Постанова

від 17.12.2010 по справі 2а-24882/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17 грудня 2010 р.                                                             справа № 2а-24882/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11-00   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Тарасенка І.М.

при секретарі          Кушек Н.А.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Міністерства економіки України до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова адміністрація України  про продовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності  –

В С Т А Н О В И В:

Міністерство економіки України звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» про продовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, мотивуючи свої вимоги наступним.

Перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» було встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості підприємства в сумі 4111600,00 доларів США за імпортним контрактом від 16.09.2008 року №160908, укладеним між ТОВ «Компанія «Гонорант» і фірмою-нерезидентом «AHEAD SHIPPING ING» (Панама). На виконання умов вказаного контракту ТОВ «Компанія «Гонорант» було здійснено передплату на загальну суму 12577200,00  доларів США на рахунок «AHEAD SHIPPING ING» в період з 19.09.2009 року по 14.01.2009 року. Імпортна продукція згідно з умовами контракту до закінчення граничного терміну її отримання на митну територію України не надійшла, у зв’язку з чим, грошові кошти в сумі 534800,00 доларів США були повернені на рахунок ТОВ «Компанія «Гонорант». Граничний термін отримання продукції за авансовими платежами, що були здійснені у вересні 2008 року закінчився у березні 2009 року, проте імпортна продукція на суму 4111600,00 доларів США на територію України не надходила, а грошові кошти нерезидентом не повернуті.

Таким чином, непогашена прострочена дебіторська заборгованість станом на 31.03.2009 року становила 4111600,00 доларів США. Виходячи з наведеного, ТОВ «Компанія «Гонорант» було порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За вказане порушення на підставі подання Державної податкової адміністрації Міністерство економіки України наказом від 02.11.2009 року №1203 застосувало до ТОВ «Компанія «Гонорант» спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки на теперішній час порушення відповідачем не усунуті, позивач просив продовжити дію спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» наказом Міністерства економіки України від 02.11.2009 року №1203 на термін до усунення товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» порушення статті  2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ( у редакції, що діяла з 01.01.2008 року по 24.11.2009 року) за зовнішньоекономічним контрактом від 16.09.2006 року №160908, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» та фірмою-нерезидентом «AHEAD SHIPPING ING» (Панама), а саме до здійснення поставки імпортної продукції на суму 4111600,00 доларів США згідно з умовами контракту від 16.09.2006 року №160908 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» або до зарахування фірмою-нерезидентом «AHEAD SHIPPING ING» (Панама) на валютний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» коштів у сумі 4111600,00 доларів США.

Ухвалою суду від 07.12.2010 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну податкову адміністрацію України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в  повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, на адресу відповідача було направлено судове відправлення із повісткою, але повістка не була вручена адресату, оскільки він вибув з вказаної адреси.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надійшла на запит суду від 14.12.2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» не змінило свого місцезнаходження та знаходиться за адресою, що вказана в позовній заяві.

Відповідно до  ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Тому суд вважає, що відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант», згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був зареєстрований як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 31709179 та знаходиться на податковому обліку в Державній  податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька.

Відповідно до ч.2 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивачем по справі може бути в тому числі і суб’єкт владних повноважень, а юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень можуть бути відповідачами, крім зазначених в пунктах 1-4 ч.4 ст.50 цього ж кодексу випадках, також і в інших випадках, встановлених законом.

Спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено випадки, за наявності яких юридична особа може виступати у якості відповідача в адміністративній справі.

Згідно довідки з окремих питань плану перевірки як складової частини акта від 17.08.2009 року про результати планової перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» було встановлено  наявність простроченої дебіторської заборгованості підприємства в сумі 4111600,00 доларів США за імпортним контрактом  від 16.09.2008 року №160908, укладеним між ТОВ «Компанія «Гонорант» і фірмою-нерезидентом «AHEAD SHIPPING ING» (Панама).

На виконання умов вказаного контракту ТОВ «Компанія «Гонорант» було здійснено передплату на загальну суму 12577200,00  доларів США на рахунок «AHEAD SHIPPING ING» в період з 19.09.2009 року по 14.01.2009 року. Імпортна продукція згідно з умовами контракту до закінчення граничного терміну її отримання на митну територію України не надійшла, у зв’язку з чим, грошові кошти в сумі 534800,00 доларів США були повернені на рахунок ТОВ «Компанія «Гонорант». Граничний термін отримання  продукції за авансовими платежами, що були здійснені у вересні 2008 року закінчився у березні 2009 року, проте імпортна продукція на суму 4111600,00 доларів США на територію України не надходила, а грошові кошти нерезидентом не повернуті.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано, зокрема, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки (спеціальна санкція).

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до п.1.1 Наказу Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2000 р. за № 260/4481 (далі - Наказ), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Згідно з п.1.2 Наказу санкції застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до п.1.3 Наказу санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з пунктами 1.5 та 1.6 Наказу передбачено, що суб’єкти господарювання, до яких, у встановленому порядку, застосована спеціальна санкція тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, не мають права укладати правочини, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами або на користь інших осіб за дорученням чи передачу майна у строкове користування з метою проведення зовнішньоекономічної діяльності, а також правочини, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами чи на користь інших осіб за дорученням або передачу майна у строкове користування з метою проведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні чи з товарами українського походження.

Відповідно до п.1.7 Наказу дія спеціальних санкцій - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та індивідуального режиму ліцензування, що застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, поширюється на всі види зовнішньоекономічної діяльності, зазначені у статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», операції за якими здійснюються українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Пунктом 3.1 Наказу передбачено, що тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», за винятком: завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції; завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена в Україну іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.

Для завершення таких операцій українському суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності слід у встановленому порядку отримати разову (індивідуальну) ліцензію Міністерства економіки України.

Статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Відповідно до ч.9 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. При цьому,  суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі завдання, як виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів їх здійснення; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов  висновку, що  підприємством  було допущено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, що діяла з 01.01.2008 року по 24.11.2009 року), за що до підприємства слід застосувати спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки  на підставі подання Державної податкової інспекції від 28.09.2009 року №11682/5/22-6016 Міністерства економіки України наказом від 02.11.2009 року №1203 до ТОВ «Компанія «Гонорант» вже було застосовано спеціальну санкцію – тимчасове зупинення 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, що діяла з 01.01.2008 року по 24.11.2009 року) за порушення вимог 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ( у редакції, що діяла з 01.01.2008 року по 24.11.2009 року), при цьому вказані порушення на теперішній час не усунуті, суд вважає необхідним задовольнити позов Міністерства економіки України та продовжити дію спеціальної санкції – тимчасового зупинення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Міністерства економіки України до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова адміністрація України про продовження дії спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності  – задовольнити повністю.

Продовжити дію спеціальної санкції – тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» наказом Міністерства економіки України від 02.11.2009 року №1203 на термін до усунення товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» порушення статті  2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ( у редакції, що діяла з 01.-1.2008 року по 24.11.2009 року) за зовнішньоекономічним контрактом від 16.09.2006 року №160908, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» та фірмою-нерезидентом «AHEAD SHIPPING ING» (Панама), а саме до здійснення поставки імпортної продукції на суму 4111600,00 доларів США згідно з умовами контракту від 16.09.2006 року №160908 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» або до зарахування фірмою-нерезидентом «AHEAD SHIPPING ING» (Панама) на валютний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гонорант» коштів у сумі 4111600,00 доларів США.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 17 грудня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                І.М. Тарасенко

Суддя                                                                                      Тарасенко І.М.