ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року м. Київ К-49483/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2009 року у справі №2-а-1242/09/0570 за позовом Дебальцівської групи Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА»до Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2009 року Дебальцівська група Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА»звернулась до суду з позовом, про визнання неправомірним правового висновку щодо реєстрації символіки, скасування наказу від 16.01.2008 року №41/5 щодо відмови в реєстрації символіки та зобов'язання провести реєстрацію символіки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірним правовий висновок, скасований спірний наказ та зобов'язано Міністерство юстиції України розглянути заяву від 13 листопада 2007 року про реєстрацію символіки. В решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати зазначені вище судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що позивач - Дебальцівська група Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА»(ідентифікаційний код 33562089), є юридичною особою, зареєстрований 02.11.2005 виконавчим комітетом Дебальцівської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
З довідки №10, виданою Відділом статистики у місті Дебальцеве вбачається, що позивач є громадською організацією.
Крім того, позивач здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого загальними зборами Дебальцівської групи Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА», протокол від 08.10.2005 № 1 та зареєстрованого виконавчим комітетом Дебальцівської міської ради 02.11.2005.
Позивач 12.11.2007 звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію символіки, у якій просив відповідача зареєструвати його символіку, яка складається з логотипу (відмітного знаку) та прапору Дебальцівської групи Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА».
Як вбачається з правового висновку відповідача від 16.01.2008, щодо реєстрації символіки Дебальцівської групи Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА», правовою експертизою встановлено, що подані документи Організації суперечать постанові КМУ від 26.02.1993 р. № 144 «Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян». У висновку зазначено, що Дебальцівська група Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА»є місцевим осередком Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА» а тому на підставі п. 10 постанови КМУ від 26.02.1993 №144 «Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян»позивачу може бути відмовлено у реєстрації символіки.
Наказом Міністерства юстиції України від 16.01.2008 № 41/5 відмовлено в реєстрації символіки Дебальцівської групи Донецької обласної громадської правозахисної організації «ПОВАГА».
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про об’єднання громадян»Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
На підставі ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, об'єднання громадян України утворюються і діють з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.
Частиною 3 статті 9 Закону встановлено, що до місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.
Виходячи з наведеного, законодавець не дає окремого визначення терміну «місцевий осередок об’єднання громадян».
Разом з тим, слід зазначити, що п.2 постанови КМУ від 26.02.1993 №144 «Про порядок реєстрації символіки об’єднань громадян»встановлено розміри збору за реєстрацію символіки зареєстрованих об'єднань громадян, а не визначено поняття об'єднань громадян.
Крім того, підстави для відмови у реєстрації символіки об'єднання громадян визначені в п.10 Порядку реєстрації символіки об'єднань громадян, затвердженого вищевказаною Постановою КМ України, яким встановлено, що у реєстрації символіки об'єднання громадян може бути відмовлено, якщо вона:
1) тотожна чи схожа із уже зареєстрованою символікою;
2) складається з позначень, які не мають відмітних властивостей;
3) являє собою державні герби, прапори або офіційні назви держав, нагороди, печатки та інші подібні відмітні знаки;
4) належить до загальнодержавних символів і термінів;
5) за своїм змістом суперечить державним інтересам, принципам гуманності і моралі;
6) містить прізвища, імена, псевдоніми, портрети, факсиміле окремих осіб без їх згоди;
7) якщо символіка політичної партії відтворює державні чи релігійні символи;
8) в інших випадках, якщо це суперечить чинному законодавству України.
Як визначено приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об’єднання громадян», для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом: виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права.
Крім того, як передбачають вимоги ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку.
З огляду на наведене, суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки Закон України «Про об’єднання громадян»не містить окремого визначення такого терміну, як місцевий осередок об’єднання громадян, і Положення про порядок реєстрації об’єднань громадян, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №144 також не міститься вказаного терміну, тому відповідачем безпідставно відмовлено в реєстрації символіки позивача.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.
Суддя М.Є. Бим
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2010 |
Оприлюднено | 04.01.2011 |
Номер документу | 13319124 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бим М.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні