Ухвала

від 14.12.2010 по справі к-8605/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-8605/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                        Голубєвої Г.К.

Суддів                                                  Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судових засідань:                    Навасардян М.Г.

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.09.2008 року

по справі № 2а-7807/08 (№ 2-а-7807/08/1270)

за позовом Закритого акціонерного товариства “Луганські акумулятори”

до Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2008 року Закрите акціонерне товариство “Луганські акумулятори” звернулось до окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 31.03.2008 року № 00010108013/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.09.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 року по даній справі адміністративний позов задоволено в повному обсязі; визнано нечинним спірне повідомлення-рішення, з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 236 ЦК України, ст. 159 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань повноти нарахування та сплати позивачем до бюджету ПДВ при взаємовідносинах з ПП “Прогрес-Люкс” за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р., складено акт від 21.03.2008 року № 153/08-3/30877831, в якому зазначено, що ЗАТ “Луганські акумулятори” при взаємовідносинах з ПП “Прогрес-Люкс” в порушення пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 2, п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 952 867 грн. 88 коп., зокрема, по періодах:

1)          серпень 2004 року –115 666,67 грн.,

2)          вересень 2004 року –300 483,39 грн.,

3)          листопад 2004 року –166 666,70 грн.,

4)          квітень 2005 року –370 051,17 грн.

В акті перевірки також зазначено, що перевіркою виявлено взаємовідносини із суб’єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, а саме: ПП “Прогрес-Люкс”, код ЄДРПОУ 32371811, дата рішення суду –22.12.2005р.  

На підставі результатів вказаної перевірки, 31.03.2008 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 00010108013/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 555 076,76 грн., у т.ч. 370 051, 17 грн. основного платежу та 185 025,59 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 22.12.2005 року у цивільній справі за позовом Сокирко Едуарда Юрійовича до ПП “Прогрес-Люкс”, третя особа: Ленінська МДПІ в м. Луганську про визнання недійсною, скасування державної реєстрації і ліквідації ПП “Прогрес-Люкс” позовні вимоги задоволені частково, визнано недійсною реєстрацію вказаного підприємства від 12.03.2003 року № Ю0043072 від 12.02.2003р. та припинено вказане підприємство шляхом його ліквідації.

Судами також встановлено, що відповідачем здійснювались планові виїзні перевірки позивача з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 15.03.2006р. по 11.04.2006р. за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р., а також в період з 12.03.2007р. по 23.03.2007р. за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., за результатами яких складені акти, відповідно № 273/08-3/30877831 від 18.04.2006р. та № 210/08-3/30877831 від 29.03.2007р. Тобто, періоди, зазначені в акті перевірки від 21.03.2008р. вже перевірялись, однак раніше не було встановлено порушень позивачем законодавства про оподаткування при взаємовідносинах з ПП “Прогрес-Люкс”.

Платіжними дорученнями від 21.04.2005р. на суму 1 000 000 грн. та на суму 1 220 307 грн. позивач сплатив ПП “Прогрес-Люкс” кошти за придбані ТМЦ та послуги по зберіганню.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно виписки ФЛП “Промінвестбанк” МФО 304308 на рахунок ПП “Прогрес-Люкс” № 2600330185267/980 надійшли грошові кошти з рахунку ЗАТ “Луганські акумулятори”             № 2600730183579 у сумі 7 917 207, 29 грн., у т. ч. ПДВ 952 867,88 грн.

Таким чином, суди вірно зазначили, що у позивача виникло право на включення вказаної суми ПДВ з моменту списання коштів з його рахунку.

Відповідно до пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалами справи, ПП “Прогрес-Люкс” на момент складання та видачі податкових накладних позивачу на загальну суму ПДВ 952 867,88 грн. було внесене до ЄДРПОУ, зареєстроване в органах державної податкової служби платником податку на додану вартість та мало індивідуальний податковий номер.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що визнання в судовому порядку недійсними установчих документів, свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ контрагента з моменту, відповідно, реєстрації та видачі, не тягне за собою автоматичне визнання нечинними податкових накладних, виданих таким контрагентом, який був, на той момент, зареєстрований платником податку на додану вартість в установленому законодавством порядку в податковому органі.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої держаної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.01.2009 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.09.2008 року по справі № 2а-7807/08 (№ 2-а-7807/08/1270) - без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підпис

Голубєва Г.К.

Судді

підпис

Карась О.В.

підпис

Рибченко А.О.

підпис

Федоров М.О.

підпис

Шипуліна Т.М.

Ухвала складена у повному обсязі 16.12.2010р.