Рішення

від 16.12.2010 по справі 5877-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5877-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2010Справа №2-19/5877-2010

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабіржи», АР Крим, м.Севастополь (ідентифікаційний код 35482828)

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Південьстальмонтаж», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 01413750)

про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Наумович Д.А. – представник, дов. № 1 від 05.12.2010 р.

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Південьстальмонтаж» про визнання договору купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва, укладеного 12.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» та Відкритим акціонерним товариством «Південьстальмонтаж» щодо купівлі – продажу берегових укріплень № 1, загальною площею 9792 кв.м. та забору № 2 загальною площею 1468,8 кв.м. розташованих по вулиці Набережна, с.Піщане, Бахчисарайський район, АР Крим – дійсним; про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований по вулиці Набережна, с.Піщане, Бахчисарайський район, АР Крим, а саме: берегові укріплення № 1, загальною площею 9792 кв.м. та забір № 2, загальною площею 1468,8 кв.м.

Представник позивача у судовому засіданні усно позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду відзив, згідно якого просить позовні вимоги розглянути у відповідності до норм діючого законодавства за відсутності свого представника.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.  

Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотання представника позивача, він давав пояснення на російський мові.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) позивачем не заявлялося.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

12.11.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Південьстальмонтаж» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» (Покупець) укладено договір б/н купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва (а.с.48-49).

Відповідно до п.1.1 Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві об'єкт незавершеного будівництва, які визначені у технічному паспорті КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» від 20.10.2010 р.: берегові укріплення площею 9792 кв.м. та забір площею 1468,8 кв.м. та знаходяться за адресою: вулиця Набережна, с.Піщане, Бахчисарайський район, АР Крим, на земельній ділянці, що належить Піщанівській сільській раді Бахчисарайського району АР Крим, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

У виконання умов договору купівлі – продажу сторонами підписано акт приймання – передачі об'єкту незавершеного будівництва від 12.11.2010 р. (а.с.50).

Згідно до умов п.2.2 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» платіжним дорученням № 01 від 16.11.2010 р. перерахувало на користь відповідача вартість об'єкту за договором купівлі – продажу незавершеного будівництва.   

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання дійсним договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 12.11.2010 року на підставі ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України, з підстав того, що сторонами була досягнута згода по всіх суттєвих умовах договору, але відповідач безпідставно ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Суд, дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно з вимогами статті 657 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зі змісту частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.       

Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Листом № 85 від 24.11.2010 р. ТОВ «Фабіржи» звернулось до відповідача з проханням повідомити про дату, час та місце проведення нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва. Відмітка на листі свідчить про вручення уповноваженій особі відповідача зазначеного листа (а.с.57).

Однак, на дату розгляду даної справи відповідач в порушення умов договору купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва відповідь на лист не надіслав, а отже є підстава вважати, що Відкрите акціонерне товариство «Південьстальмонтаж» безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Статтею 202 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.208 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Вивчивши істотні умови договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 12.11.2010 р., суд приходить до висновку, що даний правочин згідно чинного законодавства мав бути нотаріально посвідчений та таким, що підлягає державній реєстрації. Але з норм ст.204 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) слідує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пункт 5 ст.203 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) визначає, що правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. З договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 12.11.2010 р. та акта приймання – передачі до Договору купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва від 12.11.2010 р. судом вбачається, що об'єкту незавершеного будівництва перейшло у власність Позивача. Даний договір не було оскаржено у суді з приводу визнання його недійсним.

Таким чином, вимога позивача про визнання дійсним договору купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Південьстальмонтаж» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» обґрунтована та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання права власності суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (Закон України від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями)  та статтею 20 Господарського кодексу України (Закон України у редакції від 16.01.2003 року), передбачено, зокрема, визнання права.

Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 року № 435 із змінами і доповненнями) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частині 3 статті 331 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 року № 435 із змінами і доповненнями) зазначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що згідно технічного паспорту КРП «Сімферопольське МБРТІ» берегові укріплення площею 9792 кв.м. та забір площею 1468,8 кв.м., які знаходяться за адресою: вулиця Набережна, с.Піщане, Бахчисарайський район, АР Крим належать на праві власності Відкритому акціонерному товариству «Південьстальмонтаж».

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку із вищевикладеним суд вважає, що позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі – продажу незавершеного будівництва, укладеного 12.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» та Відкритим акціонерного товариства «Південьстальмонтаж» щодо купівлі – продажу берегових укріплень № 1, загальною площею 9792 кв.м. та забору № 2 загальною площею 1468,8 кв.м. розташованих по вулиці Набережна, с.Піщане, Бахчисарайський район, АР Крим та про визнання права власності на спірний об'єкт обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що договір купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва підписаний ліквідатором ВАТ «Південьстальмонтаж» правомірно. Оскільки відповідно до ухвали господарського суду АР Крим від 17.08.2010 р. ВАТ «Південьстальмонтаж» перебуває у ліквідаційній процедурі та відповідно до положень статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом (від 14.05.1992 року № 2343-XII із змінами і доповненнями) ліквідатор Пітеляк В.В. є уповноваженою особою на розпорядження майном боржника.

Оскільки, відповідачем не надано доказів, які б спростували доводи позивача, суд вважає що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·          Позов задовольнити у повному обсязі.

·          Визнати дійсним договір купівлі – продажу об'єкту незавершеного будівництва, а саме: берегових укріплень № 1, загальною площею 9792 кв.м. та забору № 2 загальною площею 1468,8 кв.м. розташованих по вулиці Набережна, с.Піщане, Бахчисарайський район, АР Крим, укладений 12.11.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» (м.Севастополь, вул.О.Косарєва, 14 кв.142; ідентифікаційний код 35482828) та Відкритим акціонерним товариством «Південьстальмонтаж» (м.Сімферополь, вул.К.Лібкнехта, 54; ідентифікаційнйи код 01413750).

·          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» (м.Севастополь, вул.О.Косарєва, 14 кв.142; ідентифікаційний код 35482828) право власності на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: берегові укріплення № 1, загальною площею 9792 кв.м. та забір № 2 загальною площею 1468,8 кв.м., які розташовані по вулиці Набережна, с.Піщане, Бахчисарайський район, АР Крим.

·          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південьстальмонтаж» (м.Сімферополь, вул.К.Лібкнехта, 54; ідентифікаційнйи код 01413750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабіржи» (м.Севастополь, вул.О.Косарєва, 14 кв.142; ідентифікаційний код 35482828)  927,09 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Повне рішення складено 21.12.2010 р.

Рішення направити:

-          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабіржи», м.Севастополь, вул.О.Косарєва, 14 кв.142

-          Відкритим акціонерним товариством «Південьстальмонтаж», м.Сімферополь, вул.К.Лібкнехта, 54

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.