Рішення

від 20.12.2010 по справі 5054-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5054-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2010Справа №2-32/5054-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим  у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом - Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 19 Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Калініна, 6, ідентифікаційний код 22236588).

До відповідача - Фірми "Бріг" (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мкр. 1, буд. 18, кв.63, ідентифікаційний код 30273951).

Про стягнення 936,85 грн.

За участю представників:

Від позивача -  не з'явився.

Від відповідача – не з'явився.

   Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 19 Кримської філії ВАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фірми "Бріг" про стягнення заборгованості у розмірі 839,91 грн., індексу інфляції у розмірі 67,53 грн., 3% річних у сумі 29,41 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 28.10.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Розгляд справи неодноразово відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до пункту 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

      Також в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях оголошувались перерви.

     Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

     Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов'язків за договором про надання послуг електрозв'язку № 151 від 17.01.2002р. в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі  839,91 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду  із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

      Відповідач у відзові на позов зазначив, що з позовними вимогами не погоджується у зв'язку з тим, що відповідно до п. 2.1.21 договору, підприємство зв'язку зобов'язано не рідше одного разу на місяць повідомляти Споживачу про належну суму платежів за міжміські та міжнародні телефонні розговори, також повідомив, що рахунки на оплату послуг він не отримував, акти виконаних робіт не підписував. Крім того зазначив, що позивач не надав послуги зв'язку так як приміщення, в якому встановлені два телефонних номера, відповідач продав ще у 2003 році.

        Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить суд вести розгляд справи за відсутністю представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

17.01.2002р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (Підприємство зв'язку) (позивач) та Фірмою "Бріг" (Споживач) (відповідач) був укладений договір № 151 про надання послуг електрозв'язку (а.с.7-8).

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором надання послуг.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

Згідно розділу 1 вказаного Договору підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані у додатку 1, та безплатні послуги, перераховані у додатку 2 до договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються  по тарифам, затвердженим згідно з діючим законодавством.

Відповідно до Пункту 4.2 Договору споживач оплачує послуги електрозв'язку на підставі рахунків.

Згідно з пунктами 4.5, 4.6 Договору оплата рахунку за отримані Послуги проводиться Абонентом в термін не пізніше 20  числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем та до 20 числа поточного місяця у разі застосування  авансової оплати.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „ Про телекомунікації ”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від  09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з січня 2008р. по серпень 2009р. у розмірі  839,91 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи зворотною відомістю (а.с. 10), рахунками  за телекомунікаційні послуги за спірний період (а.с. 29-30), що стало підставою для звернення з позовом до суду й  нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Посилання відповідача на те, що він не отримував рахунки на сплату вартості отриманих послуг, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до вимог пункту 108 Правил надання та отримання  телекомунікаційних послуг, у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанції абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Стосовно посилань відповідача відносно того, що ним було продано приміщення ще у 2003 році, в якому встановлені два телефонних номера, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи, а саме заявою від 19.10.2005р., в якій зазначено, що фірма «Бріг» працює над виконанням технічних умов по переустановленню телефонів та сплату абонентської плати гарантує платити до виконання технічних умов (а.с. 60), цей факт спростовується.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Правил надання та отримання  телекомунікаційних послуг, абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по абонентській платі у розмірі 839,91 грн. є обґрунтованими та законними.

Пунктом 3.2.8 Договору передбачено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні переговори, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

У відповідності до пункту 40 Правил надання та отримання  телекомунікаційних послуг, плата за отримані послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа місяця у разі застосування попередньої оплати.

 Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 839,91 грн. заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку № 151 від  17.01.2002 р., яка склалася за період з січня 2008р. по серпень 2009р., через що  позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 839,91 грн. підлягають задоволенню.

 Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 67,53 грн. та 29,41 грн. 3% річних.

 Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 67,53 грн. за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, сума 3 % річних за період з серпня 2009р. по вересень 2010р. в розмірі 29,34 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми "Бріг" (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мкр. 1, буд. 18, кв.63, ідентифікаційний код 30273951) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 19 Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Калініна, 6, ідентифікаційний код 22236588)  839,91  грн. заборгованості, 67,53 грн. інфляційних втрат, 29,34 грн. 3% річних, 101,99 державного мита та 235,99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.     

Направити рішення на адресу сторін відповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.