Рішення

від 16.12.2010 по справі 5/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10                                                                                 Справа № 5/106

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «РИТМ», м. Кремінна  Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БудТЕК», м. Луганськ

про  стягнення 23656,90 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

представники сторін:

від позивача - Дмітрієв М.М., довіреність № б/н від 22.11.2010;

від відповідача - не прибув;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кремінський завод «РИТМ»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі –20237 грн. 18 коп., 3% річних  у сумі 771 грн. 79 коп., інфляційних втрат у сумі 2647 грн. 93 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце розгляду справи  був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.   

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності , суд

в с т а н о в и в:

21 квітня 2009 року між відкритим акціонерним товариством «Кремінський завод «РИТМ»(позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «БудТЕК»(відповідач, покупець) укладено договір №25-04, за умовами п. 1.1 якого продавець після письмового узгодження з покупцем постачає продукцію, згідно Специфікаціям, як частин даного договору.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.3 договору ціна продукції є постійною з моменту підписання  даного договору двома сторонами та складає –60237,18 грн.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторони визначили, що форма оплати: 30% передплата, 70% - по факту поставки протягом 10 банківських днів з моменту встановлення під ключ та підписання акта виконаних робіт. Після проведення передплати на р/р продавця вартість продукції не змінюється. Датою оплати продукції вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

На виконання умов договору, позивачем на підставі замовлень №1/35 від 30.04.2009р.,  № 1/38 від 07.05.2009 та специфікації № 1 до договору № 25-04 від 21.04.2009 було поставлено відповідачу визначену сторонами продукцію на загальну суму 60237 грн. 18 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №1-060 від 26.05.2009р., №1-061 від 26.05.2009р. (а.с.45-46), довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯНН №065442 від 26.05.2009р. (а.с.14) та актом виконаних робіт, який підписаний відповідачем 09.06.2009р. (а.с.12).

Відповідач же в порушення умов договору свої обов'язки щодо своєчасної та повної оплати продукції виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 20237 грн. 18 коп.

07.07.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією № 170 про сплату боргу за поставлений товар у розмірі  20237 грн. 18 коп., яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням  вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманої продукції підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 20237 грн. 18 коп.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем за період з 15.07.2009  по 20.10.2010 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 771 грн. 79 коп. та інфляційні нарахування у сумі 2647 грн. 93 коп.

Втім, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних нарахувань, обрахованих судом за вказаний позивачем період, становить відповідно 770 грн. 12 коп. та 2238 грн. 90 коп., вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань підлягає частковому задоволенню у розмірі відповідно 770 грн. 12 коп. та 2238 грн. 90 коп.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст.  33, 34, 49, 75,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                               в и р і ш и в :

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БудТЕК», м. Луганськ, вул. Леніна, 38/3, код ЄДРПОУ 31444841 на користь відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «РИТМ», м. Кремінна  Луганської області, вул.. Вокзальна, 2, код ЄДРПОУ 02969099 заборгованість у сумі 20237 грн. 18 коп., 3% річних у сумі 770 грн. 12 коп. та інфляційні нарахування у сумі 2238 грн. 90 коп., а також  витрати зі сплати державного мита у сумі 232 грн. 46 коп. та 231 грн. 90 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

           Суддя                                                                                     Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 20.12.2010.