Рішення

від 13.12.2010 по справі 15/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.10                                                                                 Справа № 15/89

          За позовом

Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяєчка», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про  стягнення 21 713 грн. 31 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - Левчунь К.В., головний спеціаліст відділу формування, обліку та управління комунальною власністю, орендних відносин, довіреність № 05-09/928 від 05.10.2010;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування приміщенням за період з 09 травня  по 31 вересня 2010 року у сумі 21 713 грн. 31 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Між позивачем у справі - Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради, як орендодавцем, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Хозяєчка», як орендарем, 02.01.2007 укладено договір №27 на оренду нежитлового приміщення.

Об'єкт оренди за даним договором –нежитлове приміщення, інв. №345/2 площею 520,6м2, розташоване в м. Сєвєродонецьк, вул. Менделєєва, б. 56, передано орендарю за актом прийому-передачі від 02.01.2007.

Строк дії договору оренди №27 встановлено положеннями п. 10.1. договору з 02.01.2007 по 31.12.2007 (на один день менше року).

Договір припинив свою дію за закінченням строку на який його було укладено, враховуючи лист орендодавця (позивача у справі) від 11.01.2008 №05-09/63, в якому вказано про те, що строк дії договору закінчився 31.12.2007 і на новий строк договір укладатися не буде. При цьому, також вимагалося від орендаря повернення орендованого  приміщення. Направлення вказаного листа підтверджується реєстром поштових відправлень та фіскальним чеком.

Господарським судом Луганської області раніше розглядався спір між тими ж сторонами про стягнення з орендаря заборгованості за фактичне користування приміщенням за 4 квартал 2009 року у сумі 10858,32 грн. та за фактичне користування приміщенням за 1 квартал 2010 року та квітень і 8 днів травня 2010 року у сумі 19353,52 грн.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від  02.08.2010 у справі  № 8/148 позовні вимоги  Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради задоволені у повному обсязі, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяєчка” на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, заборгованість за фактичне користування приміщенням у сумі 30211 грн. 84 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 302 грн. 12 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Даним рішення також підтверджено фактичне припинення дії договору від 02.001.2007 № 27 з 31.12.2007.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти,   встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну  силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Європейського суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

Рішення суду не можуть бути суперечливими одне одному.

Приміщення по акту прийняття-передачі ТОВ «Хозяєчка»не повернуто на даний час.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Господарським судом Луганської області раніше розглядався спір між тими ж сторонами про стягнення з орендаря заборгованості за фактичне користування приміщенням за 4 квартал 2009 року у сумі 10858,32 грн. та за фактичне користування приміщенням за 1 квартал 2010 року та квітень і 8 днів травня 2010 року у сумі 19353,52 грн.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від  02.08.2010 у справі  № 8/148 позовні вимоги  Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради задоволені у повному обсязі, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозяєчка” на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради Луганської області, заборгованість за фактичне користування приміщенням у сумі 30211 грн. 84 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 302 грн. 12 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата  за  користування  майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального  майна", та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.7 договору орендар повинен по закінченню строку дії договору внести плату за користування приміщенням по день фактичної здачі приміщення.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів повернення приміщення по акту прийняття-передачі та сплати заборгованості  не надано.

За період фактичного користування приміщенням після припинення дії договору позивачем обґрунтовано заявлена до стягнення сума за фактичне використання майном, яка за період з 9 травня 2010 року по 31 вересня 2010 року складає 21 713 грн. 31 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь державного бюджету у складі: 217 грн. 13 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене державне мито у сумі 0 грн. 87 коп., перераховане платіжним дорученням від 22.10.2010 № 1091 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяєчка»,

м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Менделєєва, 56, ідентифікаційний код 13408932, на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради,  м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, 32, ідентифікаційний код 25372814, заборгованість за фактичне користування приміщенням у сумі

21 713  грн. 31 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі

217 грн. 13 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. Наказ видати.

3.Повернути Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради,  м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, 32, ідентифікаційний код 25372814, зайво сплачене за платіжним дорученням від 22.10.2010 № 1091 державне мито у сумі 0 грн. 87 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення, підписане суддею та скріплене печаткою суду.

В судовому засіданні 13.12.2010 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.12.2010.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко