Рішення

від 20.12.2010 по справі 5691-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5691-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311     

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2010Справа №2-18/5691-2010

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (01030, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком», м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Елса», м. Сімферополь (95011, м. Сімферополь, вул. Чехова, буд. 8, кв. 8)

Про стягнення 486,90 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Герасименко В.О. – ю/к, довіреність від 22.01.2010 р.  

Від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» , м. Сімферополь – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Елса», м. Сімферополь - відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 446,90 грн., індекс інфляції  у розмірі 18,38 грн., 3% річних – 5,86 грн., пеню у розмірі 15,76 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, та мотивовані тим, що 01.11.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 2038 по представленню відповідачу телекомунікаційних послуг. Відповідач своєчасно не здійснював оплату представлених послуг. На адресу відповідача була надіслана претензія № 06/8-236 від 22.09.2010 р. Відповідач залишив претензію без відповіді, що і стало підставою для звернення позивача до суду.           

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористувався, а не його обов'язок, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.11.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Елса» укладено договір № 2038 про надання послуг електрозв'язку.

Відповідно до пунктів 2.1.1, 3.2.8 договору, підприємство зобов'язано забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку, а споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські і міжнародні телефонні розмови, передані у кредит телеграми і інші послуги, які надаються по телефону.

Відповідно до пункту 4.2 договору, споживач сплачує послуги по кредитній системі оплати з наданням рахунків.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані у кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем на протязі десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом встановлено, що позивач виставляв відповідачеві рахунки за надані телекомунікаційні послуги за період з березня 2010 року по червень 2010 року включно (а.с. 31-35).

Проте за період з 01.03.2010 року по 24.06.2010 року відповідач належним чином рахунки не сплачував, у зв'язку із чим за вказаний період за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Елса» склалася заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 446,90 грн.

Дану суму заборгованості відповідач не оплатив, суду доказів такої оплати не представив.

Відповідно до пункту 5 статті 33 Закону України «Про телекомунікації», споживач зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно  оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу  розмірі 446,90 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 446,90 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Враховуючи те, що у порушення пункту 4.5 договору відповідач не здійснив своєчасно і у повному обсязі оплату за надані йому послуги, то позовні вимоги у частині стягнення інфляційної суми у розмірі 18,38 грн. за період з 01.05.2010 року по 01.11.2010 року та 3% річних у сумі 5,86 грн. за період з 21.04.2010 року по 11.11.2010 року підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 15,76 грн. за період з 21.04.2010 року по 11.11.2010 року.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Згідно з пунктом 5.8 договору  про надання послуг електрозв'язку, у разі не уплати за надані послуги електрозв'язку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від суми затриманих платежів за кожну добу затримки.

Суд звертає увагу, що відповідно до відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України «Про телекомунікації», який регулює права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд знаходить його вірним, оскільки він виконаний з дотриманням норм, передбачених діючим законодавством України , а саме: Законом України «Про телекомунікації», у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 15,76 грн. за період з 21.04.2010 року по 11.11.2010 року

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

20.12.2010 року у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.12.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Елса», м. Сімферополь (95011, м. Сімферополь, вул. Чехова, буд. 8, кв. 832907312; код ЄДПРОУ 32681469) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (бул. Т. Шевченка, 18, м. Київ, Україна, 01030; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. Р. Люксембург, 11, м. Сімферополь, 95000; р/р 260002257 в КРД ВАТ «Раффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 22236588) 446,90 грн. заборгованості; 3% річних у сумі 5,86 грн.; суму інфляції у розмірі 18,38 грн.; пеню у сумі 15,76 грн.; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.