Рішення

від 21.12.2010 по справі 55/266-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/266-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р.                                                            Справа № 55/266-10

вх. № 10390/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Унтілова Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шкодін Я.В. (дов. від 01.12.2010р.);

відповідача - не з'явився,   

розглянувши справу за позовом Споживчого товариства "Високий" с. Бабаї Харківського району Харківської області  

до  Радгоспробкоопу "Безлюдівський" п. Безлюдівка Харківського району Харківської області  

про стягнення 82500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Споживче товариство "Високий", с.Бабаї Харківської області звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Радгоспробкооп "Безлюдівський", п.Безлюдівка Харківської області заборгованості за Договорами зворотної безвідсоткової цільової допомоги № 1 від 14.05.2009р. та № 2 від 09.06.2009р. в сумі  82500,00 грн. основного боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушено строки повернення зворотньої безвідсоткової цільової допомоги.  Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 55/266-10 та призначено розгляд справи  на 13.12.2010р. о 12:00 год.

Ухвалою суду від 13.12.2010р. розгляд справи відкладався на 21.12.2010р. об 11:40 год.

16.12.2010р. від позивача  до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 32221), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача за порушення умов договорів № 1 від 14.05.2010р. та № 2 від 09.06.2010р. суму основного боргу в розмірі 75000,00 грн., 7500,00 грн. - штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами, 825,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги з урахуванням уточнень до позовної заяви, наданих до суду 16.12.2010р., просив суд стягнути з  відповідача суму основного боргу в розмірі 75000,00 грн., 7500,00 грн. - штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами, 825,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

 Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину нез'явлення суд не повідомив; витребувані судом документи не надав; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №030709.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд  встановив наступне.

14.05.2009р. між Споживчим товариством "Високий" Харківської райспоживспілки (далі позивач) та Радгоспробкооп "Безлюдівський"(далі відповідач)  було укладено Договір № 1  згідно до умов якого позивач зобов'язувався надати відповідачу зворотню цільову фінансову допомогу, а відповідач зобов'язувався використати її по цільовому призначенню та повернути у встановлений даним Договором строк.

Так,  умовами  Договору, а саме, п.п.3.1, встановлено строк,  до якого він дійсний - до моменту його остаточного виконання , але не пізніше чим до 01 серпня 2009р. Відповідно до п.п.4.2 Договору відповідач у разі несвоєчасного виконання суми допомоги сплачує позивачу пеню в сумі 2% від суми допомоги за кожен день прострочки. Додаток № 1 до Договору № 1 від 14.04.2009р., підписаний обома сторонами, містить график погашення відповідачем суми зворотньої цільової фінансової  допомоги.  

09.06.2009р.  між сторонами укладено Договір  №2 зворотньої безвідсоткової цільової допомоги згідно до умов якого  позивач зобов'язувався надати відповідачу зворотню цільову фінансову допомогу, а відповідач зобов'язувався використати її по цільовому призначенню та повернути у встановлений даним Договором строк.  

Так,  умовами  Договору, а саме, п.п.4.1, встановлено, що строк надання допомоги становить з моменту надходження грошей на поточний рахунок відповідача та закінчується 31.12.2009р. Відповідно до п.п.7.2. Договору в разі  несвоєчасного повернення суми допомоги, відповідно до затвердженого сторонами графіку, відповідач сплачує договірну фінансову санкцію у розмірі 10 (десяти) % за кожний день прострочки від простроченої суми допомоги. Додатком № 1 до Договору №2 від 09.06.2009р. сторонами встановлено графік погашення зворотньої безвідсоткової цільової  допомоги. Додатком № 2 від 09.12.2009р.  до Договору № 2 було змінено графік  повернення відповідачем заборгованості, встановлений Додатком №1 до Договору № 2 і встановлено строк повернення допомоги-  до вересня 2011р.

На виконання умов Договорів № 1 та № 2 позивачем на рахунок та в касу відповідача було надано зворотню безвідсоткову цільову допомогу всього в розмірі 219500,00 грн., що підтверджується: платіжним  дорученням № 180  від 15.05.2009р., платіжним дорученням № 221 від 09.06.2009р., платіжним дорученням № 222 від 10.06.2009р.. платіжним дорученням №232 від 11.06.2010р., платіжним дорученням № 233 від 15.06.2009р., платіжним дорученням № 238 від 17.06.2009р., платіжним дорученням № 250 від 23.06.2009р., платіжним дорученням № 261 від 25.06.2009р., платіжним дорученням № 261 від 01.07.2009р., платіжним дорученням № 272 від 03.07.2009р., платіжним дорученням № 279 від 06.07.2009р., видатковим касовим ордером № 183 від 06.07.2009р., видатковим касовим ордером № 190 від 14.07.2009р.,  видатковим касовим ордером № 192 від 15.07.2009р., видатковим касовим ордером № 195 від 16.07.2009р. та  видатковим касовим ордером № 197 від 17.07.2009р.  

У відповідності до затвердженого Додатком № 2 до Договору № 2 графіку повернення боргу відповідачем було фактично перераховано на розрахунковий рахунок позивача  суму боргу в розмірі 45000,00 грн., що підтверджується: платіжним дорученням № 51 від 08.12.2009р., платіжним дорученням № 62 від 12.01.2010р., платіжним дорученням № 7 від 04.02.2010р., платіжним дорученням  № 19 від 15.03.2010р. та платіжним дорученням № 50 від 02.06.2010р.

Таким чином, відповідачем не виконані в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по Договору № 1 та № 2, грошові кошти, які надавалися позивачем в якості зворотньої безвідсоткової цільової допомоги в повному обсязі не повернуті.   

Позивач 08.10.2010р. звертався до відповідача з претензією, яка була направлена на адресу останнього, з вимогою про сплату у семиденний строк з моменту отримання претензії заборгованості по вищевказаними Договорами з урахуванням штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість  у встановлений строк не сплатив, тому, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний  повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову сумв відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача  75000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що п.п.7.1. Договору № 2 від 09.06.2009р. чітко  встановлений  розмір процентів, які винна сторона має відшкодувати у разі відступлення від умов договору- це 10% від суми основної заборгованості , суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7500,00 грн. штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.  525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.  625, ст. 629, ч.1 ст. 1049, ч.1 ст.1050  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

                                                  ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги задовольнити.

   Стягнути з Радгоспробкооп "Безлюдівський" (62490, Харківська область, Харківський район, смт.Безлюдівка, вул. Зміївська, б. 58; п/р 26000052200510 в ХГРУ "Приватбанк" від 14, МФО 351533, ідентифік. код 01768507)  на користь  Споживчого товариства "Високий" Харківської райспоживспілки (62403, Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, пров. Поштовий, б. 2; п/р 26000845101960 у ХОФ ПАО "Укрсоцбанк", МФО 351016, ідентифік. код30501238 )  75000, 00 грн. основного боргу, 7500,00 грн. - штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами, 825, 00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                 Гребенюк Н.В.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2010 р.