» з підприємствами: ПП «ОЛСЕН» код за ЄДРПОУ 36552199, ТО В «Вест Логистик» код за ЄДРП ОУ 36155187, ТОВ «Дельтамір» код за Є ДРПОУ 36343149 та безпідставно в п орушення вимог п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.4.1. п .7.4. ст. 7 Закону України «Про под аток на додану вартість» зі з мінами та доповненнями, зани зило податок на додану варті сть на суму 261839, 04 коп., а саме за березень 2010 року в сумі 87459,99 грн., за квітень 2010 року в сумі 94999,21 гр н., за травень 2010 року в сумі 79379,84 к оп.
В судовому засіданні представник відповідача про сив ухвалити рішення про від мову у задоволенні позовних .
Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позо ву та заперечень проти нього , заслухавши пояснення предс тавників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і п роцесуального права, які вре гульовують спірні правовідн осини, вважає, що позов підляг ає задоволенню з наступних п ідстав та мотивів.
Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю “Крас ота та Здоров'я” пройшов про цедуру державної реєстрації , одержав свідоцтво про держа вну реєстрацію юридичної осо би реєстраційний номер 14801020000043302 .
Відповідно до свідоцтва №100 201984 від 25.02.2009р., позивач зареєстро ваний як платник податку на д одану вартість.
Судом встановлено, що Держа вною податковою інспекцією у Московському районі м. Харко ва була проведена позапланов а виїзна перевірка ТОВ “Крас ота та Здоров'я” з питань дот римання вимог податкового, в алютного та іншого законодав ства за період з 02.02.2009р. по 30.06.2010р.
За результатами перевірки складений акт № 9250/23/36226540 від 18.10.2010 р оку. Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення ч.1 ст.203, 215,п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодер жання вимог зазначених стате й в момент вчинення правочин ів, які не спрямовані на реаль не настання правових наслідк ів, що обумовлені ними по прав очинах, здійснених ТОВ «Крас ота та Здоровя» з підприємст вами: ПП «ОЛСЕН» код за ЄДРПОУ 36552199, ТОВ «Вест Логистик» код за ЄДРПОУ 36155187, ТОВ «Дельтамір» ко д за ЄДРПОУ 36343149; в порушення в имог п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість» зі змінами та доповненнями, занизило пода ток на додану вартість на сум у 261839, 04 коп., в т.ч. за березень 2010 р оку в сумі 87459,99 грн., за квітень 201 0 року в сумі 94999,21 грн., за травень 2010 року в сумі 79379,84 коп.
28.10.2010р. Державною податковою інспекцією у Московському р айоні міста Харкова на підст аві зазначеного акту винесен о податкове повідомлення-ріш ення № 0000262301/0, відповідно до яког о Товариству з обмеженою від повідальністю “ Красота та З доров'я” визначено суму пода ткового зобов'язання у сумі 3 92 758,56 грн., в тому числі 261 839,00 грн. - з а основним платежем, 130 919,52 грн. - з а штрафними (фінансовими) сан кціями.
Зазначене рішення позивач ем в адміністративному поряд ку не оскаржувалось.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на дода ну вартість» податковий кре дит - це сума, на яку платник по датку має право зменшити под аткове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з ц им Законом.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість» , податковий кре дит складається із сум подат ків, нарахованих (сплачених ) платником податку за ставко ю, встановленою пунктом 6.1 ст атті 6 та статтею 8-1 цього Зако ну, протягом такого звітног о періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовле нням товарів (у тому числі п ри їх імпорті) та послуг з ме тою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних оп ераціях у межах господарс ької діяльності платника по датку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фо ндів (основних засобів, у то му числі інших необоротних м атеріальних активів та неза вершених капітальних інвес тицій в необоротні капітал ьні активи), у тому числі пр и їх імпорті, з метою подаль шого використання у виробни цтві та/або поставці товарі в (послуг) для оподатковуван их операцій у межах господ арської діяльності платника податку.
Право на нарахування подат кового кредиту виникає нез алежно від того, чи такі тов ари (послуги) та основні фон ди почали використовуватися в оподатковуваних опера ціях у межах господарсько ї діяльності платника под атку протягом звітного пода ткового періоду, а також від того, чи здійснював платни к податку оподатковувані о перації протягом такого з вітного податкового періоду .
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на дод ану вартість» не підлягають включенню до складу податков ого кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв 'язку з придбанням товарів (по слуг), не підтверджені подат ковими накладними чи митним и деклараціями. У разі коли на момент перевірки платни ка податку органом державної податкової служби суми пода тку, попередньо включені до с кладу податкового кредиту, залишаються не підтверджен ими зазначеними цим підпунк том документами, платник по датку несе відповідальніст ь у вигляді фінансових санкц ій, установлених законодавс твом, нарахованих на суму п одаткового кредиту, не підт верджену зазначеними вище до кументами.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ “Красота та Здоро в'я” мало взаємини з ПП “Олс ен”,ТОВ “Вест Логистик”, ТОВ “Дельтамир” з приводу постач ання відповідних товарів т а послуг. На час здійснення ці й операцій вони не були позба влені статусу платника ПДВ, щ о зокрема не спростовується відповідачем.
Зазначені підприємства на дали ТОВ “Красота та Здоров'я ” податкові накладні, а саме : ПП “Олсен”- № 2261 від 31.05.2010 року, № 2056 від 30.04.2010 року; ТОВ “Вест Логис тик”- № 37 від 02.03.2010 року № 36 від 02.03.2010 р оку; ТОВ “Дельтамір”- №100301025 від 01.03.2010, № 100302014 від 02.03.2010., №100402014 від 02.04.2010., № 100402017 від 02.04.2010, №100505012 від 05.05.2010, №100505013 від 05.05.2010року.
Дослідивши в судовому засі данні зазначені податкові на кладні, суд відзначає, що за зм істом та реквізитами вони ві дповідають вимогам п. 7.2.1 п.7.2. ст . 7 Закону України «Про подато к на додану вартість» та Поря дку заповнення податкової на кладної, затвердженому наказ ом ДПА України від 30.05.1997 року №165.
Таким чином ТОВ “Красота т а Здоров'я” відповідно п.п. 7.4.5 п . 7.4 ст. 7 Закону України «Про по даток на додану вартість» на було право включити до склад у податкового кредиту суми с плаченого (нарахованого) по датку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), підтвердж ені такими податковими накл адними.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» датою вин икнення права платника подат ку на податкових кредит вваж ається дата здійснення першо ї з подій:
або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).
Зважаючи на вищезазначене , право Позивача на податкови й кредит виникло після отрим ання від ПП “Олсен”, ТОВ “Вест Логистик”, ТОВ “Дельтамир” в ідповідно до положень пп. 7.2.3 та пп. 7.3.1 Закону України «Про под аток на додану вартість» , по даткових накладних.
Аналіз вимог Закону Україн и "Про податок на додану варті сть" дозволяє суду дійти висн овку, що цей спеціальний Зако н не передбачає обов'язок пла тника податків щодо перевірк и сплати податку його контра гентами - постачальниками, чи перевірки факту надання т акими підприємствами податк ової звітності. Також цей Зак он не містить вимоги до покуп ця підтверджувати в будь-які й спосіб факт сплати ПДВ до бю джету продавцем (постачальни ком) або сплачувати цей подат ок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений про давцем (постачальником) або і ншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.
Отже, суми податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних ПП “Ол сен”, ТОВ “Вест Логистик”, ТОВ “Дельтамир” включені позив ачем до складу податкового к редиту в травні, квітні, берез ні 2010 року та відображені у кни зі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та відповідаю ть даним податкових декларац ій з ПДВ за за травень, квітен ь, березень 2010 року, що не запер ечується відповідачем.
Відповідач, посилаючись на ч.1 ст.203, 215,п.1 ст.216, ст.228 ЦК України визнав угоди (правочини), укл адені між позивачем та перел іченими вище підприємствами нікчемними.
Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огл яду на наступне.
Відповідно до довідки АА № 1 24266 з єдиного державного реєст ру підприємств та організаці й України видами діяльності позивача є - «51.46.0. - «оптова т оргівля фармацевтичними тов арами».
Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу (загальні вимог и, додержання яких є необхідн им для чинності правочину).
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивіль ного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК Украї ни, недійсний правочин не ств орює юридичних наслідків, кр ім тих, що пов'язані з його нед ійсністю.
Згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України пр авочин, який порушує публічн ий порядок, є нікчемним. Відпо відно до ч.1 ст. 228 ЦК України, пра вочин вважається таким, що по рушує публічний порядок, якщ о він був спрямований на пору шення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особ и, держави, Автономної Респуб ліки Крим, територіальної гр омади, незаконним заволодінн я ним. Згідно з ч.2 ст. 207 Цивільно го Кодексу України та ч.1 ст. 181 Г осподарського Кодексу Украї ни правочин вважається таким , що вчинений у письмовій форм і, якщо він підписаний його ст оронами та скріплений печатк ою.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст . 208 Цивільного Кодексу Україн и у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізич ною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ча стиною першою статті 206 цього Кодексу;.
Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного К одексу України та ч. 8 ст. 181 Госп одарського Кодексу України д оговір є укладеним, якщо стор они в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов до говору.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господ арського Кодексу України іст отними умовами господарсько го договору є предмет, ціна та строк дії договору.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного К одексу України зміст договор у становить умови, визначенн і на розсуд сторін і погоджен і ними, та умови які є обов'язк овими відповідно до актів ци вільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивіль ного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином. Ф іктивний правочин визнаєтьс я судом недійсним.
Відповідно до ст. 204 ЦК Україн и встановлено презумпцію пра вомірності правочину, що пол ягає в тому, що правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.
Суд зазначає, що для визнанн я правочину фіктивним необхі дно встановити наявність уми слу всіх сторін правочину. Су дам необхідно враховувати, щ о саме по собі невиконання пр авочину сторонами не означає , що укладено фіктивний право чин. Якщо сторонами не вчинен о будь-яких дій на виконання т акого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правоч ину недійсним без застосуван ня будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий пр авочин не може бути кваліфік ований як фіктивний.
Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК Укра їни правочин вважається таки м, що порушує публічний поряд ок, якщо він був спрямований н а порушення конституційних п рав і свобод людини і громадя нина, знищення, пошкодження м айна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Ре спубліки Крим, територіально ї громади, незаконне заволод іння ним.
Конституційні права людин и та громадянина, порушення я ких є підставою нікчемності правочину, що порушує публіч ний порядок, закріплені в Осн овному Законі держави - Конст итуції України, яка в ст. 3 найв ищою соціальною цінністю про голошує людину, її життя і здо ров'я, честь та гідність, недот орканність і безпеку. Крім ць ого, у разі спрямованості пра вочину на знищення, пошкодже ння майна фізичної або юриди чної особи, держави, Автономн ої Республіки Крим, територі альної громади, незаконне за володіння ним, дії особи квал іфікуватимуться як злочини а бо адміністративні проступк и, і, як наслідок, порушуватиму ть Кримінальний кодекс Украї ни та Кодекс України про адмі ністративні правопорушення . Законодавець відокремив по рушення публічного порядку в ід інших підстав нікчемності правочинів, керуючись поруш енням правочином таких норма тивно-правових актів держави , як: Конституція України, Крим інальний кодекс та Кодекс Ук раїни про адміністративні пр авопорушення. Тому можна ств ерджувати, що публічний поря док держави порушується у ра зі порушення нормативних акт ів, у яких він закріплений.
Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публіч ний порядок, передбачає наяв ність умислу сторін (сторони ) на незаконний результат, а та кож суперечність його публіч но-правовим актам держави, то такий умисел повинен встано влюватись під час розслідува ння кримінальної справи і ро згляду її в суді або в момент в инесення постанови про адмін істративне правопорушення.
Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також пов'язано з тим, що одніє ю з ознак правочину, що порушу є публічний порядок, є заборо на його нормами кримінальног о чи адміністративного закон одавства. Ці правочини поруш ують виключно публічно-право ві норми, які одночасно стано влять правопорушення у вигля ді злочину чи адміністративн о-правового делікту.
А відтак, під правочином, що порушує публічний порядок, п ідпадають правочини, спрямов ані (вчинюються з умислом) на п орушення публічних норматив но-правових актів: Конституц ії України, валютного, митног о, податкового, антимонополь ного та іншого публічно-прав ового законодавства, у якому закріплені основи державног о ладу, політичної системи, ек ономічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи ад міністративними деліктами. Ц е, зокрема, правочини, що спрям овані на порушення конституц ійних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єк тами господарювання від спла ти податків; незаконне відчу ження або користування об'єк тами права власності українс ького народу; правочини, спря мовані на незаконний обіг ви лучених з вільного обігу пре дметів або предметів, обіг як их обмежено; правочини, вчине ні з метою порушення антимон опольного законодавства та с прямовані на зайняття заборо неними видами господарської діяльності, а також інші, спря мовані на порушення публічно -правових нормативних актів.
Таким чином, визначенню пра вочину як такого, що порушує п ублічний порядок, повинен пе редувати вирок суду про прит ягнення учасника (учасників) такого правочину до криміна льної відповідальності, який набрав чинності, чи постанов а компетентного органу про п ритягнення названих осіб до адміністративної відповіда льності. Таких доказів відпо відачем не надано.
Натомість, судом встановле но, що позивач дійсно мав відн осини з: ТОВ “Дельтамир” ТОВ “Вест Логистик, ПП “Олсен ”.
01.10.2009р. між позивачем та ТОВ “Дельтамир був укладений д оговір поставки. Умовами цьо го договору було передбачен о, що позивач отримує товар, ум ови поставки - за рахунок пост ачальника, постачальник разо м з товаром надає наступні до кументи: рахунок, видаткову н акладну, податкову накладну. В підтвердження виконання з азначеного договору позивач ем були надані: податкові нак ладні, видаткові накладні №10 0301025 від 01.03.2010., №РН-100302014 від 02.03.2010., №100402014 в ід 02.04.2010., №100402015 від 02.04.2010, №100505012 від 05.05.2010 , № РН-100505013 від 05.05.2010), платіжні дору чення № 896 від 09.10.2009 р., № 900 від 10.10.2009 р ., № 1012 від 18.10.2009 р., № 1046 від 26.10.2009 р., № 1131 ві д 04.12.2009 р, № 1164 від 09.12.2009 р., № 1200 від 11.12.2009 р ., № 2 від 05.01.2010 р., № 29 від 11.01.2010 р., № 72 від 15.01.2010 р., № 151 від 22.01.2010 р., № 192 від 27.01.2010 р., № 271 від 09.02.2010 р., № 612 від 23.03.2010 р., № 646 від 29 .03.2010 р., № 707 від 07.04.2010 р., № 996 від 11.05.2010 р., № 1047 від 25.05.2010 р., № 1782 від 05.08.2010 р., копії я ких містяться у матеріалах с прави .
26.02.2010року між позивачем та ТО В “Вест Логистик”, був укладе ний договір поставки. Умовам и цього договору було передб ачено, що позивач отримує тов ар, умови поставки- за рахунок постачальника, постачальник разом з товаром надає наступ ні документи: рахунок, видатк ову накладну, податкову накл адну. В підтвердження викона ння зазначеного договору поз ивачем були надані :податков і накладніі, видаткові накл адні № вл -0000044 від 02.03.2010 р., № вл -0000045 ві д 02.03.2010 р., рахунок-фактури №45 від 02.03.2010р., №44 від 0203.2010р., платіжні дору чення№ 855 від 20.04.2010 р.,№ 856 від 20.04.2010р, № 765 від 09.04.2010 р., № 995 від 11.05.2010 р. копії я ких містяться у матеріалах с прави.
01.04.2010року між позивачем та П П “Олсен” був укладений дого вір на виконання послуг. Зміс т договору зафіксований на п аперовому носії, вимогам зак онодавчих та нормативних акт ів відповідає. В підтверджен ня виконання зазначеного дог овору позивачем були надані: податкові накладні, акт прий мання-передачі наданих послу г б/н від 30.04.2010 р. до договору б/н в ід 01.04.2010 р., акт приймання-переда чі наданих послуг б/н від 31.05.2010 р . до договору б/н від 01.04.2010 р., звіт по договору № б/н від 01.04.10р. за п еріод з 01 по 30 квітня 2010 р, звіт по договору № б/н від 01.04.10р. за пері од з 01 по 30 травня 2010 р., платіжні д оручення № 1593 від 16.06.2010 р., № 1589 від 14. 06.2010 р., № 1586 від 13.06.2010 р., № 1535 від 12.06.2010 р., № 1316 від 15.06.2010 р., № 1474 від 06.06.2010 р., копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до норм Закону У країни “Про систему оподатку вання” за будь-якими із сторі н правочину не передбачено з обов'язання (стаття 9) та не виз начено право (стаття 10) здійсн ення контролю показників под аткової звітності однієї сто рони правочину над показника ми податкової звітності заяв леними іншою стороною правоч ину.
Якщо контрагент не виконав свого обов'язку по сплаті под атку до бюджету, то це тягне ві дповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особ и. Зазначена обставина не є пі дставою для позбавлення плат ника податку права на відшко дування податку на додану ва ртість у разі, якщо останній в иконав усі, передбачені зако ном умови щодо отримання так ого відшкодування та має всі документальні підтвердженн я розміру свого податкового кредиту. Зазначена позиція в исловлена в п. 1 Довідки щодо п равових позицій Судової пала ти в адміністративних справа х Верховного Суду України з д еяких проблемних питань заст осування чинного законодавс тва у вирішенні спорів, що вин икають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами суд ових рішень Вищого адміністр ативного суду України у 2008-2009 р р.)
Виходячи із вищевикладено го, суд дійшов висновку про те , що правочини, які було вчинен о між позивачем та його прода вцями є правомірними, реальн ими та відповідають загальни м вимогам, додержання яких є н еобхідним для чинності право чину, їх недійсність прямо не заборонена законом, а також в они не визнані судом недійсн ими.
Суд не вважає дані договори фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є пр авочин, який вчинено без намі ру створення правових наслід ків, які обумовлювалися цим п раво чином.
Судом встановлено, що право ві наслідки, обумовлені прав очином, реально настали для о бох сторін.
Суд зазначає, що відповідач ем не надано достатніх доказ ів, які б вказували на невідпо відність договорів позивача актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства. Відповідачем не було доведено наявність б удь-яких умисних дій з боку по зивача та його посадових осі б стосовно ухилення від спла ти податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і перед бачені Законом України "Про п одаток на додану вартість" пі дстави для віднесення суми с плаченого на користь постача льника ПДВ до складу податко вого кредиту.
Таким чином відсутні факти , які б свідчили, що зміст укла дених договорів не відповіда є дійсним намірам сторін, та щ о ці наміри спрямовані на ухи лення від сплати податків за фінансово-господарськими ре зультатами виконання зазнач ених договорів.
Відповідачем не надано жод них доказів того, що він зверт ався до суду з позовом про виз нання вказаного правочину не дійсним. Натомість, самочинн о визнавши вищевказаний прав очин нікчемним (недійсним), ДП І діяла всупереч приписам ви щенаведених статей Цивільно го Кодексу України, Господар ського кодексу України, а так ож - статті 124 Конституції Укра їни, якою встановлено, що прав осуддя в Україні здійснюєт ься виключно судами. Делегу вання функцій судів, а тако ж привласнення цих функцій іншими органами чи посадовим и особами не допускаються.
Посилання відповідача на т е, що податкові накладні вида ні особами, які не звітують пе ред органами ДПС, а тому не мож уть бути підставою формуванн я податкового кредиту у пози вача, не беруться судом до ува ги, оскільки позивач не наділ ений правом контролювати спл ату податків іншими платника ми податків, а органи ДПС, навп аки, згідно із Законами Украї ни «Про державну податкову с лужбу в Україні» та «Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами», мають право засто совувати штрафні (фінансові) санкції до таких платників п одатків, звертати стягнення на їх майно.
Окремо суд зазначає, що згід но вимог п.4 ст.91 Цивільного Код ексу України, цивільна право здатність юридичної особи ви никає з моменту її створення і припиняється з дня внесенн я до єдиного державного реєс тру запису про її припинення . Згідно із ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юр идичних осіб та фізичних осі б - підприємців» якщо відом ості, які підлягають внесенн ю до Єдиного державного реєс тру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються до стовірними і можуть бути вик ористані в спорі з третьою ос обою, доки до них не внесено ві дповідних змін. Якщо відомос ті, які підлягають внесенню д о Єдиного державного реєстру , є недостовірними і були внес ені до нього, то третя особа мо же посилатися на них у спорі я к на достовірні.
З урахуванням зокрема тієї обставини, що на момент здійс нення господарських операці й, продавці товарів, робіт, пос луг знаходилися в Єдиному де ржавному реєстрі, мали свідо цтва про реєстрацію платнико м ПДВ, віднесення позивачем д о податкового кредиту сум по датку на додану вартість за т акими операціями є цілком за конним та обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ви мог статті 61 Конституції Укра їни - юридична відповідальн ість особи має індивідуальни й характер. Тобто позивач на м ає нести відповідальність за дії або бездіяльність треті х осіб.
Таким чином у ТОВ “Красота та Здоров'я” відсутнє поруше ння вимог п.п.7.2.3. п.7.2., п.п.7.4.1. п.7.4. ст . 7 Закону України «Про подато к на додану вартість» зі змін ами та доповненнями, та відсу тній факт заниження податку на додану вартість на суму 261839 , 04 коп., в т.ч. за березень 2010 року в сумі 87459,99 грн., за квітень 2010 ро ку в сумі 94999,21 грн., за травень 2010 року в сумі 79379,84 коп.
Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону Укра їни «Про порядок погашення з обов'язань платників податкі в перед бюджетами та державн ими цільовими фондами» штраф ні санкції накладаються на п латника податків за порушенн я податкового законодавства .
Зважаючи на відсутність ф акту порушення Позивачем под аткового законодавства, а та кож відсутність суми недопла ти (заниження суми податково го зобов'язання) з податку на д одану вартість за розглянути ми епізодами, застосування д о Позивача штрафних санкцій у розмірі 130 919,52 грн. є необґрун тованим та незаконним.
Як встановлено приписами с т. 19 Конституції України відпо відач - суб'єкт владних повнов ажень зобов'язаний діяти тіл ьки на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передба чені Конституцією та законам и України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завд анням адміністративного суд очинства є захист прав, свобо д та інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правов их відносин від порушень з бо ку органів державної влади, о рганів місцевого самоврядув ання, їхніх посадових і служб ових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних упр авлінських функцій на основі законодавства, в тому числі н а виконання делегованих повн оважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи безді яльність суб'єктів владних п овноважень, крім випадків, ко ли щодо таких рішень, дій чи бе здіяльності Конституцією чи законами України встановлен о інший порядок судового про вадження. У справах щодо оска рження рішень, дій чи бездіял ьності суб'єктів владних пов новажень адміністративні су ди перевіряють, чи прийняті (в чинені) вони:
1) на підставі, у межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджен о);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;
8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сто рона не дотримала вимоги зак ону про захист прав та інтере сів юридичних осіб, на підста ві, у межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України, а с аме: Законом України "Про пода ток на додану вартість", а тому її дії є неправомірними.
Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд пр и вирішенні справи керується принципом верховенства прав а, відповідно до якого, зокрем а, людина, її права та свободи визнаються найвищими ціннос тями та визначають зміст і сп рямованість діяльності держ ави та ст.9 КАСУ, де передбачен о, що суд вирішує справи на пі дставі Конституції та законі в України, а також міжнародни х договорів, згода на обов' я зковість яких надана Верхов ною Радою України. У разі неві дповідності нормативно-прав ового акта Конституції Украї ни, закону України, міжнародн ому договору, згода на обов'яз ковість якого надана Верхов ною Радою України, або іншому правовому акту суд застосов ує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Консти туція України, що відповідає принципу верховенства права , який закріплений в ст.8 Конст итуції України та ст.22 Констит уції України, де передбачено , що права і свободи людини і г ромадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпним и. Конституційні права і своб оди гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятт і нових законів або внесенні змін до чинних законів не доп ускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобо д.
Суд на підставі наявних у ма теріалах справи доказів, а та кож наданих позивачем поясне нь прийшов до висновку, що поз овні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. С удові витрати підлягають роз поділу відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративног о судочинства України, Харкі вський окружний адміністрат ивний суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний п озов Товариства з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я" до Державної податк ової інспекції в Московськом у районі м. Харкова про скасув ання податкового повідомлен ня - рішення - задовольнити у п овному обсязі.
Скасувати податкове повід омлення - рішення № 0000262301/0 від 28.10.201 0 року Державної податкової і нспекції у Московському райо ні м. Харкова.
Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання апеляційної скар ги, якщо скаргу не було подано . У разі подання апеляційної с карги постанова, якщо її не ск асовано, набирає законної си ли після повернення апеляцій ної скарги, відмови у відкрит ті апеляційного провадження або набрання законної сили р ішенням за наслідками апеляц ійного провадження.
Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративного суду чере з Харківський окружний адмін істративний суд шляхом подач і апеляційної скарги протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийнятт я постанови у письмовому про вадженні апеляційна скарга п одається протягом десяти дні в з дня отримання копії поста нови.
Повний текст постанови виг отовлено 28.12.2010 року.
Суддя Піскун В.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2010 |
Оприлюднено | 12.01.2011 |
Номер документу | 13310589 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Піскун В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні