Ухвала

від 30.11.2010 по справі 2-а-483/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р. м. Київ К-22760/07

Вищий адміністративн ий суд України у складі колег ії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Костенко М.І.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судових за сідань: Міненко О.М .

розглянувши касацій ну скаргу Асоціації малих та спільних підприємств у ви гляді товариства з обмеженою відповідальністю “ДА-ЛВ”

на ухвалу Донецького ап еляційного адміністративно го суду від 02.11.2007р.

та постанову Донецьког о окружного адміністративно го суду від 13.09.2007р.

по справі № 2-а-483/07 (№ 22-а-3859/07)

за позовом Асоціації ма лих та спільних підприємств у вигляді Товариства з обмеж еною відповідальністю “ДА-ЛВ ”

до: 1) Спеціалізованої де ржавної податкової інспекці ї по роботі з великими платни ками податків у м. Донецьку,

2) Комісії з припинення ді яльності Регіонального упра вління Департаменту з питань адміністрування акцизного з бору і контролю за виробницт вом та обігом підакцизних то варів Державної податкової а дміністрації в Донецькій обл асті,

3) Регіонального управлін ня Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирт у, алкогольних напоїв і тютюн ових виробів Державної подат кової адміністрації в Донець кій області

про визнання протипра вними дій та зобов' язання в чинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Асоціація малих та с пільних підприємств у вигляд і Товариства з обмеженою від повідальністю “ДА-ЛВ” зверну лась до суду про визнання про типравною відмови СДПІ по ро боті з ВПП у м. Донецьку у пога шенні податкового векселя бе з сплати акцизного збору; виз нання відмови Комісії з прип инення діяльності Регіональ ного управління Департамент у з питань адміністрування а кцизного збору і контролю за виробництвом та обігом піда кцизних товарів ДПА України в Донецькій області у продаж і марок акцизного збору без д овідки про сплату акцизного збору за формою довідки, затв ердженої ДПА України, і без по дачі платіжного документу з відміткою установи банку, що підтверджує сплату акцизног о збору, протиправною; зобов' язання СДПІ по роботі з ВПП у м . Донецьку здійснювати погаш ення емітованих позивачем по даткових векселів без сплати акцизного збору; зобов' яза ння РУ Департаменту САТ ДПА У країни в Донецькій області п родавати позивачу марки акци зного збору без довідки про с плату акцизного збору за фор мою, затвердженою ДПА, і без по дачі платіжного документу з відміткою установи банку, що підтверджує сплату акцизног о збору.

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 13.09.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апе ляційного адміністративног о суду від 02.11.2007 року по даній сп раві в задоволенні позову ві дмовлено, з огляду на безпідс тавність заявлених вимог.

Не погодившись з рішенням и судів попередніх інстанцій , позивач подав касаційну ска ргу, в якій просить їх скасува ти та ухвалити нове рішення п ро задоволення позову, посил аючись на порушення норм мат еріального права, а саме: ст. с т. 41, 60 Закону України “Про госп одарські товариства”, ст. 126, ч. 2 ст. 397 Господарського кодексу України та без належного вра хування всіх обставин справи .

Перевіривши правильність застосування судами поперед ніх інстанцій норм матеріаль ного та процесуального права , юридичної оцінки обставин с прави, колегія суддів Вищого адміністративного суду Укра їни приходить до висновку, що касаційна скарга не підляга є задоволенню з огляду на нас тупне.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що позивач є ю ридичною особою, включений д о ЄДРПОУ за номером 23182148, за своє ю організаційно-правовою фор мою є товариством з обмежено ю відповідальністю. Згідно з і статутом та протоколом заг альних зборів учасників від 13.03.2007р. засновниками (учасникам и) позивача є громадянин ОС ОБА_1 та СП “Тайстра”.

Позивач посилався на те, що він звільнений від обов' язк у сплати акцизного збору в си лу державних гарантій захист у іноземних інвестицій від з міни законодавства, які пере дбачені ст. 9 Закону України “П ро іноземні інвестиції”, ріш ення Автозаводського районн ого суду м. Кременчука від 19.01.2004 р. та ухвали цього ж суду від 23.0 1.2004р., так як позивач в силу свої х установчих документів (ста туту) та з врахуванням ст. 63 та 1 26 ГК України є дочірнім підпри ємством Українсько-польсько го спільного підприємства ТО В “Тайстра”, з огляду на те, що розмір частки спільного під приємства “Тайстра” у його с татутному фонді (з 16 березня 2007 року) складає 70 відсотків.

Згідно ухвали Автозаводсь кого районного суду м. Кремен чука від 23.01.2004р. термін дії держ авних гарантій встановлено д о 08.01.2004р. та роз' яснено, що держ авні гарантії розповсюджуют ься на дочірні підприємства УПСП ТОВ “Тайстра”.

Відповідно до ч. 8 ст. 63 ГК Укра їни у випадках існування зал ежності від іншого підприємс тва, передбачених статтею 126 ц ього Кодексу, підприємство в изнається дочірнім.

Згідно ч. 4 ст. 126 цього Кодексу про наявність простої та вир ішальної залежності має бути зазначено у відомостях держ авної реєстрації залежного ( дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до з акону.

Однак, як зазначено судами, статус позивача, як дочірньо го підприємства не підтвердж ений.

Також слід зазначити, що Зак он України “Про іноземні інв естиції”, стаття 9 якого перед бачає, що у разі, коли наступне спеціалізоване законодавст во України про іноземні інве стиції змінює умови захисту іноземних інвестицій, зазнач ені в цьому Законі, до іноземн их інвестицій протягом десят и років на вимогу іноземного інвестора застосовується сп еціальне законодавство, що д іяло на момент реєстрації ін вестицій, втратив чинність 25.0 4.1994р., а потім 25.02.2000р. був скасован ий. Тому, посилання позивача н а вказаний закон є безпідста вними.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни “Про усунення дискримі нації в оподаткуванні суб' є ктів підприємницької діяльн ості, створених з використан ням майна та коштів вітчизня ного походження” спеціальне законодавство України про і ноземні інвестиції, а також д ержавні гарантії захисту іно земних інвестицій, визначені законодавством України, не р егулюють питання валютного, митного та податкового закон одавства, чинного на територ ії України, якщо інше не перед бачено міжнародними договор ами України, згода на обов'язк овість яких надана Верховною Радою України..

Згідно ст. 19 Закону України “ Про інвестиційну діяльність ” захист інвестицій - це ком плекс організаційних, техніч них та правових заходів, спря мованих на створення умов, як і сприяють збереженню інвест ицій, досягненню цілі внесен ня інвестицій, ефективній ді яльності об' єктів інвестув ання та реінвестування, захи сту законних прав та інтерес ів інвесторів, у тому числі пр ава на отримання прибутку (до ходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист ін вестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестиц ій забезпечується законодав ством України, а також міжнар одними договорами України. І нвесторам, у тому числі інозе мним, забезпечується рівнопр авний режим, що виключає заст осування заходів дискриміна ційного характеру, які могли б перешкодити управлінню ін вестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передб ачаються умови і порядок вив озу вкладених цінностей і ре зультатів інвестицій.

З метою забезпечення сприя тливого та стабільного інвес тиційного режиму держава вст ановлює державні гарантії за хисту інвестицій.

Державні гарантії захисту інвестицій - це система право вих норм, які спрямовані на за хист інвестицій та не стосую ться питань фінансово-господ арської діяльності учасникі в інвестиційної діяльності т а сплати ними податків, зборі в (обов'язкових платежів). Держ авні гарантії захисту інвест ицій не можуть бути скасован і або звужені стосовно інвес тицій, здійснених у період ді ї цих гарантій.

Отже, поняття “державні гар антії захисту інвестицій” не поширюється на питання фіна нсово-господарської діяльно сті інвестора, сплату податк ів та обов' язкових платежів , яким є акцизний збір.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конс титуційним поданням Кабінет у Міністрів України щодо офі ційного тлумачення положень ч. 1 ст. 5 Закону України “Про ус унення дискримінації в опода ткуванні суб' єктів підприє мницької діяльності, створен их з використанням майна та к оштів вітчизняного походжен ня” та ч. 1 ст. 19 Закону України “ Про інвестиційну діяльність ” (справа про оподаткування п ідприємств з іноземними інве стиціями) від 29.01.2002р., справа № 1- 17/ 2002, встановлено, що положення с т. 9 Закону України “Про інозем ні інвестиції”, ст. 8 Декрету К абінету Міністрів України “П ро режим іноземного інвестув ання” та п. 8 Постанови Верховн ої Ради України “Про порядок введення в дію Закону Україн и “Про режим іноземного інве стування”, згідно з якими на в имогу іноземного інвестора з астосовується спеціальне за конодавство, що діяло на моме нт реєстрації інвестицій, та які скасовані Законом Украї ни “Про усунення дискримінац ії в оподаткуванні суб' єкті в підприємницької діяльност і, створених з використанням майна та коштів вітчизняног о походження”, можуть застос овуватися лише у межах, перед бачених ст. 3 цього Закону та с т. 19 Закону України “Про інвес тиційну діяльність”. Тобто с пеціальне законодавство Укр аїни про іноземні інвестиції , а також державні гарантії за хисту іноземних інвестицій, визначені законодавством Ук раїни, не регулюють питання в алютного, митного та податко вого законодавства, чинного на території України, якщо ін ше не передбачене міжнародни ми договорами України, згода на обов' язковість яких над ана Верховною Радою України.

Цим рішенням Конституційн ий суд України встановив, що з дня набуття чинності ч. 1 ст. 5 З акону України “Про усунення дискримінації в оподаткуван ні суб' єктів підприємницьк ої діяльності, створених з ви користанням майна та коштів вітчизняного походження” сп еціальне законодавство та де ржавні гарантії захисту іноз емних інвестицій, які діяли н а момент реєстрації інвестиц ій і підлягали застосуванню на вимогу іноземного інвесто ра на підставі гарантій від з міни законодавства, застосов уються у межах, передбачених ст. 3 цього Закону та ст. 19 Закон у України “Про інвестиційну діяльність”. Положення ч. 1 ст. 5 Закону України “Про усуненн я дискримінації в оподаткува нні суб' єктів підприємниць кої діяльності, створених з в икористанням майна та коштів вітчизняного походження” у взаємозв' язку з іншими пол оженнями цього Закону є підс тавою як для відмови у наданн і, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері валютн ого і митного регулювання та справляння податків, зборів (обов' язкових платежів) під приємствам з іноземними інве стиціями, їх дочірнім підпри ємствам, а також філіям, відді ленням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи пості йні представництва нерезиде нтів, незалежно від часу внес ення іноземних інвестицій та їх реєстрації.

Рішення Конституційного С уду України є обов' язковим до виконання на території Ук раїни, остаточним і не може бу ти оскарженим.

Крім того, відповідно до ч. 1 с т. 117 ГК України іноземним підп риємством є унітарне або кор поративне підприємство, ство рене за законодавством Украї ни, що діє виключно на основі в ласності іноземців або інозе мних юридичних осіб, або діюч е підприємство, придбане пов ністю у власність цих осіб.

Як вказано судами, доказів т ого, що СП “Тайстра” створене виключно іноземцями або іно земними юридичними особами, позивачем не надано.

Згідно ст. 50 Закону України “ Про господарські товариства ” товариством з обмеженою ві дповідальністю визнається т овариство, що має статутний ф онд, розділений на частки, роз мір яких визначається устано вчими документами. Учасники товариства несуть відповіда льність в межах їх вкладів.

Таким чином, суди дійшли пра вомірного висновку, що позив ач не є дочірнім підприємств ом СП “Тайстра” та не має ніяк их державних гарантій захист у іноземних інвестицій, внас лідок чого відсутні будь-які підстави звільнення його ві д обов' язку сплати акцизног о збору з виробництва алкого льних напоїв.

Відповідно до ст. 224 КАС Украї ни суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішенн я - без змін, якщо визнає, що суд и першої та апеляційної інст анції не допустили порушень норм матеріального і процесу ального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні п роцесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає , що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права при вирішенні ціє ї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дан а вірно, а тому касаційну скар гу слід залишити без задовол ення, а оскаржувані судові рі шення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Асоці ації малих та спільних підпр иємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальніст ю “ДА-ЛВ” залишити без задово лення, а ухвалу Донецького ап еляційного адміністративно го суду від 02.11.2007р. та постанову Донецького окружного адміні стративного суду від 13.09.2007р. по справі № 2-а-483/07 (№ 22-а-3859/07) - без змін.

Справу № 2-а-483/07 (№ 22-а-3859/07) повер нути до суду першої інстанці ї.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути переглянута В ерховним Судом України з під став та в порядку, передбачен их статтями 236-239 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Карась О.В.

підпис Костенко М.І.

підпис Рибченко А.О.

підпис Федоров М.О.

Ухвала складена у повному о бсязі 03.12.2010р.